Другого травня 2014-го року купка орків в Одесі спробувала влаштувати рузкій мір, але натомість отримала по їбалу від місцевих патріотів України. І так вийшло що чисто випадково згоріла. Ті хто виступали на боці ватних інсургентів не були чимось краще за гіві і моторолу. Яким земля, як відомо, мала стати стекловатою. І, як показали наступні роки, рузкій мір є гівном, під чутливим керуванням садистів і психопатів, відморозків і бандюків.

Але в Україні гівна не треба, Україні потрібне нормальне здорове суспільство. На хуй рузкій мір! І все більше одеситів розмовляють державною мовою. Я достатньо займаюся онлайн-шопінгом і спілкуюся з продавцями щоб мати уявлення про відсоток україномовних людей в різних областях України. І в середині країни взагалі відсутній ватний повстанський рух. Ніхто не бореться за рузкій мір в самій Україні, зокрема в Одесі. Хоча під час війни з рашкою вже могли хоча б якось вже тут, у тилах, партизанити. Але ні. Крім купки ватних орків, які випадково ще й згоріли 2 травня 2014 року, рузкій мір більше нікому не потрібен.

Так само як нікому не потрібні в рашці біженці зі сходу України. Мабуть тому їх так багато приїхало жити в Київ. Є досвід спілкування з ними, але це вже інша історія

шухер в Ялті.
воєнкорка московитів опитувала прохожих на окупованій набережній, "Баітєс лі ви прєдстаящяго контр-наступлєнія Украіни?".
Кілька підлітків відповіли на камеру: "Ми за Украіну".
— «А!?!» - тільки і вос'клікнула воєнкорка.
На жаль обличчя хлопчиків потрапили на камеру, і на них тепер полюють та, певно, вже завдадуть репресіям.

А от як виглядає рефлексія воєнкора "ТВ Центр" московита на сей демарш
Никита Васильєвъ:
«Ѣсли шутка, то очѣнь нѣудачьная.
Но скорѣє всєґо нє шутка, а поводъ для провѣрьки школъı, учітєлѣй и родитєлѣй.
Видимо дѣтишкамъ нє расъсказали, какъ въ 90-хъ при Украинѣ Кръıму отъключяли воду и свѣтъ.
Какъ въ 2014 - Украина устроила Кръıму и этимъ дѣтямъ въ-томъ чіслѣ ґєноцъıдъ, отърѣзавъ полуостровъ отъ свѣта и водъı.
Видимо дѣтишкамъ нє показали какъ жґли кръıмъскихъ "Бєркутовцєвъ" на Майданѣ,
какъ въ Киѣвѣ обѣщяли прислать поѣздъ дружбъı съ нацъıками,
какъ изъбивали и убивали мирнъıхъ кръıмчянъ подъ ґородомъ Корсунь-Шєвчєнковский,
нє показали какъ украинскіє націоналистъı жґли людѣй въ Одєссѣ въ 2014-мъ,
какъ украинская бронѣтєхника давила протєстъı въ Мариуполѣ.
И этаґо хватитъ для созъданія новаґо фильма "Иди и смотри".
А послє этаґо - дѣтишєкъ съ родитєлями нужно єщё и на Донъбассъ съвозить,
на эксъкурсію, на аллѣю Анґєловъ хотя-бъı.
Будутъ-ли они послѣ этаґо "за Украину"!?»

Які імперії такі і президенти

Я взагалі конкурсами краси не цікавлюся. Не тому що я байдужа до краси, а тому що я впевнена що всі учасниці красиві плюс мінус, а обирає жюри на свій смак. Взагалі людська краса це цікаво як цікава краса природи чи взагалі світу тварин. Як казав Подерев'янський, оцінюючи красу не треба відштовхуватися від антропоморфності. Але у зв'язку з останнім конкурсом краси був відомий випадок, скандал, який мене зацікавив. Міс росія Ганна Лінникова так образилася що не пройшла у финал, що дефілюючи по сцені у останній раз, показала фак. Взагалі прекрасна дівчина має бути мов метелик чи квітка, тендітна, вихована і ніжна. Але тут трошки вийшов розрив шаблонів. То я найшла видео конкурсу і фото конкурсанток.

Коли був вихід-вітання вийшло просто щось не дуже виразне. І менше на зріст і в цілому, на фоні решти конкурсанток якось виглядала заурядно. Ті карколомно красиві, винятково, а товстенький писочок міс Хрю, просто хіба що світився нахабством. У всіх очі величезні, дуже виразні, а вона якось такось. Це перше що я встигла роздивитися. Зате понтів і, ще раз, нахабства повний тазик. Так, Вікторія Апанасенко вибула з конкурсу раніше за міс Хрю, але міс Україна є жінка неземної краси як і всі конкурсантки цього заходу.

На момент перемоги конкурсу краси в росії Ганна Лінникова була дійсно особливою, але з тих пір трошки поправилася і якось потьмяніла. Вікторія Апанасенко теж спочатку була найкрасивішою, а потім трошки перестаралася із контурною пластикою, набула ніби, злегка, ефекту втоми на обличчі, але все одно залишилася яскравою і неземною жінкою. Але тільки Ганна Лінникова, вибуваючи з конкурсу, показала фак. Як би вона могла, то плюнула б у жюрі, але це було б вже хуліганка, і її б заарештували. Тому отак. Звісно, Ганночка ж королевна і снігуронька, а вся решта попелюшки замурзані. І те що вона бігала у часі між виступами за нашою Вікою, нав'язливо, і я упевнена, з неприємним виразом обличчя, як на фото в імператорському костюмі, просто останній штрих в цій історії.

На останнє я хочу показати як Віка охоче фотається із місс Всесвіт, яка є дійсно, насправді, місс Всесвіт :-)

Взагалі чому хороших росіян так лякає і бісить формулювання "хорошиє русскіє"? А тому що за логікою росіян все що ти не вважаєш абсолютно хорошим треба вбивати. Типа ось компанія хороших хлопців і якщо вона не замочить поганих, то їм типа хана. До росіян не доходить що їх починають вбивати лише тоді коли вони до когось лізуть. А розділення на хороших і поганих не грає в цьому особливої ролі. Росіяне звикли сприймати наведення порядку у світі не через призму міжнародного права, а якщо призначають поганим вбивають, лише так. Тому вони всі хворі на голову. За винятком тих кого рівень інтелекту вже виносить за межі визначення етносу. Але таких людей дуже мало, їх і по планеті не так вже багато. В поняття "середній обиватель" вони ніколи не вписуються

Не тільки захід але і схід. Схід справа тонка, але чомусь крім Китаю ніхто не хоче терпіти коли включають бичку і легитимізують садизм. В Узбекистані через суспільне обурення скасували музичний фестиваль "Жара" за участі російських співаків, які підтримують війну Росії проти України. Раніше від проведення фестивалю відмовилися Азербайджан та Казахстан.

Відповідальність за вбивство Татарского взяла на себе Національна Республіканська Армія

31 серпня в Ірпені Київської області відбулося підписання декларації про співпрацю між Російським добровольчим корпусом, легіоном «Свобода Росії» та Національною республіканською армією. Частина іноземного легіону де воюють самі росіяни це трохи інше ніж "Свобода Росії". І не всі охоче співпрацюють із Іллєю Пономарьовим, антипутинці антипутинцям рознь.

А ще по-справжньому хорошими стають лише ті росіяни які переїжджають жити в Україну і там стають українцями :-)

Мовою оригіналу

Вчера я с товарищами передал информацию о храбром украинском герое иранским братьям и сестрам, сражающимся за свою свободу против режима аятолл. Сегодня многие каналы иранской оппозиции опубликовали видео расстрела, и выразили поддержку сражающемуся украинскому народу. Это разветвленная сеть оппозиционных каналов, на тысячи и десятки тысяч подписчиков, суммарно охватывающая аудиторию из сотен тысяч людей. На одном из каналов иранцы написали: "Русские не смогли поставить его на колени, украинский солдат умер героем за свободу своей родины".

— Игаль

Вчора несподівано у Києві перекрили всі шляхи у центрі і раптом стало відомо що джинсовоокий Джо у Києві! :-) Джо Байден відвідує Київ у шосте, але у перше у якості президента. Він каже що Київ підкорив його серце! О, так саме як і моє :-) Зі щирою, по-справжньому американською посмішкою і у ковбойських окулярах він дав зрозуміти світові що Україна переможе в будь якому випадку. Я в захваті! Навіть в поважному віці прекрасний Байден на фоні не менш прекрасного Михайлівського собору, неймовірне щось! :-))

Пропагандони вже верещать, що якби хтіли, то Байдена б захуярили, але ж хто ж тоді прийде замість нього?!! Ще гірші нацисти...:-))) Але ж фішка у тому що небо над Києвом було повністю закрите американською авіацією. Але чого ж тільки не спіздиш, аби справити враження на тупу і zzомбовану аудиторію вірнопідданих...

Віталій Портников:

Візит президента Сполучених Штатів до Києва - це не просто політичний сигнал, який має продемонструвати, що вільний світ продовжує підтримувати Україну через рік після початку масштабної російської агресії
Це, поза всяким сумнівом, історична подія. Ніколи ще президент Сполучених Штатів не приїжджав до охопленої війною країни, вся територія якої може опинитися під ударом авіації та ракет супротивника. Ніколи ще протокольні церемонії не відбувалися під звуки сирен повітряної тривоги.

Тому якщо це і сигнал, так сигнал непохитності. Сигнал непохитності українського народу, сигнал непохитності вільного світу і сигнал непохитності самого американського президента. Можна лише уявити, скільки перешкод йому треба було подолати, щоби провести такий візит. Адже американський президент – не монарх і не диктатор, а лідер республіки. Республіки, у якій існують свої правила та критерії безпеки для перших осіб. Можете навіть не сумніватися, що ці критерії безпеки спочатку навіть не передбачали можливості такого візиту. Тож Джозеф Байден ще раз продемонстрував, що є політиком із приголомшливим почуттям історичної перспективи.

Якщо повернутися до теми політичних сигналів, цей візит можна прочитати і як чітке розуміння президентом та його співробітниками того факту, що Росія не може перемогти. Якби існували сумніви, Байден просто не з'явився б у Києві.
Саме тому його приїзд є підтвердженням того, у що вірить кожен українець: Україна не може програти. І тому, що на протистояння агресії налаштовано все українське суспільство і тому, що на боці України весь цивілізований світ. Приїздом до Києва Джозеф Байден вкотре продемонстрував, що саме поставлено на карту у цій великій боротьбі демократій та диктатур.

Наступ росіян на Вугледар завершився розгромом, втрати окупантів знов досягли рівня початку війни. І кількість знищеної техники досягла рекордних позначок. ЗСУ знищують безладну колону російських механізованих військ, наступ завершився.

Великого наступу як рік тому, тим більше прив'язаного до роковини війни, скоріше за все, не буде. Наступ вже триває як посилення наступальних дій ворогів у деяких ділянках фронту. На більше не вистачить ресурсів.

Я відчуваю що перемога України буде в цьому році. Так само впевнена і моя перукарка Юля. Хоча раніше вона була не надто оптимістична щодо термінів закінчення. Щось таке у повітрі, в сонячному світлі, якого багато останнім часом, у дитячих посмішках, у муркотінні котів, у поцілунках мого чоловіка :-)

На 24-те люте, як вже відомо, росіяни готують ракетний обстріл, але нас не подолати, саме це вже давно розповсюджено у повітрі нашої прекрасної багатостраждальної держави. І ми всі заслуговуємо лише на перемогу і краще життя! :-)

Одне з найбільших естетичних задоволень для мене це є перехід з Тарасівської на колишню Назар'ївську. Те як змінюється характер простору і одні архітектурні форми переходять в інші поки ти йдеш і дивишся. Назар'ївська тепер називається вул. Вєтрова. Я думала, це на честь режиссера Дзиґи Вертова. Але ж ні. На честь Вєтрова Бориса Сергійовича, залізничного працівника.

На фото видно молодого чоловіка, якій вдягнений по самій сучасній моді серед молоді, в усе чорне. Наш Іллюша теж слідує цій моді. Але ж йому що не вдягни, все супер! Київські діти, підлітки, мають такі особливості, як снобізм в одязі. Ми з Сергієм якось подарували йому кросівки, але він повернув і сказав, що він не буде носити бо це не оригинал... Ми не знали, я взагалі не дуже в цьому розуміюся. А Ілля ось такий принц в нас :-) Сучасним дітям важливо показати один перед одним що в них все на найвищому рівні! З іншого боку, в такому красивому місті як Київ мабуть треба дійсно гуляти лише одягненому з урахуванням всіх понтів, особливо якщо тобі лише чотирнадцять :-) Тож у центрі гуляють самі красиві молоді хлопці і дівчата, яких собі тільки можна уявити! :-)

А взагалі кияни, як я помітила, не люблять складних кольорових сполучень. Максимально просто. Трохи білого до чорного, сірий, червоний, іноді синій. Це буває дуже красиво і стильно! :-)

Ця мелодия встановлена на телефоні в нашого друга, який працює в СБУ. Сережа бачиться з ним, зазвичай, раз чи два на рік щоб разом випити. А останній раз Андрій-мент приходив для того щоб ми його навчили користуватися додатком одного з сайтів знайомств. На той момент він ще не хотів руйнувати свою сім'ю. Але ж його дружину давно не цікавить секс, власна зовнішність і якість відносин. Я не схвалюю коли зраджують таємно, за спиною, але ж мене попросили, я показала як встановлювати і як користуватися додатком. На прощання він запитав що я п'ю і більше ми його не бачили. Але недавно, через інших друзів, до нас дійшли чутки, що мент живе у Телека на дачі. І він сам потім, по телефону це підтвердив і сказав, що з сім'єю вже все. Оскільки нерухомості в нього, як це часто буває в корінних киян, вистачає, я упевнена, що дача в Телека нормальна. Але факт, що мента таки, на решті, спалили має місце бути.

Чоловік мій згадує, що коли він тільки розлучився з дружиною, його всі жаліли, пропонували пожити в них, мент мріяв як він теж розлучиться і вони разом будуть до кінця днів бухати і трахатися з дівками. А Сережа хотів саме мати сім'ю. І тепер спостерігає за тим як розлучаються з дружинами його друзі, а він сам навпаки, каже, знайшов своє кохання зі мною і що я найкраща з усіх жінок! :-) А одружений він був вже кілька разів, у тому числі, і на дуже красивих жінках. Так, деякі види мистецтва я довела до неперевершеного рівня коли вже переїхала у Київ, але для нього головне що я дійсно хороша людина, адекватна, порядна і чесна.

Ще Сережа каже, що коли він до Андрія підходить, при зустрічі, то наспівує мелодію пісні, чи то "Вбий в собі москаля" чи то "Прощай".

Коли її тільки написав Антін Мухарський (Орест Лютий) то хтось ще думав, що є росіяни яких можна в чомусь переконати, можливий діалог, тому ніби було рішення проблеми, мовляв, вбий в собі москаля, як звіра, і все буде нормально. Але останні кілька років доводять що вести діалог нема з ким, що нікого там ні в кого нема вдома. А пісня, на слова Мухарського, все одно добра, бо смішна, тому що він майстер смішних пісень



И оригинал :-))))

"У цей момент ваш дух, сила вашого духу , наче світло. Це світло всього світлу .І я молюся, щоб воно було досить яскравим , аби провести вас крізь цю темряву "- сказав він

Я в нього дивилася "Волк з Уолл-стрит", "Авіатор" і "Острів проклятих". Пам'ятаю як після останнього я стала активно вживати як жарт "и достоевщинка в глазах"

Попри відсутність світла і непрацюючі банкомати нас запросили святкувати річницю весілля Наталка з Сергієм Р. Лампи лед і винтажна керосинова лампа теємничо освітлювали святковий стіл на якому страв було більше ніж ми могли з'їсти. Чого не скажеш про напої. До того ж, вистачало і тостів.
Дивилися фото, співали, включали якійсь музон, танцювали, і в решті решт влаштували маленький маскарад. Мені дістався образ циганки :-)))
Я мала зваблювати її Сергія, але він мав неодмінно встояти перед моїми чарами і опинитися в обіймах своєї нареченої. Її ми вдягли в білу мереживну сукню. Аби вона була втіленням чистоти і цноти!

Треба було встигнути потрапити до дому до комендантської години, тому до безтями не напивалися. Все одно не встигли, йшли пішки, пару разів пояснювали патрульним що не дивилися на годинник через свято. А вони, коли чули нашу бездоганну українську мову, точно не сприймали нас як диверсантів і пропускали.

Потім до нас приїздив Андрій С. бо в нас було світло, а в нього ні. Він сидів з ноутом на кухні і працював. Давно з ним не бачилися. Аж з часів поїздки у Конче-заспу. Він, бачте, чекав коли ми його запросимо. А міг просто подзвонити і сказати що хоче у гості. Знадобилося відключення світла щоб він так вчинив. Його дружина з дітьми від початку війни у Чехії, йому нудно одному. Було навіть таке, що якось напившися, він запитав чи можна мене поцілувати. Все через те що колись я розповідала, що була раніше у вільних стосунках, але ж тепер більше так не хочу. То Андрій С. цього с тих пір не міг забути. От хоч трохи йому хотілося отримати вільних стосунків від яких вже не залишилося жодних слідів. Жінку свою він кохає, але все задається час від часу питанням, чи він їй потрібен там, у Чехії. Тут йому б хоч вільних стосунків хтось відсипав. Але дзюськи. Проте сподіваюсь, що хоч на цей час в нього вже якось виходить знайти те що йому треба, бо ж серйозно, нічим не можу допомогти

Губернатор Брянської області стверджує що ракета ніби-то була сбита ППО і руйнувань нема, але це не є правдою. Руйнування є. До того ж, місцеві жителі чули вибухи з боку військових частин. Але не тільки в Брянської але й в Курської області теж. Якщо за розповсюдження фейків про спецоперацію паяють термін, то за непривабливий опис спецоперації теж можуть наваляти не хило. Треба бути обережним з подачею інформації у ЗМІ.

А ще пропагандони кремля сміялися, що наш дрон Switchblade 300 не є ефективним, але це не так. Бійці ССО за допомогою дронів-камікадзе Switchblade 300 знищили російський розрахунок ПТРК.

Пригожин погрожує Невзорову розправою, мовляв знайдемо усюди як чекісти Троцького, на шматки порубаємо. Але реакції Невзорова я поки що не бачу. Ось його останній допис після погроз:

Ну вот, свершилось. До самых сообразительных наконец, дошло, что их все равно раздавят. Но самые смышлёные уже нашли оправдание своему неминуемому поражению. И уже публично, себя, бедненьких, вылизывают. Чтобы было не так горько отступать, удирать, подписывать капитуляции, звенеть кандалами и качаться на фонарях - все можно свалить на деньги и технику НАТО. Но! В таком случае только прообраз НАТО и позволил СССР уцелеть во II Мировой войне, организовав Ленд-Лиз, снабдив голодранцев сталина авиацией, сталью, артиллерией, транспортом и т.д. С ролью «победителей» гитлеровской Германии придётся проститься навсегда. Значит и тогда это была победа США, Англии и др. Союзников, которые просто использовали людские массы СССР.

Мене якось запитали в одних каментах, нібито хороші росіяні, про те що, чому нам байдуже що їм теж наваляють не хило, вони ж не підтримують війну. Але ж відповідь очевидна для кожного українця: якщо росія це скажена тварюка, то їй на шію треба одягати ошийник з електричним струмом, або робити лоботомію. А те що в хутрі тварини водяться абсолютно мирні зграї бліх, ну питання безпеки України і решти світу вирішується тільки одним засобом.

Фашисти як не тужаться все одно Бахмут ніяк не візьмуть. Чому їм потрібен саме Бахмут, настільки, що хай гребеться веслом той ж самий Херсон?

"Бахмут – одне з важливих міст в Донецькій області. Взявши Бахмут можна закрити фазу захоплення Соледару. Відповідно блокуються кілька артерій постачання українських підрозділів. Під контролем росіян опиниться ряд висот, які можна використовувати для продовження наступальних дій", — розповів в інтерв’ю Суспільному командир військових, що боронять Бахмут, полковник Артем Ілюхін.

У Франції почався процес створення спецтрибуналу щодо злочинів російських окупантів. А також перша леді України Олена Зеленська їздила в Лондон, виступала перед парламентом Британії, і пропонувала, в тому числі, створити спецтрибунал.

А ось Урсула фон Дер Ляєн помилково заявила про кількість загиблих військових 100 000, переплутав двохсотих з трьохсотими. Це стільки вбитих, поранених, зниклих, потрапивших у полон. В той час як в рашці кількість лише вбитих сягнула за 85 000.
Рос пропаганда одразу почала розносити по своїм ефірам цю помилкову інформацію, хоча й що справа йде до Гааги для всіх орків і їх шанувальників теж не забули згадати.

Російській добровольчий корпус у складі ЗСУ, взагалі то не стільки переймається суверенітетом України, скільки їм не подобається шо путін хоче примусити людей різних етносів вважати себе росіянами. На відміну від української політичної нації, де все з доброї волі, російська політична нація більше нацистського зразку і саме ті культури, які не є росіянськими, мають припинити існування в примусовому порядку. Коротше, за Україну, зараз, воюють, у тому числі хлопці, яким потрібна інша росія, вони просто фашисти іншого виду, не такі як прихильники путіна. Хочуть щоб "росcия для русских, москва для москвичей" та все таке інше. Нам, українцям, власно кажучи, байдуже що відбуватиметься в середині росії через 10 років, аби б вона від нас відчипилася і не мала змоги більше лізти взагалі. Ми, на відміну від крисіян, не переймаємося справами іншої суверенної держави так як вони переймаються нашими справами. Просто хочемо щоб від'їбалися і все. Тому нам підходить це угрупування хлопців з росії і їх допомога на фронті.

«З самого початку Корпус був групою друзів, знайомих тощо. Колись ми сиділи й аналізували: в Україні є велика кількість білоруських добробатів, британських, чеченських тощо. А чому немає жодного російського? Так і прийшла ідея об'єднатися в один підрозділ, зібрати у ньому хлопців, розкиданих по інших підрозділах. Зараз ми, мабуть, єдиний підрозділ, що складається з росіян. Проте це не лише етнічні росіяни, а й загалом вихідці з Росії. Просто з тими, хто опинився в Україні через боротьбу з кремлівським режимом нам легше знайти спільну мову, через спільну, так би мовити, «профдеформацію, – розповідає боєць із позивним Рекс. – За ідеологічним вектором ми дотримуємося правоконсервативних поглядів, які ще називають націоналістичними. Для нас важлива різниця між визначеннями «русский» та «россиянин». Ми бачимо, як кремлівський режим намагається всіх громадян Росії «зліпити» у нову політичну націю, зокрема й бурятів, чеченців, дагестанців, калмиків, під тезою «усі вони – росіяни».

У Корпусі зазначають, що ніхто з їхніх бійців у полон ще не потрапляв. На цей випадок у кожного є граната.

https://glavcom.ua/publications/naj...lwrx_e2O3pXWjJ4

Є ще такий видатний персонаж як Ілля Богданов, колишній офіцер фсб. Він вже звик до уваги преси і з задоволенням розповідає свої власні військові історії. Воює в нас з 2014. І досі живий і не ушкоджений, посміхається :-)

Осень була такою теплою, що хоча у нашому будинку опалення включили одним з останніх у Києві, було комфортно. Виявилось в нас дуже теплий будинок сам по собі. Але сонце хотілося ловити, виходячи на прогулянки, все частіше. Бо якщо зарядять дощі, можна не побачити сонце дуже довго. Джерело серотонину. Серед робочого дню я якось раптом пішла до лісу, який не бачила з початку війни, а він прекрасний! Хоча Сережа переживав що я пішла сама в ліс і дзвонив по відео, хвилюватися не було чого. Літні подружжя, діти, жінки із песиками. Ніяких ман'яків, тільки краса і благодать! Серед дітей бачила негритятко, вони всім натовпом жваво спілкувалися і веселилися :-)

Сьогодні вже перший сніг і Покровський монастир укутаний снігом. Раптом сонячні дні залишилися позаду, тільки фото на згадку лишилося

В Херсоні два дні йшли народні гуляння і навіть нічна дискотека!:-))) Повернули залізничне сполучення, пошту, пенсії, телебачення і радіо. Везуть фури з гумдопомогою. Дійсно святкували "повернення свободи" :-) Разом із ними святкували у Києві і Вільнюсі. З визволенням від окупантів привітала зокрема прем'єрка Естонії.

Марк Хемілл (Люк Скайуокер) купив 500 дронів і передав Україні. і це лише невелика частина допомоги від відомих діячів культури всього світу.

В Києві і в Бородянці з'явилися графіті за манерою дуже схожі на Бенксі. Спочатку мистецтвознавці зробили висновок що це дійсно його робота. Пізніше він сам підтвердив що це саме так.

З рашки пішов вже навіть Дісней. Закрив свій офіс, працівників звільнено. Залишилося провести останні дії перед остаточною зупинкою діяльності у рашці.

І не витримав навіть одвічний друг росії Жерар Депардьє. Видно набридло жити у Саранську і скрепи йому вже ні до чого. Валить звідти і він. "Последний негритенок вздохнул устало, повесился и никого не стало"

Вчора Сергій побачив чоловіка, який продавав колбасу на вулиці. Якось в цілому відчувалося що він не місцевий, ще тільки засвоюється на новому місці. Він був сивуватий, невисокий на зріст, але те що більше всього кидалося у очі — це його руки, вони були скалічені, як потім з'ясувалося, зі слідами тортур. Він приїхав з Херсона. Зовсім недавно, втік. Руки в нього поламані в катівнях росіян, його дуже сильно били росіяни, знущалися над ним!

Про Херсон розповідає, те що там твориться не підлягає якої-небуть оцінки нормальної людини крім суцільний жах. Разгул бандитизма, пограбування, побиття кожного хто бодай з чимось не згоден! Саме той “русский мир» яким ми його знаємо зі ЗМІ і розповідей моїх родичів із Лисичанську.

Але, в Херсоні дуже потужний партизанський рух, дуже велика кількість людей пішли в партизани! Там є така природна особливість. Дуже різко темніє. І дуже темні ночі. Якщо робиш хоча б пару кроків за місто, то просто вступаєш в темряву, суцільну. І партизани дуже часто вбивають русню. Це неймовірно якій наш народ зараз згуртований і якій він насправді героїчний!

Це записано за слів мого Сережи, він дуже добра і товариська людина, дуже щира, не залишився осторонь від скаліченого чоловіка, якій торгує на вулиці, аби заробити на оренду квартири. Підійшов до нього, розпитав хто він, звідки, що з ним сталося. Ми вирішили підтримувати його час від часу і купувати в нього ту продукцію з якою він стоїть на вулиці