Я пам'ятаю як відвідувала Київський зоопарк і мене, як завжди у зоопарках, більше за все зацікавила зона клітин із мавпами. Самими кумедними і рухомими були капуцини! Там тваринка явно відчувала себе ніби на арені цирку :-))) Таких акробатичних номерів тоді не робив більше ніхто, навіть горіли. І раціон в тарілках у капуцинів був особливий. А тут, виявляється, вони вже тривалий час йдуть власним еволюційним шляхом. Я, звісно, не доживу до того як вони почнуть говорити і ходити на задних лапах, але капуцини, як циркові артисти, точно талановиті! :-)

Археологічні дані про використання людьми інструментів датуються приблизно 2,5 млн років, і археологи використовують зміни в технології створення кам’яних інструментів, щоб відстежувати зміни в людській еволюції, культурі і способі життя. Знаряддя мавп також змінюються, але в стислих часових масштабах.

Мавпи-капуцини більш універсальні при використанні знарядь, ніж шимпанзе. Вони вибирають каміння правильних розмірів і форм для різних завдань, від копання до злому різних горіхів і насіння (Кожен має свої власні розміри і вагові характеристики в якості ідеального інструменту для злому).

У бразильському національному парку Серра-де-Капівара група капуцинів зламує горіхи кеш’ю круглими кварцитовими камінням, які вони вибирають і несуть в гай кеш’ю з сухого русла, розташованого на відстані близько 25 м. Капуцини переробляли їжу в одному і тому ж місці протягом принаймні 3000 років - і залишали після себе свої явно стерті інструменти. Це близько 450 поколінь мавп, і за цей час археологи помітили деякі серйозні зміни в кам’яних молотках і способах їх використання.