Здатність комбінувати звуки у нетривіальні фрази — основа генеративності мови: вона дозволяє передавати нескінченну кількість змістів, використовуючи обмежену кількість одиниць. Той факт, що цю властивість продемонстрували бонобо — один із найближчих родичів людини, — змінює уявлення про винятковість людської мови.

На думку авторів, такі мовні структури могли існувати вже у спільного предка людини та бонобо 7–13 мільйонів років тому. Це означає, що еволюційні корені людської мови — глибші, ніж припускали раніше.

Також дослідники припускають, що складна вокальна поведінка бонобо може бути пов’язана з потребою координувати дії у соціальній групі — а це ще один можливий фактор, що стимулював еволюцію мовлення в людини.

Тобто, якщо бонобо і шимпанзе упевнено йдуть шляхом еволюції, так само як колись хомо сапієнс, то ця гілка приматів колись стане конкурентноздатною по відношенню до людей? І буде загрожувати людям війнами, збройними конфліктами, у майбутньому? Адже загрожувати людям, напевне, буде вважатися престижним. Взагалі, бонобо доволі милі і зараз всі конфлікти між собою вирішують через секс. В любій незрозумілій ситуації вони спарюються. Невже колись в їх руках опиниться зброя масового знищення, ракети середньої дальності чи навіть ядерна зброя?