Кажуть, що одесити на море не ходять… Живуть поряд з морем, а на море не ходять.
Так і я – працюю в Мандарині, а жодного разу не був в Пінчук Арт Центр.

Сьогодні, гарно пообідавши , вирішив сходити на виставку мертвих тварин Демієна Херста «Реквієм». Ну, що вам сказати?... Два поверхи з картинами p черепами. При тому, що картини майже ідентичні… Основний мотив – череп, ігуана, щелепа акули, попільничка. Все це в 35 варіаціях… Суті я не вловив... Акули і ігуани не курять, живуть різну кількість років, належать до різних класів... Суті пояднання їх в концепті "Реквієм" я не вловив...
Картини з метеликами в яких все одно видно черепи… Муть!

Поверх вище – інсталяції з бичками цигарок та пігулками від сніду… Скелети тварин та корова з випущеними кишками… Маразм…
Єдине, що сподобалось більш-менш це залізна скульптура чудака, що скальпелем та ножицями зняв з себе шкіру… Більш-менш…

В Арені - 2 акули. Одна ціла інша порізана навпіл. Плюс картини хвороб зі зломаними скальпелями... Дурня якась.

Ну і єдиний корисний досвід це туалет . По-перше, туалет повністю дзеркальний! Бачиш себе з усіх сторін – дуже незвичайно. Ну і кран там для води хитрий – секунд 10 розбирався як він працює та як вода включається . Зато тепер буду знати

Отаке... Добре, що безкоштовно..