Демонстрація орєшніка

Хоча путін спробував, роблячи паси руками, залякати ворогів таємничим "орешником", з рештою, виявилося що це "кедр". У зв'язку з чим, згадалося дещо з радянської частини дитинства: "Он шел по сельской местности, к ближайшему орешнику за новою метлой"

В той час як ЗСУ, ракетами Storm Shadow, били по командному пункту і ATACMS по складам із озброєнням боєприпасів, кацапи, з одного боку, зробили вигляд, що нічого особливого не відбувається, з іншого хуйнули експериментальною, балістичною ракетою, яка ще не запущена у виробництво, по Дніпру. Показово, щоб залякати українців, західних партнерів і продемонструвати вірнопідданим як жорстко вони відповідають. Вдарили мовляв по оборонному підприємству. Але це підприємство вже давно не виконує ті функції, і тому мій тато вже давно не суміщає пенсійний статус з роботою. Крім поранень мирних мешканців, руйнувань на пошкодженому, майже не функціонуючому підприємстві, вибитих шибок в житлових будинках поблизу, пошкодження центру для реабілітації інвалідів і пожежи в гаражному кооперативі кацапи нічого більше не добилися.

Західні партнери не збираються зменшувати допомогу, а мій племінник не припиняє вчитися малювати. Прислав мені по вайберу нові малюнки, сонечко :-) Експресівну рибу, ніжні грибочки, візерунки вписані в об'єм.

Коли наші війська вражають військові об'єкти, свинособаки лише кошмарять мирне населення. Але життя нашого мирного населення триває. Гопник накручує ескалацію, хоча біситися конкретно почав лише після того як вдарили по території Росії, яка визнана міжнародним правом. Коли били по території, яку нормальна частина світу визнає територією України, але вона перебуває у тимчасовій окупації, то такої реакції не було. Видно гопник, коли бреше, все ж таки, перекручує в кишені два пальця. Відчуває старий підар де насправді його, а де награбоване. Хоче щоб світ підігравал його забаганкам, а хуй.

І доречі, про брехню. Попри заяви хуйла, ППО проти цього типу ракет, яким він зараз трусить перед світом як величезним хуєм, таки існує. Питання чи воно буде в нас до того як Трамп складе присягу. Подивимося. Сподіваюся ще побачимо пику ботоксного дідуся, яка червоніє від лютого безсилля

Пропагандистка скабеєва взялася критикувати зовнішність Меланії Трамп. Це ж вона запровадила погонялово "скумбрія" для Олени Зеленської? Якщо знайти фото скабеєвої без фотошопу, в повний зріст, і зблизька, то факт цькування перших леді України і США стає особливо смішним. Морська свинка називає когось скумбрією? Варіантів пояснень цьому явищу всього два. Або дивитися на себе, при цькуванні когось, не в традиції росіян. Або, як у випадку коли я спостерігала, на ФБ, випади росіянок похилого віку проти чоловіків-українців, які в коментарях писали, що в скабеєвої колгоспна зовнішність. Жіночки-росіянки, звісно, відстоювали гідність головної валькірії четвертого рейху. Писали яка вона красива. Тому, у якості другого варіанту, можу припустити, що росіяни і справді бачать жінку яка для нас, українців, має колгоспну зовнішність морської свинки, красунею. Для всього демократичного світу яка імперія такі і кумарі валькірії, а для росіян є еталоном, крім скабеєвої, актриса із носиком-картопелькою. І це просто факт, з яким треба жити. Я не розумію як можна хотіти Дональда Трампа, я не фанатка Зеленського і в якості першої леді мені більше подобалася Марина Порошенко, але те що скабеєва щось вякає на адресу Меланії Трамп чи Зеленської реально смішно :-)))

Знайти фото тих, про кого я написала, в інтернеті може любий дурник, тому я прикладаю просто чудові ілюстрації такого явища як соцреалізм. Коли реальність подавалася не такою як вона є, а такою, якою вона б мала бути у майбутньому

Україна вдарила ракетами по РФ після дозволу Байдена!

За даними джерел Цензор.Нет, сьогодні вперше в історії ЗС України завдали удар по військовому обʼєкту на території Росії балістичними ракетами ATACMS виробництва США. Згідно з повідомленням ГШ:

«У ніч на 19 листопада 2024 року підрозділи Збройних Сил України, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, завдали вогневого ураження по арсеналу 1046 центру матеріально-технічного забезпечення у районі міста Карачев Брянської області рф. Станом на 02.30 цієї ночі зафіксовано 12 вторинних вибухів та детонація в районі цілі.

Ураження складів з боєприпасами для армії російських окупантів з метою припинення збройної агресії рф проти України триватиме».

Раніше російський диктатор Володимир Путін погрожував завдати удари по силам НАТО, якщо Україна почне завдавати удари далекобійною зброєю по території РФ.

І ось сьогодні чергові «коричневі лінії» Кремля порушені. І тепер увесь світ буде дивитись чи наважиться Путін на якісь дії.

Початок далекобійних ударів по РФ не призведе до швидкого перелому у війні, але завдасть значних втрат тиловим обʼєктам російської армії, ускладнить маневр та логістику російської армії у прикордонних районах, змусить ще більше розтягнути засоби ППО, ворог буде під прицілом на сотні кілометрів вглиб Росії.

Вони готувалися до масованого обстрілу. Ми теж готувалися. Сьогодні із враженням нашої енергоінфраструктури, у тих масштабах, яких їм би хотілося, в росіян не вийшло. І, подейкують, здебільшого, завдяки F-16.

Цієї ночі та вранці сили ППО знищили 144/210 повітряних цілей, а саме:85/101 ракет Х-101/55 та «Калібр»;4/4 Х-59/69;0/1 «Іскандер-М»;7/8 Х-47м2 «Кинджал»;1/1 «Циркон»;42/90 БПЛА, ще 41 локаційно втрачено (РЕБ).Сили ППО титани!

Тим часом, у Хабаровську, презентують новий монументалізм (чи наївне мистецтво?) Ай, хіба ж так можна паплюжити "великого" вождя?! Як кажуть, сльози мєшают говоріть...

.

У Подільському районі Києва облаштовують сквер імені Голди Меїр. Його відкриють на вулиці Боричів Тік. Киянам показали візуалізації проєкту.

Центральним елементом скверу стане стіна, яка виконуватиме дві функції: прикрашатиме простір та зміцнюватиме схил. Також за задумом авторів, вона буде символізувати життя Голди, як державного діяча. На стіні скверу планують розмістити цитати Меїр.

Територію скверу вимостять гранітною плиткою. Уздовж стіни встановлять двосторонню лаву. В центрі скверу посадять липу. Для забезпечення комфорту відвідувачів усі елементи будуть облаштовані з урахуванням інклюзивності та безбар'єрності.

Освітлення скверу передбачатиме використання м'якого світла, яке рівномірно розподілятиметься по всій території. Світильники будуть встановити вздовж стіни, у її нішах, під лавою та під липою. Додатково буде підсвічено дерева, розташовані за межами скверу.

Ініціатором та фінансистом проєкту облаштування скверу є Федерація єврейських громад України. До розробки дизайну скверу залучені представники чотирьох архітектурних бюро: двох українських, німецького та іспанського.

Смажені зелені помідори

Приголомшливі – хоча, очевидно, й очікувані підсумки президентських виборів у Сполучених Штатах примусили багатьох з нас замислитися не тільки про Україну, а про Америку. Про Америку, яку ми вочевидь мало знаємо – інакше могли би собі без особливих проблем пояснити, чому американець голосує за таку людину, як Дональд Трамп.

Звісно, у ці дні ви почуєте тисячі професійних пояснень. І про економіку, і про аборти, і про міграцію, і про прорахунки істеблішменту Демократичної партії. Але не забувайте, що всі ці пояснення ви чуєте від людей, які переважно живуть у тій Америці, яка не голосувала за Дональда Трампа (навіть якщо самі вони за нього голосували). Це Сполучені Штати великих міст, це держава узбереж, це світ, розрахований на вічні зміни, на прогрес як сенс. І переважна більшість людей, які відвідують Америку або просто про неї думають, уявляють собі саме таку державу. Навіть серед самих американців Нью-Йорка, Сан-Франциско, Лос-Анджелеса чи Чикаго Америка саме така.

А вона – інша. Є Америка, над просторами якої пролітають літаки, що поспішають з одного великого міста континенту до іншого, на величезній швидкості проносяться машини і потяги… Тут майже ніхто не зупиняється – але тут живуть люди, мільйони людей, для яких Нью-Йорк чи Лос-Анджелес – навіть не просто інша країна, а інший світ, з яким вони не бажають мати нічого спільного.

Я відкрив для себе таку Америку як читач, а не як турист. Для мене найкращою її авторкою залишається акторка і письменниця Фенні Флеґґ з її знаменитим (і, до речі, екранізованим) романом «Смажені зелені помідори в кафе „Зупинка“». Через роки після успіху цього роману Фенні створила навіть справжню сімейну сагу цієї двоповерхової, маленької, але все ж таки великої Америки – Америки простих добрих людей, які не поспішають у великі міста, життя яких повільно минає з першого візиту до церкви й останнього на міський цвинтар, де вони опиняються в оточенні родичів і знайомих. Людей, розгублених шквалом змін, що вриваються в їхнє життя зі швидкістю, якої вони не можуть осягнути і сприйняти. Ці люди не хочуть, щоби світ змінювався. Вони прагнуть комфортно і спокійно жити у тому світі, який є. З самої появи цієї нової цивілізації – Сполучених Штатів Америки – ані вони, ані їхні дідусі й бабусі, ані їхні прадіди і прабабці не прагнули нічого іншого, окрім спокійного й гідного життя. Той, хто прагнув іншого, просто зникав з мапи цієї двоповерхової Америки й опинявся на вулицях, забудованих хмарочосами. Й, до речі, хочу нагадати вам, що «довоєнні» українці у своїй більшості були налаштовані саме так, як мешканці двоповерхової Америки, і швидше зрозуміли б їхній вибір, ніж вибір прихильників Камали Гарріс.

Сила Дональда Трампа саме в тому, що він зміг – щиро чи ні, це вже інше питання – достукатися до цих людей і продемонструвати розуміння цієї розгубленості. Трамп, поза сумнівом, не один із них і ніколи не був одним із них. Але вони сприймають його як свого – і цього достатньо для перемоги. Саме тому Трамп з такою легкістю переміг і Гілларі Клінтон, і Камалу Гарріс – бо обидві ці жінки (кожна по-своєму, звичайно) були справжніми символами змін, які відбулися навіть не в американському суспільстві, а з американським суспільством в останні десятиріччя. І саме тому Дональд Трамп програв Джозефу Байдену – бо Байден усі десятиріччя своєї політичної карʼєри сприймався як один із них, нехай давно вже став своїм радше в американському політичному істеблішменті. І саме це й намагався донести Байден до своїх соратників по партії – що він і тільки він може перемогти Дональда Трампа. Тому що тими, що голосують за Трампа, може сприйматися як інший варіант «свого хлопця», здатного зрозуміти їхні турботи і страхи. Трампа і Байдена – при всій їхній несхожості – можна уявити за столиком кавʼярні «Зупинка». Принаймні завсідники цього кафе можуть собі їх там уявити і вирішити, за кого ж із цих дідуганів голосувати. А от Камала Гарріс, з їхньої точки зору, взагалі навряд чи завітає до цього кафе…

При цьому Америка майбутнього, звичайно ж, буде Америкою саме Камали Гарріс, а не Трампа чи навіть Байдена. За минуле можна проголосувати, але у нього просто немає можливості повернутися – українці тут багать чого могли б розповісти американцям. Але історична перемога Трампа – щире бажання мільйонів людей повернутися, а не просто повернути Трампа до Білого дому.

І, як це завжди буває з будь-якою спробою надати своїм мріям про минуле інституційного характеру, наслідки цього повернення будуть приголомшливими саме для цих простих добрих людей – тих, хто вірить у дива і в Дональда Трампа.

10.11.2024

Останній раз я робила уколи десь 15 років тому... Я пам'ятаю, що було відчуття ніби скоріше вкидаєш голку ніж штрикаєш нею. Пацієнт був задоволений, але чи згадають руки як саме вони це робили? Нам призначили дексаметазон. Узі краще ніж я боялася. Треба з'ясувати від чого алергія в мого красунчика. Але ж ми встигли побувати і в щелепно-лицевому відділенні, куди нас направив хірург. Клініка нам сподобалася. Прийдемо ще, лікувати зуби. Лікарка їхала до нас з операції, ми чекали більше години. Навколо приватний сектор, але такий милий і затишний, що гуляти було дуже приємно

Левчик вже набагато краще читає. Йому купили такі книжки, які він сам почав читати з захопленням. На приклад, казка про драконів, або про гусів. Я не знаю, що йому такого купували раніше, але справа точно посунулася у кращій бік і я рада! :-)

і може схопити зненацька. Очікування дива вже само по собі дає позитивний заряд. А якщо диво не настає, можна хоч посміятися

.

Виборці у США скоріше бажають щоб на виборах переміг чоловік ніж жити у демократичному суспільстві. Д.Т. непередбачуваний як погода у деяких штатах. Залишається просто з цим жити.

Сережа захворів. Знайшли терапевта, завтра почнем дізнаватися що це. Фіточаї для заспокоювання емоцій. Але результат обстеження поки що непередбачуваний.

Малюю на основі 3D 2D, результат вже передбачуваний, але не завжди передбачуваний час, який я на це завдання витрачаю. Об'ємні елементі інфографіки, символи, знаки, просто блокнот із олівцем. Мультяшно, мило, проте реалістично

Гуляла біля Батьківщини-матері. У парку Вічної слави. Чи треба перейменовувати саме цей парк. Очевидно, згодом, назва може набути новий сенс. Тим більше я бачила біля танку вказник "На москву" і невеличку виставку військових авто, з простреленими шибками, або ж іншими частинами, металевими свідками кровавих подій. Сам по собі меморіальний комплекс красивий, але ж статуї з ознаками радянської символіки треба видалити і на їх місце поставити нові, стилізовані під певний минулий час, але образи щоб підходили російсько-українській війні.

Ще рюкзаки українського виробництва бренду StreetWear, які шиються в Рівенської області, неймовірно якісні, красиві і комфортні у використанні. Я дуже задоволена покупкою! :-) Тим більше що я підтримала вітчизняного виробника!

Я так добре доглядала за азалією, що вона почала квітнути! Вже зараз. Хоча, коли я її купила в квітні, вона вже цвіла дуже емоційно і зупинятися не збиралася. Як би не прикрий випадок із транспортировочним горщиком, то вона б продовжила цвісти. Тож я уявляла її період цвітіння десь, можливий діапазон, із січня по червень. А тут азалія вирішила що пора вже в кінці жовтня :-)

Сонячного, природного світла стає все менше, тому я купила їй фітолампу, яка світить ультрафіолетом. Можна міняти режими по кольору і інтенсивності. Є таймер. Я зробила моїй красуні максимально комфортно. Поки не було ще опалення, температура в квартирі була така що їй подобається. А тепер, коли опалення дали, можна провітрювати приміщення скільки завгодно. Ми самі майже звикли до прохолоди і якщо вдасться підтримувати між +18 і + 20, нам підходить :-)

5 жовтня 1909 р. народився поет Богдан-Ігор Антонич (1909-1937).

Пісня бадьорих бродяг

1

В дорогу! Щоб лиш сонце нам світило,
щоб ясен круг горів нам угорі.
О ти, шляхів безкраїх дивна сило,
що маниш нас в своїй мінливій грі.
Як вдарить запах піль в вікна вітрило,
хто видержить в душних кімнат жарі.
Упитись далі подихом так мило,
геть суми, думи кинути старі!
Вітрами поле душі нам обмило,
а пісню підказали комарі.
Складаєм дні в яскравих айстрів клумби,
нових Америк щастя ми Колумби.

2

Чи в очі дощ січе, немов горох,
чи в літній день пітніти буде тіло,
хоч рахувати ти б не вмів до трьох,
хоч від журби твоє би серце мліло,
м'який безмежжя обмотає мох,
поглянеш в тихий, вільний безкрай сміло,
покинеш хвиль минулих темний льох,
і буде серце юним шалом цвіло,
і буде в тобі грав пташиний тьох,
поймеш заплутане природи діло.
Без меж і стін, що тиснуть, станеш тут,
бродяга, волокита, шалапут

.

Ще трохи і візьму американо, у один з останніх жовтневих днів, на Великий Васильківській :-)