Коли всі вже були упевнені, що на вірус, який зараз спричиняє закриття шкіл на карантин, перехворіли, то лише тоді ми вирушили до Андрія С. у гості. Карликовий доберман Рон зустрів нас, як завжди, вкрай агресивно. Він охороняє приватні володіння попри невдоволення хазяїна його завзятістю і надмірним старанням. Але коли Рон зрозумів, що його спроби нас атакувати не дають йому бажаного результату, то став натякати на те що за хорошу поведінку треба йому платити тим що поставлено на стіл. Половину сиру з'їв Рон, половину ми. І нав'язливі охоронні послуги припинилися.
Ми багато слухали про Чехію. Мене вразило те, з якою наполегливістю син Андрія Ілля опановує професію хіміка в чеському виші. І вже знає мову дуже добре. Його сестра, Вероніка, яку я пам'ятаю зовсім дитиною, вже стає прекрасною дівчиною! Цим дітям точно пощастило в тому що їх батьки здатні оплачувати їм все необхідне і ще приносити дохід в чеську казну! Трохи дивилися фото Праги. Після американського вина куштували єгермайстер з імбирем, але це вже було занадто. Ночували в Андрія. Перед сном заходила його мама, яка живе на поверх вище, щоб вигуляти собаку. Сергія вона знає давно, а зі мною познайомилася лише вчора. Мила, чемна киянка, мабуть залишилися задоволена тим що товариства в її сина прилічне.
Потім, коли вона вже пішла, Сережа, жартома, запропонував Андрію купити мене за 100 грн. Після чого ми з ним трохи посиділи обійнявшися. Але Сергій раптом забув що це був жарт і почав злитися на нас! Але ми так оперативно застрелили постіль і поклали Сережу у ліжко, що він забув через що саме він на нас розізлився і захрапів! На ранок ми з задоволенням йшли через залиті сонцем двори на нашу зупинку.
Мені б хотілося б вибиратися на вихідних кудись компанією, хоч іноді. Тим більше що в Андрія є авто і деяких проблеми, які пов'язані із громадським транспортом нам тоді не загрожують. Або мені вистачить записатися кудись на йогу. Головне взагалі виїжджати з району
Когда все уже были уверены, что вирусом, который сейчас приводит к закрытию школ на карантин, переболели, то только тогда мы отправились к Андрею С. в гости. Карликовый доберман Рон встретил нас, как всегда, агрессивно. Он охраняет частные владения, несмотря на недовольство хозяина его упорством и чрезмерным старанием. Но когда Рон понял, что его попытки атаковать нас не дают ему желаемого результата, то стал намекать на то, что за хорошее поведение надо ему платить тем, что поставлено на стол. Половину сыра съел Рон, половину мы. И навязчивые охранные услуги прекратились.
Мы много слушали о Чехии. Меня поразило то, с какой настойчивостью сын Андрея Илья овладевает профессией химика в чешском вузе. И уже знает язык очень хорошо. Его сестра, Вероника, которую я помню совсем ребёнком, уже становится прекрасной девушкой! Этим детям точно повезло в том, что их родители способны оплачивать им все необходимое и еще приносить доход в чешскую казну! Чуть-чуть смотрели фото Праги. После американского вина пробовали егермейстер с имбирем, но это уже было слишком. Ночевали у Андрея. Перед сном заходила его мама, которая живет на этаж выше, чтобы выгулять собаку. Сергея она знает давно, а со мной познакомилась только вчера. Милая, вежливая киевлянка, видимо осталась довольна тем, что общество у ее сына приличное.
Потом, когда она уже ушла, Сережа, в шутку, предложил Андрею купить меня за 100 грн. После чего мы с ним немного посидели обнявшись. Но Сергей вдруг забыл что это была шутка и начал злиться на нас! Но мы так оперативно застелили постель и уложили Сережу в постель, что он забыл, из-за чего именно он на нас разозлился и захрапел! Утром мы с удовольствием шли через залитые солнцем дворы на нашу остановку.
Мне бы хотелось выбираться на выходных куда-то компанией, хотя бы иногда. Тем более что у Андрея есть авто и некоторые проблемы, связанные с общественным транспортом, нам тогда не угрожают. Или мне будет достаточно записаться куда-нибудь на йогу. Главное, вообще выезжать из района