Російські фашисти традиційно хочуть нас лишити без світла на Різдво і тому луплять по нас, в одне з найбільших християнських свят, ракетами. Стараються влучити не тільки в електромережі, але й в інженерні комунікації інших видів, вода газ. Для пересічних росіян це нас, неслухняних дітей, так справедливий татко наказує. А для нас вони, м'яко кажучи, нелюді. Все як завжди.

Проте головна частина нашого Різдва вже позаду. Це Святвечір. Він був учора. Сережина мама, на цей раз, прислала нам всі 12 страв і нам готувати нічого не прийшлося. Ми були лише у двох, тому ми все по-трошку розклали по маленьких блюдечках. По два підсмажених вареничка, двох видів, по дві ложки карпатських грибів, тушених в сметані, звісно кутя, яку може приготувати лише сережина мама, копчене сало, салат з буряка, квашена капуста, неймовірний, танущий у роті, печінковий торт, пиріг шарлотка, банани, сирничок з родзинками, дольки мандаринок, шоколадні цукерки.

Валентина Григорівна дуже просила, перед вечерею, подякувати богу за все, якщо ми не молимося. Я сказала, так, добре і подякувала їй. А потім Сережа перед святою вечерею помолився, а я просто подякувала всесвіту за все. Адже ЗСУ і наши західні партнери є частиною всесвіту. Завдяки їм ми ще живі і можемо відчувати чарівні смаки святої вечері