Дивилися фільм про останній корабель у Криму, у кинотеатрі, майже після прем'єри. Приємно бачити як поступово відроджується українське кино. Після спадку таких режисерів як Іллєнко, епоха яких давно минула. Сучасне наше кино мов дитина, яка вже впевнено встає на ніжки, робить перші кроки, каже перші слова. Вона всьму тільки вчиться, але ми всі знаємо в кого в неї такі очі, або волосся, або ще щось :--) Фільм "Черкаси" про команду суворих, дуже грубих чоловіків, де ще залишилися наслідки радяньської дідовщини. Сюжет, звісно, у контексті окупання Криму т. з. зеленими чоловічками (тут можлива жартівлива гра слів, бо українською "чоловік" це стать протилежна жіночої). Але ж, тут як вірно замітили автори тієї рецензії, яку я читала напередoдні перегляду, у фільмі нема пафосу, випирання грудей, та спроб зробити хибне уявлення в глядача на користь патріотичних емоцій. Це просто команда з корабля, котрий ще учора був радянський. Там, навіть, в одному місці, відчувається посилання до Ейзенштейну, там де "це не черві, це лічинки мух". Але, що найголовне, це мужність наших моряків. При тому, що не приховують скільки з команди збігло, ледве виникла така можливість. Але, принаймні, і залишилося багато. Для таких обставин дуже багато. Ще не було української армії як такої, ще не напали на східні області нашої країни. І ці люди, що залишилися, все одно навіть вже тоді ставили вірність присязі держави Україна на сто відсостків вище залякувань, погроз, або спокушання грошима та ін. Кацапи у фільмі і так і всяк, але не вишло, тільки коли вдерлися з автоматами в каюту, то й членів команди повикидали, тільки тоді. І автори фільму змогли показати без пафосу. На мій погляд, відсутністі пафосу навіть тошки занадто, там би не завадило більше виразності, хочаб тошки художнього перебільшення. Фільм не є досконалий витвір мистецтва, але він швидше хороший ніж поганий, для мене, можливо, тому, що я упередженний глядач, бо люблю Україну. Ми не шкодуємо, що подивилися цей фільм. Він зворушливий, він також і про любов до батьківщини і про підтримку одним одного, про дуже актуальні зараз речі