Дві чорних ласки пройшли вздовж берега одна за одною, спочатку спустився на воду трохи здалеку, а потім раптово виринув біля нас нирок і спритно пірнув знов у пошуках риби. Взагалі очікування щодо риби були багато в кого, недільним ранком, але ні в кого не дзвонили бубонці. Рудий пес прибіг на запах м'яса з мангалу, коли його вже доїли. Дубовий ліс колись був заповідним, а зараз, після восьмої ранку, вже нема вільних місць

А ще кажуть, що зараз недорого палаючі тури в Крим

"Визначна цифра"

Друга армія у світі все ніяк не захопить Бахмут, а прокремльовські ЗМІ брешуть що взяли Сіверськ, хоча він повністю контролюється ВСУ. Як завжди, суцільна брехня і про те що друга армія у світі і про решту навіть у дрібницях. Мабуть "кацапська брехливість" це тавтологія як "масло масляне"

Деякі наївні українці вважають, що росіянам так легко вбивати українців, бо вони нас ненавидять, вважають за чужих, не цінують наші життя.
Це абсолютно помилково. Росіяни люблять нас, як самих себе.
Себто, мають за лайно.

Це важливо усвідомити. Майже всі звірства, що росіяни чинили щодо українців, вони так само чинили щодо росіян. Тут можна, звісно, згадати Голодомор, який не має прямих прецедентів у стосунках Кремля з населенням самої Росії. Але з іншого боку — нагадаю, придушення Тамбовського повстання було першим, і, здається, єдиним прикладом використання зброї масового знищення не проти іноземців чи, хоча б, «неблагодійних» національних меншин, а проти власного народу.
Буча могла б із тим самим успіхом повторитися в Хімках. Тими ж людьми. У них просто така цінність життя та такий загальний рівень. Вони так само радо різали б власну дєрєвню — була б можливість та горілка. Що, власне, і відбувалося в громадянську війну, коли можливість та горілка були.
Проблема в наших стосунках трішки тонша.
Емоція росіян до українців — це не ненависть до чужого, там нас, якраз, не вважають чужими. Це лють до того, яким ти не зміг стати.
Ми довго жили в спільному домі. Мали спільний побут. Ми дуже добре знаємо росію — значно краще, ніж росіяни знають нас, а в дечому краще, ніж вони знають самі себе. І ми вийшли з цього дому.

Росіяни такі:
— Гей, чому? Що, погано жилося?
А ми такі:
— Ну то да. Подивіться, яке все удовбищне.
І ось тут виникає почуття, що абсолютно єднає Бикова та Гіркіна, ліберального росіянина та лютого ватника.
Вони ж знають, що все удовбищне. Вони чудово розуміють, наскільки жалюгідним лайном є дійсність, яку вони вибудували довкола себе. Але щоб не збожеволіти від зневаги до себе та справи рук своїх, всередині себе вони вибудували дуже складну систему «так, але». Вона у ватника та ліберала різна, але в обох є.
— Так, усе мерзенне, але нас усі бояться, ядерні ракети…
— Так, усе мерзенне, але Достоєвський, Толстой…
— Так, усе мерзенне, але особлива духовність…
— Так, усе мерзенне, але інші не кращі…

А тут поряд стоїть українець, і цю систему, яка є фундаментальною конструкцією, руйнує. Прямо фактом свого небажання спільного проживання.
— Та ну, не так вас і бояться. Та й що це за північнокорейський привід для гордості? Та й Достоєвський сумнівної моралі філософ. І ніяка це не особлива духовність, а просто сраку забув помити. І так, інші краще, ми ж і інших бачили. Ми пішли.
І отут у ватника та ліберала виривається суголосний крик «КУДАБЛ@?!»
Це така ненависть пожиттєвого невдахи до жінки, яка від нього пішла. Та ненависть не тому, що він її любить, хоча може й любити, це тут не принципово — а тому, що він почувається нікчемою. Йому треба у будь-який спосіб скасувати цей факт, щоб нікчемою себе не відчувати. Хоч до батареї її прив’язати, але щоб була. І, звісно, навздогін їй летить знецінення, «шльондра», «куди ти без мене», «я ж люблю тебе, дура» та «це тебе Васька увів, ух я йому».
Саме тому шукати союзників у російській ліберальній тусовці не має особливого сенсу. Не тому, що вони там усі однакові (вони різні, насправді), а тому, що абсолютну більшість із них об’єднує єдина емоція відчуття неповноцінності власної держави, яка нікуди не подінеться, допоки Україна не повернеться. Дискурс у них може бути хіба що — «як її повернути», а не «чи треба повертати». І так, саме тому Путін воює не за міста, а за квадратні кілометри випалених руїн.

Віктор Трегубов, капітан ЗСУ, до 24.02.2022 член політради ДемСокири

Росіян розважили новою анімацією. Масяня рефлексує. Всплакнули. Щось відчули.

Я теж відчув. Відчув огиду.

Вже третю серію з початку війни, Олег формує думку що українців вбиває путін, а не росіяни. В останній серії - китайський путін.

І це цілком співпадає з його наративом від серії к серії, що це все цар. А росіяне прикольні, чутливі але ошукані та зомбовані владою.

Правда в тому що нас вбивають росіяни. Сотні тисяч росіян яких підтримують мільйони з їх оточення. Рідні вбивць, друзі гвалтивнікив та сусіди окупантів.

Наприкінці червня в американському науково-дослідницькому Інституті досліджень зовнішньої політики у Філадельфії було представлено спеціальну доповідь «Еволюція політично-військових цілей у війні в Україні після 100 днів». Її автор Філіп Василевскі (Philip Wasielewski) пропрацював 31 рік в Оперативному директораті ЦРУ, воював у складі корпусу морської піхоти в Афганістані та Іраку, а потім отримав ступінь магістра Гарвардського центру російських досліджень імені Девіса, ступінь магістра досліджень національної безпеки Військового коледжу армії США. «Голос Америки» опублікував виклад цієї презентації.

Три складові частини армії РФ та їхні вразливості
«Битва, що триває на Донбасі, може забезпечити Росії деякі тактичні успіхи і пропагандистську перемогу, але, швидше за все, не стратегічну», – констатує Філіп Василевскі.

І перша причина – стан армії-агресора, яка сформована із трьох різних частин:

еліта
«Перша – це еліта: десантники, морська піхота, спецназ та приватні військові компанії. Ці повністю добровольчі формування, укомплектовані найефективнішими бійцями, які досі демонструють готовність просуватися вперед. Але ж вони зазнали і найважчих втрат, – каже експерт. – Оскільки всі російські елітні сили вже задіяні в боях, а на їх підготовку йдуть роки, можливість швидкого відновлення їх чисельності та боєздатності зводиться до нуля».

Регулярна російська армія. Її проблеми – низький моральний дух, недоліки командування на полі бою на всіх рівнях та логістика
регулярні частини
«Друга частина – це регулярна російська армія, що складається з контрактників і призовників (хоча влада заперечує останнє), – продовжує Василевскі. – Її проблеми – низький моральний дух, недоліки командування на полі бою на всіх рівнях та логістика».

Хоча є приємні для Кремля винятки: «Артилерійські частини демонструють високий професійний рівень та є найефективнішим родом військ проти українських підрозділів. Однак ефективність інших, наприклад, танків та піхоти, у кращому випадку – нерівномірна. Багато частин було об'єднано у порядку польової доцільності через великі втрати. Їхня перевага перед українською армією на Донбасі не в якості, а лише в кількості».

допоміжні сили: «ЛДНР» та «кадирівці»
«Третій компонент російської армії складається з «допоміжних сил», які хоч і використовують російську зброю, форму та спорядження, не пов'язані безпосередньо з російськими офіційними військовими структурами», – зазначає Василевскі. До них входять бойовики угруповань «ДНР» і «ЛНР» та загони чеченців, вірні Рамзану Кадирову.

Оцінка боєздатності цих частин у доповіді вбивча:

«Солдати «самопроголошених республік» – по суті справи, гарматне м'ясо, яке максимально використовується на Донбасі для мінімізації втрат регулярної армії. Їх часто змушують до служби, вони проходять мінімальну (якщо взагалі проходять) підготовку, й іноді озброєні гвинтівками із поздовжньо-ковзним затвором часів Другої світової війни. Немотивовані та погано забезпечені, вони мають дуже сумнівні наступальні можливості».

Втім, вважає експерт, вони можуть стати в нагоді, якщо їм доведеться захищати свої будинки, якщо українські військові частини увійдуть на територію ОРДЛО.

читать подробнее

Жарти від британців

Пастор Вадим, Одесса

"ЧОМУ НЕ ДОЗВОЛЯЄТЕ ДУМКУ, ЩО ВИННА УКРАЇНА? "

Таке питання зараз все частіше задають ліберальні росіяни. Як не агресивно, але питають, він сказав: "Просто подивіться під іншим кутом! Хоча це і так очевидно! "

Гарно. Дивлюся на це під іншим (вашим) кутом. Якщо я правильно розумію, то:

- Україна окупована нацистами з 2014 року - настільки щільно, що президент - російськомовний єврей, який на момент виборів майже не розмовляв українською.
- Україна (цілком не-гарантова країна) збирається атакувати Росію (вічно воює), яка має величезну армію і ядерну зброю.
- Вона збиралася це зробити за допомогою НАТО, але альянс відмовився закрити небо і направити свої війська в Україну.
- Україна вирішила напасти саме в той момент, коли Росія випадково вивела війська до кордону з Україною та на територію Білорусі.
- Україна теж збиралася атакувати Білорусь і воювати на два фронти з армією, яка зосереджена навколо ЛДНР.
- Українські нацики та бандерівці не чіпали своїх громадян до 24.02, а почали бомбити українські міста та своїх співвітчизників саме в той момент, коли російські війська увійшли на територію України.
- Всі українці мріють, щоб Росія прийшла і врятувала їх, але, наприклад, з Харкова, всі під кулями, ризикуючи життям, їдуть до Львова за 1000 км, а не до Росії за 40 км від кордону.
- Російська армія не стріляє по мирним містам, тому Маріуполь схожий на одну велику попільницю.
- Київська влада нелегітимна, тому кияни, яким дали зброю, нічого не робили з владою.
- РОСІЙСЬКА ВЛАДА НЕ БРЕШЕ, тому наклала кримінальне покарання за поширення будь-якої інформації про війну, закрила всі опозиційні канали та ЗМІ, заблокувала великі міжнародні соціальні мережі.
- УКРАЇНСЬКА ВЛАДА БРЕШЕ і поширює фейки, тому не вводила військову цензуру і вільно дозволяє працювати журналістам будь-яких країн.
- Вбивства мирних жителів у Бучі - це все театр та актори - сфальсифіковані українцями, які прибули в місто в оточенні десятків журналістів
- Ті невинні люди і діти, яких дійсно вбили, зв'язали себе і стріляли в спину, бо в крові українців вбивати себе і своїх.
- А російські війська точно нікого пальцем не чіпали, тому фото міста на момент відведення військ надати не можуть.
- Також російські солдати ні в якому разі не займаються мародерством, а пральні машини, килими та туалети з собачими будками носять з собою в танках просто для зручності завжди А потім, коли одяг весь випраний, а какашки вже насралися в унітази, їх білоруською поштою відправляють до своїх домівок в Росію.

Це правда? Нічого не забув, мої російські "друзі"?

.

Кацапи себе дуже гордо позиціонують як борці з фашизмом, але, як відомо вже всьому світу, розвідувальні можливості якого разом взятого суттєво перевищують розвідувальні можливості рашки, настільки щоб бути стовідсотково впевненими, питки ращисти застосовують дуже часто і методи вживають такі що це не поступається підрозділам СС. Кацапи дають волю природньої жорстокості і відчувають радість, що знайшовся привід це зробити, що вони, на їх думку, у повному праві це робити. В них є внутрішня потреба питати когось, мучати, вони радіють від виду чужої болі. Кацапи схильні до садизму від природи. І це відбувається як в середині кацапії, при спілкуванні поліції з піддосліними, бо, звичайно, це давня традиція, бо чекісти, Лубянка, допити піддослідних ГКЧП (методи схожі з СС), все це гівно, яке виправдовують любителі совка, так і, звичайно ж, вони діють в Україні. Бо яка ж це для них радість - влада над полоненими. Недавнє побиття літньої жинки, котра тікала з Херсону, дуже жорстоке, вже чого варте! Вже є дані в міжнародної спільноти про зняття шкіри з полонених. І все це люди, які позиціонують себе як антифашисти! Для яких найбільше радість у житті - поводитися так само як підрозділи СС або чекісти, що взагалі-то одне і теж. Кацап - це діагноз і етнос тут ні до чого. Це світогляд, тип мислення, внутрішня потреба поводитися як кацап і це вже розуміють в усьому світі.

"Генеральний прокурор США Меррік Гарленд під час візиту до України оголосив про створення групи з розслідування воєнних злочинів.

Група працюватиме над виявленням та притягненням до відповідальності всіх, хто вчинив воєнні злочини в Україні.

Групу, за словами Гарленда, очолить найвідоміший у мін'юсті США мисливець за нацистами Елі Розенбаум, і вона складатиметься з експертів із розслідувань, пов'язаних із порушеннями прав людини та військовими злочинами.

"Немає сховку для військових злочинців. Міністерство юстиції США намагатиметься притягнути до відповідальності тих, хто вчиняє військові злочини та інші звірства в Україні, – сказав Гарленд. - Працюючи разом із нашими внутрішніми та міжнародними партнерами, міністерство юстиції буде невпинно намагатися притягнути до відповідальності кожну особу, причетну до скоєння військових злочинів, катувань та інших тяжких порушень під час неспровокованого конфлікту в Україні".

Металл. Техніка еллектрозварювання

На острові Зміїний вже випалена земля. Російський корабель ще раз пішов на хуй. Кацапи думали, що ми економимо ракети і обережно їх випускаємо, але, виявилося, в нас їх достатня кількість і можна не економити

Россияне будут наступать обратным ходом - к границе РФ
ЗСУ за трое суток уничтожили 7 складов с боеприпасами РФ в Донецке, — InformNapalm.
И это только Донецк.

Ситуация, которая ныне разворачивается на фронте, именуется в западных столицах "военным чудом" - Украина называется страной с высочайшим военным потенциалом в мире, с самыми легкообучаемыми, перспективными и увлечёнными военными.
Как сообщают источники с места событий, "дьявольская семёрка выстрелов" оставила российские войска без колоссальной доли вооружения и амуниции, срочно необходимой для продолжения военных действий в прежнем темпе - "шаг вперёд, три назад".

Сложность - артиллерия и ракеты. Их у России много, однако военные эксперты видят крайне расточительное и малоэффективное использование всех имеющихся средств.
Как мы помним, я сообщал, что российская стратегия "Саранча" дала глубочайший сбой, в результате чего она станет катастрофичной для сил РФ при любом затягивании фронта.
Время даже самых оптимистичных для Украины сценариев по Северодонецку закончилось на этой неделе. К этому времени полагалось, что "точка" будет перехвачена российской фашистской армией, однако этого не произошло. Фронт "стоит" в затяжной битве с минимальными локальными изменениями вторую неделю подряд.

Путин вчера говорил о том, что "в лоб" атаковать города он не собирается - это уже после 100 дней войны и месяца вечных провалов на Юго-Восточной дуге.
Только это не новая тактика, а старая. Она успела провалиться несколько раз подряд в первые же дни второй фазы - "кольца" россиян сужались в разы с каждым часом, пока тактика "в лоб" не оказалась единственной возможной.
И теперь - после провала "колец" и "лбов" Путин опять уведомляет о "кольцах".
При этом разведка сообщала, что он лично руководит некоторыми группировками войск.
Это, впрочем, отлично объясняет, почему россияне провалили даже те направления, которые считались "решенными".
Главнокомандующий не знает расстановки сил, не видит карты боевых действий, вообще никакие выводы не сделал из динамики боёв. И вот он с фактически завязанными глазами наугад перемещает группировки.
Нынешний результат является крайне логичным стечением обстоятельств.
При этом Киев заговорил о возможности переговоров с "позиции силы".

Мій улюблений гурт Tiger Lillies регулярно постить на ФБ приколи про Путіна, його прихвостней і підтримує Україну

Ось романтичний білогвардієць Гіркін каже, що без взяття Києва перемога над Україною не можлива, але він це каже припускаючи, що Київ таки можуть взяти. Але правда у тому, що поки орки вовтузяться за право не здавати решту Сєвєродонецьку, ВСУ счищає боруд, повільно, але впевненно, з Херсонської і Харьковської областей. Справа у тому, що наші люди для нашої держави цінніші ніж кацапи для кацапської псевдозолотої орди. І тому в нас маневрова війна, не для кидання понтів, а для перемоги з найменшими втратами. Якщо наші інколи відступають, то лише за тим, щоб потім, саме там, перейти в контрнаступ. А ще їх хвалять іноземні інструктори за те що швидко вчаться.

Ось думала, чому в кацапської гопоти так вибухає відчуття справедливості, коли виникає бажання йти до нас і вбивати всіх, цивільних, чи військових, байдуже. І зрозуміла, це тому що вони вважають Україну сусіднім районом. Куди вони мають право приходити і наводити свої порядки. А хто не погодиться того треба розчавити чи закатати в бетон. Бо це є логіка гопоти. Справа у тому що мрії гопоти, такі самі як у Гіркіна, не здійсняться. Завищена самооцінка, притаманна деякім психічним розладам, рано чи пізно розбивається об асфальт реальності.

Rasha esse delendam!

Слава Україні!

Мереживна лірика. В сучасній музиці в тренді ніжність і повітряна легкість :--)

Кацапи радіють що війська орків трошки просунулися в середину Северодонецька, і не зважають на те що вони втратили позиції у Миколаївці, Су-25, підрозділ вагнерівців і прикордонний загін на кордоні з Брянською областю.

Богдан Мірошніков:

"Наступ орків на Сєвєродонецькому напрямку почав захлинатися. Тошківка знову частково відбита. Траса Бахмут-Лисичанськ під нашим контролем, відбито декілька сіл. Про котел орки можуть тільки мріяти.
Віримо в ЗСУ!"

Ремінісценції з Петрова-Водкина просто геніальні!