Є дії, є наслідки. Тварі, яких оточили під Лиманом вже відповіли сповна. Кацапам по приколу вбивати. Цей вибух ракети х-22, ціною у мільйон доларів, ніяк не міг вплинути на хід війни. цей вистріл був лише для того щоб залякати мирне населення, але крім ще більшої ненависті кацапи нічого не добилися. Кацапам байдуже кого вбивати, дітей, дорослих чи тварин. Тому що вони гірше за тварин. Щоб ракета влучила туди куди треба, потрібно витрачати час, на розвідку, на уточнення розташування об'єктів, на багато чого ще, але ж оркам ніколи, їм треба скоріше закидати як попало, щоб потім звітувати перед населенням на федеральних каналах, ось, дивиться, закидали, ми молодці.


Двадцять дев'ятого вересня в Дніпрі пролунав вибух. В приватному секторі був знищений будинок, в якому мешкала сім'я. Російська ракета їх "врятувала" раз і назавжди. Унаслідок обстрілу загинули чотири людини, серед яких дві дитини, сім і вісім років.

Та це не просто статистика. Їх можна назвати поіменно. Це три покоління однієї родини: бабуся Алла, мама Наталя, дочка Василиса та хлопчик Іван. А ще маленький песик Джек.

За словами мера, після початку війни жителька Дніпра Наталя вирішила перевезти своїх двох діточок з проспекту Поля в безпечніше місце, як їй тоді здалось, — у приватний сектор до бабусі.

Але сьогодні до їхнього будинку прилетіла російська ракета, утворивши вирву приблизно вісім на десять метрів.

Люди буквально випарувалися. Ні. Я буду відвертим до кінця. Дехто не просто випарувався. Їх знайшли у сусідів на дахах. На сусідніх вулицях.

А коли приїхали рятувальники, на руїнах сидів старий пес Крим. І вив, — поділився Філатов.

"Пусть Боженька отдохнёт".
Borys Filatov, городской голова (мэр) Днепра:
"Я не знаю с чего начать.
Пишу, а мысли путаются.
…
Сегодня я увидел Ад изнутри.
Иногда нам кажется, что война рядом, но нас не касается.
Или касается, но пройдёт мимо.
Я расскажу вам сегодняшнюю историю.
То, что случилось на соседней с нами улице.
…
Историю несправедливости и богооставленности.
Историю фатума, который довлеет над нашей жизнью.
Историю, перед которой меркнут трагедии Эсхила.
…
Жила-была семья.
Когда началась война, то мама решила перевезти малышей с проспекта Поля в более безопасное место.
В частный сектор. К бабушке.
…
Сегодня в их дом прилетела русская ракета.
Воронка, которую вы все видели на фотографиях примерно 8 на 10 метров.
Люди буквально испарились. Бабушка Алла, мама Наташа, дочка Василиса и мальчик Иван.
И маленькая собачка Джек.
Нет. Я буду откровенен до конца. Некоторые не просто испарились.
Их нашли у соседей на крышах.
На соседних улицах.
А когда приехали спасатели, то на развалинах сидел старый пёс Крым.
И выл.
А потом приехали коммунальщики.
И увезли собаку, оглохшую, ослепшую и контуженную, в КП «Зооконтроль» и там городские ветеринары колют пса сердечными препаратами, чтобы нормализовать.
А по итогу приехал отец.
Он служит в ЗСУ. Под Лиманом.
Можно я дальше не буду продолжать?
Я видел все собственными глазами.
…
Я хочу только одного.
Чтобы те, твари, которых наши окружают под Лиманом - ответили за все сполна.
Не нужно писать про Божью кару.
Пусть Боженька отдохнёт.
Только сила нашей мести имеет значение.
…
А ещё я хочу, чтобы они все висели на деревьях.
Как этот колпак от соседской «Мазды», которой силой взрыва закинуло на обгорелое дерево…
Лють."
29.09.2022. 21 век. Украина. Днепр.

Жовті квіти сяють мов сонечки :-))

І ще перукарка повідомила таємну новину. З цієї осені в моду раптово входять "вибухові" кольори :-)

не звичайний військовий парад, а парад знищенної військової російської техніки. Хай так само горить у пеклі все кацапське військо. А їх танки будуть лише для забави дітей, а не для вбивства українців будь якого віку

https://suspilne.media/273280-parad...u-fotoreportaz/

В ці вихідні, у перше після Нового року випила горілки. Доброї, якісної, бо я ніколи не вважала правильним економити на спиртному. Бо наша задача була купити пляшку, а нашого друга - виставити страви на стіл. Саме від цієї горілки балакучість, в мене, підвищується в рази. Хто б міг подумати, коли я тільки переїхала у Київ, що я зможу українською переговорити навіть такого чоловіка як Сережа :-)) Йоркшиська тер'єрка Мія, яка не була в перукарки вже місяць, норовила пригнути вище столу. Ветеринар радить їй давати заспокійливе бо вона надто активна навіть для своєї породи, хоча й видно що її трошки перегодовують.

Купувати киянину квартиру чи не витрачати долари, або як іноді помилково не купувати біткойни, йшлося про таке чи інше. Витративши всю речову активність, заснули, коли прийшли до дому, а в вечорі дивилися фільм про другу світову, який знятий саме німцями. "Наші матері, наші батьки" мабуть, скоріше про те, що на місці лейтенанта Вильгельма, просто хлопця з хорошої сім'ї, може бути кожен, про те що помилитися у поглядах і сам постраждати від тоталітарного режиму може кожен. Ніякий Гітлер не буває няшною пуською, нема демократії - нема базових прав людини. Актори чудові. Я ще раніше чула що найкраща театральна школа зараз у Німеччині. І ось подивилася німецьке кино, якого я, в моєму житті, бачила дуже мало.

Дуже хороша історична стрічка. Дуже показова сцена, де червоноармійці гвалтують, а потім розстрілюють медсестер, які не встигли втекти разом з усіма з німецького госпіталю до приходу червоних. Одна з медсестер росіянка. Є людяна поведінка, а є поведінка мразоти. Так, садисти і психопати можуть бути в будь якій армії, як і нормальні адекватні люди. Але тільки російські люди зараз живуть етичними нормами середини 20-го сторіччя. Застaрілість мислення як тип масової розумової відсталості.
Хоча якщо у фільмі, такі як Вильгельм і Фрідхель є прикладом носіїв адекватної норми тогочасної Німеччини, то сучасні росіяни бачать, як норму, поведінку садистів і психопатів. Тобто оберштурманфюрера, якій, на жаль, у кінці фільма прикинувся звичайним добропорядним німцем, якому треба допомогти всій решті відбудувати післявоєнну Німеччину. Ось тілки хіба виправдовує Вільгельма і Фрідхеля те, що вони лише виконували накази і були лише винтиками потужного смертоносного механизму?

Те що молодший з братів, Фрідхель, не захотів здаватися у полон і пішов свідомо на пулі радянської армії, свідчить про те, що він, як найрозумніший з братів, розумів недоцільність спроби уйти від відповідальності. Він всю війну усвідомлював те, яким гівном вони займаються через накази командування. Йому не треба було жити далі.
Всім хто вижив з п'яти друзів, було дуже соромно перед євреєм Віктором, якій пройшов через жахливе пекло. Після розвіювання марева пропаганди, настало усвідомлення того що сталося. Тільки ось зараз, в сучасних росіян, скоріше за все, ніяке усвідомлення не можливе, бо в них адекватна норма - садизм і психопатія

А мій портрет з найкращою чотирилапою подругою буде нагадувати щасливі вихідні і радість спілкування с цим комочком любові до всього світу :-)

.

На всіх білбордах країни

Відпочинок після шопінгу біля ельфійської ялинки. Щасливі жінки, що отримали по парі кросівок NB від чудового чоловіка :--)

Коли завітали до друзів першого січня, нас там зустріла нова подруга, яка обожнює весь світ, має справжній гардероб та стиліста, в якого робить зачіску, манікюр і педікюр, але ж вона не зарузуміла і любові на третьому місяці життя вистачає на всіх, бо вона ще зовсім дитина. Награвшися до повної втоми, заснула на руках в Сережи. Після файного обіду ще й заколисали песика.

В новому році я почала курити електронні цигарки. Небагато, але це як кольян тількі краще :--)

Не всі подарунки помістилися під ялинкою, як і відчуття свята. Затишне, родинне, ще й друзі живуть в тому ж дворі :--) Віскі Балонтайнс зі смаком яблука - нове гастрономічне задоволення, не гірше за канапки з чорною та червоною ікрою. Шкода що бенгальский вогонь пропалив трохи лінолеум, в дитинстві такого не було

Гуляли в Голосіївському парку, біля ВДНГ. Золота і сонячна осінь, білі і чорні лебеді, гамаки між яблунь у саду. Скрізь ледве помітна золота павутинка і трохи золота навіть у пиві. Все що я так люблю. Особливо дивитися на це крізь проміні щастя! :--))

.

Просто фото на Гидропарку і в Евразіі на Великій Васильковської

Дивилися дронами по всіх напрямках. Дерлися по горах. Смажили м'ясо на мангалах. Святкували, захоплювалися, жили повним життям. В пихву карантині обмеження! Нихто із учасників подорожі не брав участь у статистці захворюванб коронавірусом! :--) Усі повернулися ціли та здорові! :--))) А деякі ще й закохані :--)

.

Або для кохання немає меж

А саме, на Пейзажці, і за Андріївською церквою

Маленька дівчинка з великими руками :--)) Пандемія сидить по кущах, але мийте руки! (с)

У вихідні, коли не так відчувається проблема пробок як у будні, можно їхати гуляти саме на авто, саме для задоволення. Ось, наприклад, Оболонська набережна, яка є, до того ж, парком, місцем відпочинку і просто частиною престижного району міста, при тому що він не є центром. Погода була чудова, гулялося дуже приємно, та й вдвох було дуже файно і чудово! :--) Повітря особливо ніжне, сонячко особливо ласкаве. Все пестить тебе, все тобі радіє, але, особливо, ми один одному! :--)

.

Из сказочного октября

Портреты на фоне Труханового острова и "Принцессы Днепра" :--)