На решті довгоочікувана відпустка, після посиленої праці! З моменту останнього відпочинку від роботи вже помітно назбиралася втома, але секс сьогодні був такий ніби вже вихідний! Мені перевели, через Пріват, ще подарунок :-) Чого мені такого захочеться завтра якщо є резерв?
Після дійсно, реально класного сексу з коханим чоловіком спочатку не віриться, що щось ще може хотітися

"Пробудження" (1992). Автор - народний художник України Іван Марчук

Сьогодні, коли керівництво т. зв. росії визначилося з відповіддю на наступ ЗСУ у Курської області, Україна святкує День прапора, який завжди напередодні Дня Незалежності. А ще сьогодні виконується 50 років нашому неймовірному і великому Сергію Жадану! :-) Його вірші і прозу ми всі читаємо і любимо! Він заслуговує на Нобелівську премію не менш за вже відомих лауреатів в області літератури!

Тарас Григорович Шевченко
зітхнув поважно й непричетно
дістав годинника старого
і рушив повагом в дорогу

він йшов врочисто тихим містом
в пивницях пиво пив імлисте
стріляв цигарку в перехожих
такий живий такий несхожий

дівчата парфумами вкриті
просили в нього закурити
їм отвічав не вельми чемно
Тарас Григорович Шевченко

він врешті втік із цього міста
він зник із сяючого місива
і в черешневій квітній піні
його зустріли перші півні

1993

Нашому Левчику сьогодні виповнюється 6 рочків! Недавно його забирала моя мама із підготовчих занять до школи і побачила таку картину. Донька вчительки навчається у консерваторії і, коли мама зайшла до них, то дівчина грала на фортепіано, а Льова танцював так дуже емоційно, бо, як всі знають, він людина-свято! :-) Ось і сьогодні у нього свято, його особисте. Хоча, останнім часом, він відвідував дні народження друзів, а друзів у нього багато :-)

Крім фото іменинника і друзів, ще деякі фото Роми і маленьких українців з Дніпра, які були із ним в дитячому таборі :-) Ромі пощастило, бо він їхав з другом і подругою, з якими він товаришує постійно, а опинятися в товаристві, лише тих кого не знаєш, йому не прийшлося. Але видно що всі діти подружилися і їм там було весело разом! :-)

У неділю ми зустрілися із подругою Сережи, яка приїхала разом із дітьми з Гданська. У Київ до чоловіка, а потім відвідає рідний Ужгород, де живуть батьки. Аліна, у минулому, професійна тамада, а ще знімалася у серіалах. Взагалі це жінка небесної краси, майже мого віку. Сережа чомусь любить запевняти, що вони завжди були лише друзями і ніколи не спали разом. А я вірю. Мені достатньо і одного разу сказати. Вони познайомилися на заході для дітей. І не були вільні для знайомств. Аліна любить підносити спілкування як свято! Видно, це професійне. Ті, хто в житті мені закидали що я часто граю якусь виставу, були неправі. Я просто хочу отримати максимум доброго від теперішнього часу. Тому я прекрасно розумію поведінку Аліни.
Ми пили каву, час летів непомітно, компліменти і згадки з приємних і позитивних випадків минулого. Потім, вже вдома, Сережа сказав, що я Аліні дуже сподобалася і нас будуть ради бачити на Закарпатті зажди! :-)

Учора ми зустрілися із нею біля косметологічної клініки, адже я порадила їй звернутися до Каті, яка мені робила процедури. Аліна розуміє, що про красу треба дбати, тому вона саме небесної краси :-) Посиділи на сходах офісного центру із кавою. Вона звикла, у європейській країні, що весь міській простір для людини, у першу чергу, тому можна користуватися ним так як тобі зручно, неприпустимих речей не так багато. Адже кожна людина розуміє, що від її поведінки залежить комфорт інших. Отримуєш комфорт, передай іншому. Тільки зовсім кінчені виродки б не вписувалися в цю загальну європейську зону комфорту. Сережа каже, що у мене з'явилася особиста подруга. І байдуже що вона ненадовго!

Аліна сказала, що її чоловіку цікаво побачити мої роботи, якими я заробляю на життя. ЇЇ чоловік видатний фотограф. Зараз на фрілансі. А раніше кілька років працював особистим фотографом Петра Порошенко. Я бачила фото Іллюши, коли він пішов у перший клас, це робив Міша, Алінин чоловік. Мабуть це самий вищій рівень, ловити такі моменти!

Я взагалі-то розумію, що у нас із Сережей нема професійних знимків з одруження, можливо Міша погодиться нам зробити парну фотосесію, можливо, безкоштовно :-)


On Sunday, we met with Seryozha's friend, who came with her children from Gdansk. In Kyiv to see her husband, and then she will visit her native Uzhhorod, where her parents live. Alina, in the past, was a professional toastmaster, and also starred in TV series. In general, this is a woman of heavenly beauty, almost my age. Seryozha for some reason likes to assure that they were always just friends and never slept together. And I believe. It is enough for me to say once. They met at an event for children. And they were not free to meet. Alina likes to treat communication as a holiday! It looks professional. Those who accused me in my life that I often play some kind of play, were wrong. I just want to get the most out of the present. Therefore, I perfectly understand Alina's behavior.
We drank coffee, time flew imperceptibly, compliments and memories of pleasant and positive events of the past. Then, already at home, Seryozha said that Alina really liked me and that they would be happy to see us in Transcarpathia again and again! :-)

Yesterday, we met with her near the cosmetology clinic, because I advised her to contact Katya, who did the procedures for me. Alina understands that beauty needs to be taken care of, that's why she is of heavenly beauty :-) We sat on the stairs of the office center with coffee. She is used to, in a European country, that the entire urban space is primarily for people, so you can use it as you like, there are not many unacceptable things. After all, every person understands that the comfort of others depends on their behavior. You get comfort, give it to someone else. Only complete bastards would not fit into this general European comfort zone. Seryozha says that I have a personal friend. And it doesn't matter that it's not for long!

Alina said that her husband is interested in seeing my works, which I earn a living from. Her husband is an outstanding photographer. Now freelance. Previously, he worked as Petro Poroshenko's personal photographer for several years. I saw a photo of Ilyusha when he went to first grade, it was done by Misha, Alina's husband. Perhaps this is the highest level, catching such moments!

In general, I understand that Seryozha and I do not have professional wedding photos, maybe Misha will agree to do a couple photo session for us, maybe for free :-)

Ще моя родина подарувала нам гроші на відпочинок. І ми довго шукали готель з басейном, але зупинилися на тому що радили друзі, які на початку війни виїхали у Голандію. Без басейна, але з озером неподалік. Є така пам'ятка у Київської області "Блакитні озера". На фото виглядало просто неймовірно! Але коли ми приїхали у готель і вийшли на беріг озера, то були дещо розчаровані. Видно що давно вже не блакитне і людей там набагато більше ніж на фото. І, звичайно, авто. Дуже-дуже багато. Тож просто попили пива за столиком і пішли назад в готель.

Але сам готель чудовий! Такий затишний. Із круглими віконечками, як в казці про хобіта, тільки, в цілому, дизайн скоріше вишуканий, ніж казковий. Внизу ресторан с великими золотими шахами посередині. Але б я не сказала, що це несмак. Навпаки, щось там весь час допомагало переключатися з повсякденності на те що тут і зараз. Перший день ми майже не виходили з номеру. З вікна, з виходом на терасу, було видно як святкують весілля. Локацію для фото і як жінки у шифонових платтях ходять по території. А пізно у вечорі ресторан в готелі вже був зачинений.

Тож ми пішли по трасі і знайшли інший, ресторан української кухні, де поки чекали на змовлення, до нас підійшли музиканти. Скрипаль і гитарист. Вони заспівали саме для нас незнайому українську пісню, але таку чудову, що ми були просто в захваті! Ніби сидимо в епизоді кинофільму! Я не можу згадати достатньо слів цієї пісні для того щоб знайти у інтернеті, але момент був просто чудовий! :-) Так професійно грали і настільки з душею, що я давно не чула такої живої музики взагалі в навколишньму просторі!

На ранок ми снідали в альтанці на березі ставку в готелі. Гості з весілля вже роз'їхалися. Хлопець, який нас спочатку зустрів за стійкою, приніс нам сніданок і пиво. Він був чимось схожий на принца Гаррі і випромінював гостинність! Лебеді в ставку пірнали так смішно у воду до гори дупками, ніби щось там шукали, під водою. Перепади висоти на території готелю, можливо, штучні, але продумані ідеально! В кожній альтанці дизайнерські світильники і перемикачи.

Взагалі, навіть їхати просто в таксі до дому по Київській області це також задоволення. Ці пагорби з котеджами ніби говорили про те що це саме спокійне і мирне місце на Землі. І тільки десь в середині смартфонів було очевидно, що є нагадування про війну. Наша Батьківщина прекрасна! :-)


My family also gave us money for a vacation. And we searched for a long time for a hotel with a swimming pool, but settled on the advice of friends who left for Holland at the beginning of the war. Without a pool, but with a lake nearby. There is such a sight in the Kyiv region "Blue Lakes". The photo looked simply incredible! But when we arrived at the hotel and went to the shore of the lake, we were somewhat disappointed. It can be seen that it has not been blue for a long time and there are much more people there than in the photo. And, of course, cars. Very, very much. So we just drank beer at the table and went back to the hotel.

But the hotel itself is wonderful! So cozy. With round windows, as in the tale of the hobbit, only, in general, the design is more refined than fairy-tale. Downstairs is a restaurant with a large golden chess in the middle. But I would not say that it is bad taste. On the contrary, something there all the time helped to switch from everyday life to what is here and now. The first day we hardly left the room. From the window, with access to the terrace, one could see how the wedding was being celebrated. The location for the photo and how women in chiffon dresses walk around the territory. And late in the evening, the restaurant in the hotel was already closed.

So we went along the highway and found another restaurant, Ukrainian cuisine, where while we were waiting for the conspiracy, musicians approached us. Violinist and guitarist. They sang a Ukrainian song that was unfamiliar to us, but so wonderful that we were simply delighted! It's like sitting in an episode of a movie! I can't remember enough words to this song to find online, but the moment was just great! :-) They played so professionally and with so much soul that I haven't heard such live music in the surrounding space for a long time!

In the morning we had breakfast in the gazebo on the shore of the hotel pond. The wedding guests have already left. The guy who first met us at the counter brought us breakfast and beer. He looked a bit like Prince Harry and radiated hospitality! The swans in the pond dived so funny into the water with their butts up, as if they were looking for something there, under the water. The height differences on the territory of the hotel may be artificial, but they are thought out perfectly! Designer lamps and switches are in each gazebo.

In general, even just going home in a taxi in the Kyiv region is also a pleasure. These hills with cottages seemed to say that this is the most calm and peaceful place on Earth. And only somewhere in the middle of the smartfons it was obvious that there was a reminder of the war. Our Motherland is beautiful! :-)

Батьків я не бачила дуже давно, наше з ними спілкування уявлялося, напередодні їх приїзду, якось не дуже визначено. Але все вийшло безпосередньо, із додаванням для них саме тих вражень, що мамо і тато були в захваті! Запропонувати їм прогулянки Києвом рано в ранці, до приходу спеки, було дуже правильним. І, почав, разом зі мною, із вулиці Городецького, а закінчив Подолом, вони були вже в стані накатавшихся на атракціонах дітей, яким тільки залишилося купити по морозиву і відвести до дому спати. Види з Володимирській гірки, з оглядових майданчиків біля Михайлівського собору, скляний місточок, фонтан із рибами, вулиця Десятинна, і, звичайно, Андріївський узвіз, прийшлися їм надзвичайно до души і вони фотографувалися де тільки можна, зі мною і без.

А ще ми гуляли біля Покровського монастиря, бачили Дідорівські ставки, джерело зі святою водою, вікові дуби і, навіть, иву. Підійматися під уклін їм було не так важко як я боялася, що буде в їх віці. Програма і навантаження були саме такі як вони люблять. І архітектура і краєвиди і природа! :-) На поїзд не запізнилися, бутерброди, яки ми для них зробили, не забули! Поїзд до Дніпра з Польщі був більш комфортабельний ніж вони очікували, враження тільки добрі!

I haven't seen my parents for a long time, our communication with them was imagined, on the eve of their arrival, somehow not very definite. But everything turned out directly, with the addition of exactly those impressions for them that mom and dad were delighted with! It was very correct to offer them a walk around Kyiv early in the morning, before the onset of heat. And, he started, together with me, from Horodetskoho Street, and ended in Podol, they were already in the state of children who had ridden on attractions, who only had to buy ice cream and take them home to sleep. The views from the Volodymyr Hill, from the observation decks near the St. Michael's Cathedral, the glass bridge, the fountain with fish, Desyatynna Street, and, of course, the Andriyivsky Uzviz, were extremely dear to them and they took pictures wherever possible, with and without me.

And we also walked near the Pokrovsky Monastery, saw Didorivsky ponds, a spring with holy water, ancient oaks and even a willow. It was not as difficult for them to rise under the bow as I feared it would be at their age. The program and workload were exactly as they like. And architecture and landscapes and nature! :-) They weren't late for the train, they didn't forget the sandwiches we made for them! The train to Dnipro from Poland was more comfortable than they expected, the impressions are only good!

Святкували ми одруження разом з моїми батьками і нашими друзями. Андрій С. подарував мені букет анемонів. Риба з Наталкою принесли набір келихів з чудового тонкого кришталю і їх дзвін був такий ніжний і мелодійний, що всі хто з них пили, звернули на це увагу! Страви в ресторані української кухні були настільки смачні, що вставати зі столу майже і не хотілося. Тільки інколи, коли робили перекур, я виходила разом із курцями. Моїм батькам все дуже сподобалося. І Сережа і друзі, їх жарти, тости. Андрій С. запропонував нам із Сережею дати при всіх один одному обіцянки і випити за це. Сережа обіцяв кохати мене все життя, і бути завжди поруч зі мною. Я обіцяла завжди робити його життя комфортним і дбати про нього. Ще нам бажали поважати один одного і мати спільні захоплення і інтереси. І ще багато чого бажали.

В якийсь момент вимкнули світло і увімкнули генератор, а жива музика із сусіднього залу продовжувала грати. Інколи було чути як за сусідніми столиками бажали незнайомі люди іншим незнайомим людям всього самого доброго і цінного в житті. І повз нас проходили якісь веселі і причепурені люди. Сонечко вже сідало, а можливості приготувати нам останню страву, хачапурі, на кухні ресторану так і не було. Але й без хачапурі всього було вдосталь. Тож із анемонами і бокалами ми неквапливо пішли до дому. По дорозі зустріли йоркширського тер'єра Мію, яка від радощів зустрічи стрибала на мої білі весільні джинси, сповзаючи по ним вниз і знов підстрибучи майже до краю блузки. Це було замість салютів на честь створення нової щасливої сім'ї! Спека потроху спадала. Але купатися на Дніпро так ніхто і не поїхав


We celebrated the wedding together with my parents and our friends. Andriy S. gave me a bouquet of anemones. Ryba and Natalka brought a set of glasses made of wonderful thin crystal and their ringing was so gentle and melodious that everyone who drank from them paid attention to it! The dishes in the Ukrainian restaurant were so delicious that I almost didn't want to get up from the table. Only sometimes, when they had a smoke break, I went out with the smokers. My parents liked everything very much. And Seryozha and friends, their jokes, toasts. Andriy S. suggested that Seryozha and I make promises to each other in front of everyone and drink for it. Seryozha promised to love me all my life and to be always by my side. I promised to always make his life comfortable and take care of him. They also wanted us to respect each other and have common hobbies and interests. And they wanted a lot more.

At one point, the lights were turned off and the generator turned on, while live music from a nearby venue continued to play. Sometimes you could hear strangers at nearby tables wishing other strangers all the best and most valuable things in life. And some cheerful and clingy people passed by us. The sun was already setting, and there was no opportunity to prepare our last dish, khachapuri, in the restaurant's kitchen. But even without khachapuri, there was plenty of everything. So with anemones and glasses we leisurely went home. On the way, they met the Yorkshire terrier Mia, who jumped on my white wedding jeans from the joy of the meeting, sliding down them and jumping up again almost to the edge of the blouse. It was instead of fireworks in honor of the creation of a new happy family! The heat gradually subsided. But no one went swimming in the Dnipro

Фото з невеличкої церемонії, варіант "для двох". І після цього

Вчора, у рівнодення, я стала Юлею К. а не П. В скляному кабінеті ми підписали по кілька паперів, а потім нам вручили свідоцтва про наше одруження. Після того нам налили по келиху шампанського і провели у залу, яка була декорована на кшталт тортика. Концентричні кола, троянди. Під час церемонії ми були мов дві полунички на горі цього нібито кондитерського виробу :-)

Нам запропонували підтвердити обіцянки, бути разом в біді і радості, Сережа підтвердив, що буде робити так, щоб я сяяла від щастя. Але й зауважив, що я сяю вже! Юрист, який готував наши документи, знімав нас на телефон.

До дому нас віз таксист, який захотів так прокласти маршрут, щоб ми побачили Хрещатик і Антоновича від самого початку у вигляді бульвару. Так запалювали, мов свічки, одну за однією, відчуття свята. А потім був шлюбний день. Такий що запам'ятовується!


Yesterday, on the equinox, I became Yulia K. and not P. In the glass cabinet, we signed several papers, and then we were handed our marriage certificates. After that, we were poured a glass of champagne and taken to the hall, which was decorated like a cake. Concentric circles, roses. During the ceremony, we were like two strawberries on a mountain of this supposed confectionery :-)

We were offered to confirm our promises, to be together in trouble and joy, Seryozha confirmed that he would do so that I would shine with happiness. But I also noticed that I am already shining! The lawyer who was preparing our documents filmed us on his phone.

We were driven to the house by a taxi driver who wanted to lay out the route in such a way that we would see Khreshchatyk and Antonovych from the very beginning in the form of a boulevard. So, one by one, like candles, the feeling of the holiday was lit. And then there was the wedding day. One that is memorable!

Чомусь вимоги до молодят, попри всі сучасні портали, які з недавніх пір з'явилися в Україні, доволі бюрократичні і просто витяг з реєстру про розірвання шлюбу не беруть навіть ті, хто отримує не самі маленькі гроши за послугу одруження без черг і випробувальних термінів... Тільки саме свідоцтво або рішення суду приймається в якості підтвердження того, що людина не є шлюбним аферистом. Тож прийшлося зробити доволі багато зусиль для того, щоб отримати рішення суду від колишньої дружини Сережи, а потім після дзвінків в деякі інстанції, замовлення копії свідоцтва про розірвання шлюбу через Дію, з'ясувалося що моє свідоцтво у мами і все могло вирішитися за п'ять хвилин. Але головне результат, призначено дату одруження. Тільки коли ми почали уточнювати в друзів і батьків хто зможе приїхати у день одруження, виявилося, що на цю суботу половина вже має інші плани, тож ми вирішили просто розписатися на цих вихідних, а святкувати на наступних. Обручки вже забрали з пошти, золото з лігатурою з домішкою міді мені подобається все більше!

Недавно Сережа йшов з другом по нашим кварталам і їх зупинили ТЦК і поліціянти. Сережу пробили по базі і сказали, що все гаразд. Другу сказали що він придатний, але з кимось порадилися по телефону, сказали що якщо йому вже 50, то їм він не потрібний. Так двох товаришів і відпустили

For some reason, the requirements for newlyweds, despite all the modern portals that have recently appeared in Ukraine, are quite bureaucratic, and even those who receive quite a bit of money for the service of marriage without queues and probationary periods do not take a simple extract from the registry about the dissolution of marriage. .. Only the certificate or the court decision is accepted as confirmation that a person is not a marriage swindler. So we had to make quite a lot of effort to get a court decision from Seryozha's ex-wife, and then after calling some authorities, ordering a copy through Diya, it turned out that my divorce certificate was with my mother and everything could be solved in five minutes. But the main thing is the result, the wedding date is set. Only when we started checking with friends and parents who could come on the wedding day, it turned out that half of them already had other plans for this Saturday, so we decided to just sign up this weekend and celebrate on the following one. The wedding rings have already been taken from the post office, I like the gold with a ligature with an admixture of copper more and more!

Recently, Seryozha was walking with a friend through our neighborhoods and they were stopped by the TCC and the police. Seryozha was punched in the base and told that everything is fine. A friend was told that he was suitable, but they consulted with someone over the phone, they said that if he is already 50, then they don't need him. So the two comrades were released

Вчора Сережи дзвонив Богдан Тимофійович. Запитав, чому ми досі не одружені. Почувши відповідь, що зараз поки що не на часі, він запропонував нам план дій. І ми негайно погодилися. Вони із тьотею Людою нам допоможуть вирішити всі питання. Наприклад, скористатися послугою "Шлюб за добу". Зараз дивимося обручки, обговорюємо чи запросимо гостей, в якій кількості. Купувати плаття або брати на прокат, саме на весілля, не хочу. В мене є чудова вечірня сукня українського бренду Iren Klairie, світла, ніжна, тканина ніби розлітається при ході. Сестра мені пробувала довести, що я виходжу заміж уперше, але я не викреслюю фактів моїй біографії і не про що не шкодую. Але дивлюся лише вперед, готуючися заповнити нову сторінку життя :-) Адже я тепер невіста! І в мене буде українське прізвище

Bohdan Tymofiyovych called Seryozha yesterday. Asked Why are we still not married. After hearing the answer that now is not the time, he offered us a plan of action. And we immediately agreed. They and Aunt Luda will help us solve all the issues. For example, use the "Marriage for a day" service. Now we are looking at wedding rings, discussing whether we will invite guests and how many. I don't want to buy or rent a dress, especially for a wedding. I have a wonderful evening dress of the Ukrainian brand Iren Klairie, light, delicate, the fabric seems to fly apart when walking. My sister tried to prove to me that I am getting married for the first time, but I do not erase the facts of my biography and do not regret anything. But I'm only looking ahead, preparing to fill a new page of life :-) After all, I'm now a bride! And I will have a Ukrainian surname

Прапор України встановили морпіхи 35-ї бригади у селі Козачі Лагері на лівобережжі Херсонщини

The Ukrainian flag was installed by marines of the 35th brigade in the village of Kozachi Lageri on the left bank of the Kherson region

Якось поступово ми прийшли до згоди щодо того що нам треба буде переїжджати до Івано-Франківська. Не сьогодні і не завтра, тому що збір наших речей і відправлення поштою ще той квест. Треба буде розділяти на кілка відправлень і встигнути вчасно приїхати самим до того як зберігання стане платним. І ще організувати перевезення з пошти, хоча це теж кур'єром, мабуть. Потім приїхати в Київ просто погуляти ми можемо завжди коли захочемо. І вид з вікна Сережа обіцяє не гірший ніж у нас тут, можливо вибрати так житло що буде видно Карпати!

Те що американці схвалили допомогу в конгресі, дуже приємна новина, але з моїми тюльпанчиками вийшла сумна історія. Я хотіла як краще, вони почали чахнути, як я потім зрозуміла, через брак світла, адже в нас шибки балкону заклеєні фольгою. Тоді я поставила тюльпани туди, де світла найбільше. Але і після цього не було схоже, що щось зміниться. І я купила універсальне добриво у флаконі. Але я так хотіла підживити квіти в достаньої кількости, що полила їх водою з добривом занадто... Так занадто, що схоже, їм гаплик... Я, про всяк випадок, ще чекаю, що вони оживуть, але щось не схоже на диво... І я кожний день бачу мертві тюльпани і сумую через це!

Сережа просить не купувати фіалки або бегонії, чи фуксію через те, що перевозити до Франківська їх буде треба особисто, а нам ще комп везти так інше на собі. Я вже поцікавилася, які рослини не потребують багато світла. І можливо, не буду чекати переїзда і придбаю нових улюбленців раніше...


Somehow we gradually came to an agreement that we would have to move to Ivano-Frankivsk. Not today and not tomorrow, because collecting our things and sending them by mail is another quest. It will be necessary to divide it into several shipments and manage to arrive on time before storage becomes paid. And also organize transportation from the post office, although it is also by courier, apparently. Then we can come to Kyiv just for a walk whenever we want. And the view from the window of Seryozha promises to be no worse than ours here, it is possible to choose housing so that we can see the Carpathians!

The fact that the Americans approved the aid in Congress is very good news, but my tulips turned out to be a sad story. I wanted as much as possible, they began to wither, as I later understood, due to a lack of light, because our balcony windows are sealed with foil. Then I put the tulips where there is the most light. But even after that, it didn't look like anything would change. And I bought a universal fertilizer in a bottle. But I wanted to feed the flowers in sufficient quantity that I watered them with water and fertilizer too much... So much that it looks like they have a hook... Just in case, I expect that they will come to life, but something is not like a miracle ... And I see dead tulips every day and feel sad about it!

Seryozha asks not to buy violets, begonias, or fuchsia, because that they will have to be transported to Frankivsk personally, and we will have to carry a computer and so on. I have already asked which plants do not need a lot of light. And maybe I won't wait for the move and get new pets sooner...

Вчора ми остаточно вирішили, що Сергій більше не піде на ту роботу, де він працював останній рік. Тому що умови праці там шкідливі для його здоров'я. Точніше я довго його переконувала кинути ту роботу і він погодився. Вчора ходили у гості до його друга, який продав нам годинника хублот за півціни. Ми погуглили, чи не такий цей годинник самий як у кінченого покидька путина і виявилося, що не такий і ми купили. Я зробила подарунок моєму чоловіку перед його звільненням! Сергій такий щасливий, адже він обожнює годинники. У мене колекція іграшок, а в нього годинники. Ще взимку я купувала Барбі набір взуття і відчуття радості від поповнення колекції мені добре знайоме! :-) Коли засинали, ми лежали обіймаючися і мій чоловік дякував мені кілька разів за те, що я в нього є!


Вчера мы окончательно решили, что Сергей больше не пойдет на работу, где он работал последний год. Потому что условия труда там вредны для его здоровья. Вернее, я долго его убеждала бросить эту работу и он согласился. Вчера ходили в гости к его другу, который продал нам часы хублот за полцены. Мы погуглили, не такие ли эти часы самые как у конченного ублюдка путина и оказалось, что не такие и мы купили. Я сделала подарок моему мужу перед его увольнением! Сергей так счастлив, ведь он обожает часы. У меня коллекция игрушек, а у него часы. Еще зимой я покупала Барби набор обуви и чувство радости от пополнения коллекции мне хорошо знакомо! :-) Когда засыпали, мы лежали обнимаясь и мой муж благодарил меня несколько раз за то, что я у него есть!

@privatnamemarnya

17 лютого — Су-34, Су-34, Су-35
18 лютого — Су-34
19 лютого — Су-34, Су-35
21 лютого — Су-34


Стрічка "20 днів у Маріуполі" Мстислава Чернова перемогла у номінації "Найкращий документальний фільм" премії BAFTA!

Про це йдеться на сайті премії.

На сцену за нагородою піднявся Мстислав Чернов, а також фотокореспондент Євген Малолєтка та продюсерка Василіса Степаненко, які разом із Черновим працювали в оточеному Маріуполі у 2022 році.

Ще добрі новини:

Ударний підрозділ "Булава" знищив FPV-дронами "Дикі Шершні" ворожий ангар з технікою окупантів Лише за один робочий день спалили ворожої техніки на десятки мільйонів

А ще масова ліквідація російських окупантів у Волноваському районі.

За заявами росіян, втрати мінімальні — щонайменше 65 ліквідованих внаслідок ударів HIMARS.




@privatnamemarnya

17 февраля - Су-34, Су-34, Су-35
18 февраля - Су-34
19 февраля - Су-34, Су-35
21 февраля - Су-34

Лента "20 дней в Мариуполе" Мстислава Чернова победила в номинации "Лучший документальный фильм" премии BAFTA!

Об этом идет речь на сайте премии.

На сцену за наградой поднялся Мстислав Чернов, а также фотокорреспондент Евгений Малолетка и продюсер Василиса Степаненко, которые вместе с Черновым работали в окруженном Мариуполе в 2022 году.

Еще хорошие новости:

Ударное подразделение "Булава" уничтожило FPV-дронами "Дики Шершни" вражеский ангар с техникой оккупантов

Только за один рабочий день сожгли вражескую технику на десятки миллионов

А еще массовая ликвидация российских окупантов в Волновахском районе.

По заявлениям россиян, потери минимальны - по меньшей мере 65 ликвидированных в результате ударов HIMARS.

Не встигли вчора як слід порадіти знищенню десантного корабля "Цезарь Куніков", як виявилося, що персонаж, на честь якого було названо корабель, помер саме 14-го лютого! :-) Всі листівки до Дня Валентина були, так чи інакще, прив'язані до морської тематики. Взагалі за час Великої війни Сили оборони знищили чотири такі судна — це "Саратов", "Новочеркаськ", "Мінськ" та "Цезар Куніков". Це, передусім, ознака того, що руйнація стереотипів, і, як слідство, дива завжди можливі. І того що запаси зброї в росії не нескінченні.

Так само як змогли подолати вето Орбана в парламенті ЄС, так голосування в Палаті Представників не завжди впирається в одного спікера. Є різні варіанти, в тому числі, й такі, коли Майк Джонсон зможе сказати Трампу, що зробив що міг, вибачайте, але вони все одне вчинили так як їм потрібно! Сам Трамп активно домагається визнання своєї недоторканості від судових переслідувань, але ж повалення влади в США навряд залишиться без покарання. Взагалі бути диктатором на чолі Америки, крім Трампа, більш нема кому. Але дивно що в нього взагалі є прихильники, це ж не росія


Не успели вчера как следует порадоваться уничтожению десантного корабля "Цезарь Куников", как оказалось, что персонаж, в честь которого был назван корабль, скончался именно 14 февраля! :-) Все открытки ко Дню Валентина были, так или иначе, привязаны к морской тематике. Вообще за время Великой войны Силы обороны уничтожили четыре таких судна – это "Саратов", "Новочеркасск", "Минск" и "Цезарь Куников". Это, прежде всего, признак того, что разрушение стереотипов, и, следовательно, чудеса всегда возможны. И того, что запасы оружия в России не бесконечны.

Так же как смогли преодолеть вето Орбана в парламенте ЕС, так голосование в Палате представителей не всегда упирается в одного спикера. Есть разные варианты, в том числе, и такие, когда Майк Джонсон сможет сказать Трампу, что сделал что мог, извините, но они все равно поступили так как им нужно! Сам Трамп активно добивается признания своей неприкосновенности от судебных преследований, но свержение власти в США вряд ли останется без наказания. Вообще быть диктатором во главе Америки, кроме Трампа, больше некому. Но удивительно что у него вообще есть поклонники, это же не россия

Поки ми хворіли, мама Сережи присилала нам посилки кожні три дні. І навіть вчора прислала все необхідне до Дню Валентина. Нам залишилося лише привітати один одного. Так ніби мішка вітає ляльку, а лялька мішку... Навіть цукерки, у вигляді троянд, чекають вечора на підвіконні і все передбачувано. Сплячий вирій чужої фантазії. А на прояв своєї не вистачило б часу. Я малюю фестиваль Холі. Трохи боюся робити об'єкти перемазані різнокольоровими фарбами і ще в процесі рішення як саме я розподілятиму кольори інструментом "символ"

Пока мы болели, мама Сережи присылала нам посылки каждые три дня. И даже вчера прислала все необходимое ко Дню Валентина. Нам осталось только поздравить друг друга. Так как будто мишка поздравляет куклу, а кукла мишку... Даже конфеты, в виде роз, ждут вечера на подоконнике и все предсказуемо. Спящий водоворот чужой фантазии. А на проявление своей не хватило бы времени. Я рисую фестиваль Холли. Немного боюсь делать объекты перемазанные разноцветными красками и еще в процессе решения как именно я распределю цвета инструментом "символ"

Попри те, що кацапи погрожували не віддавати нам полонених ще тривалий час, цими днями, відбувся обмін. До Батьківщини повернулися 207 бійців: 95 воїнів ЗСУ, 56 нацгвардійців, 26 прикордонників, 29 воїнів з ТРО, і один подіцейський. Таким чином так звана росія довела неспроможність інформаційних атак щодо Іл-76. Росіяни досі не представили жадних доказів, крім відео автобусу з невідомо чим, дуже здалека, який просто під'їжджає до літака. Допустити міжнародних експертів так звана росія відмовилася. Багато експертів були просто недопущені до місця, де можна проводити розслідування. Тому ні США, ні ЄС не мають жодних відомостей, що доводять, що українські полонені були насправді на борту Іл-76. Біда в тому, що якщо тварюки вирішили навіть просто інсценувати загибель тих людей, що зі спуску Симон'ян досі не повернуті в Україну, то вони зробили максимум щоб друзі і рідні цих полонених не побачилися з ними ніколи. В кращому випадку вони десь у російських тюрмах, в гіршому вони вбиті, просто не через падіння літака.

Хорошою новиною є схвалення передачі 50 мільярдів від ЄС Україні. Знайшлися засоби нейтралізації Орбана! Трамп не передбачуваний, але не факт що він буде президентом. Чи то мені тільки здається, але за мінусом завжди іде плюс. Ну і ракети, які надійшли після візиту Вікторії Нуланд. Російські пропагандони трубили у всі труби про те що вони їх збивають ще півроку тому, але ж ракети, які б'ють на 145 км надійшли тільки зараз


Несмотря на то, что кацапы угрожали не отдавать нам пленных еще долгое время, на днях, состоялся обмен. На Родину вернулись 207 бойцов: 95 воинов ВСУ, 56 нацгвардейцев, 26 пограничников, 29 воинов из ТРО, и один подицейский. Таким образом, так называемая россия доказала несостоятельность информационных атак про Ил-76. Россияне до сих пор не представили никаких доказательств, кроме видео автобуса с неизвестно чем, очень издалека, просто подъезжающего к самолету. Допустить международных экспертов так называемая россия отказалась. Многие эксперты были просто не допущены к месту, где можно проводить расследование. Поэтому ни у США, ни у ЕС нет никаких сведений доказывающих что украинские пленные были на самом деле на борту Ил-76. Беда в том, что если твари решили даже просто инсценировать гибель тех людей, которые из списка Симонян до сих пор не возвращены в Украину, то они сделали максимум, чтобы друзья и родные этих пленных не увиделись с ними никогда. В лучшем случае они где-то в российских тюрьмах, в худшем они убиты, просто не по причине падения самолета.

Хорошая новость - одобрение передачи 50 миллиардов от ЕС Украине. Нашлись средства нейтрализации Орбана! Трамп не предсказуем, но не факт, что он будет президентом. То ли мне только кажется, но за минусом всегда идет плюс. Да и ракеты, поступившие после визита Виктории Нуланд. Российские пропагандоны трубили во все трубы о том, что они их сбивают еще полгода назад, но ракеты, которые бьют на 145 км, поступили только сейчас

У перше, за останні півроку, відбувся обмін військовополоненими між росією і Україною. Росія півроку блокувала цей процесс. Так хотілося змусити Україну до капітуляційних переговорів, що забирати росіян з полону не було в пріоритеті. Але ж "дуже складні" переговори відбулися за посередництвом ОАЄ. І вуаля, хоча росіяне намагалися вдавати ніби нам повернули не 230, а менше 200, все ж, навіть вернулися ті 46 людей, які вважалися зниклими без вести! І це чудово! І та мила дівчина-морпіх з Азовсталі, яка цими днями вийшла заміж, в тому числі! :-) Приблизно такі емоції, як зараз, я відчуватиму коли вже, на решті, переможемо, тільки ще сильніші. Адже хоча, за цей рік, ми й не дали ворогам захопити нічого, крім більшої частини Мар'їнки, яку до цих пір обстрілюють, але рішення завдання по зрушенню цієї війни з мертвої точки має бути, а може вже є.

Наші полонені утримувалися свинособаками в нелюдських умовах, а кацапи, які повернулися з українського полону навпаки з відгодованими пиками і це добре видно на відео. А ще знищено пункт ППО в Севастополі і штаб в Євпаторії.. Вибухи в Краснодарському краї, Белгороді. Це видно кацапи гатять самі по собі. Це погана робота їх ППО. Про те як вони самі знищили півсела у Воронезької області я розповім іншим разом. Я, до речі, знаю одну жінку, яка, ще до Майдана, переїхала в Україну саме з Воронежу. Вийшла заміж за українця і після 2014 року активно займається волонтерською діяльністю, разом із чоловіком. Не на користь росіян, звісно


Впервые, за последние полгода, состоялся обмен военнопленными между россией и Украиной. Россия полгода блокировала этот процесс. Так хотелось принудить Украину к капитуляционным переговорам, что забирать россиян из плена не было в приоритете. Но ведь "очень сложные" переговоры состоялись через посредничество ОАЕ. И вуаля, хотя россияне пытались делать вид, будто нам вернули не 230, а меньше 200, все же, даже вернулись те 46 человек, которые считались пропавшими без вести! И это здорово! И та милая девушка-морпех из Азовстали, которая на днях вышла замуж, в том числе! :-) Приблизительно такие эмоции, как сейчас, я буду испытывать когда уже, в конце концов, победим. Только еще сильнее. Ведь хотя, за этот год, мы и не дали врагам захватить ничего кроме большей части Марьинки, которую до сих пор обстреливают, но решение задачи по сдвигу этой войны с мертвой точки должно быть, а может уже есть.

Наши пленные содержались свинособаками в бесчеловечных условиях, а вернувшиеся из украинского плена кацапы наоборот с откормленными рожами и это хорошо видно на видео. А еще уничтожен пункт ПВО в Севастополе и штаб в Евпатории. Взрывы в Краснодарском крае, Белгороде. Это видно кацапы хуярят сами по себе. Это плохая работа их ПВО. О том как они сами уничтожили полсела в Воронежской области я расскажу в другой раз. Я, кстати, знаю одну женщину, которая, еще до Майдана, переехала в Украину именно из Воронежа. Вышла замуж за украинца и, после 2014 года, активно занимается волонтерской деятельностью, вместе с мужем. Не в пользу россиян, конечно