Journals.ru - хорошие люди всегда встречаются снова

Хороша музика, так само як і погана, акумулюється й відстоюється в нашому ефірі. Я думаю, що всю цю музику нам будуть крутити по нашій смерті. Скажімо, які-небудь уроди з ліберальних партій обов’язково приречені слухати по смерті яку-небудь чехо-словацьку естраду. Або сербо-хорватські бойові марші. Натомість, люди з чистим сумлінням і здоровими жестами, всі ці растамани, скейт-бордери і просто ексгібіціоністи, які складають кращу частину нашої молоді, отримають як додатковий бонус можливість слухати собі в пеклі протягом наступної вічності весь золотий запас свого ска, або свого реггею, або навіть того ж таки Майлза Девіса. Хороші люди заслуговують на хорошу музику.

Власне, до чого я все це веду. Хороші люди, справді заслуговують на свій персональний саунд-трек, проте за нього потрібно боротись, плекаючи його, як парость виноградної лози, що в умовах молодого українського шоу-бізнесу виглядає доволі проблематично. Музика наших радіостанцій — це музика концентраційних таборів; концертні афіші на вулицях наших міст — це попередження про епідемії дезинтерії; тіві в наших помешканнях — ідеологічна машина по всимоктуванню з тебе решток совісті. Боротьба за хорошу музику — це боротьба ідеологічна.

(с) Сергій Жадан

А вот репортаж о том, как мы сражались на идеологической передовой за хорошую музыку:

http://daleemusic.livejournal.com/7232.html