Юрий Издрик
осінь заходить боком-боком
щоб виглядати мо́лодо
дерево тріскає вздовж воло́кон
холодно-га́ряче-холодно
тріскає дерево сохнуть суцвіття
наче ламкі зап'ястя
ти все блукаєш мила цим світом
наздоганяючи щастя
де ти блукаєш? що ти шукаєш?
де ти і що знаходиш?
може колись ді́йдеш до краю
зійдеш у крайні во́ди
і попливеш хвилями легко
просто за течією
щоб від усього бути далеко
бути ніде й нічиєю
я вже за краєм я тут чекаю
висох на голе дерево
я тут нічого свого не маю
тільки пологий берег
тільки твоє сховане щастя
в листі опалому золотом
осінь спросоння ше́пче підказки
холодно.. га́ряче.. холодно..