А в цьому огляді пропоную зафіксувати підсумки загалом по фронту за 2023 рік
- Бо пам’ятати рік, що минув, лише по результатам контрнаступу на Півдні – це означає як мінімум нехтувати бойовою роботою наших військових, які зуміли й зірвати кілька крупних наступальних операцій рашистів.
Відносна стабільність лінії фронту була досягнута дуже складними зусиллями.
- Запорізький напрямок – який привертав можливо найбільше нашої уваги в році що минав.
Ми всі дуже багато обговорювали перебіг результатів нашого контрнаступу на Півдні цього літа, але справедливості заради треба згадати і про те, що наші захисники тут зірвали мінімум дві крупні спроби ворога наступати.
Перша була весною 2023 року, коли росіяни декларували намір захопити ледь чи не Запоріжжя, але все завершилось хіба що забігами їх піхоти без підтримки бронетехніки на мінні поля наших військ.
Тоді ще наші профільні ресурси цитували трофейну методичку ворога, «як правильно наступати на Запоріжжя». Звісно, що свої настанови в стилі «за все хороше проти всього поганого в наступі» окупанти так і не спромоглись реалізувати.
Другу, зірвану спробу росіян наступати на Запорізькому напрямку, ми могли спостерігати взагалі-то останні кілька тижнів. Виходить, що тут ворог має угрупування аж в 150 тисяч, але наступати ефективно виявився не спроможним, але лише через успішні зусилля наших військ.
- Бахмутський напрямок – по суті, битва за Бахмут триває досі, і це теж можна назвати успіхом наших військ. Навіть якщо саме місто поки що повністю не деокуповане, нашим захисникам вдалося головне – зірвати плани ворога, затримати його рух вперед, і таким чином зробити фантомними будь-які «дедлайни» по окупації Донбасу.
Ще з травня 2023 року на Бахмутському напрямку фіксується такий парадокс – ворог своє угрупування нарощує постійно, рухатись вперед намагається постійно, але в нього не виходить, завдяки зусиллям наших захисників.
- Авдіївський напрямок – особливо в даному випадку варто нагадати, що і весною цього року рашисти робили спробу таких масштабних штурмів Авдіївки як і зараз. Просто тоді це «губилось» медійно на тлі подій біля Бахмуту.
- Куп’янський та Лиманський напрямки – тут пропоную звернути увагу на такий аспект. Вважалась реалістичною загроза, що рашисти в результаті своїх наступальних зусиль зможуть як мінімум вийти на підступи до Куп’янська та Лиману відповідно. І те, що ця загроза так і залишилась із розряду гіпотетичних, демонструє, наскільки міцну й тактично грамотну оборону тут вели наші війська все літо, осінь та початок зими 2023 року.
- Вугледарський напрямок – варто нагадати, що Вугледар цьогоріч мінімум тричі ставав символом погрому російських бронетанкових колон, не тільки минулої зими, але й під час спроб ворожих штурмів влітку та осінню цього року.
При цьому варто зауважити, що в усіх трьох прикладах рашисти намагались діяти тактично грамотно під час спроб наступів, просто наші захисники Вугледару виявились гнучкішими і тактично грамотнішими в обороні. Використовуючи зокрема безпілотники та інструменти дистанційного мінування місцевості.
І на кінець Херсонський напрямок – варто зауважити, що навіть ще до теракту рашистів з підривом Каховської ГЕС вважалось в принципі неможливим, що наші війська зможуть перейти до активних дій на Лівобережжі.
Бо ворог встановив міцний вогневий контроль вод Дніпра, збудував систему укріплень та зосередив угрупування до 60 тисяч «багнетів».
Таким чином, наші захисники зробили здавалось би неможливе самим фактом створення плацдармів на Лівобережжі, зокрема в районі Кринок.
читать подробнее
Іван Киричевский
А в этом обзоре предлагаю зафиксировать итоги в целом по фронту за 2023 год.
- Потому что помнить прошедший год только по результатам контрнаступления на Юге – это значит как минимум пренебрегать боевой работой наших военных, сумевших и сорвать несколько крупных наступательных операций рашистов.
Относительная стабильность линии фронта была достигнута очень сложными усилиями.
- Запорожское направление – которое привлекало возможно больше всего нашего внимания в уходящем году.
Мы все очень многое обсуждали ход результатов нашего контрнаступления на Юге этим летом, но справедливости ради надо вспомнить и о том, что наши защитники здесь сорвали минимум две крупные попытки врага наступать.
Первая была весной 2023 года, когда россияне декларировали намерение захватить чуть ли не Запорожье, но все завершилось разве что забегами пехоты без поддержки бронетехники на минные поля наших войск.
Тогда еще наши профильные ресурсы цитировали трофейную методичку врага, как правильно наступать на Запорожье. Понятно, что свои наставления в стиле «за все хорошее против всего плохого в наступлении» оккупанты так и не смогли реализовать.
Вторую, сорванную попытку россиян наступать на Запорожском направлении, мы могли наблюдать вообще последние несколько недель. Выходит, что здесь враг имеет группировку аж в 150 тысяч, но наступать эффективно оказался не в состоянии, но только из-за успешных усилий наших войск.
- Бахмутское направление – в сущности, битва за Бахмут продолжается до сих пор, и это тоже можно назвать успехом наших войск. Даже если город пока полностью не деоккупирован, нашим защитникам удалось главное – сорвать планы врага, задержать его движение вперед, и таким образом сделать фантомными любые «дедлайны» по оккупации Донбасса.
Еще с мая 2023 года на Бахмутском направлении фиксируется такой парадокс – враг свою группировку наращивает постоянно, двигаться вперед старается постоянно, но у него не получается благодаря усилиям наших защитников.
- Авдеевское направление – особенно в данном случае следует напомнить, что и весной этого года решители предпринимали попытку таких масштабных штурмов Авдеевки как и сейчас. Просто тогда это «терялось» медийно на фоне событий у Бахмута.
- Купянское и Лиманское направления – здесь предлагаю обратить внимание на такой аспект. Считалась реалистичной угроза, что решители в результате своих наступательных усилий смогут как минимум выйти на подступы к Купянску и Лиману соответственно. И то, что эта угроза так и осталась из разряда гипотетических, демонстрирует, насколько прочную и тактически грамотную оборону вели наши войска все лето, осень и начало зимы 2023 года.
- Угледарское направление – стоит напомнить, что Угледар в этом году минимум трижды становился символом погрома российских бронетанковых колонн, не только прошлой зимой, но и во время попыток вражеских штурмов летом и осенью этого года.
При этом следует отметить, что во всех трех примерах рашисты пытались действовать тактически грамотно во время попыток наступлений, просто наши защитники Угледара оказались более гибкими и тактически грамотными в обороне. Используя, в частности, беспилотники и инструменты дистанционного минирования местности.
И в конце Херсонское направление – стоит заметить, что даже еще до теракта рашистов с подрывом Каховской ГЭС считалось в принципе невозможным, что наши войска смогут перейти к активным действиям на Левобережье.
Ибо враг установил крепкий огневой контроль вод Днепра, построил систему укреплений и сосредоточил группировку до 60 тысяч «штыков».
Таким образом, наши защитники сделали, казалось бы, невозможное самим фактом создания плацдармов на Левобережье, в частности в районе Крынок.
читать подробнее
2D як 3D
[Print]
Та сама киянка