Люблю коли наряди на весілля або випускний можна було б вдягати ще й потім, з інших нагод. Ось і для мого Дня народження підійшла моя весільна блуза zara. Весільні джинси теж були доречні, в різних випадках, але не в цей раз. Я не хотіла бути у всьому білому на мій ДР. Тому з українськими квітами, після масованої ракетної атаки, я фотографувалася в звичайних джинсах з Humana. Потім ми розіслали це фото друзям і родичам, щоб показати букет і іменинницю, тобто мене :-)

Ну що ж, ватна аудиторія РФ люто і скажено сподівається, що після ракетної атаки, яка відбулася на Київ у мій День народження, вже напевне ці кляті хахли злякаються, замисляться про гарантоване невеселе й трагічне майбутнє (на думку кацапів), відхрестяться від своєї сільської культури і почнуть вдосконалювати навички російської мови. Але ж ні, дива не відбулося. Горять нові нафтобази. Є влучання в грес у рязані. Якісь ми невиправні! :-)

Ба більше, мій День народження був прожитий нами як свято, бо у мене є така традиція, проводити День народження як свято. Після відбою з додатку, який повідомляє про тривоги і підвищену небезпеку, ми замовили чудовий сет суши в мережі Осама. За стільки років, з моменту мого захоплення цим дивом японської кухні, я не припиняла їх любити ніколи! :-) В набір входили три рола "Філадельфія" і одна "Каліфорнія". З тунцем, лососем, вугрем. Кур'єр приніс сет у призначену годину. Я вже встигла зробити зачіску і мейк ап.

Сережа сходив за вином і приніс мені квіти. Білі, жовті і блакитні хризантеми. Як тільки я взяла букет в руки, я одразу відчула, що це такий наш квітковий прапор, символ вільної України.

А ще було багато вітань, з самого ранку. Поки ми сиділи у бомбосховищі. Моя родина, сережина родина. Ці послання любові, такі щирі і теплі зводили нанівець кацапські атаки у моєму емоційному житті. Мої емоції були настільки позитивні, наскільки це взагалі могло бути реальним в цій ситуації :-)

І особливо від Льови! Він сказав як він мене любить і побажав, щоб ракети більше не літали над головою! Маленьке сонечко!

Наступний день був весь у тривогах, а ось після нього настав ранок, коли ми дісталися до басейну ВДНГ і були дуже раді пірнати, плавати, відпочивати на шезлонгах під парасольками, пити пиво в барі, там є бар, відпочинок вийшов чудовий, двух годин вистачило більш ніж достатньо :-)

Мій персональний рік добігає до кінця і скоро настане новий. І, оскільки мої листочки, поки що, не жовтіють я радію приходу нового року так само як і 20, 30 років тому. Подарунки мені вже подарували, а вітати будуть в той самий день. Тож вже зараз я живу із передчуттям вітань. Сережки a-shop, духи, кросівки Лотто, сорочечка Кевін Кляйн і трошки грошей. Люди спочатку запитують що подарувати, бо не хочуть помилитися, я їх розумію, але я так активно обговорюю що саме, що подарунки потрапляють до мене заздалегідь. Але подарунок мені самій від мене у тому, що я усвідомлюю, що я прожила цей майже минулий рік, якщо не рахувати бомбіжки і весь сум з новин, саме так як хотіла. З коханою людиною, у коханому місті, з новими позитивними враженнями, із задоволенням від життя, у тих умовах які є. Для виконання всіх моїх бажань бракує лише Перемоги. Хоча я вже знаю, що ворог не переможе. Літо пройшло ласкаво і тендітно, із кавунами, персиками і морозивом. Промені сонячного світла саме такі як можуть бути у серпні!

Ми подарували один оному взуття. Сережа, як і я, вважає що кращій подарунок взуття. Якщо йому ми обрали кросівки бренду PRPY, то мені взуття Gem, снікерси. Наша улюблена мережа Intertop вже має кілька власних українських брендів, залишившися, при цьому, магазином якому можна довіряти. Тому, обираючи між Adіdas, Nike і Gem, в одній ціновій категорії, ймовірність того що ви оберете саме бренд Інтертопу вже не така маленька. Інший бренд Braska вже давно не полишає мого гардеробу. Сережа спочатку ставився скептично, радив швидше обрати Lotto, але тепер він дуже радий що в Україні роблять взуття настільки чудової якості, просто відмінної. Лекала, шви, матеріал, все супер!

Але тільки зараз так похолодало що можна починати носити на вулиці, а не в квартирі. Хоча Барбі гуляє по квартирі саме в обновках і дуже щаслива, адже має довершений образ і, водночас, отримує задоволення від прогулянки! :-)

Вона в курсі що ми перелічили на дрони трохи більше грошей ніж звичайно, їй приємно бути моєю лялькою, вона вірить в те що я кину курити і що Україна переможе в цій війні!

В суботу були танці до упаду у буквальному сенсі. Гості до нас дійшли із іншого Дня Народження і вже були такі радісні і веселі, що їм були ніколи ображатися на те що ми їх не запросили заздалегідь. Поки чоловіки пили вино на кухні, ми із Наталкою включили yotube через телевизор. Наталка вимагала щоб я ставила лише самі веселі пісні у швидкому ритмі. І танцювали ми шалено весело, до тих пір, поки не прийшла черга Zaz із Paris sera toujours Paris. Тоді наша вже вкрай весела знайома просто впала на диван, добре що не на розкритий ноут. Але раптом, усвідомив свою неочікувану неспроможність рухатися, вона заплакала. Лише хвилину. Потім знов підвелася і пішла плясати :-) Але поки вона плакала, я встигла їй сказати, що це ж пісня Едіт Піаф про те що Париж завжди лишиться Парижем. А ми можемо уявляти що йдеться не про Париж, а про Київ. І це теж буде правдою.

Коли ми зайшли на кухню, виявилося, що чоловіки вже сходили за горілкою і ситуація вже явно змінилася. Всіх объєднала готовність співати! І коли ми викликали гостям таксі, і воно не приїхало, ніхто не засмутився. Гості нам подзвонили коли дійшли до дому пішки. Сказали, що все добре. Якщо згадаю про суботу, то одразу стає весело. А попереду, і дуже скоро, ще ДН Сережи і в нього ювілей!

Квіти це є радість у чистому вигляді, як діти або тварини, які не нападають на людину, а, в ідеалі, одразу розуміють переваги від проявів любові до людей :-)

Найвищих гоменід це теж стосується :-))

Жовті квіти сяють мов сонечки :-))

І ще перукарка повідомила таємну новину. З цієї осені в моду раптово входять "вибухові" кольори :-)

На День народження Дімочка подарував мені велосипед і тепер я не буду брати велик на прокат у парках. Трошки боюся починати їздити містом, але це саме те, про що я мріяла цим літом :--))) Велик ще їде. З нетерпінням чекаю на нього!

Послание в виде музыки, написанной специально к моему Дню рождения, море как видеооткрытка и еще теплые поздравления из разных мест на земном шаре :--) Дальше ждет запланированная прогулка с другом по городу, с пледом для пикника и различными идеями, возникающими по ходу этого дня :--) Захотим вина возьмем, захотим не возьмем :--) ДР он всегда для меня здесь и сейчас, мне пофигу к чему он приближает с каждой новой цифрой

Поездка на море переносится с конца августа на сентябрь. Упертые черноморские риэлторы не дают возможности бронировать слишком задолго апартаменты. А билеты на транспорт уже взяты в один конец, остается терпеливо дожидаться начала следующего месяца, уже зная, что поздравить на расстояниии ближе чем в несколько сотен километров меня С. К. не сможет. Зато сможет, в один из дней возле моря показать еще раз Одессу. Вгрызаться в объявления, переживать, вдруг именно нам не хватит квартир! Из всего множества! Это пока так, для разогрева. Или если все не решено заранее, прямо сейчас, то спокойствие не приходит в принципе. Я думала, я такая, но есть еще в большей степени :--)

Р. или Илья будут гостями на ДР, все зависит от Р. А подруга П. подтянется позже. С каждым праздновать по одному. Такие расклады :--) Кто-то стесняется незнакомого еще друга, кто-то не знает когда именно служит Родине, а кто-то как раз в том самом городе, куда я поеду в сентябре, и до конца недели не вернется

в скором будущем начнет учить детей истории. Чудесная возможность самореализации. Ведь учить детей идут не ради больших денег. Тут ты либо удовлетворен своей работой, либо нет и незачем себя обманываать

но этого не произошло! :-)

Даже Мау поздравил: Auguri di buon compleanno. Bella la tua amica

С Р. мы ходили на косу, на 6-й победе, куда брали настолько же крупные, насколько и вкусные суши, которые делают только с собой возле цирка. Долго искали куда прибомбиться в субботу. Нашли. Пили корейскую слабоалкоголку. Так интенсивно общались, что некогда было доставать фотоаппарат. Потом, пока еще вышли снова на большую землю, так и день прошел :-) Р. подарил мне карту на несколько посещений бань и бассейнов в "Цунами" продолжительностью в день. Я так понимаю, это что-то вроде купален Сечени, только без горячих источников :-)

Поздравили, так же, Д. и В. Вэйн написал: May the worst days of your future be happier than the best days of your past x

Ну и родня, конечно! :-) Даже дедушка звонил, ведь ему почти 100 лет! :-)))

Вдруг наступил момент истины: я перестала переживать из-за "+ еще одного" года. Совсем. 41 так 41, пофиг :-) И еще помню как под вилянием масс на ДЖО задавалась вопросом, еще давно. На сколько лет я себя чувствую. Чувствую то хоть на сколько? Юная же, да? Как лань? Так вот. Сейчас уже не важно точно. Я чувствую себя хорошо. И это вообще самое главное :-)

Второй день после ДР был тоже клевый, просто по-другому. И было так же удачно то, что неожиданно приехал М. Сел на поезд и приехал :-) Поздравили очень душевно и замечательно! :-)

Только в дни которые на фото я им показала как фотографировать и куда нажимать. М. повторно. Быстро учатся. Молодцы какие! :-)

Хотя именно дуть в бараний рог будет положено в пятницу
Слово "юбилей" напоминает "мавзолей". И духи Шанель "Каскад", и тяжелые бархатные портьеры, и аксельбанты, и даже ионический ордер и мраморный склеп на Лычаковском кладбище, и серебряную ложечку 18-го века, и кресло Людовика 14-го. Все напыщенное, торжественное и лишенное души. Классический стиль почтенных буржуа.
А хочется быть живым

Из картины Паскаля Д'антонио сделали всячески используемый в производстве одежды и обуви принт. И одна пара обуви с этим принтом уже даже выехала по направлению Днепра из США. Вместо выбранных мной вначале заурядных коричневых туфелек с застаренной фактурой, появятся ботиночки с принтом Паскаля Д'антонио.
Может, тогда мы уже наконец соберем все свои старые вещи, чтобы отнести их пункт сбора вещей для нищих. Итальянскую дубленку уже абсолютно не жаль кому-то отдать. Классика почтенных буржуа уже точно не мое

Мое любимое харьковское кафе Гоголь-Моголь оказалось внезапно закрыто. Вывеска целая, а внутри помещения гармыдор. Чего будет с ним потом - непонятно... Облом вышел. Я уже успела до облома подумать, что от фирменного коктейля придется отказаться, а красную соленую рыбу мне вполне можно.
Но, в итоге, выбрали ресторан Шоти (не знаю куда правильно ставить ударение), который оказался рестораном контрастов. Грузинская кухня, характерная мебель для грузинских кафешек, офигительная долма и блинчики с семгой, но овощи на мангале вызвали у меня недоумение. Как будто просто тушеные в кастрюльке, но так, что я могу намного лучше сделать то же самое рагу.
Среди заказов сделанных очень хорошо как будто пытались сплавить непойми что. Соус бажи не плохой, но мы сами делаем вкуснее.

В целом впечатления вполне ничего так. А по пути домой я вдруг вспомнила, что не принесли десерт. Думаю, что просто забыли и мы и они. Ну и фиг с ним, что я наполеонов не побовала? Другое дело, долма! Круть ваще.

Выбирая куда поехать, мы вдруг поняли, что соскучились за Харьковом. За его большими расстояниями от всего ко всему, за уютными сквериками между домами (все еще застаю Пыщку врасплох зубодробительным словом "курдонерчик", хехе ), за Пушкинской, за Сумской, за блеском великолепия и фактурной обшарпанностью, за лицом города, у которого есть лицо. И главное именно за тем настроением, которое может возникнуть именно там:-))

Мы все это получили. Ежегодный праздник моей личности, в итоге, удался на славу, все понравилось!:-) Кое-что удивило. Добавилось новое. В целом хочется сказать, что центр Харькова лучше чем центр Днепропетровска, в нем лучше сохраняют исторические здания, в нем ухоженные тратуары, и в отличном состоянии парки.

Много военных в форме. Никого нет в вышиванках, я была такая там одна и на меня поглядывали с интересом, особенно военные в форме. Много красивых, стильно одетых молодых людей, парней, девушек, женщин, особенно в парке Горького. Красавицы все были в обществе спутников-мужчин. Много собак породы карликовый шпиц. В воздухе нежно витало ощущение праздника. Нам было там очень хорошо! И столько великолепной архитетуры как отдельных зданий, так и ансамблей с дивными акцентами и отличными визуальными связями. Не хочу упускать момента козырнуть архитектурной феней. Хотя я решила, что пусть это будет пост только любви, направленной вовне, без самолюбования и самоутверждения:-) Хочется вложить в него по максимуму душевной теплоты. А там уже, что вложила, то вложила, извиняться не буду:-))

Я хочу приехать туда еще. Мы когда-нибудь приедем.