Попри відсутність світла і непрацюючі банкомати нас запросили святкувати річницю весілля Наталка з Сергієм Р. Лампи лед і винтажна керосинова лампа теємничо освітлювали святковий стіл на якому страв було більше ніж ми могли з'їсти. Чого не скажеш про напої. До того ж, вистачало і тостів.
Дивилися фото, співали, включали якійсь музон, танцювали, і в решті решт влаштували маленький маскарад. Мені дістався образ циганки :-)))
Я мала зваблювати її Сергія, але він мав неодмінно встояти перед моїми чарами і опинитися в обіймах своєї нареченої. Її ми вдягли в білу мереживну сукню. Аби вона була втіленням чистоти і цноти!

Треба було встигнути потрапити до дому до комендантської години, тому до безтями не напивалися. Все одно не встигли, йшли пішки, пару разів пояснювали патрульним що не дивилися на годинник через свято. А вони, коли чули нашу бездоганну українську мову, точно не сприймали нас як диверсантів і пропускали.

Потім до нас приїздив Андрій С. бо в нас було світло, а в нього ні. Він сидів з ноутом на кухні і працював. Давно з ним не бачилися. Аж з часів поїздки у Конче-заспу. Він, бачте, чекав коли ми його запросимо. А міг просто подзвонити і сказати що хоче у гості. Знадобилося відключення світла щоб він так вчинив. Його дружина з дітьми від початку війни у Чехії, йому нудно одному. Було навіть таке, що якось напившися, він запитав чи можна мене поцілувати. Все через те що колись я розповідала, що була раніше у вільних стосунках, але ж тепер більше так не хочу. То Андрій С. цього с тих пір не міг забути. От хоч трохи йому хотілося отримати вільних стосунків від яких вже не залишилося жодних слідів. Жінку свою він кохає, але все задається час від часу питанням, чи він їй потрібен там, у Чехії. Тут йому б хоч вільних стосунків хтось відсипав. Але дзюськи. Проте сподіваюсь, що хоч на цей час в нього вже якось виходить знайти те що йому треба, бо ж серйозно, нічим не можу допомогти