якось нарком Мікоян засів за книжку "Афкусной і палєзной піщє", в якій йому треба було зробити непосильну місію - вигадати сто "блюд руской кухні".
От він їздив по всяких підкорених народах та брав що де фкусненькаго.
Зібрався якось в Крим.

Тут йому дзвонить сталін і каже: їдь в Америку.
В Америці до Мікояна побував писатель-стукачь, ікона нашої какаяразніцаязичної інтелігенції Ільф-Пєтров.

Ільф-Пєтров пише в "Адноетажной Амєрікє", що повсюди там їдять біфштекси, отвратительні біфштекси, їда для голодних не.рів, і от ми сидимо в ресторані, нам приносять біфштекс, ми його скушали но с отвращеніем, а потім знову заказали біфштекс, бо в них нічого більше нема, бідна нація.

Мікоян же побачив там гамбургер.
Повернувся і каже: товаріщ сталін, у них є класне блюдо, давайте зробимо його рускім народним.

Вони беруть хліб і кладуть в нього м'яса.
сталін каже: ми зробимо навпаки.
Бері м'ясо і клади в нього хліб.
Так появилися рускіє катлєти.