Сережа стверджує, що цю пісню вони придумали разом з Іриною у 90-х роках. Якщо бути точним, на кухні. Тоді вона була зовсім іншою і співала на українській мові. Коли почала співати російською, вони розійшлися, згодом з першою дружиною теж. Я подивилася в гуглі, автором і тексту і музики є Ірина Білик. Сережа все одне дуже наполягає, що брав участь у написанні саме тексту. І оскільки там є слова "Ну як на тебе можна не дивитись", то я майже впевнена, що мова йде точно про Сережу. Бо бувають люди настільки красиві, що їх так мало, що можна по пальцях перелічити. А ще я знайшла цю ж пісню у "Голосі країни". Все ж наші дівчата самі красиві у світі!

Пісня про те, як складно жити. Але що робити, щоб залишатися на місці треба бігти удвічі швидше!

Іноді не так важлива сама пісня, скільки ймовірний контекст. Я, коли у перше її почула, то уявила щось на зразок дискотеки при готелі і двох панянок запросили ніби просто потанцювати, хоча продовження для всіх учасників очевидне. А тепер більше схиляюся до того що це, скоріше, студентська вечірка і мова більше про втрату цнотливості. Але панянкам вже так кортить, що дограти останню партію у те, що грайлива фортеця ось-ось здасться, але до останнього залишиться саме фортецею, вже дуже непросто.

І ще така пісня Челентано. Мажорна мелодія робиться абсолютно переконливою у виконанні цього такого брутального, хоча й не дуже високого зросту чоловіка :-) Сила не в сантиметрах зросту. В переконливості сила, та й що там, у правді вона :-)



Sometimes the song itself is not as important as the likely context. When I first heard it, I imagined something like a disco at the hotel and two young ladies were invited to dance, although the continuation is obvious for all participants. And now I'm more inclined to the fact that it's more of a student party and it's more about the loss of chastity. But the young ladies are already so tired that it is very difficult to play the last game in the fact that the playful fortress is about to give up, but will remain a fortress to the last.

And another song by Celentano. The major melody is absolutely convincing in the performance of such a brutal, although not very tall man :-) Strength is not in centimeters of height. There is power in persuasiveness, and whatever, it is in the truth :-)

Ще моя родина подарувала нам гроші на відпочинок. І ми довго шукали готель з басейном, але зупинилися на тому що радили друзі, які на початку війни виїхали у Голандію. Без басейна, але з озером неподалік. Є така пам'ятка у Київської області "Блакитні озера". На фото виглядало просто неймовірно! Але коли ми приїхали у готель і вийшли на беріг озера, то були дещо розчаровані. Видно що давно вже не блакитне і людей там набагато більше ніж на фото. І, звичайно, авто. Дуже-дуже багато. Тож просто попили пива за столиком і пішли назад в готель.

Але сам готель чудовий! Такий затишний. Із круглими віконечками, як в казці про хобіта, тільки, в цілому, дизайн скоріше вишуканий, ніж казковий. Внизу ресторан с великими золотими шахами посередині. Але б я не сказала, що це несмак. Навпаки, щось там весь час допомагало переключатися з повсякденності на те що тут і зараз. Перший день ми майже не виходили з номеру. З вікна, з виходом на терасу, було видно як святкують весілля. Локацію для фото і як жінки у шифонових платтях ходять по території. А пізно у вечорі ресторан в готелі вже був зачинений.

Тож ми пішли по трасі і знайшли інший, ресторан української кухні, де поки чекали на змовлення, до нас підійшли музиканти. Скрипаль і гитарист. Вони заспівали саме для нас незнайому українську пісню, але таку чудову, що ми були просто в захваті! Ніби сидимо в епизоді кинофільму! Я не можу згадати достатньо слів цієї пісні для того щоб знайти у інтернеті, але момент був просто чудовий! :-) Так професійно грали і настільки з душею, що я давно не чула такої живої музики взагалі в навколишньму просторі!

На ранок ми снідали в альтанці на березі ставку в готелі. Гості з весілля вже роз'їхалися. Хлопець, який нас спочатку зустрів за стійкою, приніс нам сніданок і пиво. Він був чимось схожий на принца Гаррі і випромінював гостинність! Лебеді в ставку пірнали так смішно у воду до гори дупками, ніби щось там шукали, під водою. Перепади висоти на території готелю, можливо, штучні, але продумані ідеально! В кожній альтанці дизайнерські світильники і перемикачи.

Взагалі, навіть їхати просто в таксі до дому по Київській області це також задоволення. Ці пагорби з котеджами ніби говорили про те що це саме спокійне і мирне місце на Землі. І тільки десь в середині смартфонів було очевидно, що є нагадування про війну. Наша Батьківщина прекрасна! :-)


My family also gave us money for a vacation. And we searched for a long time for a hotel with a swimming pool, but settled on the advice of friends who left for Holland at the beginning of the war. Without a pool, but with a lake nearby. There is such a sight in the Kyiv region "Blue Lakes". The photo looked simply incredible! But when we arrived at the hotel and went to the shore of the lake, we were somewhat disappointed. It can be seen that it has not been blue for a long time and there are much more people there than in the photo. And, of course, cars. Very, very much. So we just drank beer at the table and went back to the hotel.

But the hotel itself is wonderful! So cozy. With round windows, as in the tale of the hobbit, only, in general, the design is more refined than fairy-tale. Downstairs is a restaurant with a large golden chess in the middle. But I would not say that it is bad taste. On the contrary, something there all the time helped to switch from everyday life to what is here and now. The first day we hardly left the room. From the window, with access to the terrace, one could see how the wedding was being celebrated. The location for the photo and how women in chiffon dresses walk around the territory. And late in the evening, the restaurant in the hotel was already closed.

So we went along the highway and found another restaurant, Ukrainian cuisine, where while we were waiting for the conspiracy, musicians approached us. Violinist and guitarist. They sang a Ukrainian song that was unfamiliar to us, but so wonderful that we were simply delighted! It's like sitting in an episode of a movie! I can't remember enough words to this song to find online, but the moment was just great! :-) They played so professionally and with so much soul that I haven't heard such live music in the surrounding space for a long time!

In the morning we had breakfast in the gazebo on the shore of the hotel pond. The wedding guests have already left. The guy who first met us at the counter brought us breakfast and beer. He looked a bit like Prince Harry and radiated hospitality! The swans in the pond dived so funny into the water with their butts up, as if they were looking for something there, under the water. The height differences on the territory of the hotel may be artificial, but they are thought out perfectly! Designer lamps and switches are in each gazebo.

In general, even just going home in a taxi in the Kyiv region is also a pleasure. These hills with cottages seemed to say that this is the most calm and peaceful place on Earth. And only somewhere in the middle of the smartfons it was obvious that there was a reminder of the war. Our Motherland is beautiful! :-)

На весілля моя родина подарувала аерогриль. Але терпіння подивитися майстер класи на youtube вистачило лише в мене. Трохи часу ушло на з'ясування хто більш правий, той хто хоче звалювати просто все в купу у шайтан-машину і, обираючи програму, забирати бозна що після сигналу закінчення, або той хто підбирає температуру і час і бере за основу одну з програм лише приблизно, а ще розташовує шматочки з продуктів як на деко або на сковорідці, один до одного. Переміг другий варіант, тобто мій! І Сергій визнав, що треба робити саме так як кажу я. Але й що шматочки кабачків, м'яса, картоплі по-селянські і цвітної капусти вийшло чудово і смак своєрідний, який можна отримати лише у аерогрилі :-)

Працюю так, що достатньо відпочиваю, але завдань на реалізм в цьому місяці немає, все просто, технічно, чітко, ніби гребеш у човнику

My family gave me an air grill for the wedding. But only I had the patience to watch master classes on YouTube. It took a little time to find out who is more right, the one who wants to just pile everything in a heap in the shaytan-machine and, choosing a program, take it away after the end signal, or the one who selects the temperature and time and takes only one of the programs as a basis approx. The second option won, that is, mine! And Serhii admitted that it is necessary to do exactly as I say. But also that pieces of zucchini, meat, country potatoes and cauliflower turned out great and the taste is unique, which can only be obtained in an air grill :-)

I work so that I rest enough, but there are no tasks for realism this month, everything is simple, technical, clear, as if you are rowing a boat