Пів свого життя, я був у полоні зазомбовоного ставлення до цієї знаменитої польської співачки, яка з дитинства, майже 10років прожила в Україні і щиро полюбила цей край, що був у складі комуністичного СРСР. Анна Герман мала голандсько- німецьке коріння і її предки переселилися в Україну. Вона ні полька, ні росіянка, ні українка, хоча всі її вважали польською співачкою. Я не буду описувати її досягнення в СРСР і комуністичній Польщі. Це всім відомо! Так треба було. Нагадую читачам, що батька Анни чекісти розстріляли в концтаборі НКВД в Казахстані.

Нещодавно мені потрапила в руки, чисто випадково, подарувала колега по праці, книгу Анни Карванської-Байляк під назвою "Во ім'я Твоє". Це про відчайдушну боротьбу наших дівчат на Закерзонні у лавах УПА і польські катівні в УБ. ( Щось на зразок НКВД) Саме автор цієї книги спогадів -Анна Карванська воювала в сотнях "Бурлаки" та "Крислача" і 14 років найжахливіших польських тюрем. Правда, термін було зменшено.

Хочеться звернутися до галичан, до всіх нащадків, хто переніс Акцію "Вісла", хто був депортований в СРСР чи на колишні німецькі землі, вставати при вимові імені співачки. І її мами Ірми, що довгі роки допомагали українським патріотам, засудженим і звільненим нашим дівчатам, які опинилися на волі лише у стареньких платтях і подертих жакетах. Анна Карванська ( з-Закерзоння) рейдувала і по Надсянню і Мостиському районі, доки не попала в руки карателям. Вона описує як Анна Герман допомагала її, її колежанкам, в тюрмі і на волі, як допомагала грішми і одягом, ще й постійно перевозила в СРСР гроші, одяг та харчі і через надійні руки передавала нашим політв'язням в Казахстан та Сибір. Якщо наші дівчата не мали ні копійки, Анна передавала батькам і братам та сестрам свої гроші і часто не брала їх у дівчат. Ніхто з більшовиків не міг запідозрити видатну співачку у прямій допомозі нашим учасникам національно-визвольних заходів і колишнім воякам УПА. У Вроцлаві, на помешканні її матері Ірми, фактично була напівпідпільна квартира, де збиралися наші дівчата та авторка, зокрема. Тут жили, тут харчувалися, пані Ірма діставала щось одягу. І так багато років після трагедії в Італії, колишні українські підпільниці, чи не щодня посилали листи підтримки Анні Герман, бажаючи скорішого одужання.

Анна Карванська, пам'ятаючи безкорисливу допомогу Анни і її матері Ірми. переписувалася зі співачкою до 1980 року, коли саркома з'їла мужню співачку, що ризикувала життям, допомагаючи українським партизанкам, безстрашним героїням УПА. В СРСР та в комуністичній Польщі про це ніхто не знав!!! Далі буде.