Интересная статья о влиянии украинской редакции славянской культуры на московскую и о происхождении "мовы".
"Таким образом, на рубеже XVII и XVIII-го веков произошла украинизация великорусской духовной культуры. Различие между западнорусской и московской редакциями русской культуры было упразднено путем искоренения московской редакции, и русская культура стала едина".
Эта единая русская культура послепетровского периода была западнорусской, украинской по своему происхождению, но русская государственность была по своему происхождению великорусской, а потому и центр культуры должен был переместиться из Украины в Великороссию. В результате и получилось, что эта культура стала ни специфически великорусской, ни специфически украинской, а общерусской. Все дальнейшее развитие этой культуры в значительной мере определялось именно этим ее переходом от ограниченного, местного к всеобъемлющему, общенациональному"
"Вновь приведу мнение известного украинофила, историка и литератора Пантелеймона Кулиша, который в 1892-м, в одном из своих писем написал следующее: "Елемент ляхо-шляхетський в купі з елементом татаро-хлопацьким, народив козаччину нам на погибель, і не погибли ми з нашою старорущиною єдино через те, що братня наша Русь, праведно звана Великою, спромоглась на тверду, законодавчу і виконавчу владу…" [23]."
Пример письма 1892 года:
"Кохана внучко, сизокрила голубко!
Ні про що було писати до Тебе. Чим я живу й дишу те байдуже Тобі, яко патріотці українській,
моє он патріотство починається з Олега й Святослава, захоплює кляземщину й московщину з новгородчиною, вибивається з-під монгольського ярма, помагає нам вибитись із-під єзуїтської Польщі, опановує вкупі з царською раттю "пучину крови нашої" Крим, визволяє нас із-під ляхо-татарського виродка - козацтва, і достойного чада його - гайдамацтва, а ввійшовши, при світлі царських шкіл, в океан всьогосвітньої науки, поновлює бояновську старорущину на звалищах кобзарських дум і живого слова народнього. Тимчасом ся старорущина породила вже "нове в народ їх слово", слово пушкінське, і воно дало нам силу знятись вище простолюдної пісні і повісти. Не вгасала пушкінська новорущина нашого староруського, бояновського духу, а воскресила його. По своїй руській природі вона нам не ворожа, - не те вона, що польщизна: бо й її зродили наші ж таки староруські розуми, ті, що, втерявши "матір всіх руських городів", зібрали докупи яку змогли руську землю під її чада" [17].
По-моему перевода не требует.
http://www.warandpeace.ru/ru/commentaries/view/17965/
"Роботы и устаревший маркси...
[Print]
Рыжий Ангел