Воно може не ідеально підходить до теми, але так впало сьогодні мені в очі, що я не міг не поділитися:

Все твоє життя – це боротьба з системою. При чому ти з нею, курва, борешся, а вона на тебе навіть уваги не звертає. Вона, щойно ти зупиняєш її на вулиці і починаєш валити просто в очі все, що думаєш, демонстративно відвертається до випадкового перехожого і питається, котра година, збиваючи весь твій пафос і лишаючи тебе сам на сам зі своїми протестними настроями. Чому вони вибудовують переді мною загати і лінії оборони, чому вони позбавляють сенсу мої спроби порозумітись з ними, для чого їм мій розпач, невже вони отримують від цього задоволення? Жахливі середньовічні процесії, жорстокі душі контрабандистів, ненависть і приреченість кур’єрів та погоничів караванів, котрі намагаються пропхатись крізь неприступні мури кордонів, разом з усім своїм злочинним крамом, разом з усім нелегальним бізнесом, не розуміючи, звідки взялися ці прірви посеред теплого серпневого простору, хто поділив їхні каравани на чисті й нечисті, хто поділив їхні душі на праведні і грішні, хто поділив, врешті-решт, їхні візи на шенгенські і підроблені?

С. Жадан, "Гімн демократичної молоді"

І по памяті, те, що більш пасує:

Людина - це той, хто чинить опір.

Ю. Андрухович, не памятаю звідки.