Щоденник пересічної українки
Та сама киянка
дневник заведен 23-09-2004
постоянные читатели [53]
3_62, 72квадрата, aabp, ALEON, Andry Smart, Anga Hyler, Basilicum, BiGG_BeNN, BLACK CROW, blackberrry, Chili man, Crazy Beaver, dodo, Eroshka, Feng, fennec, Gloria, GoldenAndy, Ket, kolyash, Kukushka, Night Lynx, O De San, pauluss, penguinus, schnappi, Seele, ShatteredOne, sida, Sirin, st-finnegan, username, vvol, Альфи, Варшавянка, Глазки, Даниель, Дизайнер шатун, Заводная Птица, Коктейль Молотова, КраткЖизнеизложение, криворук, Лора, Наши Люди, Полешка, Сидор Петренко, Символ №20, Старк, Счастливая Женщина, Та сама киянка, Тихий океан, Эль, Януш
закладки:
цитатник:
дневник:
хочухи:
местожительство:
Киев, Украина
интересы [28]
свобода, психология, музыка, литература, фотография, английский язык, любовь, красота, стихи, путешествия, мифология, хорошие люди, йога, изобразительное искусство, новые идеи, история древнего мира, сильные личности, движения, интересные ж-ж, не говно, древние духовные практики, жизнь бьет ключом, игра как основа жизни, рисунки на планшете, перфоманс, визуальное письмо, философия всех мастей, неглупое кино
антиресы [9]
тупость, сплетни, быдло, жлобство, зависть, деградация, говно, Гламур, патологическая злоба
[2] 08-11-2024 19:13
2D як 3D

[Print]
Та сама киянка
[2] 28-10-2024 15:20
В Метрограді

[Print]
Та сама киянка
[2] 07-10-2024 18:45
*media*..

[Print]
Та сама киянка
[2] 25-09-2024 14:23
*media*..

[Print]
Та сама киянка
Пятница, 3 Февраля 2023 г.
15:49
Одне з найбільших естетичних задоволень для мене це є перехід з Тарасівської на колишню Назар'ївську. Те як змінюється характер простору і одні архітектурні форми переходять в інші поки ти йдеш і дивишся. Назар'ївська тепер називається вул. Вєтрова. Я думала, це на честь режиссера Дзиґи Вертова. Але ж ні. На честь Вєтрова Бориса Сергійовича, залізничного працівника.

На фото видно молодого чоловіка, якій вдягнений по самій сучасній моді серед молоді, в усе чорне. Наш Іллюша теж слідує цій моді. Але ж йому що не вдягни, все супер! Київські діти, підлітки, мають такі особливості, як снобізм в одязі. Ми з Сергієм якось подарували йому кросівки, але він повернув і сказав, що він не буде носити бо це не оригинал... Ми не знали, я взагалі не дуже в цьому розуміюся. А Ілля ось такий принц в нас :-) Сучасним дітям важливо показати один перед одним що в них все на найвищому рівні! З іншого боку, в такому красивому місті як Київ мабуть треба дійсно гуляти лише одягненому з урахуванням всіх понтів, особливо якщо тобі лише чотирнадцять :-) Тож у центрі гуляють самі красиві молоді хлопці і дівчата, яких собі тільки можна уявити! :-)

А взагалі кияни, як я помітила, не люблять складних кольорових сполучень. Максимально просто. Трохи білого до чорного, сірий, червоний, іноді синій. Це буває дуже красиво і стильно! :-)


Четверг, 2 Февраля 2023 г.
16:40 Будинок на Назар'ївській
де мешкала класик української літератури Леся Українка (Лариса Косач) і стріт-арт на Антоновича

У вересні 1894 р. Олена Пчілка перевезла старших дітей — Ольгу, Оксану і Миколу — до Києва для отримання ними систематичної освіти. Оселилися вони в орендованому будинку по вул.Назар’ївській, 21 (нині вул. Ботанічна)

Аби полегшити видатки за орендоване житло, Ольга Петрівна в одну з кімнат узяла квартиранта. Щойно повернувшись із Болгарії, Леся Українка познайомилась із ним. Це був Нестор Гамбарашвілі (Гамбаров) (1871-1966). За участь у студентському русі в 1894 р. його виключили з Московського університету, і навчання він продовжив у Київському університеті Святого Володимира. Він відчув на собі тягар соціальних та національних утисків, що сприяло виникненню між ним і Лесею Українкою дружніх стосунків. Ось як згадує Нестор Гамбарашвілі про поетесу: «Коли вона говорила про гноблення царським самодержавством рідної України, про русифікацію українців й інших народностей, які входили в колонію Російської імперії, її сірі очі запалювались вогнем ненависті до самодержавства». Його спогади, лаконічні, але точні і правдиві («Мої спогади про Лесю Українку», датовані 2 серпнем 1948 роком), розміщені в другому виданні «Спогади про Лесю Українку» (видавництво «Дніпро», Київ, 1971 р.).


«Коли б я не була українкою, я б хотіла бути грузинкою», — казала Леся. У своїх спогадах Гамбарашвілі розповідає, як гарно Леся грала на фортепіано твори Бетховена, Шопена, Моцарта, Шумана, Чайковського, Гріга, як вони разом бували на концертах. Леся подарувала Нестерові книгу віршів французького поета Альфреда Мюссе з написом французькою: «Учителеві, учневі і товаришеві в пам’ять нашого «товариства взаємної допомоги» від Лариси Косач. Київ, 29/IV 1896»


Среда, 1 Февраля 2023 г.
13:11
Коли я була ще зовсім юною і тусовалася з хіппі в місцях де можна здобути заборонені речовини такі як канабіс, то мені подобалося жити поза правилами суспільства. Наприклад гуляти ночами з друзями. І вдягатися не так як прийнято в декого на районі. Але ця модель поведінки і зовнішній вигляд не подобався такої категорії населення як гопота або менти.

Моїх друзів били гопники і менти, а мене один раз тільки побили менти, бо я дівчина, а наші дніпропетровськи гопники дівчат не били. Але все одно ми залишалися самими собою! Це був на справді корисний досвід, коли тебе б'ють або просто тиснуть на тебе щоб змусити відмовитися від власної ідентичності, ти все одно залишаєшся тим хто ти є!

Місце де ми збиралися вважалося нами самими намоленим. Чого, як я зараз подумала, не вдавалося гопникам ще, так це зігнати нас з цього місця. Воно просто зникло само собою з незалежних від гопників причин як Макондо в романі Маркеса. Бо всьому свій час.

Так і я збираюся тут писати майже кожного дня, крім вихідних, до перемоги України. Потім знов почну писати сюди не часто.

Я завжди була дуже принциповою людиною і ніколи не соромилася визнавати те що я злопам'ятна
Вторник, 3 Января 2023 г.
18:13
В новорічну ніч вороги намагалися все зіпсувати, запускали по Києву велику кількість ракет, дронів-шахедів під маркуванням "герань", але з ППО Nasams майже все було сбито. В Україні сяяли чудові ялинки, були накриті столи і навіть горілка "Гетьман" розбиралася українцями у магазинах в лічені хвилини, тільки встигали привозити ще.

Грали у шпигуна, "мафія" виявилася застарілою, Наталка намагалася над всіма домінувати, але ми їй це робити не дали, зате вона показала шо вона вміє робити з хусткою для східних танців у костюмі циганки! А ще коломийки, колядки і іншій полісський фольклор який знає в такої кількості лише вона! На ранок куштували полісську юшку з риби, грибів і квасолі. Погода з Нового року почалася весняна і можна гуляти без шапки!

І ми на решті купили комп'ютерний стіл! І ще ми усвідомлюємо, що так добре ми зустріли Новий рік саме завдяки ЗСУ. І вони зараз виконують головне наше бажання. Головне бажання всіх українців!










Понедельник, 21 Ноября 2022 г.
19:07
В ці темні і прямому і в переносному сенсі часи, в Києві традиційно працює біля Почайної ринок антикваріату. А це одна із нинішніх розваг - поїхати просто туди гуляти. Ось ми і поїхали. Оскільки любимо дивитися разом на красиве :-)

Там серед купок першого снігу розкладені різні старовинні цікавинки, інколи дуже красиві. Коли йдеш серед глечиків для натюрмортів, грецьких мідних вазонів, підсвічників, чайних ложок і портсигарів, вінтажних валіз для фотосесій, ніби раптом опиняєшся поза власною епохою. Більше за все вразив металевий келих на ніжці у стилі арт-нуво. Тож раптом вирішуєш призначити мету свого просування серед краси і призначаєш цінову межу і ось той самий керамічний заварник, про який ти вже почав мріяти, на тебе дивиться і тобі поступаються в ціні саме настільки наскільки ти хочеш і це є свято яке ти відчуваєш після всього!

А ще українську мову ти тепер чуєш помітно більше ніж до війни і ще і це так гріє твоє серце! :-)

Після вінтажного ринку ми пообідали у KFC. Знайшли фільтр для води потрібного розміру, випили ще кави і поїхали до дому. На закритій станції метро, в самому центрі Києва, проводили "Голос країни". Відчуття, ніби перед очима промайнули вогники таємного казкового життя, які чи то були насправді чи то тількі примарилися
Четверг, 17 Ноября 2022 г.
12:01 Сучасна скульптура
біля оперного театру. "Невизначенність почуттів"
11:26 Дідорівські ставки
Осень була такою теплою, що хоча у нашому будинку опалення включили одним з останніх у Києві, було комфортно. Виявилось в нас дуже теплий будинок сам по собі. Але сонце хотілося ловити, виходячи на прогулянки, все частіше. Бо якщо зарядять дощі, можна не побачити сонце дуже довго. Джерело серотонину. Серед робочого дню я якось раптом пішла до лісу, який не бачила з початку війни, а він прекрасний! Хоча Сережа переживав що я пішла сама в ліс і дзвонив по відео, хвилюватися не було чого. Літні подружжя, діти, жінки із песиками. Ніяких ман'яків, тільки краса і благодать! Серед дітей бачила негритятко, вони всім натовпом жваво спілкувалися і веселилися :-)

Сьогодні вже перший сніг і Покровський монастир укутаний снігом. Раптом сонячні дні залишилися позаду, тільки фото на згадку лишилося
Пятница, 4 Ноября 2022 г.
09:00 Від багряних до хрустких золотистих
.


08:58 Відтінки осені
Ніде нема такого різноманіття фарб в мою улюблену пору року як у Києві! :-)










Понедельник, 31 Октября 2022 г.
12:11
Золоті осінні дні добігають до кінця і так хочеться залишити щось на згадку ще про одну осінь! В місті де мені так подобається жити :-) І ще одне фото з новою зачіскою
Вторник, 25 Октября 2022 г.
11:33 Згадка про літо
.
11:26
Попри числені новини про смерті і вбивства українців, ходжу до перукарки, яка зажди чудово виконує замовлення. Оскільки яскраво-червона фарба з пасм відмивалася дуже швидко, я взагалі вирішила відмовитися від ідеї контурингу. І спробувала форму сессун з чілкою-шторкою, яка зараз дуже модна. Попри відключення електрики, закриття ТРЦ під час тривоги, буває сонечко виходить з-під хмар. Або Сережа розповість щось смішне, наприклад цитату Віталіка Кличка "Якщо ви заблукали в лісі, йдить до дому" Бггг :--))))

Вже п'ять місяців живемо разом і нам подобається. Взагалі, Сережа вже давно запропонував мені руку і серце у присутності своєї мами в ресторані "Остання барикада" але почалася війна. І ми вирішили дочекатися її закінчення. Тим більш що вже починає виднітися світло у кінці тунелю. Я в захваті від його винахідливості. Наприклад, коли люди скуповували в магазинах свічки, він зробив свічку з банки, олії і вати, бо знав як це робиться ще у армії. Він дуже любить як я готую, хоча і сам вміє і інколи це робить, на приклад деруни. Сварок в серьоз в нас не бува, хоча через щось можемо посперечатися. Сережа навіть вихваляється перед друзями, в яких сварки вдома постійно. Але то таке. Нам добре разом.

З початку вересня переїхали в більшу хату, в якій ще більша кухня, дві кімнати, два коридори і більша лоджия, дуже затишно і мило. Роздільний санвузол, шафи с дзеркалами у кожній кімнаті, комоди, місце для гостей, які прийшли з ночівлею. Все супер, докупили килимок під скляний столик. Новосілля відсвяткували тричі, бо різні гості приходили в різний час, але особливо запам'ятався останній раз. Коли ми всі плясали на кухні, напившися горілки, і співали коломийки. Хоча коли Наталка, дружина сережиного підлеглого, напилася вже так, що почала буянити, то ми терміново організували відправлення їх до дому. Нічого не скажеш, це було яскраво! :--))) Хоча чебуреки не вийшли, але це не мало значення, стіл був заповнений настільки, що частину прийшлося розставляти просто по кухні, між побутовую технікою, якої в Сережи виявилося набагато більше ніж у мене, коли ми почали жити в одній квартирі.

Наталка заздрить тепер нашому виду з вікна, бо видно весь Голосіївський ліс і прямо по центру вид на Покровський монастир :--)
Я не хочу часто приймати гостей, але за вересень норма виконана на всю осінь.

На минулих вихідних, поки не було світла, ми їздили у центр міста, пили каву з десертами у парку Шевченко. Милувалися осінніми фарбами.

А ще приїхала газова плитка і балони, так що відключення світла вже не лякають, тільки заважають працювати. Кацапи, як можуть, псують нам життя. Але в порівнянні з умовами в яких живуть хлопці на передовій, нам дуже комфортно!

На фото я злегка похмура, тоді прийшла до магазину, а там світла немає. Взагалі, війна то сумна подія, занадто розтягнута в часі.
Понедельник, 29 Августа 2022 г.
10:49
Діду комусь казав телефоном, що отак ми їх тут з квітами зустріли.

За час війни, станом на 5 серпня, від рук кацапських тварей загинуло 359 дітей, 700 отримали поранення різного ступеню тяжкості.

Ніколи не пробачимо, ніколи не забудемо!


10:44
В цьому році, парад військової техніки в нас такий. Коли я прийшла на виставку на Хрещатику, її вже розбирали і вивозили. Я ледве встигла побачити знищену техніку російських орків. Взагалі в свій День народження я не могла не відвідати центр міста хоча б в ранці, а тут таке видовище










Суббота, 27 Августа 2022 г.
13:46 Особистий Новий рік
Жовті квіти сяють мов сонечки :-))

І ще перукарка повідомила таємну новину. З цієї осені в моду раптово входять "вибухові" кольори :-)






Понедельник, 15 Августа 2022 г.
11:02 Привіт на Великій Васильківській
.
11:00 Теплий літній вечір у коханому місті
Від Олімпійської до Велотрека. Коли вмієш гуляти в кайф :-)










Пятница, 12 Августа 2022 г.
16:25 Конча-Заспа
Дві чорних ласки пройшли вздовж берега одна за одною, спочатку спустився на воду трохи здалеку, а потім раптово виринув біля нас нирок і спритно пірнув знов у пошуках риби. Взагалі очікування щодо риби були багато в кого, недільним ранком, але ні в кого не дзвонили бубонці. Рудий пес прибіг на запах м'яса з мангалу, коли його вже доїли. Дубовий ліс колись був заповідним, а зараз, після восьмої ранку, вже нема вільних місць


Вторник, 15 Февраля 2022 г.
13:21
В день святого Валентина відчуття що весна все ближче :--)
Вторник, 4 Января 2022 г.
12:11
Коли завітали до друзів першого січня, нас там зустріла нова подруга, яка обожнює весь світ, має справжній гардероб та стиліста, в якого робить зачіску, манікюр і педікюр, але ж вона не зарузуміла і любові на третьому місяці життя вистачає на всіх, бо вона ще зовсім дитина. Награвшися до повної втоми, заснула на руках в Сережи. Після файного обіду ще й заколисали песика.

В новому році я почала курити електронні цигарки. Небагато, але це як кольян тількі краще :--)

Не всі подарунки помістилися під ялинкою, як і відчуття свята. Затишне, родинне, ще й друзі живуть в тому ж дворі :--) Віскі Балонтайнс зі смаком яблука - нове гастрономічне задоволення, не гірше за канапки з чорною та червоною ікрою. Шкода що бенгальский вогонь пропалив трохи лінолеум, в дитинстві такого не було






Закрыть