дневник заведен 10-02-2004
постоянные читатели [154]
3_62, 8-) СТИКС, A i s c h a, A1ien, Aglaia, anikeeva, ARMY, Arris, Artt, asole, Avana, Basilicum, BISyanya, blackberrry, Bladewalker, Cherry_Dashik, Creative emotion, Dama&@, Die Flora, dimas, Dreamtiger, Dummy, Eagles, Emptyness, End split, Eroshka, Eternity(ToSA), Etheriall, four seasons, Galateya, GoldenAndy, Guaranda, hanami, Hunger, Hydralisk, Indigo girl, I_R, Jeanne Osoien, Jouir, Kanpu3Ka, kolobo4ek, Kukushka, K_Altos, leksei, Lilichka, Loss of Soul, Mari-May, Marineska, Marjerri, Mechanic, meteora, Mirabelle, Nessy, nevidim, Nicholas Hawkwood, nobuddhy, NoGod, O De San, OkeaNik7, onk, Paint It Black, Panny, Parshivka, pauluss, photo, photo_tDO, point69, Princessen, Pulim, RADAR, Radu, Ra_au, RomperStomper, ruslan7, ryecat, Samum, Sergo, SharoWar, Silvara, Simpli, SoulOfTheI, Southern_Cross, strangeman, Tajutka, The Cure, The Doors, The House Of Rock, Tournesol, Uncatchable Jane, ura23, username, Vasilich, Volna, vvol, Wetka, WhereItFrom-Club, Wrong Direction, zappa, Zoi_site, z_g, Альфи, Ануца, Арматур-батыр, Белый, Библиотека, Бодюлька, Бонни, Брю, Буквы иллюзий, Букля_, В кедах по снегу, Великое Ничто, Влюбленная в жизнь, Волшебница Эфи, Вредные Советы, Дизайнер шатун, Дочь Самурая, Дура, Дядя Федор, ежеви, Ёлочка, Желудь, Карпатский ёж, Ква-кВася, Клуб меломанов, криворук, Лёчка, Марина, Мастер, Мильди, Мюу, Не та, новембер, ПАРАД УРОДОВ, Паранормальный клуб, ПЕПЯКАМОБИЛЕ, Птица без ног, Путник, Роковая малышка Ню, Синий Мастер, Стрелка_в_центре, Та сама киянка, ТАРЗАНКА, Тин, Тихий океан, Толерантный клуб, Тррринадцатый, Хару, Хикки_коморный, Чел, Шпулька, Штиль, Эль, Юкка
3_62, 8-) СТИКС, A i s c h a, A1ien, Aglaia, anikeeva, ARMY, Arris, Artt, asole, Avana, Basilicum, BISyanya, blackberrry, Bladewalker, Cherry_Dashik, Creative emotion, Dama&@, Die Flora, dimas, Dreamtiger, Dummy, Eagles, Emptyness, End split, Eroshka, Eternity(ToSA), Etheriall, four seasons, Galateya, GoldenAndy, Guaranda, hanami, Hunger, Hydralisk, Indigo girl, I_R, Jeanne Osoien, Jouir, Kanpu3Ka, kolobo4ek, Kukushka, K_Altos, leksei, Lilichka, Loss of Soul, Mari-May, Marineska, Marjerri, Mechanic, meteora, Mirabelle, Nessy, nevidim, Nicholas Hawkwood, nobuddhy, NoGod, O De San, OkeaNik7, onk, Paint It Black, Panny, Parshivka, pauluss, photo, photo_tDO, point69, Princessen, Pulim, RADAR, Radu, Ra_au, RomperStomper, ruslan7, ryecat, Samum, Sergo, SharoWar, Silvara, Simpli, SoulOfTheI, Southern_Cross, strangeman, Tajutka, The Cure, The Doors, The House Of Rock, Tournesol, Uncatchable Jane, ura23, username, Vasilich, Volna, vvol, Wetka, WhereItFrom-Club, Wrong Direction, zappa, Zoi_site, z_g, Альфи, Ануца, Арматур-батыр, Белый, Библиотека, Бодюлька, Бонни, Брю, Буквы иллюзий, Букля_, В кедах по снегу, Великое Ничто, Влюбленная в жизнь, Волшебница Эфи, Вредные Советы, Дизайнер шатун, Дочь Самурая, Дура, Дядя Федор, ежеви, Ёлочка, Желудь, Карпатский ёж, Ква-кВася, Клуб меломанов, криворук, Лёчка, Марина, Мастер, Мильди, Мюу, Не та, новембер, ПАРАД УРОДОВ, Паранормальный клуб, ПЕПЯКАМОБИЛЕ, Птица без ног, Путник, Роковая малышка Ню, Синий Мастер, Стрелка_в_центре, Та сама киянка, ТАРЗАНКА, Тин, Тихий океан, Толерантный клуб, Тррринадцатый, Хару, Хикки_коморный, Чел, Шпулька, Штиль, Эль, Юкка
цитатник:
- • лента
хочухи:
- • группы хочух
- • rss
27-10-2024 10:40
Я вірю в те, що ми по життю самі. Навіть якщо з нами зграя - ми самі народжуємося і помираємо самі, ми завжди маємо кордон, фізичний, який відділяє нас від іншого світу - наше тіло. Але ти можеш вийти за рамки цього тіла і збільшиться, коли ти на рівні почуттів і всього свого єства контактуєш з кимось чи чимось, коли ви стаєте хоч і на кілька митей, але чимось більшим ніж ви є у своїй статиці.
Ось там для мене любов. І саме в любові є Бог, бо "возлюби іншого, як самого себе" 
Ось там для мене любов. І саме в любові є Бог, бо "возлюби іншого, як самого себе"
Комментарии:
На аттаче написано не на речекряке, не считается. Почему не в окопе?
Це він має на увазі для здійснення психотерапії, чи для її успішності?
Пам'ятаю, що читала його "Брехуни на кушетці" і мені дуже сподобалось, але це було так давно, що вже я мало чого з цієї книги можу згадати.
Пам'ятаю, що читала його "Брехуни на кушетці" і мені дуже сподобалось, але це було так давно, що вже я мало чого з цієї книги можу згадати.
Свобода зробити наше життя таким яким ми хочемо щоб воно було. Це не те саме, щоб жити в кайф тут і зараз? А кохання, любов підказує нам куди саме скеровувати рухи? Не ми його скеровуємо, а воно нас, хіба ні?
Ось ще з Михайла Коцюбинського:
Навколо люди. Блищать їх очі, тремтять їх голоси… Снує срібну нитку розум і золоту — серце, хвиля життя виходить з берегів, шумить і грає, і коли до уст моїх торкається келих веселощів, — я чую вже знайомий реквієм душі:
— А ти самотній!..
Я плачу. З мого серця теж ллється струмок в море людського горя. І хоч тепла рука моя простягнена для дружнього стиску там, де його треба, хоч душа моя розкрита для чужого горя, як квітка для роси, а проте… а разом з тим — я чую — встає з глибини, як вічне прокляття:
— Ха-ха! Ти все ж самотній! І коли навіть біля серця мого б'ється кохаюче серце, коли дві іскри злучаються в поломінь щастя, коли здається, що сфінкс розгаданий вже, — і тоді навіть… …І тоді навіть чорним клубком котиться в грудях моїх болісний й гордий покрик:
— А я… самотній!..
Чому самотність взагалі повинна хвилювати, коли тебе наповнює любов, до себе чи до когось, тим більш якщо є уявлення про те як відбувається перетворення на щось більше ніж ти є у статиці?
Навколо люди. Блищать їх очі, тремтять їх голоси… Снує срібну нитку розум і золоту — серце, хвиля життя виходить з берегів, шумить і грає, і коли до уст моїх торкається келих веселощів, — я чую вже знайомий реквієм душі:
— А ти самотній!..
Я плачу. З мого серця теж ллється струмок в море людського горя. І хоч тепла рука моя простягнена для дружнього стиску там, де його треба, хоч душа моя розкрита для чужого горя, як квітка для роси, а проте… а разом з тим — я чую — встає з глибини, як вічне прокляття:
— Ха-ха! Ти все ж самотній! І коли навіть біля серця мого б'ється кохаюче серце, коли дві іскри злучаються в поломінь щастя, коли здається, що сфінкс розгаданий вже, — і тоді навіть… …І тоді навіть чорним клубком котиться в грудях моїх болісний й гордий покрик:
— А я… самотній!..
Чому самотність взагалі повинна хвилювати, коли тебе наповнює любов, до себе чи до когось, тим більш якщо є уявлення про те як відбувається перетворення на щось більше ніж ти є у статиці?
Yarvoh скажи, чеченский хуй, который вы сосете сейчас все, отличается от обычного, к которому ты привык? То, что Кадыров ебал овец, как-то повлияло на вкус?
Kukushka він дуже хороший автор, я три книги прочитав із задоволенням. Я думаю, він має на увазі, що ці істини потрібні в принципі для більш правильного усвідомлення того, ким є людина.
Та сама киянка самотність і не має хвилювати, це наш нормальний стан. Саме для того, щоб вона не хвилювала занадто, треба прийняти цей факт
Sirin киса, а теперь представь, что ты мне говоришь это в лицо. Почему ты не отвечаешь мне на вопросы, почему ты не в окопе? Или ты думаешь, что ты крутой тролль, но это же не отменяет вопроса: почему ты не в окопе?
Yarvoh Тьі смешной. Я запросто могу и в лицо нахуй послать, и не только тебя, а хоть и Кадьірова лично. Приезжайте 
Про окоп єто же явно трололо вопрос, я так легко не поведусь.
Про окоп єто же явно трололо вопрос, я так легко не поведусь.
Sirin киса, ссащая перейти по светофору на зебре - пытается в храбрость? Ты клоун, обоссаный. Почему ты не в окопе до сих пор? Ну о про в лицо мне лично - тут слишком многие знают тебя, обрыган. И слишком многие знают меня. Ты клоун.
Sirin
Про любов до ближнього. Згадалося, як, на початку нульових, я мешкала на Західному. Там більша частина будинку була, якщо узагальнити, алкаши з опухшими пиками. Вони всі прагнули уваги і спілкування, але я цими прагненнями нехтувала, не хотілося мені з ними спілкуватися і все. Так вони мені чого тільки в слід не кричали. Більше за все запам'яталося "підараска" :-))
Мабуть, з них вже мало хто залишився в живих. Адже вони жили екстремальним життям, не кожному під силу.
Ти, можливо, з таким типом людства не стикався. Але я до того, що інколи деяким ближним краще бути в тому зоопарку, де вони ніяк не мають змоги вдертися в твоє життя. Чи це може бути любов на відстані, як до горил чи тигрів?
Про любов до ближнього. Згадалося, як, на початку нульових, я мешкала на Західному. Там більша частина будинку була, якщо узагальнити, алкаши з опухшими пиками. Вони всі прагнули уваги і спілкування, але я цими прагненнями нехтувала, не хотілося мені з ними спілкуватися і все. Так вони мені чого тільки в слід не кричали. Більше за все запам'яталося "підараска" :-))
Мабуть, з них вже мало хто залишився в живих. Адже вони жили екстремальним життям, не кожному під силу.
Ти, можливо, з таким типом людства не стикався. Але я до того, що інколи деяким ближним краще бути в тому зоопарку, де вони ніяк не мають змоги вдертися в твоє життя. Чи це може бути любов на відстані, як до горил чи тигрів?
Sirin А нашо ти взагалі на цю смегму реагуєш?
Та сама киянка я не реагував, але воно реально емоційно реагує, коли йому пропонуєш хуй, я був щиро здивований. Тож продовжую іноді експериментувати
Sirin Зрозуміло
Киса, почему молчишь?
Оксана Хвиля
[Print]
Kukushka