ЗСУ ракетами ATACMS знищили систему ППО в Курській області в суботу, ліквідовано офіцерів та ремонтників заводу-виробника "Алмаз-Антей"

Як мінімум 5 ракет ATACMS атакували ввечері 23 листопада Фатезький район Курської області. В результаті удару було знищено РЛС 92Н6Е та дві пускові установки. Ліквідовано: 5 офіцерів (в тому числі командир дивізіону та начштабу) + 3 співробітника концерну "Алмаз-Антей" - виробника комплексу С-400.

☠️ Ліквідовані російські офіцери:

- майор Солодовников Максим Миколайович;
- капітан Заворін Сергій Володимирович;
- старший лейтенант Печенкін Микита Миколайович;
- старший лейтенант Кодзоєв Юсуп Адамович;
- лейтенант Подліпалов Олексій Максимович.

Демонстрація орєшніка

Хоча путін спробував, роблячи паси руками, залякати ворогів таємничим "орешником", з рештою, виявилося що це "кедр". У зв'язку з чим, згадалося дещо з радянської частини дитинства: "Он шел по сельской местности, к ближайшему орешнику за новою метлой"

В той час як ЗСУ, ракетами Storm Shadow, били по командному пункту і ATACMS по складам із озброєнням боєприпасів, кацапи, з одного боку, зробили вигляд, що нічого особливого не відбувається, з іншого хуйнули експериментальною, балістичною ракетою, яка ще не запущена у виробництво, по Дніпру. Показово, щоб залякати українців, західних партнерів і продемонструвати вірнопідданим як жорстко вони відповідають. Вдарили мовляв по оборонному підприємству. Але це підприємство вже давно не виконує ті функції, і тому мій тато вже давно не суміщає пенсійний статус з роботою. Крім поранень мирних мешканців, руйнувань на пошкодженому, майже не функціонуючому підприємстві, вибитих шибок в житлових будинках поблизу, пошкодження центру для реабілітації інвалідів і пожежи в гаражному кооперативі кацапи нічого більше не добилися.

Західні партнери не збираються зменшувати допомогу, а мій племінник не припиняє вчитися малювати. Прислав мені по вайберу нові малюнки, сонечко :-) Експресівну рибу, ніжні грибочки, візерунки вписані в об'єм.

Коли наші війська вражають військові об'єкти, свинособаки лише кошмарять мирне населення. Але життя нашого мирного населення триває. Гопник накручує ескалацію, хоча біситися конкретно почав лише після того як вдарили по території Росії, яка визнана міжнародним правом. Коли били по території, яку нормальна частина світу визнає територією України, але вона перебуває у тимчасовій окупації, то такої реакції не було. Видно гопник, коли бреше, все ж таки, перекручує в кишені два пальця. Відчуває старий підар де насправді його, а де награбоване. Хоче щоб світ підігравал його забаганкам, а хуй.

І доречі, про брехню. Попри заяви хуйла, ППО проти цього типу ракет, яким він зараз трусить перед світом як величезним хуєм, таки існує. Питання чи воно буде в нас до того як Трамп складе присягу. Подивимося. Сподіваюся ще побачимо пику ботоксного дідуся, яка червоніє від лютого безсилля

Пропагандистка скабеєва взялася критикувати зовнішність Меланії Трамп. Це ж вона запровадила погонялово "скумбрія" для Олени Зеленської? Якщо знайти фото скабеєвої без фотошопу, в повний зріст, і зблизька, то факт цькування перших леді України і США стає особливо смішним. Морська свинка називає когось скумбрією? Варіантів пояснень цьому явищу всього два. Або дивитися на себе, при цькуванні когось, не в традиції росіян. Або, як у випадку коли я спостерігала, на ФБ, випади росіянок похилого віку проти чоловіків-українців, які в коментарях писали, що в скабеєвої колгоспна зовнішність. Жіночки-росіянки, звісно, відстоювали гідність головної валькірії четвертого рейху. Писали яка вона красива. Тому, у якості другого варіанту, можу припустити, що росіяни і справді бачать жінку яка для нас, українців, має колгоспну зовнішність морської свинки, красунею. Для всього демократичного світу яка імперія такі і кумарі валькірії, а для росіян є еталоном, крім скабеєвої, актриса із носиком-картопелькою. І це просто факт, з яким треба жити. Я не розумію як можна хотіти Дональда Трампа, я не фанатка Зеленського і в якості першої леді мені більше подобалася Марина Порошенко, але те що скабеєва щось вякає на адресу Меланії Трамп чи Зеленської реально смішно :-)))

Знайти фото тих, про кого я написала, в інтернеті може любий дурник, тому я прикладаю просто чудові ілюстрації такого явища як соцреалізм. Коли реальність подавалася не такою як вона є, а такою, якою вона б мала бути у майбутньому

Україна вдарила ракетами по РФ після дозволу Байдена!

За даними джерел Цензор.Нет, сьогодні вперше в історії ЗС України завдали удар по військовому обʼєкту на території Росії балістичними ракетами ATACMS виробництва США. Згідно з повідомленням ГШ:

«У ніч на 19 листопада 2024 року підрозділи Збройних Сил України, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, завдали вогневого ураження по арсеналу 1046 центру матеріально-технічного забезпечення у районі міста Карачев Брянської області рф. Станом на 02.30 цієї ночі зафіксовано 12 вторинних вибухів та детонація в районі цілі.

Ураження складів з боєприпасами для армії російських окупантів з метою припинення збройної агресії рф проти України триватиме».

Раніше російський диктатор Володимир Путін погрожував завдати удари по силам НАТО, якщо Україна почне завдавати удари далекобійною зброєю по території РФ.

І ось сьогодні чергові «коричневі лінії» Кремля порушені. І тепер увесь світ буде дивитись чи наважиться Путін на якісь дії.

Початок далекобійних ударів по РФ не призведе до швидкого перелому у війні, але завдасть значних втрат тиловим обʼєктам російської армії, ускладнить маневр та логістику російської армії у прикордонних районах, змусить ще більше розтягнути засоби ППО, ворог буде під прицілом на сотні кілометрів вглиб Росії.

Вони готувалися до масованого обстрілу. Ми теж готувалися. Сьогодні із враженням нашої енергоінфраструктури, у тих масштабах, яких їм би хотілося, в росіян не вийшло. І, подейкують, здебільшого, завдяки F-16.

Цієї ночі та вранці сили ППО знищили 144/210 повітряних цілей, а саме:85/101 ракет Х-101/55 та «Калібр»;4/4 Х-59/69;0/1 «Іскандер-М»;7/8 Х-47м2 «Кинджал»;1/1 «Циркон»;42/90 БПЛА, ще 41 локаційно втрачено (РЕБ).Сили ППО титани!

Тим часом, у Хабаровську, презентують новий монументалізм (чи наївне мистецтво?) Ай, хіба ж так можна паплюжити "великого" вождя?! Як кажуть, сльози мєшают говоріть...

.

В Левчика, у школі, проводили фотосесію! :-) Наше сонечко таке безтурботне і веселе! Він один із самих молодших у класі і називає вчительку: "моя нова вихователька". Що цікаво, вчителька віку приблизно мого і сестри. А у моєму першому класі була стара ман'ячка-сталіністка, яка брала учнів за шию, якщо вони завинили за щось, і кидала у кінець класу. Або ми ходили маршем, наспівуючи "юних нахимівців". Або просто ти не підготувався до політінформації і тебе при всіх принижували і ганьбили. Тоді батьки раділи, мовляв, наші дітки в їжакових рукавицях! А тепер моя мама бачить свого онука в школі і розуміє, який тоді, коли вчилася я, насправді, був піздець! В мене навіть одна з аватарок у піонерському галстуці, на пам'ять о піздеці. Я щиро, всією душею, бажаю щоб таке ніколи не повторилося з новими поколіннями!

А ще самі молодші учні, у Льовиному класі читають гірше за самих старших. І Левчик розуміє, що читає гірше за старших однокласників. Тому він сказав про це мамі і його вже віддали до репетитора, як і решту самих молодших учнів в класі. Вони стараються, підтягують навички читання. Справа у тому, що українських дітей не вчать всюди бачити конкурентів, ходити по головах і як завгодно, кого ти в конкуренти призначаєш, чавити конкурентів. Хоча б в уявних. А маленьких українців вчать здобувати успіхів справжніми знаннями і реально існуючими гідностями. Що ще цікаво, Льві ніхто не казав що він погано читає. Він сам зрозумів і пішов з проханням записати його до репетитора. Мабуть, так і формуються власні вимоги до себе і уявлення про те, чи ти сам цим вимогам, на справді, відповідаєш :-)

Висновки експертів в галузі мистецтва. У міському просторі росії бракує монументалізма. В загальному, дуже сумують за стандартами контролю ссср. Де бувши комісії, на кшталт ГлавАПУ? Навіщо тулити десь дегенеративні комки глини Фішера? Якщо вже є ковгоспниця Мухіної? Все вже винайдено до вас, дурники. Треба лише скерувати вектор розвитку на найкращі приклади соцреалізму! Там вам і пафос і піднесеність і верховенство ідеї, схваленої політбюро



Мій висновок: ось де не потрібен пафосний монументалізм, так це у Києві! Більше того ступеню що є, на даний момент, точно не треба!

Пропагандистський ролик в росії, де міняють таблички з українськими назвами на російські. Особливо креативно міняти Херсон на Херсон. Незважаючи на дуже велики втрати і неймовірну втрату бронетехники, українські війська, у великої кількості, підтягуються до кордонів із Белорусією... Зібралися 8 років бимбити Бобруйськ. У росії будувати шпаківні важливіше ніж вивчати іноземні мови. Мабуть тому що навіть українську можуть вивчити далеко не всі. Втім, коли з вами дружать лише Буркіна-Фасо і Зімбабве, мови не на часі. Зі слів Ніни Останіної, заборона сімейного насильства зруйнує інститут сім'ї. Боєць тихоокеанського фронту Арестович. І чому всі в Україні вважають що він мудак, а добрі росіяни цього не помічають?



Російський кліп з участю темношкірого. Що цікаво, в кадрі з'являється білий пан із тростиною. Як відомо, тростина є фалічним символом. Якщо всі пані крутяться навколо шоколадного зайця, чому білий пан так нервово стискає свою тростину?

Порівняння із німецькими фашистами це є не лише асоціації зі звірячою жорстокістю, зарахуванням себе до нації, яку підтримує весь потойбічний світ, параноїдальними ідеями, через які треба переслідувати інші народи. Це ще й естетика, дизайн одягу Хуго Босс, сильні і спортивні, ті що мають помітні воєнні успіхи. Порівняння із фашистами з Німеччини може не лише ображати, а ще й лестити тим, для кого звіряча жорстокість не є чимось неприйнятним, а от порівняння із сильними ну дуже лестить! Єдине що ті переможці програли, з рештою, а естетика це так відносно, що взагалі справа смаку. Хто сильний той і красивий. Хто перший встав того і капці! :-)

А у нас, на решті, похолодало і, як і весною, настав час носити Массімо Дутті і навіть Хілфігер. А ще настав час діставати теплу ковдру. Хоча тільки у вересні виникає це відчуття, що ти прогулюєш уроки серед зелені, яку під'їдає іржа. І навіть ВДНГ осіннє сонечко торкається так обережно і лагідно, ніби говорить, що з часом все засне і потім буде довгий, зимовий сон. А поки що, качатися у гамаку в саду бажань і дивитися на лебедів в ставочку перед рестораном "Прага", це все є таким класним, що скільки там того зимового сну? :-)

У День народження Сережи ми пили горілку "Sobieski". Його майже весь день вітали по телефону друзі і родичі. С хамоном і сиром "Дана блю" польська горілка пилася дуже легко, але я, у якусь мить, відчула що мені досить. Несподівано подзвонила колишня дружина Сережи. Тобто вона його вітала раніше кожний день народження, а тут раптово подзвонила щоб наїхати.

Її звинувачення супроводжувалися невпевненістю у голосі із істеричними нотками. Так буває, коли людина не впевнена у тому що вона морозить, то починає кричати. Мовляв, Сергій не займається вихованням їх сина, не бере на себе витрати, ніби він взагалі ні до чого в житті Іллюши. Погрожувала лишити колишнього чоловіка батьківських прав. І все ніяк не могла зупинитися.

Тоді я попросила в Сережи телефон, сказала хто я і повідомила їй що в нашій сім'ї гроши заробляю саме я. Попросила назвати мені суму грошей, яку, на її думку, я повинна давати їй на утримання сина. І, головне, чому я їй щось винна. При тому що я оплачую йому спортзал, одяг і взуття і даю гроші на обіди. Жіночка щось булькнула і кинула трубку.

Справа у тому, що вона, крім того, що не мусить знімати хату, заробляє раза в два більше за мене. І ще має пенсію державопосадовця за вислугою років. Також не для кого не є таємницею, що вона більше цінує час, який проводить у секті, ніж в навколишньому світі. Секта любить гроши. Тому ніяких аліментів ніхто платити не збирається. Ми даємо гроші напряму дитині. Ну вже стільки скільки можемо. Звісно я запитала цю особу про компенсацію витрат на дитину не для того щоб їй щось давати, а щоб вона зрозуміла що питати нема з кого.
Вибрати момент саме у День народження, щоб зіпсувати настрій, це вже курва 60-го левела. Ну зате навряд вона так скоро подзвонить ще.

А ще наша подруга Аліна і Андрій С. її сусіди. Вони багато мені про неї розповідали, хоча я ніколи і не просила. Тож кажуть, що вона дуже зарозуміла і ніколи не з ким не вітається. Ніби випромінює негатив. Але якось Андрій зустрів колишню жінку Сергія біля метро. Точніше вона до нього підійшла і схопила за руку. Він офігів! Каже мені: "Розумієш, мене тоді за руку схопила бабка! Я давно її не бачив зблизька, а тут раптом зрозумів, що вона вже БАБКА!" Але він тоді, можливо, перебільшував, вочевидь, щоб мені сподобатися

Під час чергового обстрілу Харкова керованими авіабомбами, було вбито дитину, яка грала на дитячому майданчику. Це не є винятком звичайної війни, яка ведеться по правилам. Але це є черговий воєнний злочин, який робиться, саме у цій війні, російськими фашистами цілеспрямовано. Те, що вони вважають звільненням, є просто звільненням територій, не обов'язково там має залишатися населення, головне територія. З населенням, лояльним до російських фашистів, чи без населення взагалі. Діти для них така ж біомаса як і дорослі.

Парадокс фашизму полягає у тому, що хоча себе вони вважають сверхлюдьми, людьми вони не є від слова "взагалі"

Ну що ж, ватна аудиторія РФ люто і скажено сподівається, що після ракетної атаки, яка відбулася на Київ у мій День народження, вже напевне ці кляті хахли злякаються, замисляться про гарантоване невеселе й трагічне майбутнє (на думку кацапів), відхрестяться від своєї сільської культури і почнуть вдосконалювати навички російської мови. Але ж ні, дива не відбулося. Горять нові нафтобази. Є влучання в грес у рязані. Якісь ми невиправні! :-)

Ба більше, мій День народження був прожитий нами як свято, бо у мене є така традиція, проводити День народження як свято. Після відбою з додатку, який повідомляє про тривоги і підвищену небезпеку, ми замовили чудовий сет суши в мережі Осама. За стільки років, з моменту мого захоплення цим дивом японської кухні, я не припиняла їх любити ніколи! :-) В набір входили три рола "Філадельфія" і одна "Каліфорнія". З тунцем, лососем, вугрем. Кур'єр приніс сет у призначену годину. Я вже встигла зробити зачіску і мейк ап.

Сережа сходив за вином і приніс мені квіти. Білі, жовті і блакитні хризантеми. Як тільки я взяла букет в руки, я одразу відчула, що це такий наш квітковий прапор, символ вільної України.

А ще було багато вітань, з самого ранку. Поки ми сиділи у бомбосховищі. Моя родина, сережина родина. Ці послання любові, такі щирі і теплі зводили нанівець кацапські атаки у моєму емоційному житті. Мої емоції були настільки позитивні, наскільки це взагалі могло бути реальним в цій ситуації :-)

І особливо від Льови! Він сказав як він мене любить і побажав, щоб ракети більше не літали над головою! Маленьке сонечко!

Наступний день був весь у тривогах, а ось після нього настав ранок, коли ми дісталися до басейну ВДНГ і були дуже раді пірнати, плавати, відпочивати на шезлонгах під парасольками, пити пиво в барі, там є бар, відпочинок вийшов чудовий, двух годин вистачило більш ніж достатньо :-)

Кадри, де показують росіян, сдавшихся в полон, можна переглядати нескінченно. Дивитися як на граючий водоспад!

Зараз жителі Курської області жаліються, що ховають своїх людей у дворах. Але, коли в Маріуполі маріупольці ховали своїх близьких і рідних людей у дворах, росіяни раділи. Як кажуть, отримай, фашист, гранату. А ще кацапи люблять обгрунтовувати своє бандитське вторгнення в Україну (та й, мабуть, куди завгодно) тим що, мовляв, історичні землі.

І що ж? Недавно я дізналася, що Суджа колись була столицею радянської України. І ось знайшла більш розгорнуто про це:

Містечко в Курській області, над яким 7 серпня піднято український прапор, було… столицею радянської України

Місто Суджа, яке, за повідомленням російських пабліків, удень 7 серпня взяли під свій контроль ЗСУ, сто років тому було столицею радянської України. Щоправда, тривало це всього один місяць. А ще раніше Суджа була адміністративною одиницею козацького Сумського полку.

У 1651 році був утворений Сумський слобідський козацький полк, і Суджа стала його сотенним містом (столицею, як ми сказали б зараз). Для розуміння: у ті часи під словом «полк» мали на увазі не лише військову, але й адміністративно-територіально одиницю. Полково-сотенний устрій України був ліквідований разом з Гетьманщиною у 1781-му, відтак Суджа стала повітовим містом Курського намісництва, а пізніше – Курської губернії.

Кажуть, що назва міста, розташованого всього за 10 км від кордону з Сумською областю України та за 45 км від Сум, зазнала татарського впливу і може бути перекладена як «місце, де є вода».

Згідно з переписом 1897 року, понад 60% населення Суджі говорило українською. Цікаво, що такі дані наводить російська Вікіпедія і не уточнює, скільки зараз людей говорять українською чи ідентифікують себе як етнінчних українців, – у статті лише зазначено, що «основною та офіційною» мовою міста є російська.

У 1918 році владу в Україні захопили більшовики, і 28 листопада у Курську був створений Тимчасовий робітничо-селянський уряд України (ТРСУУ). Це був маріонетковий уряд, яким керували з Кремля.

Наш омбудсмен зробив заяви для світової спільноти про нові військові злочини росіян. Абсолютно нелюдяні і жахливі. Але в цей час Сава Лібкін, відомий одеський ресторатор, посилає на хуй Артемія Лебедева. Чогось ми всі дуже злі, останні два с половиною роки. Українці з нашої великої багатонаціональної родини...

Our ombudsman made statements to the world community about new war crimes committed by the Russians. Absolutely inhuman and terrible. But at this time, Sava Libkin, a well-known restaurateur from Odesa, is sending Artemiy Lebedev to hell. We are all very angry about something, the last two and a half years. Ukrainians from our large multinational family...

Сьогодні шахедами, яких налетіла дуже велика кількість, був атакований саме Київ. І ми провели в бомбосховищі всю ніч, сім годин. Я потім ще поспала вдома, але десь години за три с половиною. При тому я почуваю себе нормально. Значить, у бомбосховищі я виспалася. Я то спала, то не спала, там на дивані, але тепер відчуваю, що там вийшло поспати достатньо, щоб сумарно вийшло ок. В розумінні росіян, українці, які мусять кудись бігати в ночі, мають це сприймати як належне. І, звичайно, тому що росіянам глибоко начхати на комфорт українців, і до війни теж, і тому що їм самим, якщо цар-батюшка накаже, вони будуть їсти гівно, причому з радістю! Для мене, якщо мене примушують спати не моїй квартирі а десь на першому поверсі, на дивані, нормою життя таке вважатися не може аж ніяк. Для росіян же ж бути терпилою, скоріше за все, є ознакою доброти.

Всі 68 БПЛА, як і балістична ракета, були збиті. Ніч була спокійною, але дуже часто приходили повідомлення про підвищену небезпеку. Але в мене виходить почати нормально робочий день! :-)

Серед знайомих чоловіків, у Києві, воює лише один. Він недавно зустрівся із Сережею. Каже, буває, важко психологічно, але він цілий, живий і не ушкоджений. Ми його якось бачили разом, після футболу, на початку нашого із Сережей знайомства. Вова грає у любительській збірній і давно є частиною компанії вболівальників Динамо-Київ. Вова, скоріше за все, вже скоро буде вдома остаточно. І Рома теж живий, ніколи не був 300-м. От вся статистика. Те що ці люди взагалі в порядку говорить про те, що ними вбита достатня кількість окупантів, щоб продовжувати жити могли саме вони. Тому "Напрасно старушка ждет сына домой, ей скажут, она зарыдает. И волны бегут от винта за кормой и где-то вдали пропадают"

Today, Kyiv itself was attacked by Shaheds, who flew in a very large number. And we spent the whole night, seven hours, in the bomb shelter. I then slept at home, but about three and a half hours. However, I feel fine. So, I slept in the bomb shelter. I sometimes slept, sometimes did not sleep, there on the couch, but now I feel that I got enough sleep there, so that the total turned out to be ok. According to Russians, Ukrainians who have to run somewhere at night should take it for granted. And, of course, because the Russians deeply resent the comfort of Ukrainians, and before the war, too, and because they themselves, if the tsar-father orders it, they will eat manure, and with joy! For me, if I am forced to sleep not in my apartment but somewhere on the first floor, on a sofa, this cannot be considered the norm of life. For Russians, being patient is most likely a sign of kindness.

All 68 UAVs, as well as a ballistic missile, were shot down. The night was calm, but very often there were reports of increased danger. But I manage to start a normal working day! :-)

Among the men I know, in Kyiv, only one is fighting. He recently met with Seryozha. He says that sometimes it is difficult psychologically, but he is whole, alive and unharmed. We once saw him together, after football, at the beginning of our acquaintance with Seryozha. Vova plays in the amateur national team and has long been a part of the Dynamo-Kyiv fans' company. Vova, most likely, will soon be home for good. And Roma is also alive, he was never the 300th. That's all the statistics. The fact that these people are in good order at all means that they killed a sufficient number of occupiers so that they could continue to live. Ago "Напрасно старушка ждет сына домой, ей скажут, она зарыдает. И волны бегут от винта за кормой и где-то вдали пропадают"

Один з найбільший штурмів війни: 57 одиниць броньованої техники, 12 мотоциклів, 200 штурмовиків російські фашисти кинули на прорив Таврійських десантників. Воїни 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади відбили штурм на Курахівському напрямку. Штурм почався відразу з кількох напрямків. Аеророзвідка 79-ки виявила російську техніку ще далеко на підступах. Наша артилерія, оператори ударних дронів, протитанкісти дуже злагоджено дали кацапам відсіч! Багато техніки підірвалось на мінах, розставлених саперами 79-ки. Наші десантники підбили 6 танків та 7 ББМ з піхотою. Спалили усі 12 мотобайків. Втрати у живий силі: 40 росіяни — знищено, ще 37 — поранено.

"Після підбиття перших танків і бронемашин, інша техніка кинулась тікати з поля бою. Піхоту, що порозбігалась по посадках, добивали скидами наші пілоти.Сьогодні росіяни вкотре переконались, що таке справжня десантна міць 79-ки!Слава вам, воїни-десантники!Слава Україні!"

Крім того в росії сам розбився гелікоптер Мі-28. Весь екіпаж здох.

А ще командувач Нацгвардії заявив, що втрати в живій силі у окупантів мають призвести до того що невдовзі кацапи перейдуть у оборону. Подивимося що сильніше, обхід санкцій чи ослаблення через втрати в живій силі. Орки, які є диванні експерти, все чекають на те що наша оборона впаде, посипеться, що вони, на решті, візьмуть Часів Яр, як планували на свій день перемоги, але вже майже серпень, а втрати у живій силі дуже суттєві


One of the largest assaults of the war: the Russian fascists threw 57 units of armored vehicles, 12 motorcycles, and 200 attack aircraft at the breakthrough of the Taurian paratroopers. Soldiers of the 79th separate airborne assault brigade of the Taurian brigade repelled the assault in the Kurakhiv direction. The assault began at once from several directions. The aerial reconnaissance of the 79th found Russian equipment still far away on the approaches. Our artillery, operators of strike drones, anti-tankers very coordinated repulsed the Katsaps! A lot of equipment was blown up by mines placed by sappers of the 79th. Our paratroopers knocked out 6 tanks and 7 BBM with infantry. All 12 motorbikes were burnt. Casualties: 40 Russians were killed, another 37 were wounded.

"After knocking out the first tanks and armored vehicles, other vehicles rushed to flee from the battlefield. Our pilots finished off the infantry that ran around the landings with drops. Today, the Russians were once again convinced of the true airborne power of the 79th! Kudos to you, paratroopers! Kudos to you Ukraine!"

In addition, the Mi-28 helicopter itself crashed in Russia. The entire crew died.

And the commander of the National Guard said that the loss of manpower among the occupiers should lead to the fact that soon the Katsapas will go on the defensive. Let's see what is stronger, circumventing sanctions or weakening due to losses in manpower. The orcs, who are experts on the sofa, are waiting for our defense to collapse, to crumble, and for the rest to take Chasiv Yar, as they planned for their day of victory, but it is almost August, and the losses in manpower are very significant