Кожен раз, коли Р. повертається з фронту, це маленьке свято, і обов'язково привітання з тим, що він живий. Зараз поправляє дуже серьозно похитнувшеєся здоров'я від величезних навантажень його життя. Мобильні фото прифронтових тварин. Великого розміру кіт по кличці Сепар, з добрими яскраво-зеленими очима. Військовий кіт, із ним файно фотографуватись.

Багато роботи, на фронті і тут. На фронті постійні обстріли сепарів. Мені особисто не зрозуміла доцільність цих пострілів. Вони не йдуть в напад, вони просто витрачають набої. Так бува, що де інде в когось влучають, травмують, чи, навіть, вбивають. Але у порівнянні з кількістю витрачених набоїв, це якось настільки недоцільно, як ловити рибу у ставку кошиком чи маленьким ведерком. Дивні люди. Але, звісно, якщо це для нас малі трати нашого людького життя, то це краще великих трат. А якщо це для них велики трати набоїв, то нехай швидше скінчаться. Втім, в нас вже офіційно визнано агресором сусідню країну і не тільки в нас. Це означає значне підвищення можливостей по прибиранню лайна з нашої територіі.

До дого ж, мій брат з прифронтового міста Лисичанськ, який втратив житло через обстріли сепарів, зараз працює в благодійній спілці, яка займається наданням житла тим, хто його втратив через війну