"Ах было б то... ах было б то... ах было б только с кем поговорить!" (с)

А якщо ви когось образили дарма, то пісні для радянських дітей пропонують просто перегорнути сторінку календарика. Ну й, звичайно, на повістці радбезу ООН тепер сатанізм, після брудної бомби. Тутсі-сатаністи як головний привід для геноциду в хуту

антонша красовський, колишній псевдоліберал, колишній друг України і шанувальник Майдану. Раптом істота зрозуміла що щоб сподобатися хазяїну, треба бути жорстким і проявити навпаки лють до всього українського. У тому числі, до дітей. Але ж... трошки перестарався, навіть за міркою симонян. Але нехай це трохи гротеск, трохи перебільшення, але підкреслює суть російської ідеології, яка полягає в тому, що геноцид це добре, а ось дітей спалювати якось не комільфо. Але і це є подвійні стандарти: гвалтували, спалювали, знущалися. Перебільшення красовського - є перебільшенням зовсім трошки і тільки відносно того що рашка хоче вдавати в медійному просторі, а не відносно того що є насправді. Клоун путіна перестарався зовсім трошки

Представники РФ в радбезі ООН спочатку просували дурню про те, що ми готуємо якусь дуже брудну бомбу (як сказав би Микола Азаров - бімбу) Але ж, звісно, тим брехунам ніхто вже не вірить. Чого тількі варте те, що вони, у якості доказів, показали фото 2010-х років де підписи на словенській мові! Але ж замість зупинитися на цьому, вони вже просувають заклики боротися із сатанізмом у вигляді України. Це вже взагалі якійсь комікс :-) Десатанізація крім денацифікації. Взагалі все що робить рашка на менародній арені нагадує або дурню або дефекацію.

Або ось, цими днями, вони заявили, що збираються збивати американські супутники у космосі. В каментах української аудиторії тількі жарти про те, що чи не з рогаток вони збираються бити. Чергове посміховисько :-)))

Ще на початку так званої спецоперації ім'я керуючого промовлялося якось нечітко. Чи то Шойгу, чи то Путін, чи ще якійсь мудак, не зрозуміти було хто саме. А тепер ось, дехто Суровикін, якій не може нормально зв'язати двох слів. Не то щоб успішний військовий, а людина яка всю кар'єру виконувала найбруднішу роботу, тому й прізвисько - м'ясник. В Тік-тоці подейкують, що це для того, щоб поразку у цій війні звалити на цю недалеку постать

.

Парламентська Асамблея Ради Європи - перша міжнародна організація, яка визнала росію державою-терористом. Тобто, звичайно, путлер, разом із підданими, буде включати бичку все так само, але виходити вже буде якось по-іншому

Валентина Матвієна, сучка з олов'янними очима, недавно заявляла про те що мовляв ресурсів для захоплення України в них вистачить, все йде по плану. Сьогодні вона вже кличе державну нараду з приводу мирних переговорів. Але ніяких переговорів українцям не потрібно.

Депутат державної наради Гурульов недавно в передачі "Солов'їний помет", пускаючи скупу сльозу, казав: "Лиман наш!", а тепер не розуміє куди зникли півтора мільйона комплектів форми для мобілізованих.

Постійне пристосування до швидко змінюючихся обставин, необхідність після гучних заяв зберігати хоч якесь обличчя, неминуче усвідомлення власної жалюгідності, але й необхідність вдавати ніби нічого не сталося і вони нічого не казали

Хочется дополнить Чаадаева. Россия предназначена не только к тому, чтобы показать всему миру, как не надо жить и чего не надо делать, ее предназначение -- быть пространством недоразумения и гротеска и показывать всему миру, как делать смешно и нелепо, это такое гигантское многовековое шапито, которое иногда превращается в кровавый гиньоль. Это же надо такой сюжет, армия терпит крупнейшее в своей истории поражение со времен лета 1941го, сыпется как картонный Рейхстаг в парке "Патриот": командиры бежали, техника брошена, солдаты гибнут пачками и заранее звонят домой, чтобы попрощаться, а в эти часы зажравшаяся Москва, охуевшая от денег, нормализации и игнора войны, как ни в чем не бывало проводит праздник и салют и открывает в сталинском луна-парке крупнейшее в Европе чертово колесо за 12 миллиардов рублей; люди давятся в очередях, чтобы попасть туда, платят 1150 рублей за стоячее (!) место в кабине, и заехав на высоту 140 метров, застревают там наверху, и стоят, задыхаясь от жары, потому что не работают кондиционеры, -- зато есть прекрасный шанс сверху видеть этот немыслимый трэш и может быть даже зарево пожара над Донецким аэропортом, который уже начали штурмовать передовые части ВСУ. Никакого коллективного воображения Терри Гиллиама, Квентина Тарантино и братьев Коэн не хватит, чтобы придумать такой сценарий, а Россия производит и производит этот абсурд, который, если задуматься, и является главным российским экспортным товаром, а вовсе не нефть, не икра и не страх.

Проєкт "Хочу жить": понад 2000 росіян подали звернення про здачу в полон
Проєкт "Хочу жить", який інформує російських військових про можливості скласти зброю та зберегти своє життя, отримав понад 2 тисячі звернень від вояків армії рф або їхніх родичів.
Як інформує Цензор.НЕТ, із посиланням на Укрінформ, про це спікер проєкту "Хочу жить" Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Віталій Матвієнко повідомив на брифінгу представників Сил безпеки та оборони.

"Ми отримали понад 2 тисячі звернень. Телефонують як військовослужбовці російської армії, так і їхні родичі, які бажають, щоб їхні сини або чоловіки залишилися живими", - сказав Матвієнко.

За його словами, Україна гарантує російським військовим, які здадуться у полон, утримання згідно з нормами Женевських конвенцій. Зокрема, йдеться про триразове харчування, медичну допомогу та можливість зв’язуватися із родичами на території російської федерації або на тимчасово окупованих територіях Криму та ОРДЛО.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Україна провела з РФ 20 офіційних обмінів і повернула з полону понад 800 військових і цивільних

Матвієнко нагадав, що "Хочу жить" - державний проєкт, покликаний допомогти військовослужбовцям з РФ безпечно здатися в полон ЗСУ. "Він створений спеціально для військовослужбовців Росії, які не бажають виконувати злочинні накази Путіна, а також брати участь у цій війні", - підкреслив спікер проєкту.

Аби отримати інформацію про те, як здатися в полон, російським військовослужбовцям або їхнім рідним та близьким слід звернутися на цілодобову телефонну лінію за номерами: +38 066 580 34 98; +38 093 119 29 84. Інформація про здачу в полон російською також є на телеграм-каналі "Хочу жить".

Віталій Матвієнко висловив переконання, що "чим менше військових РФ перебувають на полі бою, тим краще для України".

Як повідомлялося, 18 вересня у межах роботи Координаційного штабу запущено Єдиний центр та цілодобову гарячу лінію для прийому звернень від російських військових.

"Что ж ты, фраер, сдал назад
Не по масти я тебе
Посмотри в мои глаза
И подумай о судьбе"

В связи с новыми, выдающимися успехами спецоперации, идущей строго по плану, вижу некоторые перемену настроений среди российской пропагандистской братии. В поисках крайних и виноватых, "военкоры" и иже с ними потихоньку назначают таковым... русский народ. Появляются всякие надрывные записи: дескать, как противно видеть толстых безмятежных обывателей, не желающих жертвовать своим комфортном в то время, как на фронте ух, ах и о-го-го. Во-первых, смешно, конечно, как вся эта политручья порода, в лучшем случае полазив в паре километров от фронта и поснимав постановочную стрельбу в небо, тут же начинает мнить себя юнгеровскими персонажами и отделять от презренного обывателя. Во-вторых, народ российский ведет себя ровно так, как должны вести себя нормальные люди: ценит комфорт, безопасность и будущее своих детей. А вот те, кого хлебом не корми, дай только пролить свою и чужую кровь ради психопатических фантазий и политических теорий образца 19го века - это как бы небольшой процент. Патология, а не норма (простой порою психопатов восхваляют, как "пассионариев")

Но значит ли это, что любой обыватель всегда пассивен и мечтает зарыться в норку? Никак нет. Давайте взглянем на соседнюю страну. Есть там и дезертиры, и коллаборанты, но едва ли в товарных количествах. Обыватель там тоже, наверняка, хотел бы залезть в уютную норку и ничего вот этого не видеть. Но, тем не менее, мы видим как юные барышни и седые деды записываются в тероборону. Видим массовое волонтерство. Вообще сплошное "все для фронта, все для победы". И чем это все объясняется? Разгадка проста: люди уверены, что на их стороне правда и справедливость. В России же этого нет тоже по очень простой причине: большинство, если и не видит очевидной несправедливости происходящего, то явной справедливости тоже не видит. В итоге просто не понимает зачем вот это все нужно, кому и для чего. Способов легально задавать вопросы и тем более высказывать критику у нашего общества нет. Поэтому большинство видит выход в том, чтобы зарыться головой в песок и сделать вид, будто ничего не происходит. Поначалу такая позиция государству выгодна - лишь бы не мешали. Однако чем дальше в лес, чем больше требуется государству ресурсов, тем больше эта позиция превращается из "удобной пассивности" в "тихий саботаж".

Но уместно задать вопрос: чья же это была задача, убедить публику, будто нынче творится нечто правильное и справедливое? Ах да, тех самых военкоров, а также их корешей-пропагандистов с огромными зарплатами. Задача полностью провалена. Теперь осталось только ныть, что "народ не тот". Ну, не начальство же обвинять в самом деле. Впрочем, в защиту военкоров с пропагандистами можно сказать, что невозможно зародить мух из грязи, сколько ни колдуй вокруг с алхимическими формулами. Вот и здесь так же: неоткуда взять справедливость, если ее в помине нет. Остается только форсить свои безумные психопатические фантазии. Но русский народ умный. Его психопатическими фантазиями не проймешь.

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що Росія навмисно сповільнила просування в Україні, щоб зменшити кількість жертв серед мирного населення.

ТГ Рессентимент

:-)

🍁 У продовження теми.

Все частіше надихає читати російські телеграм-канали, які, як стверджує статистика, вже випередили на Росії телебачення. Точніше навіть не читати, а відстежувати їхню еволюцію від "всіх порвемо" до "а українці виявилися не такими простими"... Не хочуть здаватися і все тут! Читайте самі - даю мовою оригіналу...

Сегодняшняя Украина черпает вдохновение в собственной уникальности. Можно устраивать бесконечные срачи по поводу правильных и не очень версий истории Украины, когда возник этот этнос, насколько хороши или ужасны украинские символы. Но они работают. Украина сформировала себе древнюю историю. Она черпает вдохновение из Киевского государства, насчитывающего около полутора тысяч лет. Украинцы взяли на вооружение образ казачества с вышиванками, шароварами, чубами и сделали это красивым. Украинцы потрясающе творчески сочетают образы древнего оружия, национальных костюмов с современными элементами. Украинцы умеют презентовать себя.

А что в это время делали русские.... В последние десятилетия на вооружение пропаганды смогли поставить только культ 9 мая. Народ-победитель фошызма, деды-герои, освободили весь мир от чего-то нехорошего. И всё это благодаря Единой России и Путину.

Русская пропаганда активно смешивала довольно своеобразный героизм и победу Великой Отечественной с дерьмом сегодняшних ворующих напропалую управленцев. При этом делали русские это самыми топорными методами, используя приёмы совка.

Вообще русский культ победы — это реально культ смерти. Это взгляд устремлённый в прошлое при отсутствии идей будущего. Ты потомок победителей, значит ты самый лучший здесь и сейчас, а если что можем повторить. Русский культ победы не предполагает действия, а требует поклонения прошлому.

Но самое веселье началось в 2022 году. Украина получила собственную великую войну за выживание. Украинская нация получила возможность выбора — или быть поглощённой Единой Россией, или же доказать своё право на свободу и независимость. Внутренние распри украинцев отошли на второй план. Они получили могущественных покровителей и надежду на гордую и достойную жизнь. Впереди у Украины светит солнце.

В то время как большая часть русских вообще игнорирует происходящее, делая вид, что их это не касается. Пока Украина сражается за своё будущее, русские пытаются в личном порядке решать нарастающие повседневные проблемы.

Русская пропаганда войны оказалась неспособной создавать какие-то вменяемые произведения искусства, которые могут привлекать внимание. За полгода всего считанное количество самодельных роликов с кадрами войны, которые заслуживают хотя бы какое-то внимание. Вся государственная пропаганда — это бабка-людоедка с красной тряпкой. Вышедшую в реальном мире безмозглую старушку с красной тряпкой немножко жаль. Пропаганда взяла эту грустную картинку и сделала ещё один образ смерти — старый, безмозглый совок, машущий тряпкой из могилы.

В то время как украинская пропаганда энергичная, агрессивная, в ней есть жизнь, будущее, ярость сражения, она зовёт в бой, тем временем русское убожество вызывает или отвращение, или зевоту.

И в России нет никого на ответственных постах, кто бы осознал происходящее и смог вдохнуть жизнь в страну. Безумные идеологи вроде Дугина заявляют, что Россия вступила в некое сражение за выживание с врагом. Это бред. Россия умирает в последние десятилетия потому что главная идеология страны — это награбить побольше на родине и свалить с семьёй в комфортную страну. Россия отказалась от созидания. Русские бегут из страны — одни воруя и сбегая в первый мир, другие уходя в наркотическое забвение. Жить в России, строить страну для жизни, для своих детей, русские не хотят. Уже давно.

Присвячується африканському турне Лаврова

В ці вихідні, у перше після Нового року випила горілки. Доброї, якісної, бо я ніколи не вважала правильним економити на спиртному. Бо наша задача була купити пляшку, а нашого друга - виставити страви на стіл. Саме від цієї горілки балакучість, в мене, підвищується в рази. Хто б міг подумати, коли я тільки переїхала у Київ, що я зможу українською переговорити навіть такого чоловіка як Сережа :-)) Йоркшиська тер'єрка Мія, яка не була в перукарки вже місяць, норовила пригнути вище столу. Ветеринар радить їй давати заспокійливе бо вона надто активна навіть для своєї породи, хоча й видно що її трошки перегодовують.

Купувати киянину квартиру чи не витрачати долари, або як іноді помилково не купувати біткойни, йшлося про таке чи інше. Витративши всю речову активність, заснули, коли прийшли до дому, а в вечорі дивилися фільм про другу світову, який знятий саме німцями. "Наші матері, наші батьки" мабуть, скоріше про те, що на місці лейтенанта Вильгельма, просто хлопця з хорошої сім'ї, може бути кожен, про те що помилитися у поглядах і сам постраждати від тоталітарного режиму може кожен. Ніякий Гітлер не буває няшною пуською, нема демократії - нема базових прав людини. Актори чудові. Я ще раніше чула що найкраща театральна школа зараз у Німеччині. І ось подивилася німецьке кино, якого я, в моєму житті, бачила дуже мало.

Дуже хороша історична стрічка. Дуже показова сцена, де червоноармійці гвалтують, а потім розстрілюють медсестер, які не встигли втекти разом з усіма з німецького госпіталю до приходу червоних. Одна з медсестер росіянка. Є людяна поведінка, а є поведінка мразоти. Так, садисти і психопати можуть бути в будь якій армії, як і нормальні адекватні люди. Але тільки російські люди зараз живуть етичними нормами середини 20-го сторіччя. Застaрілість мислення як тип масової розумової відсталості.
Хоча якщо у фільмі, такі як Вильгельм і Фрідхель є прикладом носіїв адекватної норми тогочасної Німеччини, то сучасні росіяни бачать, як норму, поведінку садистів і психопатів. Тобто оберштурманфюрера, якій, на жаль, у кінці фільма прикинувся звичайним добропорядним німцем, якому треба допомогти всій решті відбудувати післявоєнну Німеччину. Ось тілки хіба виправдовує Вільгельма і Фрідхеля те, що вони лише виконували накази і були лише винтиками потужного смертоносного механизму?

Те що молодший з братів, Фрідхель, не захотів здаватися у полон і пішов свідомо на пулі радянської армії, свідчить про те, що він, як найрозумніший з братів, розумів недоцільність спроби уйти від відповідальності. Він всю війну усвідомлював те, яким гівном вони займаються через накази командування. Йому не треба було жити далі.
Всім хто вижив з п'яти друзів, було дуже соромно перед євреєм Віктором, якій пройшов через жахливе пекло. Після розвіювання марева пропаганди, настало усвідомлення того що сталося. Тільки ось зараз, в сучасних росіян, скоріше за все, ніяке усвідомлення не можливе, бо в них адекватна норма - садизм і психопатія

А мій портрет з найкращою чотирилапою подругою буде нагадувати щасливі вихідні і радість спілкування с цим комочком любові до всього світу :-)

Деякі наївні українці вважають, що росіянам так легко вбивати українців, бо вони нас ненавидять, вважають за чужих, не цінують наші життя.
Це абсолютно помилково. Росіяни люблять нас, як самих себе.
Себто, мають за лайно.

Це важливо усвідомити. Майже всі звірства, що росіяни чинили щодо українців, вони так само чинили щодо росіян. Тут можна, звісно, згадати Голодомор, який не має прямих прецедентів у стосунках Кремля з населенням самої Росії. Але з іншого боку — нагадаю, придушення Тамбовського повстання було першим, і, здається, єдиним прикладом використання зброї масового знищення не проти іноземців чи, хоча б, «неблагодійних» національних меншин, а проти власного народу.
Буча могла б із тим самим успіхом повторитися в Хімках. Тими ж людьми. У них просто така цінність життя та такий загальний рівень. Вони так само радо різали б власну дєрєвню — була б можливість та горілка. Що, власне, і відбувалося в громадянську війну, коли можливість та горілка були.
Проблема в наших стосунках трішки тонша.
Емоція росіян до українців — це не ненависть до чужого, там нас, якраз, не вважають чужими. Це лють до того, яким ти не зміг стати.
Ми довго жили в спільному домі. Мали спільний побут. Ми дуже добре знаємо росію — значно краще, ніж росіяни знають нас, а в дечому краще, ніж вони знають самі себе. І ми вийшли з цього дому.

Росіяни такі:
— Гей, чому? Що, погано жилося?
А ми такі:
— Ну то да. Подивіться, яке все удовбищне.
І ось тут виникає почуття, що абсолютно єднає Бикова та Гіркіна, ліберального росіянина та лютого ватника.
Вони ж знають, що все удовбищне. Вони чудово розуміють, наскільки жалюгідним лайном є дійсність, яку вони вибудували довкола себе. Але щоб не збожеволіти від зневаги до себе та справи рук своїх, всередині себе вони вибудували дуже складну систему «так, але». Вона у ватника та ліберала різна, але в обох є.
— Так, усе мерзенне, але нас усі бояться, ядерні ракети…
— Так, усе мерзенне, але Достоєвський, Толстой…
— Так, усе мерзенне, але особлива духовність…
— Так, усе мерзенне, але інші не кращі…

А тут поряд стоїть українець, і цю систему, яка є фундаментальною конструкцією, руйнує. Прямо фактом свого небажання спільного проживання.
— Та ну, не так вас і бояться. Та й що це за північнокорейський привід для гордості? Та й Достоєвський сумнівної моралі філософ. І ніяка це не особлива духовність, а просто сраку забув помити. І так, інші краще, ми ж і інших бачили. Ми пішли.
І отут у ватника та ліберала виривається суголосний крик «КУДАБЛ@?!»
Це така ненависть пожиттєвого невдахи до жінки, яка від нього пішла. Та ненависть не тому, що він її любить, хоча може й любити, це тут не принципово — а тому, що він почувається нікчемою. Йому треба у будь-який спосіб скасувати цей факт, щоб нікчемою себе не відчувати. Хоч до батареї її прив’язати, але щоб була. І, звісно, навздогін їй летить знецінення, «шльондра», «куди ти без мене», «я ж люблю тебе, дура» та «це тебе Васька увів, ух я йому».
Саме тому шукати союзників у російській ліберальній тусовці не має особливого сенсу. Не тому, що вони там усі однакові (вони різні, насправді), а тому, що абсолютну більшість із них об’єднує єдина емоція відчуття неповноцінності власної держави, яка нікуди не подінеться, допоки Україна не повернеться. Дискурс у них може бути хіба що — «як її повернути», а не «чи треба повертати». І так, саме тому Путін воює не за міста, а за квадратні кілометри випалених руїн.

Віктор Трегубов, капітан ЗСУ, до 24.02.2022 член політради ДемСокири

Росіян розважили новою анімацією. Масяня рефлексує. Всплакнули. Щось відчули.

Я теж відчув. Відчув огиду.

Вже третю серію з початку війни, Олег формує думку що українців вбиває путін, а не росіяни. В останній серії - китайський путін.

І це цілком співпадає з його наративом від серії к серії, що це все цар. А росіяне прикольні, чутливі але ошукані та зомбовані владою.

Правда в тому що нас вбивають росіяни. Сотні тисяч росіян яких підтримують мільйони з їх оточення. Рідні вбивць, друзі гвалтивнікив та сусіди окупантів.

Ще раптом подумала, що, на думку кацапів, зло стає добром якщо воно безкарне. Якщо зло достатньо сильне, щоб можна було б бути впевненим в його безкарності, то це круте зло, а значить воно автоматичне стає добром. Добром, яке є сильним, за яке не соромно підписуватися. Але ж фігня в том, що підстави для такої впевненості, в сучасних росіян, адептів секти Z, на справді, хибне. Бо їх потреба вірити у велич імперії не більш ніж спроба голого короля вірити у наявність плаття на ньому. Бо тут цікаво виходить. Ти віриш в наявність плаття, а значить ти сам і є король, або частина короля, або пил на його чоботах, що теж не аби як круто! Пил на чоботах короля сяє майже як сонце, але й чоботів нема, і сонце закрито чорними важкими хмарами Мордора. А літера Z чомусь латинська. Можливо тому що кириличних літер схожих на свастику, хоча б наполовину, знайти набагато важче

.

Кон-Чен-Ый