В той час як ЗСУ, ракетами Storm Shadow, били по командному пункту і ATACMS по складам із озброєнням боєприпасів, кацапи, з одного боку, зробили вигляд, що нічого особливого не відбувається, з іншого хуйнули експериментальною, балістичною ракетою, яка ще не запущена у виробництво, по Дніпру. Показово, щоб залякати українців, західних партнерів і продемонструвати вірнопідданим як жорстко вони відповідають. Вдарили мовляв по оборонному підприємству. Але це підприємство вже давно не виконує ті функції, і тому мій тато вже давно не суміщає пенсійний статус з роботою. Крім поранень мирних мешканців, руйнувань на пошкодженому, майже не функціонуючому підприємстві, вибитих шибок в житлових будинках поблизу, пошкодження центру для реабілітації інвалідів і пожежи в гаражному кооперативі кацапи нічого більше не добилися.

Західні партнери не збираються зменшувати допомогу, а мій племінник не припиняє вчитися малювати. Прислав мені по вайберу нові малюнки, сонечко :-) Експресівну рибу, ніжні грибочки, візерунки вписані в об'єм.

Коли наші війська вражають військові об'єкти, свинособаки лише кошмарять мирне населення. Але життя нашого мирного населення триває. Гопник накручує ескалацію, хоча біситися конкретно почав лише після того як вдарили по території Росії, яка визнана міжнародним правом. Коли били по території, яку нормальна частина світу визнає територією України, але вона перебуває у тимчасовій окупації, то такої реакції не було. Видно гопник, коли бреше, все ж таки, перекручує в кишені два пальця. Відчуває старий підар де насправді його, а де награбоване. Хоче щоб світ підігравал його забаганкам, а хуй.

І доречі, про брехню. Попри заяви хуйла, ППО проти цього типу ракет, яким він зараз трусить перед світом як величезним хуєм, таки існує. Питання чи воно буде в нас до того як Трамп складе присягу. Подивимося. Сподіваюся ще побачимо пику ботоксного дідуся, яка червоніє від лютого безсилля

Україна вдарила ракетами по РФ після дозволу Байдена!

За даними джерел Цензор.Нет, сьогодні вперше в історії ЗС України завдали удар по військовому обʼєкту на території Росії балістичними ракетами ATACMS виробництва США. Згідно з повідомленням ГШ:

«У ніч на 19 листопада 2024 року підрозділи Збройних Сил України, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, завдали вогневого ураження по арсеналу 1046 центру матеріально-технічного забезпечення у районі міста Карачев Брянської області рф. Станом на 02.30 цієї ночі зафіксовано 12 вторинних вибухів та детонація в районі цілі.

Ураження складів з боєприпасами для армії російських окупантів з метою припинення збройної агресії рф проти України триватиме».

Раніше російський диктатор Володимир Путін погрожував завдати удари по силам НАТО, якщо Україна почне завдавати удари далекобійною зброєю по території РФ.

І ось сьогодні чергові «коричневі лінії» Кремля порушені. І тепер увесь світ буде дивитись чи наважиться Путін на якісь дії.

Початок далекобійних ударів по РФ не призведе до швидкого перелому у війні, але завдасть значних втрат тиловим обʼєктам російської армії, ускладнить маневр та логістику російської армії у прикордонних районах, змусить ще більше розтягнути засоби ППО, ворог буде під прицілом на сотні кілометрів вглиб Росії.

Вони готувалися до масованого обстрілу. Ми теж готувалися. Сьогодні із враженням нашої енергоінфраструктури, у тих масштабах, яких їм би хотілося, в росіян не вийшло. І, подейкують, здебільшого, завдяки F-16.

Цієї ночі та вранці сили ППО знищили 144/210 повітряних цілей, а саме:85/101 ракет Х-101/55 та «Калібр»;4/4 Х-59/69;0/1 «Іскандер-М»;7/8 Х-47м2 «Кинджал»;1/1 «Циркон»;42/90 БПЛА, ще 41 локаційно втрачено (РЕБ).Сили ППО титани!

Тим часом, у Хабаровську, презентують новий монументалізм (чи наївне мистецтво?) Ай, хіба ж так можна паплюжити "великого" вождя?! Як кажуть, сльози мєшают говоріть...

5 жовтня 1909 р. народився поет Богдан-Ігор Антонич (1909-1937).

Пісня бадьорих бродяг

1

В дорогу! Щоб лиш сонце нам світило,
щоб ясен круг горів нам угорі.
О ти, шляхів безкраїх дивна сило,
що маниш нас в своїй мінливій грі.
Як вдарить запах піль в вікна вітрило,
хто видержить в душних кімнат жарі.
Упитись далі подихом так мило,
геть суми, думи кинути старі!
Вітрами поле душі нам обмило,
а пісню підказали комарі.
Складаєм дні в яскравих айстрів клумби,
нових Америк щастя ми Колумби.

2

Чи в очі дощ січе, немов горох,
чи в літній день пітніти буде тіло,
хоч рахувати ти б не вмів до трьох,
хоч від журби твоє би серце мліло,
м'який безмежжя обмотає мох,
поглянеш в тихий, вільний безкрай сміло,
покинеш хвиль минулих темний льох,
і буде серце юним шалом цвіло,
і буде в тобі грав пташиний тьох,
поймеш заплутане природи діло.
Без меж і стін, що тиснуть, станеш тут,
бродяга, волокита, шалапут

Станиславів (тепер Івано-Франківськ).1937р. Міжвоєнний період.
з родинного архіву Дем'янчука Романа (пластуна, футболіста, репресованого члена ОУН).

джерело: Тарас Зень

Кожен з нас хоча б раз чув слово "паєтки", яке означає крихітне блискуче оздоблення для різних речей. Проте не усім відомо, що насправді замість цього слова потрібно використовувати інший термін.

Як правильно називати слово "паєтки", розповіла автор і ведуча програми "Правильно українською" на "Радіо Трек" Ольга Багній:

"Усі ви знаєте, що таке паєтки і як вони виглядають. Це такі маленькі блискучі штуки, якими розшивають одяг або аксесуари, прикрашають їх. Але багато хто дивується, чому раптом паєтки почали називати лелітками. Та тому, що так правильно. Слово "лелітки" не нове – воно давно існує в українській мові та означає блискучі кружальця, якими прикрашають одяг або аксесуари. "Леліти" означає виблискувати, блищати, переливаючись на сонці".

А ще Іллюшини друзі були на екскурсії у Івано-Франківську. І вони там побачили, на місцевом цвинтарі, могилу вояка УПА, в якого прізвище таке саме як у мене, Іллюши, Сережиної мами і, власне, Сергія. До того Сережа заперечував, що в них в роду були вояки УПА. А тепер є встановлений факт, що на міському цвинтарі Франківська похований родич Сережиного тата, якого він вважав рідним і взяв його прізвище після армії.

Зі спогадів Сергія. Вони з Ярославом Миколайовичем, коли ще були радянські часи, слухали разом ночами "Голос Америки". А ще, якось йшли містом і раптом батько тихо каже маленькому Сергійку: "Вільна Україна! Розумієш, синок? Вільна Україна!"

9-го жовтня ЗСУ знищили склад дронів "шахед" у Єйську. Склад налічував близько 400 дронів. З тих пір на території України літав аж один. Тож спали спокійно.

Купили нову обручку, меншого розміру. Сережи запропонував роботу колишній співробітник, хоча тепер не зрозуміло чи є робота чи немає. Втім обручка все одно була потрібна, добре що завжди можна взяти з кредитної картки. Інше питання коли повернем. Батькам нічого не казали, для них це завжди буде та сама обручка :-)

Інший колишній співробітник завітав просто на каву. Старший чоловік, любить рибалку. Каже, зараз взагалі не клює, на тому тижні спіймав тільки одного великого карася. А ще якось витягнув надзвичайно великого рака. Той ухопив клешнями початок кукурудзи, ледве витягли її клещами!

А ще, цими днями, їла на сніданок сухофрукти з Узбекистану.
Сусід з третього поверху їздив на весілля в Ташкент. Старший чоловік. Коли приїхав запрошував Сергія, показував всякі цикавинки. На приклад, стьобаний халат, у якому буде в зимку не холодно курити на балконі. Пригощав солодощами, дав ще з собою, щоб Сережа передав мені. Курага, інжир світлий і чорний, арахис у кунжуті, кристали коричневого цукру, мігдаль

Вчера в боях под Харьковом погиб Ильдар Дадин, человек невероятной и трагической судьбы. Его именем неофициально назвали статью в уголовном кодексе - ст. 212.1 УК РФ («Неоднократное нарушение установленного порядка организации либо проведения собрания, митинга, демонстрации, шествия или пикетирования») - Ильдар стал первым гражданским активистом, получившим тюремный срок за несогласованное с властями города Москвы участие в митингах и пикетах. В колонии подвергался жутким пыткам: его подвешивали за наручники, избивали ногами, окунали головой в унитаз, угрожали изнасилованием.

Дело Дадина получило большую огласку, после его жалобы в Конституционный суд РФ на неконституционность статьи 212.1 УК РФ Верховный Суд РФ пересмотрел приговор и Ильдар вышел на свободу, проведя более 2 лет в колонии, а до того под домашним арестом. После освобождения Дадин продолжал регулярно участвовать в пикетах и митингах.
В марте 2022 года Ильдар уехал из России в Польшу, где больше года оформлял документы, чтобы попасть в Украину. В июне 2023 года Дадин вступил в "Сибирский батальон" и с позывным «Ганди» стал воевать на стороне ВСУ. Далеко не все готовы одобрить подобное решение, но зная историю борьбы Ильдара, я не удивилась, когда прочла об этом.

Он говорил тогда в интервью:
- "Я против насилия. Но я должен противостоять преступлениям России... В идеале я бы хотел брать в плен, я всем говорю, но меня за это обычно не любят, но я бы хотел брать в плен, потому что в общем я против убийств".
Последняя запись в фейсбуке Ильдара - перепост видео, как украинцы сбрасывают дроном воду сдающемуся русскому солдату. Позывной "Ганди" был выбран не просто так.

Начальник штабу Російського добровольчого корпусу: Справжня російська опозиція воює за Україну

Інтерв'ю із Олександром (Фортуною):

https://glavcom.ua/longreads/nachal...SrJ1SyZjgWVCFZw

Чому російська влада називає війну в Україні СВО і ніколи не називає війною? Бо об'явлення саме війни викликало б забагато питань до кремля. І це б вдарило б по іміджу уряду

Російські добровольчі підрозділи не брали участь у операції в Курській області. Але час, коли вони зіграють свою роль, ще настане. Лави батальйонів з росіян постійно поповнюються новими добровольцями ще на стане.

У росії добровольчі підрозділи навпаки скорочуються за кількістю, при тому що й від початку добровольців було не багато. Одним з таких добровольчих підрозділів є неонацистське формування ДШРГ «Русич» під командуванням Олексія Мільчакова.

Слава полеглим українським героям!

Виявляється, Лачен і Стерненко створили цікаву передачу! Нам сподобався, в цілому, формат і настрій ведучих.
Нептун, Стугна, Сіа бабі, Магури
Про деякі дрони можна одразу розповідати, про інші - коли вже є результати. А про деякі технології краще розповідати вже після війни. Кілька міст вже закриті від розвідувальних дронів, але до кінця року будуть і інші приємні новини. Наші далекобійні дрони краще за шахеди.



Поки дивилися, ми теж задонатили на русоріз. Потім повечеряли нагетсами, які не так складно готувати самим. Крафтовим пивом можна себе побавити хоча б на вихідних, навіть якщо вихідний не в мене. В подальшому знаходити час на такі довги ефіри для мене може бути проблемою. А ще, Катя казала, що донатіть тільки Лачену, а про Стерненка не чула навіть. Я не розумію, як таке може бути? Донатити Лачену, не знаючи про Стерненка...

Але, все ж, збірна України виграла у Венесуели 9:4. Сережа мене зацікавив форматом "футзал", раніше я не вірила, що до цього жанру можна ставитися серйозно

На фоні заяв прес-алкаше МЗС росії про те, що нібито ЗСУ викрадають мешканців курської області і вивозять до концтаборів, я згадала як ходила недавно до косметолога Каті, на підтримуючу процедуру. В цей раз ми більше спілкувалися ніж звичайно. За сеанс рф-ліфтингу встигли навіть зачепити тему порівняння наших сіл з російськими "деревнями". Катя бачила відеоматеріали про те, що в них там більшість селян брудні і п'яні, і будинки здебільшого занедбані, якось взагалі все, не лише будинки. В основному з Курської області. Я ж здебільшого бачила фото українців з сіл, датовані приблизно кінцем 19-го, початком 20-го сторіччя. І порівняння, звісно, на користь наших. Катя, звичайно, про це казала не тому, що вона могла мати сумніви щодо обрання напрямку для втечі з Бердянська, просто побачила чергові докази того що вони нам не потрібні не під яким соусом. Навіть якщо б не було потворних порушень Женевської конвенції і іншої гидоти, яку ми, майже кожного дня, чуємо про росіян.

Відвідувати косметологічну клініку можно без проблем у призначений час, вони мають потужний генератор

Пропагандистський ролик в росії, де міняють таблички з українськими назвами на російські. Особливо креативно міняти Херсон на Херсон. Незважаючи на дуже велики втрати і неймовірну втрату бронетехники, українські війська, у великої кількості, підтягуються до кордонів із Белорусією... Зібралися 8 років бимбити Бобруйськ. У росії будувати шпаківні важливіше ніж вивчати іноземні мови. Мабуть тому що навіть українську можуть вивчити далеко не всі. Втім, коли з вами дружать лише Буркіна-Фасо і Зімбабве, мови не на часі. Зі слів Ніни Останіної, заборона сімейного насильства зруйнує інститут сім'ї. Боєць тихоокеанського фронту Арестович. І чому всі в Україні вважають що він мудак, а добрі росіяни цього не помічають?



Російський кліп з участю темношкірого. Що цікаво, в кадрі з'являється білий пан із тростиною. Як відомо, тростина є фалічним символом. Якщо всі пані крутяться навколо шоколадного зайця, чому білий пан так нервово стискає свою тростину?

Буває, що я так втомлююся, на момент закінчення роботи, у вечорі, що немає сил на читання чогось, крім новин. Тож я раптом помітила, що українська версія журналу Elle мені до вподоби. Якщо хочеться тільки дивитися колекції одягу, підходить. Якщо хочеться знайти цікаве почитати, то там зараз є рубрика по історії України і є шанс що цікаве знайдеться.

Є окремі фоторепортажі про Ukrainian Fashion Week. Взагалі роботи наших дизайнерів, огляди з точки зору трендів. Багато красивого, як на мене. Я передивилася своє відношення к сірому кольору. Ще минулої зими я стала помічати, що мені личить сполучення білого з відтінками сірого, хоча раніше набір сірих відтінків асоціювався з нудьгою. Дизайнерські витвори з журналу Elle остаточно довели що форми з тканини сірого кольору можуть бути надзвичайно привабливими!

Заради цікавості, я вирішила подивитися що в цієї галузі відбувається у росії. Просто, не думаючи про те, що це терористична, фашистська держава. Я помітила, що тенденції в росії помітно відрізняються від світових тенденцій. Якщо весь світ створює конструкції одягу, які явно розраховані на те що людина в них буде рухатися, тканина розрахована на те, що її краса найбільше розкриється в динаміці, то російські дизайнерські витвори більше нагадують статику. Так ніби все там незмінне, в той час як вся решта світу змінюється кожну мить.

https://elle.ua/moda/garderob/vibir...inskih-brendiv/

СТИЛЬНІ РЕЧІ, ЩО РЯТУЮТЬ ЖИТТЯ: ПРОЄКТ «МИ ОДНІЄЇ КРОВІ» СТАВ УЧАСНИКОМ UKRAINIAN FASHION WEEK

Цієї осені Ukrainian Fashion Week вперше від початку повномасштабного вторгнення пройшов у Києві. І проєкт ПУМБ «Ми однієї крові» став його учасником з 2 по 3 вересня в Мистецькому Арсеналі. Одяг, що був створений за ініціативи ПУМБ спільно з агенцією Adsapience, вкотре засвідчив, що стиль — це не лише питання крою, фактур чи кольорів, це сенси, якими ми його наділяємо

https://elle.ua/moda/novosty/stilni...n-fashion-week/

Ми досі під враженням від Ukrainian Fashion Week SS25, який проходив з 1 по 4 вересня в Києві. Об’єднавшись, українські дизайнери нарешті представили свої колекції вдома. Стилістка та fashion-експертка Тетяна Дуду відвідала знакову подію та оцінила колекції з огляду на тренди прийдешнього сезону

https://elle.ua/moda/trendy/15-tren...n-fashion-week/

Фото з колекцій українських дизайнерів

Чемпіонка світу з художньої гімнастики Таїсія Онофрійчук



Аліна Кабаєва у Сіднеї у 2000-му році



Все ж, саме головне у художньої гімнастиці - це легкість!

В живих залишився лише чоловік. Євгенія Базилевич та три їхні з чоловіком доньки - Ярина, Дар'я та Емілія - ​​загинули у власному будинку від російської ракети.

Найстаршій доньці був 21 рік

Знайшла на ukrlib.com.ua коротку прозу Гната Хоткевича, який народився у Харкові, у 1877 році. В 1939-м був розстріляний нібито за «Участь у контрреволюційній організації і шпигунство на користь Німеччини». Стандартна відмазка чекистів при знищенні української інтелігенції.

Всі його есеї, що я читала, були різні за стилем, різні за способом подачі наративу. У "Caprice Шуберта" більше привертали увагу емоції головного персонажа на тлі сцен у стилі скоріше імпресіонізму. "Арія passionate" це така рухома замальовка в стилі модерн. Де бажання пристрасті переплітається мов виноградні лози із мотивами природи.

А "У давнину" це швидше сценарій для фільму або вистави. Який є саме екшн.
Якщо уявити собі реальність, в який російське дворянство, мов спрут, прибирає до лап землі українських селян, ставлячи їх від себе у залежність, по всім правилам кріпацтва, даючи брехливі обіцянки, які ніхто не збирався виконувати, а попри всі підступні й підлі вчинки поміщиків, уявити мальовниче українське село, то персонажі вже на такому бекграунді оживають дуже легко, без примусу.

Поміщик Куракін вважає що якщо кріпаки його власність, то в них нема власних бажань, а його бажання і є бажаннями цих людей. Особливо якщо це красиві жінки. Справжні емоції кріпаків, українців, для нього нічого не важать. Життя йде по накатаній схемі.

Ось тільки одного разу з'являється юний і закоханий в одну з кріпосних дівчат протагоніст. І його кохання сильніше за страх перед розправою поміщика. Він не думає, що буде потім, він просто переходить від почуттів до дії і перемагає! Його шлях вже за межами спокійного налагодженого життя, він тікає, але разом із коханою дівчиною, яка теж не боїться невизначеності в майбутньому. Вони разом біжуть на волю

Під час чергового обстрілу Харкова керованими авіабомбами, було вбито дитину, яка грала на дитячому майданчику. Це не є винятком звичайної війни, яка ведеться по правилам. Але це є черговий воєнний злочин, який робиться, саме у цій війні, російськими фашистами цілеспрямовано. Те, що вони вважають звільненням, є просто звільненням територій, не обов'язково там має залишатися населення, головне територія. З населенням, лояльним до російських фашистів, чи без населення взагалі. Діти для них така ж біомаса як і дорослі.

Парадокс фашизму полягає у тому, що хоча себе вони вважають сверхлюдьми, людьми вони не є від слова "взагалі"

"Пробудження" (1992). Автор - народний художник України Іван Марчук

Сьогодні, коли керівництво т. зв. росії визначилося з відповіддю на наступ ЗСУ у Курської області, Україна святкує День прапора, який завжди напередодні Дня Незалежності. А ще сьогодні виконується 50 років нашому неймовірному і великому Сергію Жадану! :-) Його вірші і прозу ми всі читаємо і любимо! Він заслуговує на Нобелівську премію не менш за вже відомих лауреатів в області літератури!

Тарас Григорович Шевченко
зітхнув поважно й непричетно
дістав годинника старого
і рушив повагом в дорогу

він йшов врочисто тихим містом
в пивницях пиво пив імлисте
стріляв цигарку в перехожих
такий живий такий несхожий

дівчата парфумами вкриті
просили в нього закурити
їм отвічав не вельми чемно
Тарас Григорович Шевченко

він врешті втік із цього міста
він зник із сяючого місива
і в черешневій квітній піні
його зустріли перші півні

1993

Молоді з Лоц-Кам’янки у національному строї
Наразі є частиною м. Дніпро, вулиця Володимира Мономаха
Початок ХХ ст
Світлина В. Миткина

.