Образи

1. Вид на озеро у Голосіївському парку
2. Качечки
3. Ведмедики з камінчиків

Вересневе літо плавно переходить у справжню осінь. Ще селфі з літа. Де я не посміхаюся. Кристал на лісці раптово підійшов до спортивного стилю. І сполучення яскраво-салатового з білим і чорним теж дуже підійшло

Люблю коли наряди на весілля або випускний можна було б вдягати ще й потім, з інших нагод. Ось і для мого Дня народження підійшла моя весільна блуза zara. Весільні джинси теж були доречні, в різних випадках, але не в цей раз. Я не хотіла бути у всьому білому на мій ДР. Тому з українськими квітами, після масованої ракетної атаки, я фотографувалася в звичайних джинсах з Humana. Потім ми розіслали це фото друзям і родичам, щоб показати букет і іменинницю, тобто мене :-)

У басейні трапилося диво. Ми були спочатку в жаху, але потім все закінчилося добре. Раптом, після чергового купання, вже на шезлонгу, я помітила, що на моєму безіменному пальчику, на правій руці, чогось бракує. Спочатку це було просто відчуття відсутності ваги, а потім я побачила, що немає обручки.

Перша думка: "А її ж дядя Богдан подарував!" О це було б, м'яко кажучи, перед ним незручно... Потім, на Західній Україні обручку знімають лише у одному випадку, коли розлучаються. Ми б не розлучилися б через таке, але все одно неприємно, якщо Сережа ходить в обручці, а я ні. Тож, я вирішила її знайти у будь якому випадку.

Пішла ходити по дну басейна і уважно вдивлятися в дно. Все обійшла, потім побачила що чоловік мій стоїть у басейні, максимально близько до наших місць. Каже, раптом побачив кільце і став на нього. Ми давай пірнати по черзі. То я ставала на кільце і Сергій пірнав, то, навпаки, мінялися і пірнали по черзі. На дні, перед очима, все розпливалося, а ще вода виштовхувала на поверхню.

Сережа вже пішов шукати персонал басейну, а я залишилася стояти на обручці. Почала мерзнути. Як, раптом, до мене підплила жінка, та що купалася разом із підлітками, в яких було дуже дивне волосся, такі кучері, ніби вони мулати, або креоли, або латиноси. Симпатичні і дивні. Жінка українка. Звернулася до мене українською. Сказала, що зрозуміла що ми шукаємо кільце і її хлопці можуть допомогти дістати. І старший підплив, пірнув на саме дно, дуже спритно, і дістав. Я дуже дякувала, побігла шукати чоловіка, щоб відмінити прихід персоналу. І встигла. Сережа сам потім дуже дякував диво-жінці. Вона сказала, що ми дуже гарна пара, побажала нам щастя! :-)

Причому, слід відмітити, що ВДНГ повністю працював на генераторах, але дуже потужних. І жодного разу у басейн не заходили ТЦК. Потім, коли ми вже йшли містом, спека не відчувалася. Принаймні, перші дві години. Ми пройшлися Голосіївський парком, посиділи у ресторані на воді. Зустріли Іллюшу, спілкувалися із ним і Костею, його другом. Потім їхали до дому. Працівників ТЦК на бачили, зате бачили загін військових, які йшли строєм. Вони були у піднесеному настрої, якісь веселі і милі. Хлопці та дівчата

Мій персональний рік добігає до кінця і скоро настане новий. І, оскільки мої листочки, поки що, не жовтіють я радію приходу нового року так само як і 20, 30 років тому. Подарунки мені вже подарували, а вітати будуть в той самий день. Тож вже зараз я живу із передчуттям вітань. Сережки a-shop, духи, кросівки Лотто, сорочечка Кевін Кляйн і трошки грошей. Люди спочатку запитують що подарувати, бо не хочуть помилитися, я їх розумію, але я так активно обговорюю що саме, що подарунки потрапляють до мене заздалегідь. Але подарунок мені самій від мене у тому, що я усвідомлюю, що я прожила цей майже минулий рік, якщо не рахувати бомбіжки і весь сум з новин, саме так як хотіла. З коханою людиною, у коханому місті, з новими позитивними враженнями, із задоволенням від життя, у тих умовах які є. Для виконання всіх моїх бажань бракує лише Перемоги. Хоча я вже знаю, що ворог не переможе. Літо пройшло ласкаво і тендітно, із кавунами, персиками і морозивом. Промені сонячного світла саме такі як можуть бути у серпні!

Як я не стараюся створити для азалії підходячи умови, все одне їй трошки спекотно. Адже її комфорт закінчується тоді, коли вище за +22. Моє робоче місце розташовано точно навпроти кодиціонеру, Тому я мушу дозувати робочий час так, щоб у перервах вмикати кондішку, а під час роботи вимикати. Як допоміжний засіб застосовую лід, але його не можливо класти безмежну кількість, бо тоді буде надмірний полив. Тож, як я не стараюся, все одне деякі листики жовтіють. Не багато, але неприємно бачити ознаки дискомфорту моєї прекрасної рослини. Зате у Барбі нове платтячко. Я довго обирала таке, щоб воно нагадувало справжнє плаття принцеси! І якось знайшлося те що потрібно і Барбі у захваті, але ще й тому, що в неї скоро День народження. У один день зі мною :-))

Хоча моя робота, у літній період, і не завжди сприяє здоровому образу життя для тендітної квіточки на підвіконні біля компа, тим не менш, я закінчила завдання із нічними хмарочосами і воно позитивне як посмішка Барбі! :-) Замовнику хотілося все яскравіше і яскравіше

Раніше у мене була просто кругла щітка і я вважала, що це найкраще що може бути для укладки волосся. Але я не знала тоді що для укладки волосся має бути брашинг, що це зовсім інше. Нова перукарка зробила мені стрижку каскад саме для мого типу волосся. Раніше я думала, що мені цей тип зачіски не підходить. З новою перукаркою і брашингом я отримала об'єм волосся, про який, без застосування особливих зусиль, і не мріяла, причому дуже легко

і троянди наших кварталів

Velika Vasylkivska

and roses of our neighborhoods

Ми були настільки захоплені тим що відбувається тут і зараз, що навіть якось не подумали витягнути смартфони і щось сфотографувати. Але в мене є червневі і липневі просто селфі, коли я вибиралася на прогулянку. З новим прізвищем ніби себе почуваєш вже і іншою людиною. Селфі коли ще до і коли вже після

We were so engrossed in what was happening here and now that we somehow didn't even think to take out our smartphones and take a picture. But I have June and July just selfies, when I went for a walk. With a new last name, it's as if you already feel like a different person. Selfie when before and when after

.

Батьків я не бачила дуже давно, наше з ними спілкування уявлялося, напередодні їх приїзду, якось не дуже визначено. Але все вийшло безпосередньо, із додаванням для них саме тих вражень, що мамо і тато були в захваті! Запропонувати їм прогулянки Києвом рано в ранці, до приходу спеки, було дуже правильним. І, почав, разом зі мною, із вулиці Городецького, а закінчив Подолом, вони були вже в стані накатавшихся на атракціонах дітей, яким тільки залишилося купити по морозиву і відвести до дому спати. Види з Володимирській гірки, з оглядових майданчиків біля Михайлівського собору, скляний місточок, фонтан із рибами, вулиця Десятинна, і, звичайно, Андріївський узвіз, прийшлися їм надзвичайно до души і вони фотографувалися де тільки можна, зі мною і без.

А ще ми гуляли біля Покровського монастиря, бачили Дідорівські ставки, джерело зі святою водою, вікові дуби і, навіть, иву. Підійматися під уклін їм було не так важко як я боялася, що буде в їх віці. Програма і навантаження були саме такі як вони люблять. І архітектура і краєвиди і природа! :-) На поїзд не запізнилися, бутерброди, яки ми для них зробили, не забули! Поїзд до Дніпра з Польщі був більш комфортабельний ніж вони очікували, враження тільки добрі!

I haven't seen my parents for a long time, our communication with them was imagined, on the eve of their arrival, somehow not very definite. But everything turned out directly, with the addition of exactly those impressions for them that mom and dad were delighted with! It was very correct to offer them a walk around Kyiv early in the morning, before the onset of heat. And, he started, together with me, from Horodetskoho Street, and ended in Podol, they were already in the state of children who had ridden on attractions, who only had to buy ice cream and take them home to sleep. The views from the Volodymyr Hill, from the observation decks near the St. Michael's Cathedral, the glass bridge, the fountain with fish, Desyatynna Street, and, of course, the Andriyivsky Uzviz, were extremely dear to them and they took pictures wherever possible, with and without me.

And we also walked near the Pokrovsky Monastery, saw Didorivsky ponds, a spring with holy water, ancient oaks and even a willow. It was not as difficult for them to rise under the bow as I feared it would be at their age. The program and workload were exactly as they like. And architecture and landscapes and nature! :-) They weren't late for the train, they didn't forget the sandwiches we made for them! The train to Dnipro from Poland was more comfortable than they expected, the impressions are only good!

Святкували ми одруження разом з моїми батьками і нашими друзями. Андрій С. подарував мені букет анемонів. Риба з Наталкою принесли набір келихів з чудового тонкого кришталю і їх дзвін був такий ніжний і мелодійний, що всі хто з них пили, звернули на це увагу! Страви в ресторані української кухні були настільки смачні, що вставати зі столу майже і не хотілося. Тільки інколи, коли робили перекур, я виходила разом із курцями. Моїм батькам все дуже сподобалося. І Сережа і друзі, їх жарти, тости. Андрій С. запропонував нам із Сережею дати при всіх один одному обіцянки і випити за це. Сережа обіцяв кохати мене все життя, і бути завжди поруч зі мною. Я обіцяла завжди робити його життя комфортним і дбати про нього. Ще нам бажали поважати один одного і мати спільні захоплення і інтереси. І ще багато чого бажали.

В якийсь момент вимкнули світло і увімкнули генератор, а жива музика із сусіднього залу продовжувала грати. Інколи було чути як за сусідніми столиками бажали незнайомі люди іншим незнайомим людям всього самого доброго і цінного в житті. І повз нас проходили якісь веселі і причепурені люди. Сонечко вже сідало, а можливості приготувати нам останню страву, хачапурі, на кухні ресторану так і не було. Але й без хачапурі всього було вдосталь. Тож із анемонами і бокалами ми неквапливо пішли до дому. По дорозі зустріли йоркширського тер'єра Мію, яка від радощів зустрічи стрибала на мої білі весільні джинси, сповзаючи по ним вниз і знов підстрибучи майже до краю блузки. Це було замість салютів на честь створення нової щасливої сім'ї! Спека потроху спадала. Але купатися на Дніпро так ніхто і не поїхав


We celebrated the wedding together with my parents and our friends. Andriy S. gave me a bouquet of anemones. Ryba and Natalka brought a set of glasses made of wonderful thin crystal and their ringing was so gentle and melodious that everyone who drank from them paid attention to it! The dishes in the Ukrainian restaurant were so delicious that I almost didn't want to get up from the table. Only sometimes, when they had a smoke break, I went out with the smokers. My parents liked everything very much. And Seryozha and friends, their jokes, toasts. Andriy S. suggested that Seryozha and I make promises to each other in front of everyone and drink for it. Seryozha promised to love me all my life and to be always by my side. I promised to always make his life comfortable and take care of him. They also wanted us to respect each other and have common hobbies and interests. And they wanted a lot more.

At one point, the lights were turned off and the generator turned on, while live music from a nearby venue continued to play. Sometimes you could hear strangers at nearby tables wishing other strangers all the best and most valuable things in life. And some cheerful and clingy people passed by us. The sun was already setting, and there was no opportunity to prepare our last dish, khachapuri, in the restaurant's kitchen. But even without khachapuri, there was plenty of everything. So with anemones and glasses we leisurely went home. On the way, they met the Yorkshire terrier Mia, who jumped on my white wedding jeans from the joy of the meeting, sliding down them and jumping up again almost to the edge of the blouse. It was instead of fireworks in honor of the creation of a new happy family! The heat gradually subsided. But no one went swimming in the Dnipro

Фото з невеличкої церемонії, варіант "для двох". І після цього

How to sleep so that you are informed

Я давно чула про те що спеціальні окуляри для компа дають, з рештою, менше втоми. І ось згадала про це і замовила. Сергій каже, що я цих окулярах я виглядаю, з одного боку, як професор, з іншого, дуже сексуально. Він даже ніби-то може уявити як я роблю дещо у окулярах! Результат покупки: стало більше сексу і менше втоми від роботи за компом. Хоча спині це, звісно, не допомагає, але хоча б очам!

І заодне макіяж перед святом, яке відбулося у перших числах травня

I have heard for a long time that special glasses for a computer give, after all, less fatigue. And so I remembered about it and ordered it. Serhii says that in these glasses I look, on the one hand, like a professor, on the other, very sexy. He can even imagine how I do something with glasses! The result of the purchase: more sex and less fatigue from working at the computer. Although it does not help the back, of course, but at least the eyes!

And at the same time make-up before the holiday, which took place in the first days of May

Ось і закінчився курс процедур в косметичній кліниці. Замість карбоксі я обрала рф-ліфтінг, але не мікрогольчатий, а радіохвильовий. Результат був навіть краще ніж очікувала моя медикиня Катя. Катя втікла з окупованих територій, з Бердянську, вона україномовна і дуже красива. Коли обговорює Харків, в якому вона навчалася, то вона ледь не плаче. Ми з нею чекаємо разом перемоги України. Катя красива як німфа, а втім по віку годиться мені в дочки. Вона попередила мене до якого числа треба встигнути сплатити наперед, що попасти в акційний період. Чудова дитина!

Якщо коротко, з цікавих подій, я познайомилася з мамою і бабушкою трьох друзів Сережи. Вона сиділа мов сяюче сонечко на банкеті на честь Дня народження її онука. Людмила Євгенівна за освітою фізик, як мій батько і її подруги, колись давно, були з примату, як моя мама. Вона тільки й чекала співрозмовника щоб згадати минуле. Я їй теж сподобалася. Вона із Сиктивкару. Але вона живе в Києві з часів навчання в КНУ. Російськомовна, але вона в шоці від витівок росіян на війні . Вона б хотіла перемовин і миру, але погоджується з тим що уряд росії не договороспроможний

А ще Левчик вже цікавиться де саме я живу. Після війни він точно хоче приїхати.

Я врятувала азалію від вірної смерті, але про це пізніше.

А камера в мене геть хуйова і результати зйомки непередбачувані при однакових умовах, але інколи щось вийти може! В решті якостей вона набагато краща за попередню камеру, але ось цей момент, на жаль, це мінус


I have completed a course of procedures at a cosmetic clinic. Instead of carboxy, I chose RF-lifting, not microgol, but radio-lifting. The result was even better than my doctor Katya expected. Katya escaped from the occupied territories, from Berdyansk, she speaks Ukrainian and is very beautiful. When she discusses Kharkiv, where she studied, she almost cries. Together with her, we are waiting for the victory of Ukraine. Katya is as beautiful as a nymph, but she is suitable for my daughter in terms of age. She warned me by what date I had to pay in advance to get into the promotional period. A wonderful child!

In short, from interesting events, I met the mother and grandmother of three of Seryozha's friends. She sat like a shining sun at a banquet for her grandson's birthday. Lyudmila Yevgenivna was a physicist by education, like my father, and her friends, once upon a time, were from primates, like my mother. She was just waiting for the interlocutor to remember the past. She liked me too. She is from Syktyvkar. But she has been living in Kyiv since studying at KNU. Russian-speaking, but shocked by the antics of the Russians in the war. She would like negotiations and peace, but agrees with the fact that the Russian government is not capable of negotiation

Levchyk is already interested in where I live. After the war, he definitely wants to come

I saved the azalea from certain death, but more on that later.

And the camera I have is absolutely crazy and the shooting results are unpredictable under the same conditions, but sometimes something can work out! In the rest of the qualities, it is much better than the previous camera, but here is the moment, unfortunately, it is a minus

How sakura blossoms bloomed in April

Lilac obsession

Якось я йшла повз квітковий магазин, як раптом побачила її. Я відчула, що хочу щоб саме ця квітка жила в мене. До того вже підшукала собі надзвичайно красиві сорти фіалок, стартери, трейлерні, міні. Я дізналася все про те, як за ними доглядати, навіть ознайомилася з тим чим є фітельний полив. Але вид красуні азалії підштовхнув мене до думки про те, що навіщо мучати рослину перевозкою по пошті, коли можна просто взяти у руки і віднести до дому! Я ще не знала, ця рослина одна з самих вибагливих із кімнатних рослин, але тепер знаю я як пересаджувати методом перевалки і як прищеплювати и як доглядати кожного дня. Я постійно дивлюся на термометр в квартирі, щоб він не перевищував +18, я тримаю в холодильнику і просто воду для поливу і банку з водою із додаванням лимонного соку. Біля азалії стоять ємності із водою, я оприскую її листики так щоб не попало на квітки. Квіточок багато і вже розпускаються нові бутончики. Я інколи просто підхожу до неї щоб подивитися, чи все гаразд. Бачу, що вона задоволена і виглядає відповідно. Сережа навіть почав ревнувати до неї, так дбайливо я ставлюся до моєї нової улюблениці! Тепер приходиться ще більше дбати і про Сережу. Я б не сказала, що мені важко взагалі дбати про тих кого люблю. Це просто частина мого життя!


Once I was walking past a flower shop when I suddenly saw her. I felt that I wanted this particular flower to live in me. In addition, I have already looked for extremely beautiful varieties of violets, starters, trailer, mini. I learned everything about how to care for them, I even got acquainted with what phytel irrigation is. But the sight of a beautiful azalea prompted me to think that why bother with a plant by mail, when you can just pick it up and take it home! I didn't know yet, this plant is one of the most demanding of indoor plants, but now I know how to transplant by transshipment method and how to graft and how to care for it every day. I constantly look at the thermometer in the apartment so that it does not exceed +18, I keep just water for irrigation and a jar of water with lemon juice in the refrigerator. There are containers with water near the azalea, I spray its leaves so that it does not fall on the flowers. There are many flowers and new buds are already blooming. I sometimes just go over to her to see if she's okay. I see that she is satisfied and looks accordingly. Seryozha even began to be jealous of her, I am so careful with my new favorite! Now I have to take even more care of Seryozha. I wouldn't say that it's hard for me to take care of those I love. It's just part of my life!