"Пробудження" (1992). Автор - народний художник України Іван Марчук

На морському параді до дня Військово-морського флоту РФ у неділю, 28 липня, продемонстрували лише два кораблі Чорноморського флоту. На параді не брав участі жоден із кораблів, про знищення чи пошкодження яких заявляла Україна

Зазначається, що під час трансляції головного морського параду на честь дня ВМФ показали лише два кораблі Чорноморського флоту: корвет "Меркурій", який з 2024 року виконує завдання на російській військовій базі в сирійському Тартусі, і фрегат "Адмірал Григорович".

On Sunday, July 28, only two ships of the Black Sea Fleet were on display at the naval parade to the day of the Russian Navy. None of the ships Ukraine claimed to have destroyed or damaged took part in the parade

It is noted that during the broadcast of the main naval parade in honor of Navy Day, only two ships of the Black Sea Fleet were shown: the corvette "Mercury", which from 2024 performs tasks at the Russian military base in Tartus, Syria, and the frigate "Admiral Hryhorovych".

"Ранок на березі моря" (1995). Народний художник України, лауреат Шевченківської премії Віктор Пузирков (1918, Катеринослав, нині Дніпро - 1999, Київ)

"Morning on the Seashore" (1995). People's Artist of Ukraine, winner of the Shevchenko Prize Victor Puzyrkov (1918, Katerynoslav, now Dnipro - 1999, Kyiv)

"It's rained enough"...Artist Anatoly Melnyk (Ivano-Frankivsk)

На вихідних я випадково знайшла в каталозі нашого телебачення документальний фільм о дизайнері одягу Мартені Маржела. Це був точно доказ того, що висока мода повноцінний вид мистецтва! У історії моди були люди, для яких результат творчості був важливіший за гроши, за ставлення суспільства, яки тим не менш досягли шаленого успіху. Представник деконструктивізму, закінчивший академію тендітних мистецтв в Атверпені, деякий період працював помічником Жана Поля Гот'є. Але, на відміну від Гот'є, не бачив подальший розвиток мистецтва моди у настільки легкої, веселої і упевненої хвилі. Все, що він робив потім сам, не було поставлено на сталі комерційні стежки. Тим не менш, революціонером, зробившим прорив, вважається саме Маржела. Так вийшло, що це ім'я пройшло повз мене, хоча останній показ відбувся аж 2008-му році.

Він перший зумів вірно виділити саме основне що створює образ, означив ті рамки, які мають бути присутні обов'язково і підкреслів неважливість того чим вони заповнені. Вважається, що він займався препарацією структури одягу, він вивчав як рухається одяг разом людьми. Створив образ сучасної жінки, не як обов'язково сексуально привабливу, а, у першу чергу, як освідчену, із витонченим змістом у середині. Хоча всю кар'єру він не показував своє обличчя публіці, так само як Маржела придумав ховати обличчя моделей під вуаллю, або волоссям, його вплив на мистецтво був величезний! Створення колекцій починалося зі створення інтер'єрів для роботи. Маржела чітко усвідомлював що мода починається з контексту. Не він шукав інвесторів і команду, а вони знаходили його. Людина на вулиці, в ресторані, готелі - це дизайнерське рішення, витвір мистецтва. Якщо діє цей принцип, мода не є легковажною пустушкою. Постійні дослідження дали ту новизну, якої бракувало суспільству того часу. Подивившися цей фільм, я захоплююся Мартеном Маржела!


Over the weekend, I accidentally found a documentary about the fashion designer Martin Marzhela in the catalog of our television. It was definitely proof that haute couture is a full-fledged form of art! In the history of fashion, there were people for whom the result of creativity was more important than money, than the attitude of society, who nevertheless achieved wild success. A representative of deconstructivism, who graduated from the Academy of Fragile Arts in Antwerp, worked for some time as an assistant to Jean Paul Gaultier. But, unlike Gaultier, he did not see the further development of the art of fashion in such a light, cheerful and confident wave. Everything he did later on himself was not set on solid commercial paths. Nevertheless, it is Marzhela who is considered a revolutionary who made a breakthrough. It so happened that this name passed me by, although the last show took place in 2008.

He was the first to correctly identify the main thing that creates an image, to mark those frames that must be present and to emphasize the unimportance of what they are filled with. It is believed that he was engaged in the preparation of the structure of clothes, he studied how clothes move together with people. He created the image of a modern woman, not necessarily as sexually attractive, but, first of all, as educated, with a sophisticated meaning in the middle. Although throughout his career he did not show his face to the public, just as Marzhala invented to hide the faces of models under a veil or hair, his influence on art was enormous! The creation of collections began with the creation of interiors for work. Marzhela was clearly aware that fashion begins with context. He was not looking for investors and a team, but they found him. A person on the street, in a restaurant, hotel is a design solution, a work of art. If this principle applies, fashion is not a frivolous pacifier. Constant research provided the novelty that society at that time lacked. After watching this movie, I admire Martin Margela!

"Stolen Lives". The work of Sasha Anisimova, Kharkiv

.

10 березня виповнилося 210 років зі Дня народження Тараса Григоровича Шевченко! За життя він носив український кожух поверх фрака з кроваткою і шапку, яка є притаманною чоловічому національному костюму України, в деяких областях. Це добре видно на портрет, написаному за життя пензлем художника Крамського. Але ж додати, як ілюстрацію, до події більш хочется малюнок Юрія Журавля! :-) Вітаємо вас, безсмертний у своїх віршах, Тарасе Григоровичу!

10 марта исполнилось 210 лет со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко! При жизни он носил украинский кожух поверх фрака с галстуком и шапку, характерную для мужского национального костюма Украины, в некоторых областях. Это хорошо видно на портрете, написанному, при жизни, кистью художника Крамского. Но добавить, как иллюстрацию, к событию больше хочется рисунок Юрия Журавля! :-) Поздравляем вас, бессмертный в своих стихах, Тарас Григорьевич!

27 лютого, близько 14.00 ЗСУ знищили ворожий винищувач-бомбардувальник Су-34, другий за день. Чим більше знищено свинособачих літаків, тим більше мирних українців залишиться живими.

Захисники України наразі ведуть оборонну операцію на Авдіївському напрямку. Штурмові групи ворога були заблоковані на околицях та на підході до села Орлівка.

Про це 28 лютого в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказав Дмитро Лиховій, речник оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія", інформує Цензор.НЕТ.

За його словами, саме таку лінію оборони зараз обрали у ЗСУ.

"Там обороні має сприяти сам рельєф: там каскад водосховищ, і такий було обрано пріоритет. Таким чином, підрозділи ЗСУ на Авдіївському напрямку продовжують ведення оборонної операції", - сказав Дмитро Лиховій.

Український живопис - Сергій Поляков "Марічка і Черемош"


27 февраля, около 14.00 ВСУ уничтожили вражеский истребитель-бомбардировщик Су-34, второй за день. Чем больше уничтожено свинособачьих самолетов, тем больше мирных украинцев останется в живых.

Защитники Украины ведут оборонную операцию на Авдеевском направлении. Штурмовые группы врага были заблокированы в окрестностях и на подходе к селу Орловка.

Об этом 28 февраля в эфире Радио Свобода (проект Свобода.Утро) сказал Дмитрий Лиховой, представитель оперативно-стратегической группировки войск "Таврия", информирует Цензор.НЕТ.

По его словам, именно такую линию обороны сейчас избрали в ВСУ.

"Там обороне должен способствовать сам рельеф: там каскад водохранилищ, и такой был избран приоритет. Таким образом, подразделения ВСУ на Авдеевском направлении продолжают ведение оборонной операции", - сказал Дмитрий Лиховой.

Украинская живопись - Сергей Поляков "Маричка и Черемош"

.

110 років тому народився Микола Михайлович Амосов (1913-2002) - видатний хірург-кардіолог, учений в галузі медицини, біокібернетики; академік, директор Інституту серцево-судинної хірургії, письменник...
У 2008 році він був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки Великі українці.

У доробку іншого великого українця - художника Івана Марчука - не так багато портретів сучасників, але портрет Миколи Амосова (1980) серед кращих...


110 лет назад родился Николай Михайлович Амосов (1913-2002) – выдающийся хирург-кардиолог, ученый в области медицины, биокибернетики; академик, директор Института сердечно-сосудистой хирургии, писатель...
В 2008 году он был признан вторым после Ярослава Мудрого великим украинцем по результатам опроса общественного мнения Великие украинцы.

В наследии другого великого украинца - художника Ивана Марчука - не так много портретов современников, но портрет Николая Амосова (1980) среди лучших...

Ольга Кваша (Луцк/Львов)

Поки кацапи намагаються видавати фото дворічної давнини за свідоцтво того як українці ховаються у Буковелі від призову, Україна відмічає День Збройних Сил України! А ще День святого Миколая.

Дуже тепле і щире вітання записав Валерій Залужний, нову картину намалював художник Олег Шупляк і Богдан Процишин випустив нову листівку у своєму також неповторному стилі!


Пока кацапы пытаются выдавать фото двухлетней давности за свидетельство того, как украинцы прячутся в Буковеле от призыва, Украина отмечает День Вооруженных Сил Украины! А еще День святого Николая.

Очень теплое и искреннее поздравление записал Валерий Залужный, новую картину нарисовал художник Олег Шупляк и Богдан Процишин выпустил новую открытку, тоже в своем неповторимом стиле!

"Калейдоскоп", 2019

Юрий Клапоух, Харьков

Вечір у місті

Вечер в городе

Розвідник

Peace keeping un

Не бачать ознак геноциду, хоча військових злочинів вже не мало

квітень2023 року

Альфонс Марія Муха народився 24 липня 1860 року в місті Іванчиці в Чехії, в родині судового чиновника. Його мати рано померла, і батько всю свою увагу приділяв дітям. Він вирішив дати їм найцінніше — освіту. Але юний Альфонс не виявляв схильності ні до яких наук, йому подобалося тільки малювати. А в Празьку академію мистецтв його не взяли, дуже оригінальний був його стиль.

Альфонс працював у міському суді разом з батьком, але своєї мрії не залишав. Він брався за будь-яку роботу хоч побічно пов'язану з мистецтвом. У місцевому театрі він створював афіші, запрошення і декорації. Тоді його і помітили. Спочатку його запросили декоратором у Відень, а потім і в графський замок, прикрашати розписом стіни. Граф Куен-Белассі був такий люб'язний, що погодився оплачувати Мусі його навчання в Парижі.

Він вчився в кращих академіях Парижа, але проходить всього два роки, і у його мецената кінчається щедрість, а в художника гроші. Доводиться забути про серйозну живопису і зайнятися декоративною. Але саме на цьому терені йому знову посміхнулася удача. Йому замовили афішу для спектаклю за участю Сари Бернар. Знаменитій актрисі так сподобалася його робота, що вона влаштувала його в театр головним декоратором.

В ці роки Муха здобуває відомість також завдяки роботі в рекламі, зокрема, етикетки, він'єтки товарів, а ще як дизайнер ювелірних прикрас, інтер'єрів. Звідки взялася ідея малювати рокових красунь особисто мені поки що невідома, але саме вони роблять досі впізнаваними його постери. Зображення жінок, яких малював Альфонс Муха, випускали не тільки на плакатах із різними тиражами, а й на гральних картах і інших видах поліграфічної продукції.

Муха знайомиться в Парижі з художниками-символістами і входить в їх «Салон ста» (відомий тим що в ньому виставлялися велики майстри, зокрема, Лотрек) існуючий на базі невеликої галереї. Там відбулася перша виставка Мухи.

Деякий час він жив у США, але обтяжувався тим, що там мистецтво — всього лише ще один спосіб заробляти гроші. Йому було важко буnи частиною індустрії із занадто комерційним підходом, що мені взагалі-то дивно, дизайнер поліграфії має бути максимально толерантний до залежності власного успіху від кількості продажів. Незабаром він повернувся на батьківщину в Чехію, щоб там написати свою слов'янську епопею. Її він згодом дарує Празі.

Він був такий знаменитий своїм патріотизмом, що нацисти вважали його ворогом рейху. Після чергового арешту Альфонс Муха важко захворів на пневмонію і помер 14 липня 1939 року в Празі.

Стікер-арт, як різновид графіті, з'явився у США у 90-х роках. Його засновником вважається Шепард Фейри (OBEY). Головна ідея - захоплення вуличного простору будь якими висловами. Ніби, якщо ти архитектор містобудівник за фахом, одразу хочеться відокремлюватися від візуального сміття, але твій погляд спочатку сам затримується на картинці, а потім відчуваєш що він доречний. Що це просто класно! Є мікровисловлювання, а є макро. В данному випадку те що загальне для всіх - це просто свобода в контексті світу правил. Якщо прояви свободи будуть, на приклад, замкнені у своєму куті, про них не буде повідомлено всьому світу, то ці прояви втратять свої властивості як свободи. І, таким чином, свободне буде перекресленно. Свобода інформації, почуттів, свобода нематеріального. Я фотографувала те що мені подобалося в Дніпрі, Києві, Одесі. З рештою, те що не твоє ти просто не помітиш, хіба ні?

Історик і мистецтвознавець Вильгельм Френгер стверджувал, ніби символи в картинах І. Босха були обумовлені не офіційною доктриною каталицизму, а веруваннями катар гностичного характеру. Мовляв, відображення того, що всесвіт створений діаволом і всі земні задоволення лише пастка для душ. Але якщо це так, Босх - катар, то чому всі голандськи натюрморти 16-17-хх століть про те що все в житті мине і все живе на межі гниття, хіба всі голандці були гностиками?

"Сад земної насолоди" напевне висловлював те що тоді було в тренді: "Веселишся, про бога не думаєш, але тобі кришка, чувак!"

Ось, на приклад, хоровод, зображений у триптиху, про замкнене коло перевтілень замість потрапляння в крашій ніж звичайне життя світ.

Але мені більше подобається жарт спілки "Страдающее средневековье" про зайчика

Вісімнадцяте сторіччя було характерно прихованою сексуальною свободою, як частиною ханжества, серед найвищих верств населення. Відбиттям цього явища була присутність знаків, натяків в полотнах майстрів живопису. І Томас Гейнсборо не був виключенням. Ба більше, він був доволі мстивим художником, хоча й популярним. Ось чого лише варта картина «Портрет подружжя Ендрюс». І, до речі, там є левретка :-)

В реальному житті, вони із ним через щось посварилися, але оскільки замовляти портрет у Гейнсборо було ах-боже як круто, то Ендрюс не відставали, попри вочевидь не найкращі стосунки. Тож отримали те що отримали.

Портрет місцями недороблений. І, якщо придивлятися до деталей, то виникає запитання що це на руках у дами? І чому форма мисливської сумочки в чоловіка саме така? Знаючи Гейнсборо і ту епоху, можна припустити що і деталь навмисно недороблена і все що там здається натяком на геніталії, насправді він і є! З боку дружини отара овець, з боку чоловіка - пара віслюків :-) Картина наповнена інсинуаціями. Але замовники, все ж, її забрали і зберігали в своїй колекції картин до кінця життя