Щоденник пересічної українки
Та сама киянка
дневник заведен 23-09-2004
постоянные читатели [51]
3_62, 72квадрата, aabp, ALEON, Andry Smart, Anga Hyler, BiGG_BeNN, BLACK CROW, blackberrry, Chili man, Crazy Beaver, dodo, Eroshka, Feng, fennec, Gloria, GoldenAndy, Ket, kolyash, Night Lynx, O De San, pauluss, penguinus, schnappi, Seele, ShatteredOne, sida, Sirin, st-finnegan, username, vvol, Альфи, Варшавянка, Глазки, Даниель, Дизайнер шатун, Заводная Птица, Коктейль Молотова, КраткЖизнеизложение, криворук, Лора, Наши Люди, Полешка, Сидор Петренко, Символ №20, Старк, Счастливая Женщина, Та сама киянка, Тихий океан, Эль, Януш
закладки:
цитатник:
дневник:
хочухи:
местожительство:
Киев, Украина
интересы [28]
свобода, психология, музыка, литература, фотография, английский язык, любовь, красота, стихи, путешествия, мифология, хорошие люди, йога, изобразительное искусство, новые идеи, история древнего мира, сильные личности, движения, интересные ж-ж, не говно, древние духовные практики, жизнь бьет ключом, игра как основа жизни, рисунки на планшете, перфоманс, визуальное письмо, философия всех мастей, неглупое кино
антиресы [9]
тупость, сплетни, быдло, жлобство, зависть, деградация, говно, Гламур, патологическая злоба
[2] 08-11-2024 19:13
2D як 3D

[Print]
Та сама киянка
[2] 28-10-2024 15:20
В Метрограді

[Print]
Та сама киянка
[2] 07-10-2024 18:45
*media*..

[Print]
Та сама киянка
[2] 25-09-2024 14:23
*media*..

[Print]
Та сама киянка
30-10-2024 11:27
5 жовтня 1909 р. народився поет Богдан-Ігор Антонич (1909-1937).

Пісня бадьорих бродяг

1

В дорогу! Щоб лиш сонце нам світило,
щоб ясен круг горів нам угорі.
О ти, шляхів безкраїх дивна сило,
що маниш нас в своїй мінливій грі.
Як вдарить запах піль в вікна вітрило,
хто видержить в душних кімнат жарі.
Упитись далі подихом так мило,
геть суми, думи кинути старі!
Вітрами поле душі нам обмило,
а пісню підказали комарі.
Складаєм дні в яскравих айстрів клумби,
нових Америк щастя ми Колумби.

2

Чи в очі дощ січе, немов горох,
чи в літній день пітніти буде тіло,
хоч рахувати ти б не вмів до трьох,
хоч від журби твоє би серце мліло,
м'який безмежжя обмотає мох,
поглянеш в тихий, вільний безкрай сміло,
покинеш хвиль минулих темний льох,
і буде серце юним шалом цвіло,
і буде в тобі грав пташиний тьох,
поймеш заплутане природи діло.
Без меж і стін, що тиснуть, станеш тут,
бродяга, волокита, шалапут
Закрыть