Американский философ и политический экономист Фрэнсис Фукуяма дал прогноз относительно последствий для РФ после вторжения в Украину.
Прогнозы Фукуямы из 12 пунктов опубликовал онлайн-журнал American Purpose. Об этом Minval передаёт со ссылкой на «Униан».
1. Полное поражение России в Украине все ближе. Россию подвело планирование, основанное на ложном предположении, что украинцы благосклонно относятся к России, а армия Украины падет сразу после вторжения. Русские солдаты везли с собой униформу для парада в Киеве вместо дополнительной амуниции и припасов. Сейчас Путин направил на эту операцию основную часть своих сил – у него нет больших резервов, которые можно было задействовать в бою. Российские войска увязли под различными украинскими городами и страдают от нехватки ресурсов и постоянных атак украинцев.
2. Их провал мог бы быть неожиданным и катастрофическим, а не постепенным во время войны на истощение. Армия в полях дойдет до предела, когда она не сможет ни получить ресурсы, ни отступить, и боевой дух растает. По крайней мере, это уже происходит на севере; на юге русские чувствуют себя лучше, но им будет трудно удержать свои позиции, если группировки на севере будут разбиты.
3. До этого дипломатическое решение конфликта невозможно. Мнимого компромисса, который устроит и Россию, и Украину, с текущим уровнем потерь не существует.
4. Совет Безопасности ООН вновь доказал свою бесполезность. Единственная польза — голосование Генеральной ассамблеи, которое помогает выявить плохих мировых игроков и уклоняющихся.
5. Оба решения администрации Байдена — не закрывать небо над Украиной и не передавать ей польские МИГи — были правильными. Они сохранили холодную голову в очень эмоциональный момент. Лучше, чтобы украинцы победили россиян самостоятельно, лишив Москву возможности оправдаться, что на них напал НАТО, а также избежав очевидных возможностей эскалации. Польские МИГи не особо помогли бы украинцам. Гораздо важнее непрерывная поставка Javelins, Stingers, TB2, лекарств, коммуникационного оборудования для связи и обмена разведывательными данными. Я думаю, что украинские силы уже пользуются разведкой НАТО, действующей за пределами Украины.
6. Украина платит очень большую цену, это правда. Но больше всего вреда наносят ракеты и артиллерия, от которых не поможет ни закрытое небо, ни МИГи. Единственное, что остановит кровопролитие — это поражение русской армии в поле.
7. Путину не пережить поражение его армии. Его поддерживают, потому что считают сильным человеком; что он сможет предложить, когда продемонстрирует некомпетентность и будет лишен своей силы принуждения?
8. Вторжение нанесло огромный ущерб популистам во всем мире, которые до нападения выражали симпатию к Путину – Маттео Сальвини, Жаир Болсонару, Эрик Земмур, Марин Ле Пен, Виктор Орбан и, конечно, Дональд Трамп.
9. Эта война в определенной степени – хороший урок для Китая. Как и Россия, Китай в течение последнего десятилетия наращивал якобы высокотехнологичные военные силы, но эти силы не имеют реального боевого опыта. Китайская авиация вероятно повторит печальный пример российских ВВС, у которых также нет опыта сложных операций в воздухе. Мы можем надеяться, что китайское руководство не будет жить такими же иллюзиями, как русские, когда будут думать над возможным нападением на Тайвань.
10. Надеемся, что Тайвань самостоятельно поймет, что нужно готовиться к бою, так же как это делали украинцы, и восстановят призыв на военную службу. Не сдаемся без боя.
11. Турецкие дроны «Байрактар» станут хитом.
12. Поражение России сделает возможным «новое рождение свободы», и выключит наше нытье по поводу упадка глобальной демократии. Дух 1989 будет жить и дальше, и все благодаря кучке храбрых украинцев.

В Київі, взагалі, зараз все спокійно. У нашому будинку на кожному поверсі хтось є. Мене додали в будинковий чат, бачу як звітують інші про свої поверхи, чи все добре і звітую сама.

На вулицях багато обговорюють бойові дії наших. На приклад, як спрацьовують байрактари, або про те, що Хутін йобнувся остаточно. Про це говорять всюди, в потягах, на вулицях, в таксі, коли плетуть маскувальні сітки. Багато бажають Путіну щоб він сдох. Байрактар стає популярним ім'ям для тварин. У київському зоопарку народився лемурчик, потім десь ще бізончик, а ще в ВСУ в когось німецька вівчарочка, то їх всіх назвали Байрактарами.

В Херсоні, єдиному захопленому великому місті, багатотисячні мітинги за Україну. Чому Пуйло думало що воно втримає теріторії, які вдасться захопити то є незбагненна таємниця. Хиба його оточення йому бреше як дихає. Як ото нашому Януковичу. Каже лише те що він хоче почути. Взагалі центр Херсона дуже впізнаваний, його не підробить жоден Голівуд. А бідній Україні це тим більш не по силам. В нас всі сили зараз йдуть на те щоб випіздувати ворога і повернуті всі без вийнятку втрачені території, починаючи з 14-го року.

У Криму багато де виставляють квартири на продаж, скоріше за все, не дорого

На даний момент втрати ворога величезні, більшість складу армії деморалізована. Київ навіть не оточений а не те що не захоплений. Але загинуло вже більш ніж 70 наших дітей. Зруйновано більш ніж 1500 житлових будинків, багато лікарень, транспорту якій евакуював жінок і дітей, зокрема. Це при тому що багато ударів ракет з території рашки відбивають наші ппо.

Цікаво що кацапи в соцмережах пишуть, що руйнування пологового будинку, трупи дітей які видно з під уламків будівель знято або в Голівуді або ми самі. Я знов і знов розумію що "кацап" це не стільки про національність скількі про захіорювання головного мозку

Традиційне підбиття підсумків.
Приземлили лише тільки 1 літак і 1 гелікоптер мсклів. Думаю, не тому, що не поцілили в інші, а просто тому, що вони тепер літати бояться.
БТГр 25-ї окремої мотострілецької бригади (Луга) 6-ї загальновійськової армії відведена на територію РФ у зв’язку із втратою боєздатності.
Розхуячили десант під Харковом - 120 орків. Нехуй шастать.
Також прикінчили групу розвідників, покоцали пару колон - то вже рутина.
В Сумах нарешті вдалося евакуювати людей, загалом 61 автобус і багато сімей на власних автівках. От просто від серця відлягло. Так само і на Київщині - велика колона виїхала з Ворзелю, трохи з Бородянки і з Ірпіня.
Польща таки погодилася передати нам 28 літаків!
В нашому Іноземному легіоні вже налічується десятки тисяч добровольців, самих лше канадійців так багато - 500 людей - що з них утворився окремий батальон.
А щзагалом до україни повернулося понад 130 тис. чоловіків - захищати країну.
Велика Британія припиняє імпорт російської нафти до кінця 2022, США вводять заборону на весь імпорт російських нафти та газу.
Прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон закликав розробити "План Маршалла для України"
Рашу виперли з Чемпіонату світу з футболу.
Кока-Кола, стримуючи гірки ридання, таки пішла з Оркостану. За нею її вороги - Пепсі-Кола, а також McDonald's, KFC, Старбакс і L'Oreal.

Ну і наостанок рубрика "Дивовижне - поруч":
Веикий любитель Московії, лідер гурту Rammstein Тілль Ліндеманн відмінив свої концерти у Росії та допомагає українським біженцям на берлінському вокзалі.

Знищено ворога! Українські захисники розбили величезне угруповання росіян, яке мало йти на Київ

"Розчинили між Харковом та Сумами величезне оперативне угруповання. Його тепер немає. Частково вбито, частково перекинуто під Харків і там же зупинено, частково відійшло та зализує рани.

За останню добу російські війська практично не просунулися, а за 10 днів не пройшли маленькі передмістя, як Буча та Гостомель. Не треба боятися. Російська армія не сильна, вона просто довга. Ми їх потихеньку, як салямі, з'їмо», – радник глави Офісу президента Олексій Арестович.

UKRAINE NOW

11 днів війни. 11 днів терору від росіян. 11 днів героїчної боротьби українського народу.

Вчора світ ще раз побачив жорстокість путінської війни, коли солдати розстріляли тікаючу родину в Ірпені. Світ побачив брехливість путінської війни, коли військо не дало відбутись зеленому коридору. Світ побачив ницість путінської війни, коли на Вінницю відправили 8 ракет.

А поки світ занадто повільно збирається реагувати на побачене — український народ реактивно відбиває атаки. У небі й на землі мільйони захисників протистоять злу. Зі зброєю, словом і прапором.
Кожен з нас — захисник! Ми переможемо

#хронікивійни

UKRAINE NOW

Ходжу кожен день плести маскувальні сітки у монастир св Іосифа. Дрібно нарізані смужки тканини ніби самі по собі сплетаються в камуфляжні полотна. Роблю це з захопленням, як завжди коли займаюся усім що пов'язано з дрібної моторикою. За день встигаю зробити багато, розумію що треба поспішати, треба зробити якомога більше, бо це для армії. Наші військові справжні боги, герої які роблять неймовірне. Вони нащелкали по їбалу війську Пуйла. Роблять таке чого ніхто в світі навіть не очікував.

Тут, в тилу кожен робить що може щоб їм допомогти.
Ось якось під кінець дня прийшла до нас жінка з церковного хору з акордеоном і почала грати пісні Січових стрільців. Спочатку самі відомі, такі як "Батько на Бандера, Україна мати", а потім особисто мені не відомі, але дуже гарні.
Це неймовірно як це підняло настрій і підвищіло дух взагалі!

Впродовж дня багато хто робив перерву щоб помолитися. Коли заходять люди з церкви, то вітаються: "Слава Ісусу Христу!". Я кажу: "Навіки слава!" Але у Франківську чомусь так не прийнято. В мене запитували звідки я. Я казала що з Києва. Жаліли, обіймали, казали слова підтримки. Дуже приємно! Але головне, що ми всі віримо в перемогу! Нема сумнівів взагалі

Правда полягає у тому, що в росіян нема ані достатньо ресурсів щоб нас перемогти, ані мотивації. Навіть близько нема такої мотивації як в нас.

Все повторюється знов. Перси воюють за імператора, греки за Батьківщину

І навіть, є вже привіди для сміху :--))

Юрій Гудименко:

"Специально напишу по-русски, чтобы оккупанты поняли.

Ебать, вы себя в зеркало видели вообще?

Я смотрю на русских пленных и тихо охуеваю. Черные берцы модели «батю в Чечне в таких зарезали», брони толком ни у кого нет, шлемов нет, очков защитных нет, обмундирование хуевого качества, пиздец.

Рядовой украинский пехотинец, взявший вас в плен, выглядит как космодесантник, захвативший взвод чумных бомжей.

Блядь, я когда контракт резервиста подписывал, мне выдали столько шмоток, что в два мешка не влезли. Резервиста! Территориальной! Обороны! А вас же бросили на штурм столицы первой волной, мои вы заечки обгоревшие. Посмотри на себя, штурмовик мамин, ты же заблёванный весь.

Нет, ну реально, у вас сука даже наколенников нет. Наколенников! Про броню я и правда молчу, нахуй вам броня, она денег стоит, а вы одноразовые.

Сдавайтесь в плен, ебланы, чтобы хоть снизу вверх посмотреть, как выглядит солдат, чьё командование его уважает!

Напевне, російська пропаганда вже розповсюджує щось на зразок того, що Київ вже захоплений, що ми тут вже всі на колінах благаємо про те щоб нас пожаліли. Але все, як завжди, навпаки.

1) Кожен українець готовий відповідати як наші прикордонники на Зміїному острові: "Ідіть на хуй, окупанти!"

2) Київ не тільки не захоплений, а наші війська відбивають усі атаки. Цілі взводи росіян здаються в полон, росіяни кидають бойову техніку і тікають. Наші з новою зброєю знищують колони танків.

Пілот "Привід" на старому Мігу знищів кілька найсучасніших російських сушек.

Взагалі, російська армія зазнала втрат більше ніж за всю історію участі в військових конфліктах, майже 3000 людей, на цей момент. Коли в нас втрати менше 200.

Росіяни нагло брешуть в очі всьому світу, що це просто військова операція, що не наносять удари по населених пунктах, але правда у тому що весь світ бачить, що вони брешуть. Загинули мирні українці. Зокрема, діти. Я впевнена, що кожний покидьок до цього причетний, понесе відповідальність, якщо залишиться в живих.

Він вважає Путіна непередбачуваною мавпою з гранатою. Вважає що його неадекватність непередбачувана взагалі. Як завжди гарно пише:

"Когда в последнее время у меня спрашивали "будет ли война?" я отвечал: "не знаю, но что хуже того - не знают и сами те, кто как бы принимает решения". Фоном этому шли бесконечные рассуждения экспертов - профессиональных или не очень. Одни рассказывали, будто "это не в интересах российских элит", другие - пытались разгадать коварный стратегический план. Однако единственный смысл таких рассуждений - это самоуспокоение. Нам хочется думать, будто власть - это рациональный актор, будто ее действия логичны и подчинены плану. К рациональному мышлению способны и мы с вами - следовательно, мы можем как-то понять и предсказать, что происходит, даже будучи отрезаны от источников информации.

Но в реальности никакой рациональностью и предсказуемостью не пахнет. Власть, особенно автократическая и командно-административная, следует двум великим принципам: SNAFU (Situation Normal, All Fucked Up), FUBAR (Fucked Up Beyond Any Repair or "All Recognition"). То есть, либо "ура, мы все просрали", либо "пиздец, мы все просрали". Любые сложные планы идут по пизде уже в момент задумки, а что происходит - непонятно даже самим участникам событий. И, когда каждый здесь пытается соблюсти свой рациональный интерес - общий эффект в итоге оказывается иррационален.

Говорите, эскалация не выгодна российским элитам? Возможно так. Но остается еще проблема коллективного действия: все будут сидеть, молча понимая, что им это не выгодно, но никто не решится возразить первым. В психологии это называется по-разному: "спираль молчания" или "поездка в Абилин". Но суть вчера выражали лица некоторых дедов из Совбеза. На них читалось нечто вроде "что ж я с этого титаника еще десять лет назад не спрыгнул", однако губы при этом бодро рапортовали о полной и всесторонней поддержке избранного курса.

Постановка вчерашнего заседания - это, похоже, первое тестовое задание Эмира Кустурицы на посту режиссера Театра российской армии. Особенно, конечно, удался скетч с Нарышкиным. Когда ваш начальник внешней разведки находится в состоянии "мама, где я?" и не знает, аннексируем мы соседнюю территорию или просто "признаем" - это хороший повод задуматься, насколько все происходящее реально "распланировано". О том же заставляют задуматься обращения "глав" ЛДНР, записанные, записанные еще 16го числа, многодневный погорелый театр на границе с постановками типа "уничтожены две украинские ДРГ и один боевой слон", бессмысленная показушная "эвакуация". Если какой-то серьезный план здесь и существует, то исполняется он в самых общих чертах, а на деле царит "творческий бардак".

Резюмируя, вот вам непопулярная нынче мысль: власть - это не разумное начало и даже не хитрый злодей в темной башне. Власть - это обезьяна с гранатой, которая сама не знает, что будет делать в следующий момент. Поэтому ничего еще не закончено и возможно разное развитие событий. А древние были вовсе не дураки, когда предпочитали предсказывать исход войны по кишкам жертвенных животных. В случае таких кризисов - это наиболее эффективный метод аналитики"

Учора кремлівськи пропогандони заявили в ефір що Путін вже виграв війну. Вони створюють казки в ЗМІ щоб поразку видати за перемогу. Начебто українські військові намагалися вторгнутися але ж їх героїчно перемогли і виграли війну взагалі. Готові нести квіти і медалі. Все там побудовано на брехні. І побитого пса гримують під лева. Як би вони були здатні вдертися, то б зробили вже це. А так диктатор радянського зразка мов змія сидить у засідці і дивиться, чи буде зручний для нього момент чи ні. Наша ціль - не дати йому повзти далі, за межі окупованої території. Йому кортіло на нас напасти, але стало зрозуміло що отримає гідну відсіч, що натовчуть погану пику. Але все ще попереду.

А зараз воно просто живе в свій окремій шизофренічній реальності і намагається довести ніби шизофренія не в нього, а в решти світу. Ніби решта світу не знає хто насправді обстрілює школи і дитячі садки.

Гарні промови Олексія Гончаренко з "Європейської солідарності":

"Путін хотів загарбати всю Україну, але тепер намагається хоча б зберегти обличчя. Боротьба триває – але в цілому ми з вами вистояли! Треба дочавити ворога, що вже похитнувся.

Дивіться, як усе склалось. Україна нікуди не здавала території, їх підло окупував агресор. І ми поступово повертаємо своє: дві третини Донбасу це доведуть на своєму прикладі. Але також доведуть, що завжди потрібні потужні санкції, які дозволять підбити ворога в найбільш вразливих місцях.

Росія контролювала ОРДЛО та уникала значної частини відповідальності. Всюди ліпила казки про «республіки». Вимагала, аби Київ спілкувався з іграшками Путіна. Чи це спрацювало? Ні. І щодня агресор платив за свої амбіції.

Розуміючи своє становище, Росія мала б забиратись та тікати. Але тоді всі побачили б, що Путін звичайний боягуз, що вміє нападати лише зі спини. Відповідно, диктатор хоче зберегти обличчя, і вся країна тепер прямує на дно разом із ним. Це спроба зробити гарну міну з розірваною економікою – хоча б за таку ціну.

Чи могли ви уявити в 2014 році, що агресор погрожуватиме по веб-камері на свої вельми погані знання історії?

Раніше претензії надходили вживу та пострілами, а сам ворог ховався за спинами інших. Те, що нині маски зірвано – заслуга кожного українця. Нехай весь світ бачить, кого йому пропонували «пробачати». Попереду ще багато серій, але сюжет ми вже змінили.

Санкції поступово вводяться. Ми будемо вимагати ще, перевіряти пульс ворога та додавати нові. Сподіваюсь, його клятий «Північний потік-2» буде зупинено та знищено, розпиляно на сувеніри. Але вчора головним показником нашої перемоги слугувала московська біржа.

Вона почала валитись лише від слів про визнання «республік». Навіть не від підписання папірців. Ось ознака того, що Путін живе в одній реальності, а решта світу – в іншій. Зазвичай це називають божевіллям.

І якщо росіяни здуріють від бідності та знесуть царька разом із його крадіями, збоченцями та головорізами – знайте, звідки почався його некролог. З того, що він вирішив безкарно напасти на Україну.

Повторюсь, ми переживемо Путіна – але за потреби переживемо й Росію. Тримаймо стрій."

А те що Путін сьогодні відводить віська від наших кордонів нагадує мені цю пісню

Або що значить козацього роду :--)

Мені не надто подобається Kalush окремо, не подобається Jerry Hail окремо взагалі, сама по собі викликає гарні почуття тільки Христина Соловій. Але коли я бачу як Kalush з ними співає по черзі дуєтом, це щось неймовірне. Основна риса найкращих творів української естради - це щирість. Бо українська мова найбільше підходить для висловлювання самих щирих почуттів. Зокрема кохання.

Чудові кліпи і гарний відеоряд. Чого б це не було б варто виконавцям заради цього!

Все починалося із виконання цієї пісні Квіткою Цисік, але оскільки популярність і актуальність данного твору ніколи суттєво на спадала, то дійшло і до зовсім сучасного варианту, до того ж, чудовий кліп, харизматична команда, а весь відеоряд насичений позитивом і таким чудовим настроєм, що зрозуміло що кохання, в будь яку мить, може зустрітись кожному, хіба що крім тих хто сам собі злобна буратина :--)))

Зараз весь світ губиться у здогадках, нападе на нас ботоксний щур чи не нападе. Хтось панікує, хтось планує систему дії на випадок, а якщо. Щур дергає за мотузки прив'язані до кінцівок своїх солдатиків. Гадає, чи він Урфін Джус, чи справжній імператор, який прагне відновити імперію. А мені здається, що щур і його піддані самі ссут НАТО, коли в тих навчання. І якщо щуряче військо не висувалося через кордон відкрито у чотірнадцятому році, коли ми були зовсім слабкі, то й не висуне. Це не справа доказу західним країнам, бо останні почнут чухатися у випадку війни тількі якщо війна піде далі на захід. І всім це добре відомо. Чи створить Путяшка, прихувуючи від решти росіян симптоми паркинсона, як у Грузії? Я думаю, що ні.
Щось мені підказує, що вже запізно. Хай вийобується, думаю, пора вже звикнути. Назбирав більше віська ніж раніше і воно стає без дії? Зрозуміло, що в нього десь свірбить. Він не Гітлер, як би йому не хтілося досягти його величи. Не фюрер Путяшка. Якби він був фюрер, то не казав би що нас там нема, на сході України. І вже запізно казати що ми там є

Ще, до знайомства з Сережою, був короткій епізод у літку, коли я зустрічалася із чоловіком сибірського походження, який мешкає в Києві понад двадцять років. Наче мила і весела людина, хоче сім'ю, відкрита, чесна, але не в змозі, за 20 років, вивчити українську мову і жаліється, що щось не розуміє і взагалі некомфортно, що у всіх закладах обслуговування на українській мові. Ну, думаю, ладно, буває, я ж теж англійську досконало так і не вивчила, хоча давно намагаюся. Буває взагалі мовний кретинізм, що ж, в кого як. В кожного свої проблеми. Але якось поступово з'ясувалося, що він і зелену владу обирав через те що "какая разница", а вони його так прокидали, бідолашку, що в нас мовний закон так і не відмінили. Мій особистий приклад вивчення мови у двадцять п'ять років його якось не дуже вразив. Потім казав, що при Кучмі краще було, а потім що Янукович подобався. Мене мучали вже дуже сильно сумніви. Чи не дарма я витрачаю свій час на нього? Його не засмучували взагалі мої політичні погляди... І він вже почав мене ласково і жартома називати "Моя бандерівка!" але раптом ще зізнався, що було б добре знов купувати російській газ, і взагалі товаришувати з Росією. І ще і канал якійсь проросійський включає радісно. Ну тут я вже зрозуміла, що це остання крапля. І попрощалася з ним, сказала що шукатиму чоловіка собі далі. Він так і не зрозумів, як це можна відмовитися від стосунків через політичні погляди. Ну я ж бандерівка, хулі..

А ще був випадок, коли пробувала завести стосунки з чоловіком в якого квартира на Хрещатику. З купою грошей, крутою тачкою. І наче все було мило і непогано спочатку, і українець і патріот, хоча й російськомовний, може, тому що з Дніпра, хоча я теж з Дніпра, і що з того? Але, на друге побачення, прийшов на півгодини пізніше і не вибачився. Навпаки каже, що чоловікові з грошима можна усе, у відносинах він завжди правий. Ну тоді я зрозуміла, що це також не мій варіант. Я, кажу, хочу бути щасливою, а не продаватися в рабство за гроші! Хочу взаємної поваги. Він потім писав у вайбер, що від початку думав, що якщо жінка у 44 роки одночасно красива і розумна, то має бути якійсь подвох і ось він у чому! Він побажав мені щастя з чоловіком без грошей. На тому і розійшлися. Так я не стала рабинєю за квартиру яка коштує шість мільонів доларів. І добре хоч до сексу не дійшло, бо дізнаватися який секс з чоловіком, якій в у сьому правий через те що в нього багато грошей, я точно не хотіла!

В Україні зараз дуже популярна пісня "Батько наш Бандера", принаймні, її мелодія, після того як наші школяри запустили флеш моб у Тік Тоці, заспівали її під запис ансамблю з чорнівецької духовної семінарії. А іноді власними голосами. Російські ЗМІ репетують і ногами сучать через цей випадок. Дуже добре про це розповіли у телебаченні Торонто. Але найголовне, що нове покоління вже добре розуміє, шо нема за що виправдовуватися і нема перед ким. Бо в них нема комплексів попередніх поколінь і радянських заморочок

.