Фото з невеличкої церемонії, варіант "для двох". І після цього

How to sleep so that you are informed

Я давно чула про те що спеціальні окуляри для компа дають, з рештою, менше втоми. І ось згадала про це і замовила. Сергій каже, що я цих окулярах я виглядаю, з одного боку, як професор, з іншого, дуже сексуально. Він даже ніби-то може уявити як я роблю дещо у окулярах! Результат покупки: стало більше сексу і менше втоми від роботи за компом. Хоча спині це, звісно, не допомагає, але хоча б очам!

І заодне макіяж перед святом, яке відбулося у перших числах травня

I have heard for a long time that special glasses for a computer give, after all, less fatigue. And so I remembered about it and ordered it. Serhii says that in these glasses I look, on the one hand, like a professor, on the other, very sexy. He can even imagine how I do something with glasses! The result of the purchase: more sex and less fatigue from working at the computer. Although it does not help the back, of course, but at least the eyes!

And at the same time make-up before the holiday, which took place in the first days of May

Ось і закінчився курс процедур в косметичній кліниці. Замість карбоксі я обрала рф-ліфтінг, але не мікрогольчатий, а радіохвильовий. Результат був навіть краще ніж очікувала моя медикиня Катя. Катя втікла з окупованих територій, з Бердянську, вона україномовна і дуже красива. Коли обговорює Харків, в якому вона навчалася, то вона ледь не плаче. Ми з нею чекаємо разом перемоги України. Катя красива як німфа, а втім по віку годиться мені в дочки. Вона попередила мене до якого числа треба встигнути сплатити наперед, що попасти в акційний період. Чудова дитина!

Якщо коротко, з цікавих подій, я познайомилася з мамою і бабушкою трьох друзів Сережи. Вона сиділа мов сяюче сонечко на банкеті на честь Дня народження її онука. Людмила Євгенівна за освітою фізик, як мій батько і її подруги, колись давно, були з примату, як моя мама. Вона тільки й чекала співрозмовника щоб згадати минуле. Я їй теж сподобалася. Вона із Сиктивкару. Але вона живе в Києві з часів навчання в КНУ. Російськомовна, але вона в шоці від витівок росіян на війні . Вона б хотіла перемовин і миру, але погоджується з тим що уряд росії не договороспроможний

А ще Левчик вже цікавиться де саме я живу. Після війни він точно хоче приїхати.

Я врятувала азалію від вірної смерті, але про це пізніше.

А камера в мене геть хуйова і результати зйомки непередбачувані при однакових умовах, але інколи щось вийти може! В решті якостей вона набагато краща за попередню камеру, але ось цей момент, на жаль, це мінус


I have completed a course of procedures at a cosmetic clinic. Instead of carboxy, I chose RF-lifting, not microgol, but radio-lifting. The result was even better than my doctor Katya expected. Katya escaped from the occupied territories, from Berdyansk, she speaks Ukrainian and is very beautiful. When she discusses Kharkiv, where she studied, she almost cries. Together with her, we are waiting for the victory of Ukraine. Katya is as beautiful as a nymph, but she is suitable for my daughter in terms of age. She warned me by what date I had to pay in advance to get into the promotional period. A wonderful child!

In short, from interesting events, I met the mother and grandmother of three of Seryozha's friends. She sat like a shining sun at a banquet for her grandson's birthday. Lyudmila Yevgenivna was a physicist by education, like my father, and her friends, once upon a time, were from primates, like my mother. She was just waiting for the interlocutor to remember the past. She liked me too. She is from Syktyvkar. But she has been living in Kyiv since studying at KNU. Russian-speaking, but shocked by the antics of the Russians in the war. She would like negotiations and peace, but agrees with the fact that the Russian government is not capable of negotiation

Levchyk is already interested in where I live. After the war, he definitely wants to come

I saved the azalea from certain death, but more on that later.

And the camera I have is absolutely crazy and the shooting results are unpredictable under the same conditions, but sometimes something can work out! In the rest of the qualities, it is much better than the previous camera, but here is the moment, unfortunately, it is a minus

How sakura blossoms bloomed in April

Lilac obsession

Якось я йшла повз квітковий магазин, як раптом побачила її. Я відчула, що хочу щоб саме ця квітка жила в мене. До того вже підшукала собі надзвичайно красиві сорти фіалок, стартери, трейлерні, міні. Я дізналася все про те, як за ними доглядати, навіть ознайомилася з тим чим є фітельний полив. Але вид красуні азалії підштовхнув мене до думки про те, що навіщо мучати рослину перевозкою по пошті, коли можна просто взяти у руки і віднести до дому! Я ще не знала, ця рослина одна з самих вибагливих із кімнатних рослин, але тепер знаю я як пересаджувати методом перевалки і як прищеплювати и як доглядати кожного дня. Я постійно дивлюся на термометр в квартирі, щоб він не перевищував +18, я тримаю в холодильнику і просто воду для поливу і банку з водою із додаванням лимонного соку. Біля азалії стоять ємності із водою, я оприскую її листики так щоб не попало на квітки. Квіточок багато і вже розпускаються нові бутончики. Я інколи просто підхожу до неї щоб подивитися, чи все гаразд. Бачу, що вона задоволена і виглядає відповідно. Сережа навіть почав ревнувати до неї, так дбайливо я ставлюся до моєї нової улюблениці! Тепер приходиться ще більше дбати і про Сережу. Я б не сказала, що мені важко взагалі дбати про тих кого люблю. Це просто частина мого життя!


Once I was walking past a flower shop when I suddenly saw her. I felt that I wanted this particular flower to live in me. In addition, I have already looked for extremely beautiful varieties of violets, starters, trailer, mini. I learned everything about how to care for them, I even got acquainted with what phytel irrigation is. But the sight of a beautiful azalea prompted me to think that why bother with a plant by mail, when you can just pick it up and take it home! I didn't know yet, this plant is one of the most demanding of indoor plants, but now I know how to transplant by transshipment method and how to graft and how to care for it every day. I constantly look at the thermometer in the apartment so that it does not exceed +18, I keep just water for irrigation and a jar of water with lemon juice in the refrigerator. There are containers with water near the azalea, I spray its leaves so that it does not fall on the flowers. There are many flowers and new buds are already blooming. I sometimes just go over to her to see if she's okay. I see that she is satisfied and looks accordingly. Seryozha even began to be jealous of her, I am so careful with my new favorite! Now I have to take even more care of Seryozha. I wouldn't say that it's hard for me to take care of those I love. It's just part of my life!

Sticker art on Andriyivsky Uzvoz

Недавно мій чоловік набрів на розпродаж стоку з Європи і, купивши собі джинси, прийшов до дому дуже задоволений. Він відвів мене туди, і, хоча я планувала платтячко у горошок вже на наступний рік, все одно туди з ним пішла. Платтячко у горошок, літнє, з воланами і без рукавів, із завищеною талією, мене там чекало! Горошок мені личить, як виявилося, і дрібний теж, все залежить від пропорцій між відстанню і розміром елементів принту А ще Сережа раптово сам запропонував мені купити до дому фіалки для посадки у горшок і визнав що був неправий, намагаючись мені заборонити садити квіти до переїзду до його рідного міста.

А ще в Києві вже все зелене, з квітами чи без! Як би не війна, то й зовсім було б щасливе життя, веселе, безтурботне!


Recently, my husband went to a clearance sale from Europe and, having bought himself a pair of jeans, came home very satisfied. He took me there, and although I was planning a polka dot dress for next year, I went there with him anyway. A dress with polka dots, summer, with frills and without sleeves, with an inflated waist, was waiting for me there! Polka dots look good to me, and small scales, it all depends on the proportions between the distance and the size of the print elements. And Seryozha suddenly offered me to buy violets for planting in a pot and admitted that he was wrong, trying to forbid me to plant flowers before moving to his hometown.

And everything is green in Kyiv, with or without flowers! If there was no war, it would be a happy life, fun, carefree!

Тільки генії зможуть за 10 секонд знайти на фото Могилянку...

Только гении смогут за 10 секунд найти на фото Могилянку...

Тестую камеру в новому телефоні. Для порівняння додаю фото біля КНУ, зроблене на сережин айфон. Таке враження що на фото, зроблених на мій телефон, трохи бракує мадженти в червоному, хоча, на відміну від фото, зроблених на айфоні, нема необхідності додавати інструмент "світло-тіні" і фільтри різкозті, при зменшенні розміру фото. Якщо фотографуєш не на яскравому світлі, то без спалаху негарно, але спалах можна використовувати дуже по різному. Тому що є можливість ставити його ніби в різні ділянки екрану

Тестирую камеру в новом телефоне. Для сравнения добавляю фото возле КНУ, сделанное на сережин айфон. Такое впечатление, что на фото, сделанных на мой телефон, немного не хватает мадженты в красном, хотя, в отличие от фото, сделанных на айфоне, нет необходимости добавлять инструмент "свет-тени" и фильтры резкости, при уменьшении размера фото. Если фотографируешь не на ярком свете, то без вспышки некрасиво, но вспышку можно использовать очень по-разному. Потому что есть возможность ставить ее как бы в разные участки экрана

Моя перукарка колись казала, що так добре відчуває настрій клієнтів, що навіть може щось додавати до стрижки чи коліру від себе, не запитуючи, або навіть клієнтка приходить і нічого не говорить, а та робить їй все саме так як треба. Але ж останнім часом вона не хоче прислухатися до побажань висловлених відкритим текстом. Тобто вона нібито і відмовила мене відпускати довге волосся, тим більше свого коліру, але бажання це зробити залишилося. І хай з довгим волоссям я буду виглядати старшою, я все одне хочу заплетати його, скріплювати зажимами та інше. Мене вже не лякає вигляд сивини, хай пасма справа додає самого холодного блонду який є в природі і я краще буду проходити курс ін'єкціонної карбоксі-терапії і ходити з довгим волоссям ніж намагатися виглядати молодшою за рахунок зачіски

Моя парикмахерша когда-то говорила, что так хорошо чувствует настроение клиентов, что даже может что-то добавлять к стрижке или цвету от себя, не спрашивая, или даже клиентка приходит и ничего не говорит, а та делает ей все именно так, как надо. Но ведь в последнее время она не хочет прислушиваться к пожеланиям высказанным открытым текстом. То есть, она, вроде бы, и отговорила меня отпускать длинные волосы, тем более своего цвета, но желание это сделать у меня осталось. И пусть с длинными волосами я буду выглядеть старше, я все равно хочу заплетать их, скреплять зажимами и прочее. Меня уже не пугает вид седины, пусть прядь справа добавляет самого холодного блонда, который есть в природе, я лучше буду проходить курс инъекционной карбокси-терапии и ходить с длинными волосами чем стараться выглядеть моложе за счет прически

серце міста


Переулок Шевченко

сердце города

Малая Житомирская, Софиевская и Михайловский переулок

У перший день весни я взяла вихідний, після праці більше 7-ми днів поспіль. І поїхала у самісенький центр, в серце нашої столиці. Взагалі центр у Києві поняття розтяжне, бо це по кілька станцій метро на синій, червонії і зеленій гілках. Але ж серцем я б назвала саме квартали, які навколо станції "Майдан Незалежності" і "Площа героїв України". Але я вийшла на Олімпійський, щоб піти на Жилянську і через Володимирську дістатися Михайлівський, де мені було необхідно відвідати магазин пряжі для подальшої доробки мережива початого колись дуже давно. По листику чи двом на вихідні і топ-корсет, до літа, набуде завершеної форми. Тож в мене ще й був привід, проти якого мій чоловік не заперечував. Адже було б шкода якщо б стільки роботи гачком 1,5 було б дарма! Але я відчувала необхідність звітувати телефоном, під час прогулянки, де я і що зі мною. Бо він хоч і каже, що довіряє мені, але ж якщо б я не дзвонила в таких випадках кожні 30-40 хвилин, то Сергій би влаштовував такі допити що, м'яко кажучи, виводять із себе! Якщо про це згадувати пізніше, коли час вже минув, то він буде казати, що пожартував. Виходить, це я не вмію перевести в жарт те що виглядає як наїзд. Але ж там точно тільки частка жарту, тому краще подзвонити і сказати що я роблю і де я. Хай почує саму ту інтонацію, яку він хоче почути і заспокоїться!

Але ж прогулянка весняним днем по Володимирський, Михайлівському провулку тощо, це є самодостатнім задоволенням для мене. тягар від новин війни відступає. І краса ніби пливе повз тебе а не ти йдеш, переставляючи ноги, повз! Ці ансамблі, перспективи, зокрема можливість побачити перетин Хмельницького з Лисенко для мене є порцією казкового кайфу! І те що я заблукала між Михайлівською і Малою Житомирської, після тривалої відстуності в тих кварталах, ані трохи не зіпсувала мені настрій! Навпаки додало вражень про відкриті нові ракурси, згадки про старі враження, навіть ті, яким багато років!

Коли я сиділа з безалкогольним глінтвейном на скаміїчці у провулку Шевченко, то зрозуміла, що це фініш і звідти починається шлях до дому. Я, мабуть, до того, 1 березня встигла разів 50 подумати про те, як я це все люблю! :-)


В первый день весны я взяла выходной, после работы больше 7-ми дней подряд. И поехала в самый центр, в сердце нашей столицы. Вообще центр в Киеве понятие растяжимое, потому что это по несколько станций метро на синей, красной и зеленой ветках. Хотя конкретно сердцем я бы назвала именно кварталы, которые вокруг станции "Майдан Незалежности" и "Площадь героев Украины". Но я вышла на Олимпийской, чтобы пойти на Жилянскую и через Владимирскую добраться Михайловской, где мне необходимо было посетить магазин пряжи для дальнейшей доработки кружева начатого когда-то очень давно. По листику или двум на выходные и топ-корсет, к лету, приобретет завершенную форму. Так что у меня еще был повод, против которого мой муж не возражал. Ведь было бы жаль если бы столько работы крючком 1,5 было бы зря! Но я чувствовала необходимость отчитываться по телефону, во время прогулки, где я и что со мной. Потому что он хоть и говорит, что доверяет мне, но если бы я не звонила в таких случаях каждые 30-40 минут, то Сергей бы устраивал такие допросы что, мягко говоря, выводят из себя! Если об этом вспоминать позже, когда время уже прошло, то он будет говорить, что пошутил. Выходит, это я не умею перевести в шутку то, что выглядит как наезд. Но там точно только доля шутки, поэтому лучше позвонить и сказать что я делаю и где я. Пусть услышит ту интонацию, которую он хочет услышать и успокоится!

Но ведь прогулка весенним днем по Владимирской, Михайловскому переулку и т.д., это самодостаточное удовольствие для меня. Бремя от новостей войны отступает. И красота будто плывет мимо тебя, а не ты идешь, переставляя ноги, мимо! Эти ансамбли, перспективы, в частности, возможность увидеть пересечение Хмельницкого с Лысенко для меня являются порцией сказочного кайфа! И то, что я заблудилась между Михайловской и Малой Житомирской, после длительного отсутствия в тех кварталах, ничуть не испортило мне настроение! Наоборот добавило впечатлений об открытых новых ракурсах, напоминаниях о старых впечатлениях, даже тех, которым много лет!

Когда я сидела с безалкогольным глинтвейном на лавочке в переулке Шевченко, поняла, что это финиш и оттуда начинается путь домой. Я, пожалуй, до этого, 1 марта успела раз 50 подумать о том, как я все это люблю! :-)

А ще в Андрія найшлися підлогові ваги. Виявилося що у мене 61,5 кг. При тому що заміри 90-63-92 і зріст 175 см, якщо вимірювати з ранку. Від каналу йоги на youtube російською мовою я відмовилася. Тому що знайшовся канал українською який мене всім влаштовує. Це канал Оксани Таран. Вона подорожує різними країнами, і звідти записує уроки з комплексами асан. До того я пробувала займатися на каналі ще з однією дівчиною, яка викладає йогу українською, але там було багато від себе на основі йоги, а у Оксани Таран саме йога, яка дає, перш за все відчуття задоволення і, перш за все, рівновагу нервовій системі. Працювати подобається зараз більше під медитативну індійську музику.

Вихід від Либідської до Олімпійської дав неймовірне відчуття наближення весни! Ранкові селфі, після кави, демонструють те що я все роблю правильно. Чоловік каже, що кохає мене і щоб я навіть не думала припускати, що в нас щось може піти не так. Його слова настільки ж щирі, як секс о 5-тій ранку! Нога майже пройшла. Це несправедливо, що колишній професійний легкоатлет і велосипедист травмував свою таку бездоганно красиву ногу! Але ми все робимо правильно і ситуація постійно змінюється на краще!


А еще у Андрея нашлись напольные весы. Оказалось, что у меня 61,5 кг. При том что замеры 90-63-92 и рост 175 см, если измерять с утра. От канала йоги на youtube на русском языке я отказалась. Потому что нашелся канал на украинском, который меня всем устраивает. Это канал Оксаны Таран. Она путешествует по разным странам, и оттуда записывает уроки с комплексами асан. До того я пробовала заниматься на канале еще с одной девушкой, которая преподает йогу на украинском, но там было много отсебятины на основе йоги, а у Оксаны Таран именно йога, которая дает, прежде всего, ощущение удовольствия и, прежде всего, равновесие нервной системе. Работать нравится сейчас больше под медитативную индийскую музыку.

Выход от Лыбидской к Олимпийской дал невероятное чувство приближающейся весны! Утренние селфи, после кофе, демонстрируют то, что я все делаю правильно. Муж говорит, что любит меня и чтобы я даже не думала предполагать, что у нас что-то может пойти не так. Его слова столь же искренни, как секс в 5 утра! Нога почти прошла. Это несправедливо, что бывший профессиональный легкоатлет и велосипедист травмировал свою столь безупречно красивую ногу! Но мы все делаем правильно и ситуация постоянно меняется к лучшему!

Нещодавно я відкрила для себе новий бренд косметики. Взагалі випадково. Шукала подарунок на Різдво Валентині Григорівні і побачила Revuele. Спочатку мені сподобався опис, потім я спробувала на собі, а ще почитала відгуки в інтернеті. І, виявилося, що відгуки дуже захоплені, а результат перевершує очікування! Одночасно матування, освітлення, вирівнювання тону, зволоження, ліфтинг, можна знайти пілінги, які краще за скраби, для шкіри яка схильна до куперозу. Виходить, що сяюча шкіра це не міф! Спочатку я замовила пілінг і міцелярну воду, яка за функціями дублює тонік. Через місяць - кондиціонер для волосся, денний і нічний крем, сироватка, крем для рук, гель для шкіри коли очей. Бачу, стає ще краще. А волосся сяє так що я відмовлюся і від Elseve. Косметика болгарська. Якось в студенстві мені трапилася неякісна болгарська косметика, від якої були потім проблеми. Але з тих пір пройшло багато років і, видно, у б'юті індустрії Болгарії все зминилося. Можна довіряти!

Фото з минулого місяця, коли я тільки помітила що шкіра виглядає краще. Нафарбовані лише вії і губи, ніякого тонального засобу немає.

А ще фото неймовірного акваріуму в Оушн-плазі. Риба валіза викликає захоплення навіть сім років потому, як коли я побачила її уперше. Більша за більшість риб, хіба що акула сягає в розмірі до зіркової валізи, але акула сором'язлива, а риба-валіза дійсно пишається собою і своїми розмірами. А оця дрібнота з коралових рифів хай поступається їй шляхом!

Ще самі красиві ялинки можно зустріти саме на вітринах. Оця мені сподобалася і ще я знаю що в мережі, де продають чудові приладдя для малювання, така ж розкішна ялинка, але іграшки інші! :-)


Январские фото

Недавно открыла для себя новый бренд косметики. Вообще случайно. Искала подарок на Рождество Валентине Григорьевне и увидела Revuele. Сначала мне понравилось описание, потом я попробовала на себе, а еще почитала отзывы в интернете. И, оказалось, что отзывы очень восторженные, а результат превосходит ожидания! Одновременно матирование, осветление, выравнивание тона, увлажнение, лифтинг, можно найти пилинги, которые лучше скрабов, для кожи склонной к куперозу. Выходит, что сияющая кожа это не миф! Сначала я заказала пилинг и мицеллярную воду, которая по функциям дублирует тоник. Через месяц – кондиционер для волос, дневной и ночной крем, сыворотка, крем для рук, гель для кожи когда глаз. Вижу, сейчас становится еще лучше. А волосы сияют так что я откажусь и от Elseve. Косметика болгарская. Как-то в студенчестве мне попалась некачественная болгарская косметика, от которой потом были проблемы. Но, с тех пор, прошло много лет и, по всей видимости, в бьюти-индустрии Болгарии все изменилось. Можно доверять!

Фото из прошлого месяца, когда я только заметила, что кожа выглядит лучше. Накрашены ресницы и губы, никакого тонального средства нет.

А еще фото невероятного аквариума в Оушн-плазе. Рыба-чемодан вызывает восхищение даже семь лет спустя, как когда я увидела его впервые. Крупнее большинства рыб, разве что акула достигает размеров звездного чемодана, но акула застенчива, а рыба-чемодан действительно гордится собой и своими размерами. А эта мелочь из коралловых рифов пусть уступает ей дорогу!

Еще самые красивые елки можно встретить именно на витринах. Эта мне понравилась и еще я знаю что в сети, где продают замечательные принадлежности для рисования, такая же роскошная елка, но игрушки другие! :-)

Коли набрала Ромчика в той самий "Його День", то виявилося, що він у дуже гарному настрої. Сестра засняла на відео, як він прокидається і йому вручають подарунок, на який ми скидалися разом, я і його батьки. Колекціонний конструктор "Лего". Чудовий робот! На відео добре видно радість самої першої миті, з якої починається день, день народження! Коли я побажала йому все що хотіла, виявилося, що в них є план і це квест, на який запросили шість гостей. Тільки Левчика на квест не запросили, через те що вважають, що він ще маленький. Тому його залишили у Віки і Саші, моїх батьків. Потім сестра прислала мені фото, на якому видно з яким настроєм мій любий племінничок провів свій День! І мені приємно це бачити!

А ще фото мене минулорічної у куртці, яку мені подарував Сережа. Коли я в ній виходжу він зауважує, яку ж чудову річ він мені купив і це дійсно дуже круто на мені дивиться! :-) Він звертається до мене "кохана" не тільки коли я роблю йому щось особливо приємне, в сексі, або ж це гастрономічні задоволення! Він це каже і коли ЗСУ мають успіхи і коли сонечко підфарбовує Голосіївський ліс. Лагідно так, цю взаємодію інакше ніж пестощі не назвеш. Взагалі Київ він такий, величний, гордий, з
ласкавими відтінками пестощів! :-)

Зазвичай я пишу спочатку українською, а потім кидаю текст в "Гугль транслейт", і звідти перекидаю сюди. За "Гугль транслейт" потрібно стежити уважно, бо помилки, при перекладі, можуть бути жахливі. І не завжди, коли я перечитую перекладений ним текст, я помічаю всі помилки з першого читання, але стараюся. Але ж на цей раз я вирішила не виправляти оригінальний переклад гугла, а саме останнє речення про пестощі. Тому що в російський мові є лише слово "ласковый" а в української в нього ще два синоніма. Хай буде тавтологія при перекладі на російську!


Когда набрала Ромчика в тот самый "Его День", то оказалось, что он в очень хорошем настроении. Сестра засняла на видео, как он просыпается и ему вручают подарок, на который мы скидывались вместе, я и его родители. Коллекционный конструктор "Лего". Прекрасный робот! На видео хорошо видна радость самого первого мгновения, с которого начинается день, день рождения! Когда я пожелала ему все, что хотела, оказалось, что у них есть план и это квест, на который пригласили шесть гостей. Только Левочку на квест не пригласили, потому что считают, что он еще маленький. Поэтому его оставили у Вики и Саши, моих родителей. Потом сестра прислала мне фото, на котором видно с каким настроением мой милый племянник провел свой День! И мне приятно это видеть!

А еще фото меня прошлогодней в куртке, которую мне подарил Сережа. Когда я в ней выхожу, он отмечает, какую же чудесную вещь он мне купил и это действительно очень круто на мне смотрится! :-) Он обращается ко мне "любимая" не только когда я делаю ему что-то особенно приятное, в сексе, или же это гастрономические удовольствия! Он это говорит и когда ВСУ имеют успехи и когда солнышко подкрашивает Голосеевский лес. Ласково так, это взаимодействие иначе чем лаской не назовешь. Вообще Киев он такой, величественный, гордый, с ласковыми оттенками ласки! :-)

Обычно я пишу сначала на украинском, а потом бросаю текст в "Гугль транслейт", и оттуда перебрасываю сюда. За "Гугль транслейт" нужно следить внимательно, потому что ошибки, при переводе, могут быть ужасающими. И не всегда, когда я перечитываю переведенный им текст, я замечаю все ошибки с первого чтения, но стараюсь. Но, на этот раз, я решила не исправлять оригинальный перевод гугла, а именно последнее предложение о ласках. Потому что в русском языке есть только слово "ласковый", а в украинском у него еще два синонима. Пусть будет тавтология при переводе на русский!

Новий рік означає початок нового періоду життя і чи є тенденції до оновлення ззовні або все залежить тільки від самої людини, але ось стоїть позначка "оновлення", а після неї не починає намагатися щось змінювати на краще лише лінивий. Ось і мої заняття з Адоба Ілюстратор теж дають маленькі, але приємні дози нового досвіду. Сергій намагається кинути курити, та й я вже курую тільки одну сигарету, а якщо немає бомбардувань, то можу не курити взагалі. Післяноворічні канікули дають можливість перемикання на режим відпочинку, який потім відключається, коли вони закінчуються. Пірнати в Хрещення мені й слабо, та й атеїст я, який готує на Святий вечір кілька страв лише з поваги до почуттів віруючих. Сергій не те щоб дуже віруючий. Але в його характері віддавати належне тим можливим джерелам благ які, може, й не ефективні, але, про всяк випадок, можна й туди робити якісь внески шани, хоча б. Та й релігійна складова свят нагадує багатьом людям радісні моменти з дитинства, так само як і Новий рік, а для мене завжди – День народження. Хрещення дуже підходить як символ оновлення. А в Канаді є День запливу із білим ведмедем, або День моржа. Тема, над якою я зараз працюю. Ну я не морж, звичайно, а то б і поплавала з іншими цього року.

Сказати, що українці занурені у темряву переживань з приводу того, що війна не закінчується, було б не правдою. Новорічна можливість перемикання у святковий режим діє за будь-яких обставин, може, під час війни трохи приглушена яскравість, але якщо в соціальних мережах просто соромляться показувати своє свято, коли показують в окопах ЗСУ, то у особистому листуванні можна побачити і ялинки і посмішки на обличчях. Тому й сказати, що я не слухала різдвяну музику було б неправдою, а мій племінник Рома ліпив новорічні фігурки, які, мабуть, йому навіть задавали в художній школі.

Знайшлися сили і на макіяж і на прогулянку Великою Васильківською. Під час цього променаду я зрозуміла одну річ. Коли нас навчали в інституті, що наприкінці вулиці, яка має особливе значення в контексті міста, має бути щось, можливо, річка. Це щось має приваблювати лише своїм знанням про нього. Я довго не розуміла. Адже є візуальні зв'язки, що видно оку на далекій відстані, наприклад вежі, високі красиві об'єкти. Або видно перспективу вулиці, що йде до точки, розташованої помітно вище за глядача. Але приваблює те, що заздалегідь видно. А тут ну що означає тільки знання про об'єкт, що приваблює? І ось, на Великій Васильківській, я це відчула. Коли йдеш повз палац "Україна" то не можна сказати з упевненістю, що наприкінці перспективи щось конкретне приваблює. Але загалом можна сказати, що відчуваєш магію цієї вулиці. Якась вона, загалом, захоплююча. Так от, якщо уявити, що попереду не буде площі Героїв України, Хрещатика, Володимирської гірки та ін, то й відчуття магії зникає



Новый год означает начало нового периода жизни и есть ли тенденции к обновлению извне или все зависит только от самого человека, но вот стоит пометка "обновление", а после нее не начинает пытаться что-то менять к лучшему только ленивый. Вот и мои занятия с Адоб Иллюстратор тоже дают маленькие, но приятные дозы нового опыта. Сережа пытается бросить курить, да и я уже курую только одну сигарету, а если нет бомбежек, то могу не курить вообще. Посленовогодние каникулы дают возможность переключения на режим отдыха, который потом отключается, когда они заканчиваются. Нырять в Крещение мне и слабо, да и атеист я, который готовит на Святой вечер несколько блюд только из уважения к чувствам верующих. Сережа не то чтобы очень верующий. Но в его характере отдавать должное тем возможным источникам благ, которые, может, и не эффективны, но, на всякий случай, можно и туда делать какие-то вклады уважения, хотя бы. Да и религиозная составляющая праздников напоминает многим людям радостные моменты из детства, так же как и Новый год, а для меня всегда - День рождения. Крещение очень подходит в качестве символов обновления. А в Канаде есть День заплыва с белым медведем, или День моржа. Тема, над которой я сейчас работаю. Ну я не морж, конечно, а то бы и поплавала с другими в этом году.

Сказать, что украинцы погружены во мрак переживаний по поводу того, что война не заканчивается, было бы не правдой. Новогодняя возможность переключения в праздничный режим действует при любых обстоятельствах, может, во время войны немного приглушена яркость, но если в соц сетях попросту стесняются показывать свой праздник, когда показывают в окопах ЗСУ, то в личной переписке можно увидеть и елочки и улыбки на лицах. Поэтому и сказать, что я не слушала рождественскую музыку было бы неправдой, а мой племянник Рома лепил новогодние фигурки, которые, наверное, ему даже задавали сделать в художественной школе.

Нашлись силы и на макияж и на прогулку по Большой Васильковской. Во время этого променада я заметила одну вещь. Когда нас учили в институте что в конце улицы, у которой особенное значение в контексте города, должно быть что-то, возможно река. Это что-то должно привлекать одним своим знанием о нем. Я долго не понимала. Ведь есть визуальные связи, то что видимы глазу на далеком расстоянии, например башни, высокие красивые объекты. Или видно перспективу улицы уходящей к точке, расположенной заметно выше зрителя. Но привлекает то что заранее видно. А тут ну что значит только знание о привлекающем объекте? И вот, на Большой Васильковской, я это почувствовала. Когда идешь мимо дворца "Украина" то нельзя сказать с уверенностью, что в конце перспективы что-то конкретное привлекает. Но, в целом, можно сказать, что ощущаешь магию этой улицы. Какая-то она, в целом, захватывающая. Так вот, если представить, что впереди не будет площади Героев Украины, Хрещатика, Владимирской горки, и др, то и ощущение магии пропадает

На фото: поки Монро атакує, Тигра йде в розвідку. Оскільки в Андрія був ювілей, то гостей був цілий натовп. І тих кого не знаю я і тих кого не знає Сергій. Я трохи затрималася, щоб привітати Антончика і Тимоху, з наступаючим. Але, виявилося, що вони в Німеччині і прийшлося поділити набори солодощів між гостьми. Тим часом Сережа встиг сказати всім, що зараз прийде його дружина. Через це потім виникло непоразуміння. Після свята Анддрій позвонив дяді Богдану і тьоті Люді і сказав що ми таємно розписалися. Вони накинулися на сережину маму, вимогаючи пояснень, чому їх не запросили на весілля. Прийшлося пояснювати, що формально це фейк, але ми вважаємо що ми вже чоловік і дружина, а штамп в паспортах ми поставимо заднім числом, коли прийде час.

Проте свято вийшло веселим, і, час від часу, всі пили за те, щоб мертвих кацапів стало ще більше. Стовідсотково етнічний росіянин серед нас був один, але його батько переїхав в Україну коли той був ще малим і створив в Києві успішний бізнес. Коротше не підтримуючих Україну за нашим столом не було взагалі і всі пили за мертвих кацапів. Хоча й не всі говорили українською. Кілька рестораторів, один вчений, іменинник здає в оренду будівельне обладнання і недавно оримав грамоту від ЗСУ за потужну підтримку нашої армії!

Коли качка по-пекинськи на столі закінчилася, то лабрадорка, із лагідними очима, перейшла на картошку і, під кінець, навіть з'їла ананас...


На фото, пока Монро атакует, Тигра уходит в разведку. Поскольку у Андрея был юбилей, то гостей была целая толпа. И тех, кого не знаю я и тех, кого не знает Сергей. Я немного задержалась, чтобы поздравить Антончика и Тимоху с наступающим. Но оказалось, что они в Германии и пришлось поделить наборы сладостей между гостями. Тем временем Сережа успел сказать всем, что сейчас придет его жена. Поэтому потом возникло недоразумение. После праздника Андрей позвонил дяде Богдану и тете Люде и сказал что мы тайно расписались. Они набросились на сережину маму, требуя объяснений, почему их не пригласили на свадьбу. Пришлось объяснять, что формально это фейк, но мы считаем, что мы уже муж и жена, а штамп в паспортах мы поставим задним числом, когда придет время.

Однако праздник получился веселым, и время от времени все пили за то, чтобы мертвых кацапов стало еще больше. Стопроцентно этнический россиянин среди нас был один, но его отец переехал в Украину, когда тот был еще маленьким, и создал в Киеве успешный бизнес. Короче, не поддерживающих Украину за нашим столом не было вообще и все пили за мертвых кацапов. Хотя и не все говорили по-украински. Несколько рестораторов, один ученый, именинник сдает в аренду строительное оборудование и недавно получил грамоту от ВСУ за мощную поддержку нашей армии!

Когда утка по-пекински на столе закончилась, то лабрадорка, с ласковыми глазами, перешла на картошку и, в конце концов, даже съела ананас...