Минулої п'ятниці Президент України спільно із Радою національної безпеки та оборони знову ставили завдання, оцінювали і повчали уряд в сфері економічної політики. Правда, як з'ясував автор, повчаючи, керівники держави самі зробили кілька цікавих помилок.

Той, хто вміє - той робить, хто не вміє - повчає.
Джордж Бернард Шоу, англійський драматург.

Хоча ст.116 Конституції України досить чітко встановлює, що економічна політика - це парафія уряду, чиновники з Секретаріату і РНБОУ не втомлюються робити заяви щодо стану вітчизняної економіки. Цього разу головних інформаційних приводів було два. По-перше - прогнозовані показники інфляції за травень 2008 р. По-друге - справа Vanco.

За тими даними, які є зараз у Міністерства фінансів, інфляція в травні має скласти близько 1%. Причому, як клявся в кулуарах міністр Пинзеник, є великі шанси, що вона буде навіть нижчою за 1%.

Помилка №1. Вочевидь, маючи аналогічну інформацію, Секретаріат Президента поспішив розкритикувати цей показник. "Травень - це традиційний місяць, в якому спостерігається дефляція. Але в цьому році дефляції вже не буде. Буде інфляція близько 1%. Хотів би всіх застерегти: це жовта картка на те, що дії, які вживаються владою протягом 5 місяців, є неефективними", - заявив Президент.

Передусім, шановний Вікторе Андрійовичу, звідки Ви взяли інформацію, що травень є «традиційно дефляційним» місяцем?

Принаймні, дані Державного комітету статистики свідчать про інше: за весь час української незалежності лише один раз у травні спостерігалася дефляція - 2002 року. 1998 і 2003 рр. інфляція була на рівні 0%. Протягом всіх інших років спостерігалося зростання цін.

До речі, 2000 року, за прем'єрства Віктора Ющенко, інфляція в травні взагалі становила 2,1%. Порівняно із цим показником нинішній прогноз інфляції на травень виглядає досить непогано.

Безумовно, можна говорити про те, що частково гальмування інфляції спричинене сезонними тенденціями. Це правда. У той же час, слід взяти до уваги, що, починаючи з вересня 2007 р., місячний рівень інфляції нижче 2% не знижувався. Отже у травні 2008 р. Україна матиме найнижчу інфляцію за останні 9 місяців і втричі нижчу, ніж у квітні.

Більш того, хоча останній рік інфляція в Україні дійсно була однією з найвищих в Європі і значно випереджала аналогічні показники в Росії і Білорусі (тут Президент правий), але в травні українська інфляція, очевидно, буде менша за російську (за даними Росстату, там інфляція за 1-26 травня склала 1,2%).

Президент також зазначив, що крім роздрібної інфляції є оптова, «яка доганятиме нас через три місяці». Хоча по суті Президент в цьому аспекті правий (за 4 місяці індекс споживчих цін зріс на 13,1%, цін виробників - на 19,8%, тобто розрив є, і він дійсно може дещо пришвидшити ріст споживчих цін восени), утім, на користь боротьбі з інфляцією подібні негативні прогнози не йдуть. Це навпаки нагнітає інфляційні очікування населення і бізнесу (за прогнозами, цього року вони можуть додати в загальну «скарбничку» інфляції близько 2 додаткових відсоткових пункти).

До того ж, за 4 місяці минулого року індекс цін виробників зростав взагалі в 5,6 разів швидше, ніж індекс споживчих цін. Але тоді Президент чомусь не звертав уваги на цю проблему, і вона заявила про себе вже в червні 2007 р. (тоді місячне зростання індексу споживчих цін склало 2,2%).

Помилка №2. Але парад помилок цим не закінчився. Президент продовжив: "Мене не може не турбувати зниження економічного росту: квартал за кварталом, місяць за місяцем ми маємо тенденцію, яка говорить, що в кожній сфері треба робити комплексну реакцію".

Це, м'яко кажучи, теж не відповідає дійсності. З початку цього року ріст ВВП хоч і поступово, але прискорюється.

Зростання ВВП (до відповідного періоду минулого року), у порівняних цінах:

http://www.epravda.com.ua/columns/484684c03d028/

За І квартал 2008 зафіксовано рекордний за останні 2 роки приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України - 3,4 млрд. доларів.

У промисловому зростанні є певні коливання, але порівняно з початком року прогрес є також очевидним.

Промислове зростання (до відповідного періоду минулого року):

http://www.epravda.com.ua/columns/484684c03d028/

Помилка №3. "Я можу констатувати: антиінфляційного курсу в Україні не сформовано, а те, що називається "заходи по боротьбі з інфляцією", відсутнє навіть формально", - заявив Президент України.

Відштовхуючись від слова «формально» - документ щодо заходів по боротьбі з інфляцією (причому офіційно затверджений урядом) безумовно є. І називається він План антиінфляційних заходів на 2008 р., який підготували спеціалісти Кабінету Міністрів України і Національного банку України ще наприкінці лютого 2008 р.

Нехай і не всі, але частина передбачених заходів здійснюється. Наприклад, уряд активно використовував можливості Державного резерву - це дозволило в квітні загальмувати зростання цін на цукор (+6% у березні, +3,3% у квітні). Якщо б голова Секретаріату Балога не «відволікав» своїми «телефонними дзвінками» голову Держкомрезерву Поживанова, то, можливо, цей же механізм дозволив би покращити ситуацію і на ринку м'яса.

Інший приклад - використання експортно-імпортних важелів. Можна сперечатися з тим, як вплинуло обмеження експорту олії на галузь, але в плані зниження цін це дало свій результат: після півсторічного стрімкого зростання ціни на олію в квітні дещо знизилися і зараз залишаються стабільними (правда, тиждень тому відповідні постанови уряду щодо обмеження експорту олії призупинено Президентом).

Депутати від більшості намагалися запровадити імпортні квоти на м'ясо аби покрити попит на внутрішньому ринку (250 тис. тонн на рік - це приблизно 9% від виробництва м'яса українськими виробниками в 2007 р.). Не вистачило 1 голосу (не голосували, зокрема, О.Білозір і І.Плющ).

Особливо «уміляєт» критика цього законопроекту з боку регіоналів - мовляв, це б ударило по вітчизняному виробнику. «Регіонам» варто, по-перше, згадати, скільки в Україну йшло «пільгового» м'яса через Донецькі ВЕЗи і ТПР в 2005-2007 рр. (до речі, останнє рішення Конституційного суду де-факто легалізувало цю практику). І Президент чомусь теж не дуже сильно звертав увагу на цю проблему. І по-друге, згадати, що за минулий рік урядування В.Януковича поголів'я великої рогатої худоби скоротилося на 0,7 млн. голів (на 11%), а свиней - на 1,03 млн. голів (на 13%).

Помилка №4. Помилки глави держави у своєму виступі доповнила секретар РНБОУ Раїса Богатирьова, яка дорікнула уряду, що «недостатньо зрозуміла монетарна позиція щодо утиску грошової маси за відсутності активної валютної політики все більше посилює негативні процеси в економіці і загрожує фактично стагфляцією».

Дійсно, скорочення грошової маси може гальмувати економічне зростання. Але, по-перше, як свідчать офіційні дані Нацбанку, за січень-квітень 2008 р. монетарна база зросла на 2,2% (для порівняння, за 4 місяці 2007 р. - на 2,5%), грошова маса - на 8,5% (8,2%), готівка поза банками - на 4,5% (4,3%). Причому протягом квітня спостерігалося зростання і грошової маси, і інших монетарних агрегатів. Тобто про утиск грошової маси мова йти не може.

По-друге, незрозуміло, що мала на увазі Богатирьова під словами «за відсутності активної валютної політики». За експертними дослідженнями, укріплення гривні на 20 коп. (з 5,05 до 4,85 грн. за долар) може загальмувати річні темпи інфляції на 1-1,5%. За словами голови НБУ В. Стельмаха - навіть на 3%. НБУ наприкінці минулого тижня активно діяв на міжбанку, викуповуючи зайвий долар. Більш того, курс гривні хоч і з «великим скрипом», але поступово стає більш гнучким (на момент заяви він, наприклад, складав вже 4,852 грн. за долар).

По-третє, за валютну, грошово-кредитну політику відповідальний не уряд, а Нацбанк (ст. 99 Конституції, Закон «Про Національний банк України»).

По-четверте, про стагфляцію мова йти не може, тому що: А) економічне зростання дещо прискорюється, Б) рівень безробіття залишається стабільним і навіть потроху зменшується. А саме зниження економічного росту і суттєве зростання безробіття на фоні високої інфляції є класичними складовими стагфляції.

Помилка №5. Остання помилка у цьому переліку полягала вже не у заявах, а в державних рішеннях посадових осіб щодо Vanco.

Минулої п'ятниці Секретар РНБОУ Р. Богатирьова заявила, що міжвідомча робоча група, яка була створена указом Президента №463 від 20 травня, перевірила законність проведення 2006 р. конкурсу з відбору інвестора для розробки Прикерченської ділянки, а також підписання угоди про розподіл прибутку із Vanco Prykerchenska, і не знайшла порушень українського законодавства.

Хто очолював цю робочу групу? Сама ж Богатирьова.

Можна по-різному оцінювати скандал навколо видобутку нафти на чорноморському шельфі, шукати винних по обидві сторони барикад. Але зверніть увагу: Президент України призначає головою робочої групи з цього питання людину, яка політично близька (і не приховує цього) до Рината Ахметова. І при цьому Президента не сильно бентежить той, факт, що Ахметов через СКМ є власником Донбаської паливно-енергетичної компанії, яка безпосередньо бере участь у проекті Vanco. Це дозволяє з самого початку сумніватися в об'єктивності рішення цієї групи.

Причому ці сумніви лише посилює інформація про склад Міжвідомчої робочої групи: генпрокурор Олександр Медведько (який ще до того зупинив рішення Мінприроди про ліквідацію ліцензії офшорної «доньки» Vanco), заступник Богатирьової Борис Соболєв (до речі, довгий час працював радником мера Києва Черновецького). Потрапило в цю комісію навіть «око» Президента в уряді - міністр оборони Юрій Єхануров (дійсно, це питання дуже пов'язане з компетенцією його міністерства...).

Тобто, враховуючи склад цієї групи, вона могла навіть взагалі не збиратися, її вердикт був очевидним з самого початку.

Найгірше у цій ситуації те, що Президент, який вдається до таких рішень, не розуміє, що своїми ж руками підриває авторитет і легітимність органу, який він очолює. Органу, який, до речі, має конституційний статус.
Ну а щодо помилок - то це вже питання до професійності української влади.