Ромчик намалював портрет! Я не знаю хто ця красива дівчина, але вже бачу що мій племінник, у 10 років, вже схоплює характер форми і бачить пропорції. Підготовчий рік навчання в художній школі добігає до кінця і є прогрес! Це супер, неймовірно просто! :-) Літом буде практика, а потім вже перший клас, академічний малюнок і живопис. Я впевнена, мій маленький родич має здібності до малювання, тільки б він сам не охолов до цього виду захоплення! :-)

Romchyk drew a portrait! I don't know who this beautiful girl is, but I can already see that my nephew, at the age of 10, already grasps the character of the form and sees the proportions. The preparatory year of study at the art school is coming to an end and there is progress! It's super, incredibly simple! :-) There will be practice in the summer, and then the first class, academic drawing and painting. I am sure, my little relative has the ability to draw, if only he himself did not cool down to this kind of enthusiasm! :-)

Дзвонила мамі і в неї, як раз, були племінники. Вони одразу забрали в мами смартфон і почали спілкуватися зі мною! Рома обіцяв частіше присилати свої роботи у вайбер, Льова дуже радісно повідомляв що вже вчить букви. Для цього він відвідує вчительку, яка живе в їх дворі! Рома полюбив математику, а інциденту, коли вчителька радянського типу (і відповідного віку) не впізнала на його малюнку Чеширського кота, вже майже не пам'ятає, бо він налаштований пам'ятати лише добре. Мої племінники мов оазис абсолютного позитиву! Вони спортсмени, які не чужі до образотворчих мистецтв, точних наук і українського алфавіту. Шкода, що в дорослих людей в Україні пам'ятати лише добре, за останні два роки, не вийде і в дітей теж не у всіх!


Звонила маме и у нее, как раз, были племянники. Они сразу забрали у мамы смартфон и стали общаться со мной! Рома обещал почаще присылать свои работы в вайбер, Лева очень радостно сообщал, что уже учит буквы. Для этого он посещает учительницу, живущую в их дворе! Рома полюбил математику, а инцидента, когда учительница советского типа (и соответствующего возраста) не узнала на его рисунке Чеширского кота, уже почти не помнит, потому что он настроен помнить только хорошее. Мои племянники как оазис абсолютного позитива! Они спортсмены, которые не чужды изобразительным искусствам, точным наукам и украинскому алфавиту. Жаль, что у взрослых людей в Украине помнить только хорошее, за последние два года, не получится и у детей тоже не у всех!

ЗСУ ліквідували Вячеслава Суботина, який відомий тим, що в телефонній розмові обіцяв своїй дитині привезти вухо українця за хорошу поведінку. Сподівюся кожна рашистська наволоч так само отримає по заслузі!

1 березня «невстановлені ракети» впали на території авіабази «Гвардійське». «Обидві ракети вибухнули. Пошкодження отримала руліжна дорога аеродрому. Поранено трьох військовослужбовців»

Міноборони Росії заявило, що вночі 3 березня над тимчасово окупованим Кримом було знищено 38 нібито українських безпілотників. При цьому місцеві мешканці повідомили, що близько 1:20 вибухи пролунали у Феодосії. Говорять про щонайменше 20 вибухів

А ще підрив моста в Самарський області і нафтабази у Белгородській.

І, на решті, знищення корабля "Сєрґєй Котов". "Котов" был атакован 5 БЭКами"

Іллюстрація до останніх подій - малюнок Julia Vilna


ВСУ ликвидировали Вячеслава Субботина, который известен тем, что в телефонном разговоре обещал своему ребенку привезти ухо украинца за хорошее поведение. Надеюсь каждая рашистская сволочь так же получит по заслуге!

1 марта "неустановленные ракеты" упали на территории авиабазы "Гвардейское". «Обе ракеты взорвались. Повреждение получила взлетная полоса аэродрома. Ранены трое военнослужащих»

Минобороны России заявило, что ночью 3 марта над временно оккупированным Крымом было уничтожено 38 якобы украинских беспилотников. При этом местные жители сообщили, что около 1:20 взрывы прогремели в Феодосии. Говорят о по меньшей мере 20 взрывах

А еще подрыв моста в Самарской области и нефтебазы в Белгородской.

И, наконец, уничтожение корабля "Сергей Котов". "Котов" был атакован 5 БЭКами"

Иллюстрация к последним событиям – рисунок Julia Vilna

Карикатура 1890 року (!) в американському журналі "Life" зображує цивілізацію в образі Афіни, яка миє земну кулю і говорить з нею:
- Яка огидна пляма! Ніяк не можу її відтерти!
Земна куля відповідає:
- О, це ж росія...

Кафедра новой и новейшей истории зарубежных стран КНУ им. Т. Шевченко

Карикатура 1890 года (!) в американском журнале "Life" изображает цивилизацию в образе Афины, которая моет земной шар и говорит с ним:
- Какое отвратительное пятно! Никак не могу ее оттереть!
Земной шар отвечает:
- О, это же россия...

Остання, відносно масована, ракетна атака по Україні закінчилася тим, що хоча й 7 крилатих ракет були збиті, більше 20-ти засобів ураження були просто звалені на землю засобами радіо електронної боротьби. А ще по нас запускають ракети все гіршої якості. Тому частина з них вибухає ще в повітрі. Все менша точність. І зараз є тенденцією те що: "Українські сили можуть розпізнати закономірності в повторюваних російських ударах і, відповідно, впроваджувати інновації та адаптуватися до них"

Наразі немає офіційного підтвердження від командування повітряних сил ЗСУ. У той же час, деякі ЗМІ публікують перехоплення розмови літака Іл-22М з диспетчером аеродрому в Анапі.
«Єтака фішка, називається "об'єктивний контроль“. Так ось як він ("контроль") закінчиться - ПС повідомить усі деталі та підтверджену інформацію. Поки визволителі не можуть зв'язатися з 1 бортом А-50 і 1 бортом ІЛ-22М (зник зі зв'язку буквально щойно).
СУ-30СМ, який із ними разом літав і все це спостерігав - живий і на зв'язок виходить. Очікуємо вертольоти, які намагатимуться знайти тих, хто вижив на дні моря», - повідомив наближений до голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма Telegram-канал "Николаевский Ванёк".

Я пам'ятаю, як у 89-му році, в піонерському таборі в Туапсе, на ранкову лінійку виходили фіни. Весело, із плеєрами у вухах, ніхто з них не витягувався по команді "смиррна". А коли спускалися всі 22 загони на пляж, по сходах розрахованих на 555 кроків, можна була було детально роздивитися як вони всі добре вдягнені, і взагалі на своїй власній хвилі повноцінності. Контраст між ними і рештою піонерів відчувався дуже сильний. І хоча підлітків саме спортивної статури, серед фінів було не дуже багато, але конкурс краси, в піонерському таборі, виграла фінська дівчина і вона була спортсменка. Колір волосся в неї був скоріше темно-русявий, що взагалі, для фінських дітей було не надто характерно, але вона була просто вау! Я довго не могла зрозуміти чого від мене хочуть фінські хлопці, адже якщо я не спортсменка і в мене немає такого красивого купальника як у королеви краси, то чому я? Я просто сама висока серед наших і в мене волосся біле від сонця. Я думала вони просто сміються з мене, тому що весь час було соромно за наших піонерів. Наші піонери, з Сочі, Майкопа, Москви, Ленінграда, ох навіть больно згадувати, але й з Дніпропетровська, майже цілу добу чергували під вікнами фінських хлопців та дівчат, які жили в окремому корпусі (класа люкс). Радянські діти клянчили хоча б що-небудь в тих, кого і язик не повертався назвати піонерами. Цей табір наочно демонстрував де люди, а де піонери. Так от мені тоді здавалося, що фіни, коли кричали щось на ламаній російській, особисто мені, глузували з нас усіх. Але ж вони просили моїй уваги, а я в них нічого. Коли настав 91-й рік, я відчула полегшення, у тому числі, від того, що в мене більше немає таких співгромадян. Але в тому що з ними відбувається зараз винний чомусь саме Байден


Последняя относительно массированная ракетная атака по Украине закончилась тем, что хотя и 7 крылатых ракет были сбиты, более 20-ти средств поражения были просто свалены на землю средствами радио электронной борьбы. А еще по нам запускают ракеты все худшего качества. Потому часть из них взрывается еще в воздухе. Всё меньшая точность. И сейчас тенденциею является следующее: "Украинские силы могут распознать закономерности в повторяющихся российских ударах и, соответственно, внедрять инновации и адаптироваться к ним"

Пока нет официального подтверждения от командования воздушных сил ВСУ. В то же время, некоторые СМИ публикуют перехват разговора самолета Ил-22М с диспетчером аэродрома в Анапе.
"Такая фишка, называется "объективный контроль". Так вот как он ("контроль") закончится - ПС сообщит все детали и подтвержденную информацию. Пока освободители не могут связаться с 1 бортом А-50 и 1 бортом ИЛ-22М (исчез из связи буквально только что).
СУ-30СМ, который с ними вместе летал и все это наблюдал – живой и на связь выходит. Ожидаем вертолеты, которые будут пытаться найти выживших на дне моря», - сообщил приближенный к председателю Николаевской ОВА Виталия Кима Telegram-канал "Николаевский Ванёк".

Я помню, как в 89-м году, в пионерском лагере в Туапсе, на утреннюю линейку выходили финны. Весело, с плеерами в ушах, никто из них не вытягивался по команде "смиррна". А когда спускались все 22 отряда на пляж, по лестнице рассчитанной на 555 шагов, можно было подробно рассмотреть как они все хорошо одеты, и вообще на своей собственной волне полноценности. Контраст между ними и остальными пионерами ощущался очень сильный. И хотя подростков именно спортивного телосложения среди финнов было не очень много, но конкурс красоты, в пионерском лагере, выиграла финская девушка и она была спортсменка. Цвет волос у нее был скорее темно-русый, что для финских детей было вообще не очень характерно, но она была просто вау! Я долго не могла понять чего от меня хотят финские парни, ведь если я не спортсменка и у меня нет такого красивого купальника как у королевы красоты, то почему я? Я просто самая высокая среди наших и у меня волосы белые от солнца. Я думала они просто смеются надо мной, потому что все время было стыдно за наших пионеров. Наши пионеры, из Сочи, Майкопа, Москвы, Ленинграда, ох даже больно вспоминать, но и из Днепропетровска, почти целые сутки дежурили под окнами финских ребят, живших в отдельном корпусе (класса люкс). Советские дети клянчили хоть что-нибудь у тех, кого и язык не поворачивался назвать пионерами. Этот лагерь наглядно демонстрировал, где люди, а где пионеры. Так вот мне тогда казалось, что финны, когда кричали что-то на ломаном русском, лично мне, насмехались над нами всеми. Но ведь они просили моего внимания, а я у них ничего. Когда наступил 91-й год, я почувствовала облегчение, в том числе от того, что у меня больше нет таких сограждан. Но в том, что с ними происходит сейчас, виноват почему-то именно Байден.

Це не самі ранні її портрети, ранніх в мене немає. На першому фото вона с першим онуком, Назарчиком, а на другому, приблизно, период, коли вона їздила до Сережи у військову частину


Валентина Григорьевна и ее работы

Это не самые ранние ее портреты, ранних у меня нет. На первом фото она с первым внуком, Назарчиком, а на втором, примерно, период, когда она ездила к Сереже в воинскую часть.

Богдан-Ігор Анто́нич (* 5 жовтня 1909, с. Новиця — †6 липня 1937, Львів) — український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (1909—1937)

Творчість Антонича споріднена з фольклором, він розлого покликався у власних віршах на християнську міфологію, пов’язану зі старозавітними переказами, канонічними євангеліями і навіть апокрифами. (Особливо прикметною тут виглядає «Книга Лева», де поет вдається до міфів про походження стихій, світил, землі всього сущого). В останніх двох збірках — «Зелена євангелія» та «Ротації» — Антонич дає ліричні переспіви початків існування: «Перша глава Біблії», «Міф», а також картини апокаліпсису: «Кінець світу», «Сурми останнього дня». Майбутню загибель цивілізації він бачить як момент вічного ланцюга творень і нищень.

Прокотяться, як лава, тисячні століття,
де ми жили, ростимуть без наймення пальми
і вугіль наших тіл цвістиме чорним віттям,
задзвонять в моє серце джагани в копальні.
(«Пісня про незнищенність матерії»)

Крім того, Богдан-Ігор Антонич використовував мотиви античності (єгипетської, Індійської, грецької) й поганської міфології слов’ян про великий колообіг життя у Всесвіті. Він понад усе цікавився так званими дописемними культурами. Його наснажувала думка про творення новітніх міфів, що народжуються на наших очах. Він не вважав їх менш справжніми, ніж прадавні. Навпаки. Писати вірші — це вже означало для нього займатися міфотворенням. Поет міряє час не місяцями чи роками, а століттями. Шукаючи затерті сліди минулих народів і завмерлих культур, він бачить себе доісторичною людиною, з правіку пов’язаною зі своїм місцем під сонцем, зі своєю землею:

Я жив тут.
В неоліті…
може, ще давніше…
Мої малюнки буйволів замазав місяць.
(«Праліто»)

Прислали мне сегодня этот рисунок с Одессы. Девочка нарисовала. Девушка. Молоденькая. Юное создание. Такие рисунки...
В блокноте.

Она сама это помнит, она покажет это своим детям (это обязательно). И внуки еще прихватят этот рисунок в память.
80 лет, в среднем. Три поколения. Будут помнить, что пережила их бабушка. И это не шутки. Лет, лет, лет...
Каждый раз, когда меня спрашивают, а насколько лет Россия посралась с Украиной? Отвечаю - на 80 лет - минимум. А то и на 100.
Девочка передаст боль своим детям, те передадут своим, а на внуках боль притупится. И тогда Украина будет готова простить России её поступки.
При условии, что Россия поймет свою неправоту, попытается покаяться и вообще... Чота поймет.

А значит, этого не будет вообще никогда.

Кацапи, без докорів сумління, обстрілюють тих кого українці евакуюють із затоплених ділянок Херсонщини.

На фронті, десь активніше орки, десь наші, але той факт що на багатьох напрямках росіяни втратили наступальні можливості має місце бути.

В загальному, втрати росіян, як на початку війни. Десь 1000 на добу.

Але чмошне хуйло все одно намагається справити враження сильного агресора на свою внутрішню аудиторію. І бомбить нас майже щодня і щоночі. До нас у внутрішньої аудиторії є багато претензій. На приклад, ми їх не жаліємо, а їх неїбатися є за що жаліти.

На фото я в бомбосховищі, сьогодні, у три години ночі. Поки Сережа заснув, роблю селфі. У бомбосховищі нема інтернету і реально нехуй робити.

А ще політична карикатура

Ось і пройшов ровно рік з тих пір як орди орків почали масовано валити на нашу землю. Тому що кацапи є гівном. І завжди ним були. Я ніколи не забуду той гострий біль після повідомлень про звірства у Бучі. Усвідомлення того що ті тварюки просто катували і розстрілювали в потилиці мирних мешканців просто за те, що їм, кацапам, не вдалося захопити Київ, здійснити одвічну мрію їх маленького ботоксного опудала, недофюрера. Знущання над дітьми, старшими людьми, гвалтування бесзахисних жінок назавжди буде в пам'яті всього світа, тієї його частини що є загальною адекватною нормою для нашої планети. Віра в безкарність в шанувальників недофюрера поступово розтане як брудний залежалий березневий сніг, а сором прийде на її місце:

Виталий Портников

Марширующий скелет

От выступления Владимира Путина перед Федеральным собранием, от его появления на концерте в Лужниках ожидали новых припадков злодейства, новых сенсационных заявлений, новых обещаний войн и конфликтов. В самом деле, ведь для чего-то же послание откладывалось целых два года, чтобы в момент появления Путина перед депутатами произвести эффект политического взрыва.

Но вместо взрыва получился хлопок. Путин, по большому счету, прочел прошлогодний текст, который вполне мог бы прозвучать, если бы не было войны против Украины. Теперь, собственно, понятно, чего ожидал диктатор. Победы. Он хотел выступить перед откормленной челядью с рассказом о том, как присоединил Украину за три дня. А когда стало ясно, что его "блицкриг" позорно провалился, решил дождаться хоть какого-нибудь разгромленного города, чтобы вновь выглядеть собирателем земель".

Но поскольку никакого успеха не было и нет, Путину пришлось вскарабкиваться на трибуну - просто для того, чтобы приехавший в Европу к годовщине путинской агрессии Байден выглядел "догоняющим", "отвечающим", "реагирующим". Неудивительно, что и тут Путин, этот великий стратег всех времен и народов, опять просчитался. После приезда Байдена в Киев "догоняющим" и "отвечающим" оказался уже сам российский президент. Этот приезд - вечная гордость Байдана и вечный позор Путина, который рассчитывал еще год тому назад принимать парад на Крещатике. Но вечный город, переживший в своей долгой истории не одну агрессию с севера, и на этот раз оказался в исторической недосягаемости. Маленький бессмысленный диктатор с пустыми амбициями так и остался в Москве.

Мы нередко сравниваем Путина то с Гитлером, то со Сталиным. И сравниваем заслуженно: злодеяния путинской России вполне сопоставимы с преступлениями гитлеровского Рейха и сталинского СССР. Русские убивают, насилуют, грабят, пытаются уморить мирных граждан голодом и холодом - а большинство их населения яростно аплодирует убийцам и, кажется, в восторге от того, что вновь живет в стране, единственное предназначение которой - уничтожать других.

Единственное отличие Путина от других убийц и тиранов - так это то, что те знали, зачем они творят зло и насилие. И Сталин, и Гитлер были политическими революционерами. Они творили страшное, кровавое, беспросветное будущее - но будущее.

Путин - серый невежественный обыватель, который забрался в гитлеровский бункер и натянул сталинские сапоги. Будущее его не интересует. Он хочет в прошлое. Он хочет не построить, а восстановить то, что давно истлело. Когда-то, уже после войны, авторы знаменитых шаржей на фюрера Кукрыниксы продолжали рисовать карикатуры на Гитлера, только изображали его марширующим скелетом. Путин - ровно такой же марширующий и выступающий скелет. Живым человеком он считается по какой-то нелепой ошибке. Ничего живого в нем просто не наблюдается, как, впрочем, и в стране, которую он возглавляет.

И когда мы говорим, что война России против Украины - это типичная война зла с добром, мы должны добавить, что это еще и борьба смерти с жизнью, это сражение мертвецов, боготворящих прошлое, с людьми, которые стремятся в будущее.

Но эта война, запланированная в Кремле как бенефис марширующего скелета, завершится его окончательной гибелью.

Малюнок Альоші Ступіна

Листівочка

Вже тиждень як рашистів гине кожен день приблизно в такої ж кількості як на початку війни. А кількість ракетних і дронових атак української цивільної інфраструктури і житлових будинків суттєво зменшилася, а головне суттєво зменшилася кількість влучань на кількість атак. Це збігається з початком застосування нашою армією ППО Іріс-Т. Джо Байден каже, що нам відмоляють в наданні далекобійних Хаймерсів, щоб ми не мали змоги обстрілювати територію русні, у випадку, якщо в нас знов будуть, через ракетні атаки, загиблі серед цивільних. Але саме республіканці його дуже просять допомогти Україні саме цим типом зброї. Всі думали, що у разі перемоги республіканців, ситуація буде гірше для нас, але тут все не так як здавалося.

Про Херсон вже купа мемів. Наприклад: "Серіал "Чернобаївка" останній сезон"

Путін все проводив навчання, ті що до війни, все щось демонстрував, якась була гра м'язів, але у реальній справі вийшло що проти нашого війська оснащенного НАТО це просто зграя, яка обісралася повністю. За свої невдачі вони намагалися відігратися на простих українцях в окупованих територіях, зі усією люттю і ненавистю, але це було через визнання безсилля. Навіки заплямована репутація рашки, не відмиється вже ніколи, принаймні у цивілізованих країнах.

Перемовини вже пропонують без всяких умов, але кому ж вони тепер нахер всралися.

Вже звільнено більше 50% територій захоплених після 24-го лютого

Альоша Ступін

ISW: Мобилизация в РФ не сможет никак изменить обстановку на фронте в ближайшей перспективе. Мобилизационные усилия смогут лишь заменять потери ВС РФ в Украине на протяжении 2023 года, но не нарастить ударную группировку для атак. У Украины все так же остаются хорошие возможности освободить еще больше территорий осенью и зимой, до того, как первые мобилизованные попадут на фронт.

@yigal_levin

Якість перемагає кількість

Присвячується африканському турне Лаврова

"Визначна цифра"

.

Кацапи радіють що війська орків трошки просунулися в середину Северодонецька, і не зважають на те що вони втратили позиції у Миколаївці, Су-25, підрозділ вагнерівців і прикордонний загін на кордоні з Брянською областю.

Богдан Мірошніков:

"Наступ орків на Сєвєродонецькому напрямку почав захлинатися. Тошківка знову частково відбита. Траса Бахмут-Лисичанськ під нашим контролем, відбито декілька сіл. Про котел орки можуть тільки мріяти.
Віримо в ЗСУ!"

Ремінісценції з Петрова-Водкина просто геніальні!

:--))