Більше тижня мене мучала якась невідома срань у горлі. Ні температури, ніяких більше симптомів, тільки кашель при спробі щось сказати і сам по собі. І до лікаря звертатися не хотілося, бо на третій день цієї фігні здавалося, що ось-ось одужаю. Але воно розтягнулося більше ніж на тиждень. Чи то вітамін С почав діяти, чи то порада лікаря, яку мені передала мама Сережи, порадившися зі своїм лікарем, полоскати горло теплою водою з содою. Але сьогодні прокинулася і не кашляю. Просто ніби якусь гидоту включили і раптом виключили. Я ніколи не хворіла на корону, на той штам що був самий небезпечний. Модерной вакцинувалася тільки щоб їздити без маски в громадському транспорті і відвідувати концерти, виставки і ресторани. А тут раптом таке! Сімнадцять років тому було щось подібне, але не до такої ступені, що починаєш звикати до того що ти так живеш. Я взагалі останні дні ще уявляла той вірус, що мене мучав, візуально в своєму горлі і як мій організм його вбиває. В мене уяви для такого вистачає. Може теж допомогло, не знаю Я перемогла той клятий вірус!!! Ааааа :-)

Я все одно старалася працювати, і якось у своєму улюбленому Jukebox на youtube раптом почула таку жіночку. Там кльового вистачає взагалі, але це щось неймовірне просто!