.

Дуже мило, що серед головних персонажів, крім бійців ЗСУ, є вже всесвітньовідомий сапер і пес Патрон, якій наживо отримав нагороду в Каннах. І особливо сподобалося як в кінці серії кацапи кажуть один одному, що керівництву треба докладати, що українців було не два, а п'ятдесят

Портсмутський мирний договір (рос. Портсмутский мирный договор, яп. ポーツマス条約, 日露講和条約 — договір, укладений 5 вересня 1905 між Російською імперією і Японською імперією, що завершив російсько-японську війну 1904—1905

Принизлива поразка імперії, яка дихала майже на ладан, маленькій державі, яка після другої світової відновила економіку надшвидкими темпами

За сорок вісім годин ЗСУ звільнило понад двадцять населених пунктів на Харківщині и просунулося вперед на 50 км! :--)

Деякий час спостерігали як росіяни проводять раз за разом повну ротацію, присилаючи нових бійців не знающих у загалі місцевості і в слушний час вирішили наступати. Сучасна війна - війна зброї і тактики, війна минулого сторіччя у стилі ссср - закидання поля бою гарматним м'язом, його кількістю. Якщо на початку війни вороги нас перебільшували особистим складом в сім разів, то зараз у три. П'яний дурник ванька з балалайкою в одній руці і фінкою в іншій думав що влізе нахрапом, а вилазить навколішки. Росія не встає з колін, а лягає на пузо.

Ліз Трасс, нова прем'єрка Британії, оголосила що їх підтримка нас не закінчиться поки Путин остаточно не програє війну. Це зрозуміло, що кацапи будуть відновлювати спроби відновити колишній радянській союз в межах 91-го року і після поразки. Але треба усвідомлювати всім світом, що комфортне для решти світу положення рашці лише на пузі, хай свиня лежить в калюжі до закінчення всесвіту

Якість перемагає кількість

Минув тиждень з початку контрнаступу ЗСУ на правому березі Дніпра

Успіхи непогані, наші воїни звільнили декілька важливих "опорників" орків та вийшли на другу лінію оборони окупантів

Втрати рашистів у живій силі (санітарними та безповоротними) склали 4204 орка (3003+1201 за формулою 1 до 2,5)

Додайте туди ще 358 підтверджених одиниць знищеної техніки

Це відповідає шістьом повнокомплектним БТГр

Тобто, ЗСУ виносять майже по 1 БТГр за день

Але справа в тому, що БТГри у них вже давно не мали повного комплекту. Звична історія, коли вони мали у гарному випадку 80% комплектності, а іноді доходило й до 50%

Тому цифра може сягати аж до 8 БТГр

До 29.08 на правому березі у ворога було близько 32 БТГр

За цей час, на правий берег було доставлено до 1-ї БТГр та ще додатково БК та техніки

Відповідно, зараз може залишатися до 25-ти БТГр

Якщо окупанти ТЕРМІНОВО не вирішать питання з логістикою, то приблизно за півтора-два місяці "жест доброї волі" буде робити вже нікому.

А в умовах щоденної бавовни на складах з БК та ПММ - то це може бути й швидше

Це все буде можливо за умов адекватної реакції нашого ГШ на виникаючі потреби. Я не сумніваюся, що наше командування має на це план.

Вірогідність того, що орки вирішать проблеми з логістикою під вогневим контролем річки з боку ЗСУ, налагодять 2-3 СТАБІЛЬНИХ переправи - вкрай низька. Це з розряду віри в інопланетян з Нібіру.

Тому що сказати. То треба дивитися. Та чекати гарних новин.

Віримо в ЗСУ!

ТГ Мирошников

Твиттер-тред Volodymyr Dacenko

✔️На правом берегу Херсонской области у РФ около 15-25 тысяч солдат, 200 танков, 700 бронемашин, 300 артиллерийских систем.

✔️Для поддержки этих войск необходимо обеспечить до 500 грузовиков в сутки боеприпасами и провиантом.

✔️То есть через Днепр им нужно переправлять 1 грузовик в 3 минуты (тут я посчитал сам, а то автор ошибся).

✔️Раненые тоже будут большой проблемой для России. Часть из них смогут принять херсонские больницы. Но большинство придется перевозить в Крым.

✔️Также очевидно, что Россия потеряла часть своих систем ПВО, что позволяет более активно использовать украинскую авиацию и БПЛА.
___
В общем, силы собраны серьезные, а как их снабжать - хз.

ТГ Шрайк Ньюс

Діду комусь казав телефоном, що отак ми їх тут з квітами зустріли.

За час війни, станом на 5 серпня, від рук кацапських тварей загинуло 359 дітей, 700 отримали поранення різного ступеню тяжкості.

Ніколи не пробачимо, ніколи не забудемо!

В цьому році, парад військової техніки в нас такий. Коли я прийшла на виставку на Хрещатику, її вже розбирали і вивозили. Я ледве встигла побачити знищену техніку російських орків. Взагалі в свій День народження я не могла не відвідати центр міста хоча б в ранці, а тут таке видовище

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що Росія навмисно сповільнила просування в Україні, щоб зменшити кількість жертв серед мирного населення.

ТГ Рессентимент

:-)

не звичайний військовий парад, а парад знищенної військової російської техніки. Хай так само горить у пеклі все кацапське військо. А їх танки будуть лише для забави дітей, а не для вбивства українців будь якого віку

https://suspilne.media/273280-parad...u-fotoreportaz/

🍁 У продовження теми.

Все частіше надихає читати російські телеграм-канали, які, як стверджує статистика, вже випередили на Росії телебачення. Точніше навіть не читати, а відстежувати їхню еволюцію від "всіх порвемо" до "а українці виявилися не такими простими"... Не хочуть здаватися і все тут! Читайте самі - даю мовою оригіналу...

Сегодняшняя Украина черпает вдохновение в собственной уникальности. Можно устраивать бесконечные срачи по поводу правильных и не очень версий истории Украины, когда возник этот этнос, насколько хороши или ужасны украинские символы. Но они работают. Украина сформировала себе древнюю историю. Она черпает вдохновение из Киевского государства, насчитывающего около полутора тысяч лет. Украинцы взяли на вооружение образ казачества с вышиванками, шароварами, чубами и сделали это красивым. Украинцы потрясающе творчески сочетают образы древнего оружия, национальных костюмов с современными элементами. Украинцы умеют презентовать себя.

А что в это время делали русские.... В последние десятилетия на вооружение пропаганды смогли поставить только культ 9 мая. Народ-победитель фошызма, деды-герои, освободили весь мир от чего-то нехорошего. И всё это благодаря Единой России и Путину.

Русская пропаганда активно смешивала довольно своеобразный героизм и победу Великой Отечественной с дерьмом сегодняшних ворующих напропалую управленцев. При этом делали русские это самыми топорными методами, используя приёмы совка.

Вообще русский культ победы — это реально культ смерти. Это взгляд устремлённый в прошлое при отсутствии идей будущего. Ты потомок победителей, значит ты самый лучший здесь и сейчас, а если что можем повторить. Русский культ победы не предполагает действия, а требует поклонения прошлому.

Но самое веселье началось в 2022 году. Украина получила собственную великую войну за выживание. Украинская нация получила возможность выбора — или быть поглощённой Единой Россией, или же доказать своё право на свободу и независимость. Внутренние распри украинцев отошли на второй план. Они получили могущественных покровителей и надежду на гордую и достойную жизнь. Впереди у Украины светит солнце.

В то время как большая часть русских вообще игнорирует происходящее, делая вид, что их это не касается. Пока Украина сражается за своё будущее, русские пытаются в личном порядке решать нарастающие повседневные проблемы.

Русская пропаганда войны оказалась неспособной создавать какие-то вменяемые произведения искусства, которые могут привлекать внимание. За полгода всего считанное количество самодельных роликов с кадрами войны, которые заслуживают хотя бы какое-то внимание. Вся государственная пропаганда — это бабка-людоедка с красной тряпкой. Вышедшую в реальном мире безмозглую старушку с красной тряпкой немножко жаль. Пропаганда взяла эту грустную картинку и сделала ещё один образ смерти — старый, безмозглый совок, машущий тряпкой из могилы.

В то время как украинская пропаганда энергичная, агрессивная, в ней есть жизнь, будущее, ярость сражения, она зовёт в бой, тем временем русское убожество вызывает или отвращение, или зевоту.

И в России нет никого на ответственных постах, кто бы осознал происходящее и смог вдохнуть жизнь в страну. Безумные идеологи вроде Дугина заявляют, что Россия вступила в некое сражение за выживание с врагом. Это бред. Россия умирает в последние десятилетия потому что главная идеология страны — это награбить побольше на родине и свалить с семьёй в комфортную страну. Россия отказалась от созидания. Русские бегут из страны — одни воруя и сбегая в первый мир, другие уходя в наркотическое забвение. Жить в России, строить страну для жизни, для своих детей, русские не хотят. Уже давно.

Чи наближаються вони до перемоги день за днем?

Хіба що у фантазіях Путіна, Соловйова і ідіотки Скабеєвої, які розповсюджуються потім в голови простих росіян

🔥 Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 20.08 орієнтовно склали:

• особового складу - ліквідовано близько 44900 (+200)
• танків ‒ 1907 (+8)
• бойових броньованих машин ‒ 4212 (+17)
• артилерійських систем – 1018 (+2)
• РСЗВ - 266
• засоби ППО - 141
• літаків – 234
• гелікоптерів – 197
• БПЛА оперативно-тактичного рівня - 803 (+8)
• крилаті ракети - 190
• кораблі/катери - 15
• автомобільної техніки та автоцистерн - 3137 (+7)
• спеціальна техніка - 97 (+3)

Найбільших втрат противник зазнав на Донецькому напрямку.

Генштаб

А ще кажуть, що зараз недорого палаючі тури в Крим

"Визначна цифра"

Друга армія у світі все ніяк не захопить Бахмут, а прокремльовські ЗМІ брешуть що взяли Сіверськ, хоча він повністю контролюється ВСУ. Як завжди, суцільна брехня і про те що друга армія у світі і про решту навіть у дрібницях. Мабуть "кацапська брехливість" це тавтологія як "масло масляне"

Деякі наївні українці вважають, що росіянам так легко вбивати українців, бо вони нас ненавидять, вважають за чужих, не цінують наші життя.
Це абсолютно помилково. Росіяни люблять нас, як самих себе.
Себто, мають за лайно.

Це важливо усвідомити. Майже всі звірства, що росіяни чинили щодо українців, вони так само чинили щодо росіян. Тут можна, звісно, згадати Голодомор, який не має прямих прецедентів у стосунках Кремля з населенням самої Росії. Але з іншого боку — нагадаю, придушення Тамбовського повстання було першим, і, здається, єдиним прикладом використання зброї масового знищення не проти іноземців чи, хоча б, «неблагодійних» національних меншин, а проти власного народу.
Буча могла б із тим самим успіхом повторитися в Хімках. Тими ж людьми. У них просто така цінність життя та такий загальний рівень. Вони так само радо різали б власну дєрєвню — була б можливість та горілка. Що, власне, і відбувалося в громадянську війну, коли можливість та горілка були.
Проблема в наших стосунках трішки тонша.
Емоція росіян до українців — це не ненависть до чужого, там нас, якраз, не вважають чужими. Це лють до того, яким ти не зміг стати.
Ми довго жили в спільному домі. Мали спільний побут. Ми дуже добре знаємо росію — значно краще, ніж росіяни знають нас, а в дечому краще, ніж вони знають самі себе. І ми вийшли з цього дому.

Росіяни такі:
— Гей, чому? Що, погано жилося?
А ми такі:
— Ну то да. Подивіться, яке все удовбищне.
І ось тут виникає почуття, що абсолютно єднає Бикова та Гіркіна, ліберального росіянина та лютого ватника.
Вони ж знають, що все удовбищне. Вони чудово розуміють, наскільки жалюгідним лайном є дійсність, яку вони вибудували довкола себе. Але щоб не збожеволіти від зневаги до себе та справи рук своїх, всередині себе вони вибудували дуже складну систему «так, але». Вона у ватника та ліберала різна, але в обох є.
— Так, усе мерзенне, але нас усі бояться, ядерні ракети…
— Так, усе мерзенне, але Достоєвський, Толстой…
— Так, усе мерзенне, але особлива духовність…
— Так, усе мерзенне, але інші не кращі…

А тут поряд стоїть українець, і цю систему, яка є фундаментальною конструкцією, руйнує. Прямо фактом свого небажання спільного проживання.
— Та ну, не так вас і бояться. Та й що це за північнокорейський привід для гордості? Та й Достоєвський сумнівної моралі філософ. І ніяка це не особлива духовність, а просто сраку забув помити. І так, інші краще, ми ж і інших бачили. Ми пішли.
І отут у ватника та ліберала виривається суголосний крик «КУДАБЛ@?!»
Це така ненависть пожиттєвого невдахи до жінки, яка від нього пішла. Та ненависть не тому, що він її любить, хоча може й любити, це тут не принципово — а тому, що він почувається нікчемою. Йому треба у будь-який спосіб скасувати цей факт, щоб нікчемою себе не відчувати. Хоч до батареї її прив’язати, але щоб була. І, звісно, навздогін їй летить знецінення, «шльондра», «куди ти без мене», «я ж люблю тебе, дура» та «це тебе Васька увів, ух я йому».
Саме тому шукати союзників у російській ліберальній тусовці не має особливого сенсу. Не тому, що вони там усі однакові (вони різні, насправді), а тому, що абсолютну більшість із них об’єднує єдина емоція відчуття неповноцінності власної держави, яка нікуди не подінеться, допоки Україна не повернеться. Дискурс у них може бути хіба що — «як її повернути», а не «чи треба повертати». І так, саме тому Путін воює не за міста, а за квадратні кілометри випалених руїн.

Віктор Трегубов, капітан ЗСУ, до 24.02.2022 член політради ДемСокири

Наприкінці червня в американському науково-дослідницькому Інституті досліджень зовнішньої політики у Філадельфії було представлено спеціальну доповідь «Еволюція політично-військових цілей у війні в Україні після 100 днів». Її автор Філіп Василевскі (Philip Wasielewski) пропрацював 31 рік в Оперативному директораті ЦРУ, воював у складі корпусу морської піхоти в Афганістані та Іраку, а потім отримав ступінь магістра Гарвардського центру російських досліджень імені Девіса, ступінь магістра досліджень національної безпеки Військового коледжу армії США. «Голос Америки» опублікував виклад цієї презентації.

Три складові частини армії РФ та їхні вразливості
«Битва, що триває на Донбасі, може забезпечити Росії деякі тактичні успіхи і пропагандистську перемогу, але, швидше за все, не стратегічну», – констатує Філіп Василевскі.

І перша причина – стан армії-агресора, яка сформована із трьох різних частин:

еліта
«Перша – це еліта: десантники, морська піхота, спецназ та приватні військові компанії. Ці повністю добровольчі формування, укомплектовані найефективнішими бійцями, які досі демонструють готовність просуватися вперед. Але ж вони зазнали і найважчих втрат, – каже експерт. – Оскільки всі російські елітні сили вже задіяні в боях, а на їх підготовку йдуть роки, можливість швидкого відновлення їх чисельності та боєздатності зводиться до нуля».

Регулярна російська армія. Її проблеми – низький моральний дух, недоліки командування на полі бою на всіх рівнях та логістика
регулярні частини
«Друга частина – це регулярна російська армія, що складається з контрактників і призовників (хоча влада заперечує останнє), – продовжує Василевскі. – Її проблеми – низький моральний дух, недоліки командування на полі бою на всіх рівнях та логістика».

Хоча є приємні для Кремля винятки: «Артилерійські частини демонструють високий професійний рівень та є найефективнішим родом військ проти українських підрозділів. Однак ефективність інших, наприклад, танків та піхоти, у кращому випадку – нерівномірна. Багато частин було об'єднано у порядку польової доцільності через великі втрати. Їхня перевага перед українською армією на Донбасі не в якості, а лише в кількості».

допоміжні сили: «ЛДНР» та «кадирівці»
«Третій компонент російської армії складається з «допоміжних сил», які хоч і використовують російську зброю, форму та спорядження, не пов'язані безпосередньо з російськими офіційними військовими структурами», – зазначає Василевскі. До них входять бойовики угруповань «ДНР» і «ЛНР» та загони чеченців, вірні Рамзану Кадирову.

Оцінка боєздатності цих частин у доповіді вбивча:

«Солдати «самопроголошених республік» – по суті справи, гарматне м'ясо, яке максимально використовується на Донбасі для мінімізації втрат регулярної армії. Їх часто змушують до служби, вони проходять мінімальну (якщо взагалі проходять) підготовку, й іноді озброєні гвинтівками із поздовжньо-ковзним затвором часів Другої світової війни. Немотивовані та погано забезпечені, вони мають дуже сумнівні наступальні можливості».

Втім, вважає експерт, вони можуть стати в нагоді, якщо їм доведеться захищати свої будинки, якщо українські військові частини увійдуть на територію ОРДЛО.

читать подробнее

З фольклору мого дитинства: "Сегодня, в полдень, под мостом, поймали Гитлера с хвостом"

Жарти від британців