Я спочатку інтерпретувала умовні позначення в інструкції до велику як мені хотілося і вже потім виявилося що довга риса - це розмір зірки, а не найбільша передача. Трохи хвилювалася, що зламала перехід ланцюжка по зірочкам, але все обійшлося і я із величезним задоволенням потім їхала з гори на гору і навпаки! В мене чудовий велик! І, якщо зима буде знов тепла, то можна буде кататись і в зимку, час від часу. А ще в лісі, біля будинку, де я зараз мешкаю, дуже велики перепади рел'єфу. Пізніше переїду ближче до парку, а за одне і до метро. В Київі бува живеш біля центру, а до метро ще їхати, хвилин 10. Краще йти. І не 10, а 5 :--)

То карантин, то спека, можливості продовжувати навчання катанню на велосипеді не було. Тому хлопці, які звикли їздити на дуже далекі відстані, сумнівалися що я зможу на одному рівні із ними. Але план був такий: я беру велик на прокат та пробую їхати разом з усіма, а далі як вийде. Я, коли сіла та спробувала поїхати, зрозуміла, що прокачувати навичкі потрібно ледве не спочатку. Але потім виявилося, що це тільки здавалося і я роз'їздилася саме так як художники "розмальвуються", просто потрібен деякій час, потім швидкість поступово збільшується. Я вже не сподівалася, що поки всі пьють пиво на пляжі, я зможу подолати суттєву частину їх подальшого маршруту, і вже зустріну на зворотньому шляху :--)) Сидіти на пляжі біля входу на острів, дивитись на захід сонця, залишок променів було по-соєму неповторно!

Коли каталася на велику, було не до селфі, через дуже велику концентрацію зусиль ті уваги на тому, щоб утримувати рівновагу та обганяти різні об'єкти. Зокрема авто. Але перед тим я встигла сфотати шатуш своєї мрії, який мені зробили в одному київських салонів краси, мені дуже пощастило, що він в моєму будинку. Що там є майстер такого рівня! Виявляється, у Києві є ВУЗ для перукарів, ще з радянських часів. Там вони отримують дизанерську освіту і ще можуть саме моделювати зачиски, тобто вигадувати структуру стрижки залежно від ситуації. А які кольори вони можуть змішувати із однієї палитри - це диво! Мені у перший раз розповідали саме про освіту перукаря настільки детально! Я була трошки здивована. Так, у когось хороші курси, а потім ще і ще, поки людина працює за цим фахом, але освіта у ВУЗі просто роскішний хід, класно що таке існує! :--)
Юля мені пояснила що таке шатуш і чому те, що я хочу називається саме так. Амбре - це не складна гра кольорів, а просто совітлювання кінчиків, а що таке балаяж я не знаю і вже знати не хочу, нехай це пойняття назавжди залишиться у Дніпрі в салоні, де працює агресивна, дурнувата Вікуся, яку вчили аж в самій Москві :--)))

Комусь вона, можливо, зараз стучить щіткою по голові і оскаженіло тягне за недофарбовані пасми...