Я якось зрозуміла, що хоча відповідність розумовим критериям має певне значення, головне відчуття, наскільки добре з людиною. В мене взагалі, поки в я Києві, якось поступово змінилися пріоритети і, на приклад, здібність до емпатії в чоловіка стала важливіше рівня інтелекту. З інтелектом і так все ясно, із людиною набагато дурніше за себе не проведеш більше години. Інтелект не треба підносити до критерия. А ось помічати схильна людина до емпатії чи ні, ще треба вміти. Весело разом чи ні, а ще нікуди не дінеш те що я за ознакою характеру сприйняття візуал, а не тактил або аудіал, припустимо. Я люблю красиве і нічого не можу з цим зробити. Яскравий приклад те наскільки мені необхідно щоб центр міста де я живу був не просто красивий, а дуже красивий! Так само і чоловік. Я якось зрозуміла, що прокидаючись у ранці хочу бачити красиве. А ще емоційна сумісність і звичайно секс. Ще, все ж таки, розмір має значення. І, як показує мій досвід, на приклад, чоловіки з Західної України в цьому сенсі, м'яко кажучи, на висоті! І, до того ж, не приписують собі зайві сантиметри, на відміну від тих же росіян.

Взагалі, у сукупності всього вище згаданого, коли на першому місті відчуття, почуття, і естетика, виявляється, що навіть коли людина постійно намагається тебе контролювати і тобі добре з нею, то це не так важко - дотримуватися загально встановлених правил. Стосунки з обов'язками і хоча я сама перед собою чудово розумію що якщо я обов'язки на себе беру, я їх дотримуюся, мене взагалі не харить те що мені дзвонять з ціллю бути в курсі де я і що роблю. І я сама дзвоню для того самого, щоб перевірити де мій чоловік, з ким і що робить. І не можу сказати, що мені це неприємно. Ми постійно один в одного на зв'язку.

Єдине що задовбало і дійшло до крайньої точки кипіння, це те що мама Сережи не просто хотіла спілкуватися, а бути в курсі про всі наші дії, і саме неприємне, щоб я повідомляла їй, окремо від Сережи, про те що він робить. Щоб перевірити чи каже він їй правду. З початку я просто сказала що не хочу бути інформатором і думала, що цього достатньо. Она певний час не дзвонила, а потім, коли почали спілкуватися із нею знов, вона, так само як раніше, почала запитувати, чи Сережа вдома, або дає поради коли не просять порад. Так ніби з висоти свого досвіду вона може мені їх роздавати пачками. Тепер я взагалі не відповідаю на її повідомлення і хай думає що хоче. Навіть коли вона присилає позитивні листівочки "З добрим ранком", або присилає вітання зі святами, я просто мовчу. Неповага до особистих меж після кількох попереджень це червоний штрафний квіток! :-) Скамійка запасних і все.

А палатку ми вирішили не брати. Бо база відпочинку, яку ми знайшли, дає рівень комфорту помітно вищій, до того ж там є басейн, альтанки і ставки які саме для рибної ловлі :-)

Потроху так вийшло, що, згодом, із Димою В. ми розлучилися. І я проводила якийсь час за читанням чудових книг написаних українською мовою. Оповідання Андруховича, Ірванця, "Пригоди Бравого вояка Швейка" в українському перекладі, Остап Вишня, Коцюбинський. Але, в якусь мить, я зрозуміла, що час рухатися далі. І весною почала ходити на побачення. В Києві картина щодо можливих кандидатів, виявилася набагато краща ніж у Дніпрі і навіть дивно було скількі людей приблизно мойого віку чи страші за мене, бажають серьозних стосунків одразу і негайно. А мене влаштовує варіант середній між тим коли т. з. серьозних стосунків не хочуть взагалі і коли їх хочуть одразу, мені підходе щоб спочатку було не серьозно, а потім вже була мить визначення. І зараз зустрічаюсь з двума чоловіками, яких влаштовує коли спачатку не серьозно, але потім маємо визначатися. Ще нема зобов'язань. Буде смішно якщо я не зможу обрати одного.

З одним я ходжу на джазові сейшени, де він сам особисто грає, незважаючи на те, що для нього це лише хоббі, а він багато років був пілотом чартерних рейсів, але покинув це і зараз працює аналітиком і консультантом федеральної служби по захисту конституції у Німеччині, яка ще раніше надала йому громадянство, що, тим не менш, не заважає йому жити у Київі тиждень чи два на місяць. Коли ми спілкувалися ще тількі онлайн, і я побачила його фото у формі пілота, я відчула таке захоплення, що захотіла зустрітися із ним неодмінно. Він завжди веде мене у ресторани, дарує дарунки, коли приїзджає. В нього велика ступинь внутрьошній свободи. Нам добре разом :--)

З другим чоловіком я ходила на триб'ют гурту "Ленінград", гуляла від Контрактової, через Пейзажку, через Труханов острів, до Оболоні, пила крафтове пиво, снідала у Макдональдсі. Він красивий і одночасно порядний. Мені з ним теж добре. Він керує виробництвом меблів, яке належить його брату.

Я ще не зустріла тут нікого, кого б цікавив одноразовий секс.

Ще в мене є просто друг, якому 20 років. Він навчається в універі, але настількі розумний і талановитий, що працює вже в IT. Нам цікаво спілкуватися разом. Бачимося не часто, у мене особисте життя і я багато працюю.

В мене була подруга, але не довго. Колишня дівчина одного з друзів Дими В. Як виявилося, вона просто недовго зі мною товарищувала на знак вдячності за те, що я її підтримала після розлучення з її хлопцем. За мою емпатію, яку я здатна дарувати необмеженою кількістю, якщо мені подобається людина.

Тож в мене зараз, як завжди, серед друзів лише хлопці :--)

За це літо я каталася на човні між Гидропарком і Русановкою, була на концертах, ходила пішкі величезні відстані, у тому числі, всю ніч, була на барбекю на заміської віллі, гаралася із котами дивної породи девон-рекс, і з милими дітьми, з модними іменами: Сафрон і Прохор. Не менш модно вдягнутими. Мій друг джазмен, катав іх на своєму смарті, а вони піщали від захоплення! :--)))

Я не знаю как то, что я переживаю сейчас выглядит со стороны, но мужчины на улице стали чаще говорить, что я красивая :--) Вот, например, когда я гуляла неподалеку от Бартоломео, меня обступили люди мужского пола, судя по всему, старше меня на несколько лет, все в очень хорошем настроении. Вероятно, слегка пьяные. Но, при этом, не агрессивные, а скорее позитивно настроенные. Все приличного вида:

- Девушка, а вам часто говорят что вы красивая?
- Да, и это мой мужчина
- Но тогда мы хотим сказать вам тоже, что вы очень красивая, - оглядываю всю компанию, благодарю и ухожу :--)

Слышу, они говорят друг другу вслед:

- Ой, смотри, она со спины ну ващеее!

Это они увидели что мое макси-платье с открытой спиной. Никто за руки за ноги не хватал и как банный лист не прилипал. Спасибо им, думаю, они хорошие :--)

Или вот сегодня, когда покупала новый смеситель на кухню, на Троицком рынке. Мне в процессе покупки тоже очень радостно сообщили, что я красивая и смеситель выбрала замечательный :--)) Думаю, это они чувствуют сексуальную энергию, которая явно активнее во мне чем до последнего времени

Спонтанно вдруг ввязаться в авантюру, провести два дня на загородной турбазе в беспробудном пьянстве и половых излишествах. Замечать ощущение течения времени каким-то особенным образом, а еще невесомости и абсолютной свободы. Возможно, было похоже на то как у Маркеса в "100 лет одиночества", в самом конце, перед тем как все умерли и ураган снес Макондо к хуям. А еще попытки ловить слова о любви на выходе, потому что еще рано. Чувствовать себя заебанной в хорошем смысле, или даже в очень хорошем. Не загадывать наперед

Театр "Герц" з виставою "Вже пливе Левіафан і треба поспішати" такий авангардний, настільки мінімалістичний у виборі художніх засобів вираження, що почуваєшся на протязі вистави якось, може й комфортно, але, в цілому, незрозуміло. Незрозуміло, чи то взагалі театр, чи новий вид мистецтва, розбиратись в якому ще вчитись та вчитись. Коли вважаєш, що ти, хоча й бачив не все, але достатньо, щоб взагалі судити про вистави, а тут таке, що не схоже взагалі не на що, то якійсь час важко приборкати обивательскій подив, дійсно посміхаючись, але нагадуючи собі, що любиш супрематизм Малевича, та все таке інше. Вже ладен вважати що трохи розчарован, коли вийшов на вечірню вулицю, де веснянє повітря, життя тече як завжди весною, але коли прийшов до дому, то відчув такий приплив енергії, що ніякой втоми після цілого дню, з роботою та прагенням встигнути, до певної години, кудись, не відчуваєш взагалі.

Одночасно відбувається несподіване побачення серед ночи. Мабуть це дуже завжди хвилює, коли довго очикуєш, що людина почне розкриватись і вона розкривається перед тобою. В одночас стає зрозумілим, що вона, людина, прагне вільних стосунків, можливо, тому що, ти взагалі колись дав поняти, що таке можливо. Що ти так не просто жив, але й звик так жити.Чи було в мене вже достатньо вільних стосунків, тим більш у порівнянні з людьми, яки тільки кажуть, що вони до них готові, але на практиці, перевагами цієї форми стосунків завжди користаюсь тільки я? Можно сказати впевненно поки що одне, мені більш довіряють, і у мене з'явилась ще одна зубна щітка у ванній кімнаті

Хотя, я вот вижу, что и на Фейсбук можно купить друзяк, как и в Инстаграм, такой же рынок с ценами. Подходи, налетай! :-))) 300 против 1200 - это еще и небольшие деньги. Возможность любви только под маской, и только в интернете, так тоже бывает. Но, это лишь вероятность. Доказательств нет, просто что-то где-то показалось.

В Инстаграме не ради личного общения, а чтобы троллить, тоже взаимодействие, вызывает улыбку :-)

Дуже довго відсипалась сьогодні! :-) Чим більше я знайома з Р, тим більше я розумію, що не хочу спати з іншими чоловіками. Якщо б я була чоловіком, а інши чоловіки, з навколишнього середовища, жінками, то я б сказала, що в мене на них не встає...:-) Зараз вже не так як було на початку нашого знайомства. До того ж, секс для мене вже не містична подорож, як це було завжди з Д, а щось таке, що поза всіх понняттях одразу. Я не думаю, що справа у великому розмірі, але якщо їм наделила природа того, хто вміє цим ТАК користуватись, це частина дару. Складова частина

- А сейчас, мне кажется, в тебе есть что-то кошачье!
- Но ты говорила, я похож на мишку
- Сейчас на котика :-)
- Так на котика или на мишку? :-)
- В обычной жизни на мишку, а в постели на котика. Именно тогда в тебе появляется такая гибкость и пластика, которая с мишкой не ассоцииуетя вообще никак. Сейчас ты родственник кошачьих, не иначе. Рома - котик, мррр

Попри всю невизначенність в особистому житті, я сьогодні, все ж, отримала валентинку! :-) Звісно це не те, до чого потрібно ставитись серьозно, але це ознака і вона приємна

- Gifts?.... you're getting back with your ex?

- No! Hi as brother for me. We as Kai and Gerda

В. сказал: You look stunning

Р. сказал: Цікаво вийшло, гарно!

- Будешь бежать по городу как белый кролик в свою нору? "Бедные мои лапки, бедные мои усики, представляю, как рассердится герцогиня!"

- Это что, из фильма "Мистер Робин, до свиданья!"

- Нет, это из моей первой в жизни книги, которую я, впрочем, читала на русском. Ты любил читать "Алису в стране чудес"? Я читала ее в 6 лет.

- Да, и "Винни Пуха", конечно. Я тоже читал эти книги в 6. Когда мы увидимся, я тебе почитаю "Винни Пуха" на английским. Мы увидимся в Амстердаме. И я мечтаю учиться танцевать танго вместе с тобой!

- Я люблю смотреть на танго на видео, но сама не пробовала. Думаю, танго с тобой должно кипеть от страсти! (еще не прочитал)

В. любит мечтать о том как мы увидимся, он говорит каждый день что мы должны встретиться, говорит, какая я красивая, что он в восторге от меня. Каждый день. Он так же говорит, что у нас много общих тем для разговоров, любит присылать мне свои фото, на которых его сиюминутные состояния, которые, в прочем, выражены не только на лице. Просит меня, чтобы и я ему присылала мои фото. Я не против обмена любыми фото, если общение переходит потом в реальность. Но я уже начинаю сомневаться, что В. на самом деле хочет встретиться. Он предлагал осуществить мечты в Дублине, потом, когда выяснилось, что у нас рейсы с очень и очень долгими пересадками, мы остановились, в итоге, на Амстердаме. Но когда я пробую узнать когда, он либо уходит от темы, либо говорит, что не знает. Начинает говорить о своих детях, о том, что, хотя он и абсолютно свободен в плане отношений, он не может далеко улетать от них, его бедные ангелочки 11-ти и 14-ти лет! Я же говорю, что дети и правда прелестны, но причем же здесь они!

Правда все эти метания, за которыми последовал ряд моих сомнений, началась уже после того, как я рассказала, что бойфренд, который у меня здесь, бог секса. Вот и пойми теперь, то ли чел настолько сомневается в своих силах, то ли он с самого начала собирался только мечтать и смотреть на фото. Но знал бы он, что бог секса не хочет, чтобы выкладывала его фото в сети, потому что не находит себя на фото, где мы вместе, таким каким он бы хотел быть. Но В. уже точно знает, что общих интересов с моим нынешним другом-боем у меня как-то заметно меньше чем с ним.

Да, я уже большая и прекрасно понимаю, что влюблена в придуманный персонаж. И будет ли проецироваться, затем, моя любовь на реального человека неизвестно. И я уже объяснила, что я представляю развитие отношений только через объективную реальность. На что потомок лорда Чейна, рыцаря Вильгельма-Завоевателя, в очередной раз сказал, что мы обязательно должны встретиться. Он будет думать когда. В общем, было мило, весело, а потом стало смутно, странно и немного напряжно. Но, все еще, со словами о любви.

В. безусловно есть за что уважать. Он директор архитектурной компании, где работают 27 человек. У него масса идей и проектов, так же, не связанных напрямую с архитектурой. И, кроме всего прочего, школа йоги в Индии, где он тоже предлагал встретиться, в числе прочих вариантов.

Я бы, может быть, сомневалась в его рассказах, если бы не видела отображение на фейсбуке и лайки восторженных почитателей.

Но что-то я уже думаю, что, может быть, было бы лучше, чтобы оно потихоньку сошло на нет сейчас, чем когда уже вдрызг и в кровь с клятвами и со слезами, а, может, чем когда тусклое, глухое разочарование, хотя в последнее как-то верится с трудом

В, глядя на мои фото, думал, что я очень высокая, выше него, а оказалось, что он меня выше на 2,1 дюйма. Это мы пока представляем вместе нашу встречу в реальности. Ну, или он так шутил, а потом сказал свой рост как есть. 173.5 и 179 см и см. И встреча будет уже не в Киеве. Не в Украине

восточный деспот и пижон. Морчик со мной уже разговаривает, а Барез уже все. Сказал как отрезал :-) Учитель рисования турецких детишек

Я влюбилась в человека, которого еще не видела в реале. Только буквы и фото, сиюминутные состояния, дорогие сердцу вещи. Мечты. Наверное, любовь - это и есть мечты. Если они есть, то это она. Мне не важно уже какой будет встреча, а она будет, ведь мы непреклонны в своих намерениях. Переживания настоящие. И я счастлива, что они есть :-) Здесь и сейчас

Вчера пили с Р. самбуку за его успехи в работе и за меня :-) Пока общались, узнала, что Вакарчук Святослав - сын ректора Львовского университета, и, в 90-е, приходил просто туда в общагу, с гитарой, играть на студенческих вечеринках. И что, если во Львове, в те годы, про Цоя и БГ еще что-то слышали, то про Майка Науменко и Федора Чистякова уже точно нет. Львовский рок заполнял собою культурное пространство, не нуждаясь особо в примесях извне.

Рассказывала про В. Про прикольные рифмовочки на английском, про то, как не только читаю тексты, но и записываю по памяти то, что прочитала, а потом исправляю ошибки. Про то, как устаю, занимаясь английским.
На что Р. отвечал, что, мол, хуле рифмовочки, рифмовочки то и он может. И что, мол, come on baby, все равно же потом придешь рассказывать, что я лучший. Было уже, все нормально.

Если мы с ним встречаемся только для секса, то у меня еще не было такого опыта, чтобы больше 2-3-х раз встречаться только для секса, чтобы несколько месяцев. И если я в кого-то точно влюбилась, то не в него. А влюбилась ли в него, еще не знаю... Не уверена пока что нет. Но и не скрываю, что не могу определить то, что между нами, пока как отношения. Он тоже. Симметрично. Так и живем. Что-то с чем-то уже диссонирует, но, в целом, нормально. Прекращать не хочет

Когда я предлагала В. встретиться в Киеве, он думал, что я там живу. Но я, конечно, сказала где я, на самом деле, живу. В. стал искать рейсы до Днепра. Насколько я знаю, прямых он не мог найти. Надеюсь, он передумает. Я считаю, пусть лучше прилетает в Борисполь или Жуляны, чем в наш сарайчик. Ведь днепровский аэропорт, построенный наспех при совке, это очень слабое место в нашей архитектуре. А если еще и прилетит архитектор, допустим, рейсом компании Мау (Коломойского) из Киева, ну нет, я не хочу так. Я против. Ему нельзя на это смотреть! И это еще придется объяснять. Или дико настаивать на том, что соскучившись, опять же, дико, за Киевом, я бы предпочла гулять по его старым улицам, просто потому, что это мое желание, да.

А еще В. очень веселый. А мне приятно, что я понимаю английский юмор :-)

Я понимаю, когда он шутит, а когда наоборот очень серьезный. Например: "Я долго не начинал общаться с тобой, потому что чувствал как ты близко"

But:

Smell,
Coolness
Cheer fullness

Or:

I like peppermint strips
And peppermint aftershave
And you in peppermint suit
Peppermint top hat

Уже договариваемся с В. что будем рисовать друг друга :-) Он, конечно же, тоже рисовал в архитектурном колледже и школе искусств людей с натуры, как и я. Я ему рассказывала, что и сама позировала для других студентов. В. говорит: "Счастливые студенты!". Он будет любить меня рисовать :-)

И не может перестать думать обо мне. На английском. Как это удивительно! И как теперь быть?
Я не знала, что глаза серого цвета могут быть темнее чем у меня.