А коломийки це лише мелодія, а слова можуть бути якими завгодно, як частушки :-)

Коли я у перше попала на Деміївську транспортну розв'язку, і в нас не виходило з першої спроби виїхати на потрібний напрям, для мене це був ніби шок. Заблукати в розв'язці, такого ще не було. Я ще кілька років згадувала це як приклад жаху в подорожі на авто.

А тепер, коли я в Києві вже майже три роки, і кожен раз, коли виїжджаю у центр чи їду до дому, бачу це приголомшливе видовище, розкриття планів, в злегка туманну, але сонячну осінню погоду, я офігеваю і відчуваю одночасно гордість і задоволення від усвідомлення що я тут живу! За кермом транспорту завжди водій якій дуже упевнено їздить по цій розв'язці. Такий масштаб, такі ракурси Києва, що перехоплює дух! Ці башти новобудов ніби в далині, а насправді це всього-то початок Лобановського, або ЖК на Саперно-Слобідський. Дивовижне враження! :-) Дуже і дуже люблю Київ!

Я ось подумала, а чому, в цій пісні, кацап так довго її не бачив і всі ці роки жив із загадковим коханням у серці, а потім приїхав дуже скучивши за киянкою? І раптом послухала і зрозуміла, шо це ж російський шансон і там треба розуміти що є не хитрий, але, все ж, прихований зміст. Він же всі ці роки сидів у тюрми! А щодо того що в нього все спіздили на Київському вокзалі, то з тих пір багато чого змінилося. І головне що їхав із серйозними намірами і навіть із її чоловіком збирався поговорити. З тих пір настільки все змінилося, що виникає одразу питання, навіщо молодій красивій киянці, із квартирою на Бесарабці, той кацап? Ну, може, він б виявився з тих росіян, які вчать українську мову і воюють за Україну? Дійсно є полк де воюють самі росіяни, щиро ідейно налаштовані, але навряд серед них є карні злочинці

Попри війну, в Україні не припиняють записувати нові кліпи. Просто всі вони, так чи інакше, на тему війни. Але, попри безліч пережитих трагедій, українці - весела нація! :-)

В цьому кліпі співають, у тому числі, і цигани, а ще є циганський гурт якій співає українські пісні просто неба і багато людей кидають ім гроші, бо грають відмінно. А ще було кілька смішних історій про те як наші цигані сперли в кацапів танки. Росіяне намагаються вкладати в сенс слова "нацизм" любов до своєї країни, свого народу і бажання захищати Батьківщину, при тому що вони всюди пруться зі зброєю, грають у войнушку, а до них, поки що, ніхто. Хоча самі орки ненавидять всіх крім себе, примушують всіх кого завойовоють вважати себе росіянами, хоча потім пам'ятають що ці люди аніяк не росіяни і доказують їм що вони дурні і гірші за росіян. Це абсолютно любі народи: будь то українці, цигане, азербайджанці, узбеки, чукчі, молдавані, естонці, грузини і інші. А ще є чурки, хачі, айзера, хохли, америкоси, піндоси, чухонці і решта інших образливих назв. Росіяне себе вважають сверхлюдьми, при тому що решта народів для них меншої вартості. Ось тому вони є кацапи

Мереживна лірика. В сучасній музиці в тренді ніжність і повітряна легкість :--)

Це справді дивовижно!

То вони були дуже здивовані тим, що в тих селах на дорогах є асфальт, а туалети не на вулиці, а в хатах. Місцеві це потім розповідали на камери журналістів з телебачення як анекдот. Взагалі образ російського солдата є унікальним, справа лише у чому саме полягає ця унікальність

І так збіглося, що останнім часом лірики трохи не вистачало. Вчора почалася справжня весна :--) Але чи цілуються голуби я навіть не помічала