На аттаче написано не на речекряке, не считается. Почему не в окопе?

Це він має на увазі для здійснення психотерапії, чи для її успішності?
Пам'ятаю, що читала його "Брехуни на кушетці" і мені дуже сподобалось, але це було так давно, що вже я мало чого з цієї книги можу згадати.

Свобода зробити наше життя таким яким ми хочемо щоб воно було. Це не те саме, щоб жити в кайф тут і зараз? А кохання, любов підказує нам куди саме скеровувати рухи? Не ми його скеровуємо, а воно нас, хіба ні?

Ось ще з Михайла Коцюбинського:

Навколо люди. Блищать їх очі, тремтять їх голоси… Снує срібну нитку розум і золоту — серце, хвиля життя виходить з берегів, шумить і грає, і коли до уст моїх торкається келих веселощів, — я чую вже знайомий реквієм душі:

— А ти самотній!..

Я плачу. З мого серця теж ллється струмок в море людського горя. І хоч тепла рука моя простягнена для дружнього стиску там, де його треба, хоч душа моя розкрита для чужого горя, як квітка для роси, а проте… а разом з тим — я чую — встає з глибини, як вічне прокляття:

— Ха-ха! Ти все ж самотній! І коли навіть біля серця мого б'ється кохаюче серце, коли дві іскри злучаються в поломінь щастя, коли здається, що сфінкс розгаданий вже, — і тоді навіть… …І тоді навіть чорним клубком котиться в грудях моїх болісний й гордий покрик:

— А я… самотній!..

Чому самотність взагалі повинна хвилювати, коли тебе наповнює любов, до себе чи до когось, тим більш якщо є уявлення про те як відбувається перетворення на щось більше ніж ти є у статиці?

Yarvoh скажи, чеченский хуй, который вы сосете сейчас все, отличается от обычного, к которому ты привык? То, что Кадыров ебал овец, как-то повлияло на вкус?

Kukushka він дуже хороший автор, я три книги прочитав із задоволенням. Я думаю, він має на увазі, що ці істини потрібні в принципі для більш правильного усвідомлення того, ким є людина.

Та сама киянка самотність і не має хвилювати, це наш нормальний стан. Саме для того, щоб вона не хвилювала занадто, треба прийняти цей факт

Sirin киса, а теперь представь, что ты мне говоришь это в лицо. Почему ты не отвечаешь мне на вопросы, почему ты не в окопе? Или ты думаешь, что ты крутой тролль, но это же не отменяет вопроса: почему ты не в окопе?

Yarvoh Тьі смешной. Я запросто могу и в лицо нахуй послать, и не только тебя, а хоть и Кадьірова лично. Приезжайте
Про окоп єто же явно трололо вопрос, я так легко не поведусь.

Sirin киса, ссащая перейти по светофору на зебре - пытается в храбрость? Ты клоун, обоссаный. Почему ты не в окопе до сих пор? Ну о про в лицо мне лично - тут слишком многие знают тебя, обрыган. И слишком многие знают меня. Ты клоун.

Sirin

Про любов до ближнього. Згадалося, як, на початку нульових, я мешкала на Західному. Там більша частина будинку була, якщо узагальнити, алкаши з опухшими пиками. Вони всі прагнули уваги і спілкування, але я цими прагненнями нехтувала, не хотілося мені з ними спілкуватися і все. Так вони мені чого тільки в слід не кричали. Більше за все запам'яталося "підараска" :-))
Мабуть, з них вже мало хто залишився в живих. Адже вони жили екстремальним життям, не кожному під силу.

Ти, можливо, з таким типом людства не стикався. Але я до того, що інколи деяким ближним краще бути в тому зоопарку, де вони ніяк не мають змоги вдертися в твоє життя. Чи це може бути любов на відстані, як до горил чи тигрів?

Sirin А нашо ти взагалі на цю смегму реагуєш?

Та сама киянка я не реагував, але воно реально емоційно реагує, коли йому пропонуєш хуй, я був щиро здивований. Тож продовжую іноді експериментувати

Sirin Зрозуміло

Киса, почему молчишь?